www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волго Уральська нафтогазоносна провінція одиниця нафтогазогеологічного районування першого рангу регіонального рівня Роз

Волго-Уральська нафтогазоносна провінція

Волго-Уральська нафтогазоносна провінція — одиниця нафтогазогеологічного районування першого рангу регіонального рівня. Розташована на сході Східноєвропейської платформи і охоплює території Татарстану, Башкортостану, Удмуртії, Пермської, Волгоградської, Саратовської, Самарської, Ульянівської, Пензенської і Оренбурзької областей Російської Федерації. Загальна площа провінції становить близько 700 тисяч км². Головні водні артерії — річки Волга, Кама, Біла, Урал, Чусова. Основні центри видобутку і переробки нафти і газу — міста Альметьєвськ, Оса, Нефтекамськ, Туймаза, Октябрський, Ігра, Отрадний, Бугуруслан, Бузулук, Жигульовськ та інші.

Волго-Уральська нафтогазоносна провінція

Історія вивчення Редагувати

Поверхневі нафтогазопрояви у межах Волго-Уральської нафтогазоносної провінції у вигляді виходів рідкої нафти і асфальту в пермських і карбонових відкладах Поволжя і Татарстану відомі ще з XVII ст. Перший промисловий приплив нафти в Поволжі був одержаний в 1929 році з пермських відкладів в пошуковій свердловині …, пробуреній в районі Чусовських Городків, в північній частині Передуральського прогину.

Нафтогазогеологічне районування Редагувати

В структурі Волго-Уральської НГП виділяють такі нафтогазоносні області:

  • Татарська (Татарське склепіння)
  • Бірська (Бірська сідловина)
  • Пермсько-Башкірська
  • Верхньокамська
  • Мелекес-Абдулінська
  • Оренбурзько-Уфімська
  • Жигулівсько-Пугачовська
  • Саратовська
  • Доно-Медведицька

Геологічна будова Редагувати

У геологічній будові Волго-Уральської НГП беруть участь відклади широкого стратиграфічного діапазону — від верхнього протерозою до неогену. Породи осадового чохла древньої Східноєвропейської платформи залягають з кутовою і стратиграфічною незгідністю на відкладах кристалічного фундаменту архейсько-протерозойського віку. За даними геофізичних досліджень і глибокого буріння, фундамент сильно розчленований мережею глибинних розломів, у зв'язку з чим його поверхня має різні глибини залягання, що на думку дослідників відображає його блокову будову. У центрі провінції (Татарське склепіння) поверхня фундаменту залягає на глибинах 1,5-2,0 км. У депресійних зонах, що обмежують склепіння, глибина залягання фундаменту сягає 5 км. За даними глибинного сейсмічного зондування поверхня фундаменту занурена на глибину до 7 км у районах міст Абдуліно та Уфа і до 10-12 км — у Башкірсько-Оренбурзькому Передураллі. Відповіно змінюється і потужність осадового чохла, складеного породами верхнього протерозою і фанерозою.

Стратиграфія Редагувати

Зведений стратиграфічний розріз осадового чохла Волго-Уральської НГП містить знизу догори:

  • теригенні мілководно-морські відклади бавлінської товщі верхньопротерозойсько-рифейського віку. Вони представлені пісковиками і аргілітами. Загальна потужність товщі змінюється від 0 до 460 м.
  • теригенні морські відклади середньодевонського віку, представлені здебільшого аргілітами темно-сірими, тонкодисперсними, щільними. Потужність товщі змінюється від 0 до 62 м.
  • карбонатні відклади верхнього девону
  • теригенні і карбонатні утворення карбону
  • евапоритова товща пермі
  • теригенні відклади мезозою і кайнозою

Тектоніка Редагувати

Основними додатніми геоструктурними елементами першого порядку в межах провінції є виступи кристалічного фундаменту, яким в осадовому чохлі відповідають великі склепіння: Татарське, Жигулівсько-Пугачовське, Оренбурзьке і Пермо-Башкірське. Склепіння розділені Верхньокамською і Мелекес-Абулінсько западинами та Бірською сідловиною. Деякі з них мають грабеноподібну будову. Крім того, виділяють зони Доно-Медведицьких і Саратовськх дислокацй.

