Ворожби́т Ната́лія Анато́ліївна (нар. 4 квітня 1975, Київ) — українська письменниця, драматург, режисер та сценарист. Пише українською і російською мовами. Належить до напрямку «нова драма». Лауреатка Премії Women In Arts у 2020 році і Шевченківської премії у 2022.
| Наталія Ворожбит | |
|---|---|
| Народилася | 4 квітня 1975 (48 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна | Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | драматург, сценарист |
| Сфера роботи | творче і професіональне письмоd, театр, драма, акторське мистецтво, кіносценаристикаd і постановкаd |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
| Мова творів | російська, українська |
| Напрямок | нова драма |
| Жанр | п'єса |
| Нагороди | |
| Премії | Премія Women In Arts (2020) |
| | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія ред.
Народилася в Києві. 2000 року закінчила Літературний інститут ім. Горького в Москві, факультет драматургії (майстерня Інни Вишневської). З 2000 по 2010 жила та працювала в Москві. На початку кар'єри написала кіносценарій до скандального російського серіалу «Школа».
Незадоволена спрощувальними редакціями своїх сценаріїв, 2013 року Ворожбит перестала працювати на телебаченні.
Була у шлюбі з драматургом Максимом Курочкіним. Працювала головним редактором на каналі СТБ.
Разом з німецьким режисером Георгом Жено заснувала «Театр Переселенця», в якому переселенці з Донбасу розказують реальні історії свого життя.
Куратор фестивалів «Донкульт» та «ГОГОЛЬFEST», одна з засновників фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».
П'єси Ворожбит ставилися в театрах України (Максим Голенко та Анна Александрович на сцені Дикого театру, Тамара Трунова на сценах київського Молодого театр та Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, Андрій Бакіров на сцені Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка), Росії, Великої Британії, Польщі, США та Латвії.
П'єси ред.
- 1994 — «Житие простых» (Україна)
- 1995 — «Девочка со спичками» (Росія)
- 1997 — «Супербум и другие подарки» (Росія)
- 1999 — «Ширма» (Росія)
- 2002 — «Галка Моталко» (Росія)
- 2004 — «Что ты хочешь, украинский бог?» (Росія)
- 2004 — «Демоны» (Велика Британія)
- 2005 — «Присоединяюсь» (Велика Британія)
- 2009 — «Зернохранилище» (Велика Британія)
- 2012 — «Вий. Докудрама» (Росія)
- 2013 — «Цветок Чертополох» (Росія)
- 2014 — «Дневники Майдана» (Україна)
- 2016 — «Стыд» (Україна)
- 2016 — «Плохие дороги» (Україна)
Сценарії для кіно ред.
Телебачення ред.
- Сила тяжения (ТБ-серіал, Росія 2008)
- Школа (ТБ-серіал, Росія 2010)
- Анжелика (ТБ-серіал, Росія 2010)
- Гадкий утёнок (ТБ-фільм, Росія 2011)
- Стальная бабочка (ТБ-фільм, Росія 2012)
- Парфюмерша (ТБ-серіал, автор ідеї, Росія 2013)
- 2020 — Спіймати Кайдаша (телесеріал, Україна)
Короткометражки ред.
- 2012 — Україно, Goodbye! (епізод «Красива жінка») (короткометражка, Україна)
Сценарії для повнометражних фільмів ред.
Режисерська робота ред.
- 2020 — «Погані дороги» (Україна)
Акторська робота ред.
- 2020 — Спіймати Кайдаша (мати Мелашки Балаш)
Нагороди ред.
- Державна премія України імені Олександра Довженка 2021 року — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва
- 2004 — літературна премія «Евріка» за п'єсу «Галка Моталко»
- 2020 — Приз Веронського кіноклубу за фільм «Погані дороги»
- 2020 — «Премія «Кіноколо» Відкриття року» за фільм «Погані дороги»
- 2022 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра
Громадянська позиція ред.
У червні 2018 під час кінопоказу фільму «Кіборги» у Канаді виступила на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. Підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист Сенцова й інших політв'язнів.
Бібліографія ред.
- Наталія Ворожбит. Розділ «Майдан — це дійство». // . Упорядники: Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко. Київ: К. І. С., 2016. 304 стор.: сс. 188—195. ISBN 978-617-684-160-9
- ВОРОЖБИТ Наталка В 75 Погані дороги. П'єса / Наталка Ворожбит. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2021. — 96 с. + вклейка— (Колекція театральна).
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Наталя Ворожбит: «Коли показували „Щоденники Майдану“ у Москві, режисер заявив, що не буде виправдовувати окупантів» [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.] — Високий замок, 25.04.2014
- Наталя Ворожбит про серіал «Спіймати Кайдаша» [ 19 червня 2020 у Wayback Machine.]. Youtube-канал Радіо НВ, 18 березня 2020
- Сергій ВИННИЧЕНКО (30 жовтня 2018). (ua). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.
- Указ Президента України від 10 вересня 2021 року № 463/2021 «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2021 року»
- David Katz. Ghosts and Bad Roads come out on top in Venice's International Film Critics’ Week [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Cineuropa, 12.09.2020. (англ.)
- Ніна Григорська. . НВ. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 22 жовтня 2020.
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- У Канаді на показі «Кіборгів» вимагали звільнити Сенцова [ 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 13.06.2018
- An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ворожбит Наталія Анатоліївна |
- Наталія Ворожбит: фільмографія на сайті Cineuropa (англ.)(ісп.)(фр.)(італ.)
- Наталія Ворожбит у соцмережі «Facebook»