Вольдемар Фогт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фогт.

Вольдемар Фогт (Фохт) (нім. Woldemar Voigt [ˈvɔldəmar ˈfoːkt]) — німецький фізик-теоретик, з 1900 року член-кореспондент Берлінської академії наук.

Вольдемар Фогт
нім. Woldemar Voigt
Народився	2 вересня 1850(1850-09-02)^[…] Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз
Помер	13 грудня 1919(1919-12-13)^[…] (69 років) Геттінген, Веймарська республіка, Німецька імперія
Країна	Німеччина
Діяльність	фізик, викладач університету, кристалограф
Alma mater	Кенігсберзький університет Лейпцизький університет
Галузь	фізика
Заклад	Геттінгенський університет
Науковий керівник	Франц Ернст Нойман
Відомі учні	Герман Мінковський Karl Körner^d Paul Drude^d Ludwig Carl Geiger^d
Аспіранти, докторанти	Paul Drude^d Ralph Smith Minor^d Alfred Robb^d Fritz Schmidt^d Burton Evans Moore^d August Wiegrefe^d Jan Norbert Kroo^d
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Леопольдина Баварська академія наук Геттінгенська академія наук Національна академія деї Лінчеї Данська королівська академія наук Нідерландська королівська академія наук Q1303845?
Війна	французько-прусська війна
Брати, сестри	Elisabeth Böttcher^d
Нагороди	почесний доктор Університету Сент-Ендрюса^d Почесний доктор Женевського університету^d іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (26 червня 1913)
Вольдемар Фогт у Вікісховищі

Народився 2 вересня 1850 року в Лейпцигу, помер 13 грудня 1919 року в Геттінгені. Навчався в університеті Кенігсберга у Франца Ернста Ноймана. Закінчивши навчання в 1874 році, продовжив працювати в альма-матері до 1883 року, після чого переїхав до міста Геттінген, в університеті якого пропрацював до 1914 року.

Основні праці присвячені фізиці кристалів, магнітооптиці, теорії пружності, термодинаміці, механіці, кінетичній теорії газів. У 1898 році Фогтом був відкритий названий його ім'ям ефект. У 1899 році зацікавився впливом електричного поля на речовину, намагався дати класичне пояснення ефекту Зеемана. У 1899—1900 роках створив теорію магнітооптичних явищ (теорія Лоренца — Фогта) У 1895-96 роках Фогтом була написана двотомна праця «Теоретична фізика», а основна робота «Lehrbuch der Kristallphysik» (підручник з фізики кристалів) вперше була опублікована в 1910 році. Іменем Фойгта також названі функція зі спеціальним профілем і форма запису симетричного тензора (нотація Фогта).

Примітки

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. KNAW Past Members
   d:Track:Q21491701
3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
   d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
7. http://texts.cdlib.org/view?docId=hb0b69n6g4;NAAN=13030&doc.view=frames&chunk.id=div00016&toc.depth=1&toc.id=&brand=calisphere

Література

• Miller, Arthur I. (1981). Albert Einstein’s special theory of relativity. Emergence (1905) and early interpretation (1905–1911). Reading: Addison–Wesley. ISBN 0-201-04679-2. 
• Pais, Abraham (1982). Subtle is the Lord: The Science and the Life of Albert Einstein. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-520438-7. 
• Voigt, Woldemar (1966). Lehrbuch der Kristallphysik (mit Ausschluß der Kristalloptik). Stuttgart — New York: B.G. Teubner Verlagsgesellschaft — Johnson Reprint Corporation. ISBN 978-3-663-15884-4.