Верхньокамська та Мелекес-Абдулінська западини та Бірська сідловина частково входять до складу Камсько-Кінельської системи прогинів, яка простягаєтья з південного сходу Східноєвропейської платформи на північний захід через Оренбурзьку, Самарську і Ульянівську області на відстань до 400 км, а потім завертає впродовж 200 км у субмеридіональному напрямку в бік Передуральського прогину і далі простягається у північно-східному напрямку на відстані до 400 км через території Татарстану, Башкортостану і Пермської області. В плані це система похованих прогинів, яка ускладнює будову палеозойських відкладів східної частини Східноєвропейської платформи. Вона має коліноподібну форму з низкою відгалужень на півночі і півдні.

Система похованих прогинів перетинає великі тектонічні структури: Жигулівсько-Пугачовський мегавал, західну частину Мелекес-Абдулінського прогину, Татарське склепіння (між південною і східною його вершинами), Бірську сідловину, Пермсько-Башкірське склепіння — і заходить у Передуральський прогин. Переважає думка про приуроченість прогинів до зон глибинних розломів у кристалічному фундаменті Східноєвропейської платформи. В меах Волго-Уральської антеклізи повсюдно представлені розломні дислокації, які не тільки обмежують тектонічні структури першого порядку, а й розбивають їх на низку дрібніших блоків, утворюючи при цьому лінійні системи девонських мікрограбенів. Останні простягаються на відстань до 200—400 км, і до них приурочені великі вали асиметричної будови, або структурні уступи (флексури). Вали ускладнені локальними структурами куполоподібної або брахіантиклінальної форми. В системі Камсько-Кінельських прогинів і на територіях, що їх облямовують, мають розвиток підняття різних типів. Тектонічні структури характерні для осьових зон прогинів, а рифогенні підняття розвинуті в прибортових зонах. Саме з ними і пов'язана нафтогазоносність провінції.

Родовища Редагувати

До 1990 р. відкрито бл. 1000 родовищ.

Нафтові Редагувати

  • Ромашкінське
  • Новоєлхівське
  • Бавлінське
  • Туймазинське
  • Шкапівське
  • Арланське
  • Манчарівське
  • Кієнгопське
  • Чутирське
  • Кулешівське
  • Покровське

Газові Редагувати

  • Коробковське
  • Муханівське

Газоконденсатні Редагувати

  • Оренбурзьке

Підмурівок платформи докембрійський, гетерогенний. Потужність платформеного рифей-вендського і палеозойського чохла 9-12 км. Розріз осадового чохла представлений континентальними, прибережно-мор. і мор. утвореннями — рифей-вендського, девонського, кам.-вуг. і пермського комплексів порід. Виявлений ряд великих склепінь (Татарський, Пермсько-Башкирський, Жигульовсько-Оренбургський і інш.), западин, валів і прогинів. Промислово нафтогазоносні відклади девону, карбону і пермі. Продуктивні горизонти виявлені на глиб. 0,5-5 км і більше. Поклади в осн. пластові склепінчасті, масивні. Дебіти свердловин в умовах нормального гідростатич. тиску середні (до 100—200 т/добу) і невеликі.

Технологія розробки Редагувати

Розробка покладів здійснюється, як правило, з підтримкою пластового тиску. Нафти г.ч. парафінового типу, сер. і високої щільності (820—890 кг/м³), сірчисті (0,5-3,0%), смолисті. Газові шапки і розчинені в нафті гази містять до 98% азотного газу.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volgo Uralska naftogazonosna provinciya odinicya naftogazogeologichnogo rajonuvannya pershogo rangu regionalnogo rivnya Roztashovana na shodi Shidnoyevropejskoyi platformi i ohoplyuye teritoriyi Tatarstanu Bashkortostanu Udmurtiyi Permskoyi Volgogradskoyi Saratovskoyi Samarskoyi Ulyanivskoyi Penzenskoyi i Orenburzkoyi oblastej Rosijskoyi Federaciyi Zagalna plosha provinciyi stanovit blizko 700 tisyach km Golovni vodni arteriyi richki Volga Kama Bila Ural Chusova Osnovni centri vidobutku i pererobki nafti i gazu mista Almetyevsk Osa Neftekamsk Tujmaza Oktyabrskij Igra Otradnij Buguruslan Buzuluk Zhigulovsk ta inshi Volgo Uralska naftogazonosna provinciyaZmist 1 Istoriya vivchennya 2 Naftogazogeologichne rajonuvannya 3 Geologichna budova 3 1 Stratigrafiya 3 2 Tektonika 4 Rodovisha 4 1 Naftovi 4 2 Gazovi 4 3 Gazokondensatni 5 Tehnologiya rozrobki 6 DzherelaIstoriya vivchennya RedaguvatiPoverhnevi naftogazoproyavi u mezhah Volgo Uralskoyi naftogazonosnoyi provinciyi u viglyadi vihodiv ridkoyi nafti i asfaltu v permskih i karbonovih vidkladah Povolzhya i Tatarstanu vidomi she z XVII st Pershij promislovij pripliv nafti v Povolzhi buv oderzhanij v 1929 roci z permskih vidkladiv v poshukovij sverdlovini proburenij v rajoni Chusovskih Gorodkiv v pivnichnij chastini Pereduralskogo proginu Naftogazogeologichne rajonuvannya RedaguvatiV strukturi Volgo Uralskoyi NGP vidilyayut taki naftogazonosni oblasti Tatarska Tatarske sklepinnya Birska Birska sidlovina Permsko Bashkirska Verhnokamska Melekes Abdulinska Orenburzko Ufimska Zhigulivsko Pugachovska Saratovska Dono MedvedickaGeologichna budova RedaguvatiU geologichnij budovi Volgo Uralskoyi NGP berut uchast vidkladi shirokogo stratigrafichnogo diapazonu vid verhnogo proterozoyu do neogenu Porodi osadovogo chohla drevnoyi Shidnoyevropejskoyi platformi zalyagayut z kutovoyu i stratigrafichnoyu nezgidnistyu na vidkladah kristalichnogo fundamentu arhejsko proterozojskogo viku Za danimi geofizichnih doslidzhen i glibokogo burinnya fundament silno rozchlenovanij merezheyu glibinnih rozlomiv u zv yazku z chim jogo poverhnya maye rizni glibini zalyagannya sho na dumku doslidnikiv vidobrazhaye jogo blokovu budovu U centri provinciyi Tatarske sklepinnya poverhnya fundamentu zalyagaye na glibinah 1 5 2 0 km U depresijnih zonah sho obmezhuyut sklepinnya glibina zalyagannya fundamentu syagaye 5 km Za danimi glibinnogo sejsmichnogo zonduvannya poverhnya fundamentu zanurena na glibinu do 7 km u rajonah mist Abdulino ta Ufa i do 10 12 km u Bashkirsko Orenburzkomu Pereduralli Vidpovino zminyuyetsya i potuzhnist osadovogo chohla skladenogo porodami verhnogo proterozoyu i fanerozoyu Stratigrafiya Redaguvati Zvedenij stratigrafichnij rozriz osadovogo chohla Volgo Uralskoyi NGP mistit znizu dogori terigenni milkovodno morski vidkladi bavlinskoyi tovshi verhnoproterozojsko rifejskogo viku Voni predstavleni piskovikami i argilitami Zagalna potuzhnist tovshi zminyuyetsya vid 0 do 460 m terigenni morski vidkladi serednodevonskogo viku predstavleni zdebilshogo argilitami temno sirimi tonkodispersnimi shilnimi Potuzhnist tovshi zminyuyetsya vid 0 do 62 m karbonatni vidkladi verhnogo devonu terigenni i karbonatni utvorennya karbonu evaporitova tovsha permi terigenni vidkladi mezozoyu i kajnozoyuTektonika Redaguvati Osnovnimi dodatnimi geostrukturnimi elementami pershogo poryadku v mezhah provinciyi ye vistupi kristalichnogo fundamentu yakim v osadovomu chohli vidpovidayut veliki sklepinnya Tatarske Zhigulivsko Pugachovske Orenburzke i Permo Bashkirske Sklepinnya rozdileni Verhnokamskoyu i Melekes Abulinsko zapadinami ta Birskoyu sidlovinoyu Deyaki z nih mayut grabenopodibnu budovu Krim togo vidilyayut zoni Dono Medvedickih i Saratovskh dislokacj Verhnokamska ta Melekes Abdulinska zapadini ta Birska sidlovina chastkovo vhodyat do skladu Kamsko Kinelskoyi sistemi proginiv yaka prostyagayetya z pivdennogo shodu Shidnoyevropejskoyi platformi na pivnichnij zahid cherez Orenburzku Samarsku i Ulyanivsku oblasti na vidstan do 400 km a potim zavertaye vprodovzh 200 km u submeridionalnomu napryamku v bik Pereduralskogo proginu i dali prostyagayetsya u pivnichno shidnomu napryamku na vidstani do 400 km cherez teritoriyi Tatarstanu Bashkortostanu i Permskoyi oblasti V plani ce sistema pohovanih proginiv yaka uskladnyuye budovu paleozojskih vidkladiv shidnoyi chastini Shidnoyevropejskoyi platformi Vona maye kolinopodibnu formu z nizkoyu vidgaluzhen na pivnochi i pivdni Sistema pohovanih proginiv peretinaye veliki tektonichni strukturi Zhigulivsko Pugachovskij megaval zahidnu chastinu Melekes Abdulinskogo proginu Tatarske sklepinnya mizh pivdennoyu i shidnoyu jogo vershinami Birsku sidlovinu Permsko Bashkirske sklepinnya i zahodit u Pereduralskij progin Perevazhaye dumka pro priurochenist proginiv do zon glibinnih rozlomiv u kristalichnomu fundamenti Shidnoyevropejskoyi platformi V meah Volgo Uralskoyi anteklizi povsyudno predstavleni rozlomni dislokaciyi yaki ne tilki obmezhuyut tektonichni strukturi pershogo poryadku a j rozbivayut yih na nizku dribnishih blokiv utvoryuyuchi pri comu linijni sistemi devonskih mikrograbeniv Ostanni prostyagayutsya na vidstan do 200 400 km i do nih priurocheni veliki vali asimetrichnoyi budovi abo strukturni ustupi fleksuri Vali uskladneni lokalnimi strukturami kupolopodibnoyi abo brahiantiklinalnoyi formi V sistemi Kamsko Kinelskih proginiv i na teritoriyah sho yih oblyamovuyut mayut rozvitok pidnyattya riznih tipiv Tektonichni strukturi harakterni dlya osovih zon proginiv a rifogenni pidnyattya rozvinuti v pribortovih zonah Same z nimi i pov yazana naftogazonosnist provinciyi Rodovisha RedaguvatiDo 1990 r vidkrito bl 1000 rodovish Naftovi Redaguvati Romashkinske Novoyelhivske Bavlinske Tujmazinske Shkapivske Arlanske Mancharivske Kiyengopske Chutirske Kuleshivske PokrovskeGazovi Redaguvati Korobkovske MuhanivskeGazokondensatni Redaguvati OrenburzkePidmurivok platformi dokembrijskij geterogennij Potuzhnist platformenogo rifej vendskogo i paleozojskogo chohla 9 12 km Rozriz osadovogo chohla predstavlenij kontinentalnimi priberezhno mor i mor utvorennyami rifej vendskogo devonskogo kam vug i permskogo kompleksiv porid Viyavlenij ryad velikih sklepin Tatarskij Permsko Bashkirskij Zhigulovsko Orenburgskij i insh zapadin valiv i proginiv Promislovo naftogazonosni vidkladi devonu karbonu i permi Produktivni gorizonti viyavleni na glib 0 5 5 km i bilshe Pokladi v osn plastovi sklepinchasti masivni Debiti sverdlovin v umovah normalnogo gidrostatich tisku seredni do 100 200 t dobu i neveliki Tehnologiya rozrobki RedaguvatiRozrobka pokladiv zdijsnyuyetsya yak pravilo z pidtrimkoyu plastovogo tisku Nafti g ch parafinovogo tipu ser i visokoyi shilnosti 820 890 kg m sirchisti 0 5 3 0 smolisti Gazovi shapki i rozchineni v nafti gazi mistyat do 98 azotnogo gazu Dzherela RedaguvatiGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Geologiya nefti i gaza ucheb posob V O Solovev V A Tereshenko I M Fyk A O Yakovlev H NTU HPI 2012 148 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volgo Uralska naftogazonosna provinciya amp oldid 34353171