www.wikidata.uk-ua.nina.az

Влодзімеж Цімошевич пол Włodzimierz Cimoszewicz 13 вересня 1950 Варшава ПНР польський державний і політичний діяч юрист

Влодзімеж Цімошевич

Влодзімеж Цімошевич (пол. Włodzimierz Cimoszewicz, * 13 вересня 1950, Варшава, ПНР) — польський державний і політичний діяч, юрист, дипломат. Віце-голова Ради Міністрів та міністр юстиції і генеральний прокурор (1993—1995), віце-маршал Сейму (1995—1996), голова Ради Міністрів (1996—1997), міністр закордонних справ (2001—2005), маршал Сейму (2005). В 1989—2005 був депутатом Сейму, Cенатор двох скликань Сенату (2007—2015), депутат Європейського парламенту (з 2019 року).

Влодзімеж Цімошевич
пол. Włodzimierz Cimoszewicz
пол. Włodzimierz Cimoszewicz
Влодзімеж Цімошевич
пол. Włodzimierz Cimoszewicz
Прем'єр-міністр Польщі
7 лютого 1996 — 31 жовтня 1997
Попередник Юзеф Олекси
Наступник Єжи Бузек
Маршал Сейму Польщі
5 січня 2005 — 18 жовтня 2005
Попередник Юзеф Олекси
Наступник Марек Юрек
Віце-прем'єр Польщі, міністр справедливості, генеральний прокурор
26 жовтня 1993 — 1 березня 1995
Попередник Ян Платковський
Наступник Єжи Яскерня
Міністр закордонних справ Польщі
19 жовтня 2001 — 4 січня 2005
Попередник Владислав Бартошевський
Наступник Адам Ротфельд
Народився 13 вересня 1950(1950-09-13) (73 роки)
Варшава, ПНР
Відомий як політик, дипломат, викладач університету, фермер, правник
Місце роботи Варшавський університет і Білостоцький університет
Громадянство  Польща
Національність поляк
Освіта Варшавський університет
Колумбійський університет
Alma mater Faculty of Law and Administration, University of Warsawd (1972), Колумбійський університет і Q20033130? (1968)
Політична партія Союз демократичних лівих сил, Польська об'єднана робітнича партія і Social Democracy of the Republic of Polandd
Діти Tomasz Cimoszewiczd
Релігія католицька церква і атеїзм
Нагороди
Кавалер ордена «На благо Республіки»
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Керівник департаменту боротьби із корупцією в Агентстві модернізації України.

Біографія ред.

Освіта і наукова діяльність ред.

Народився 13 вересня 1950 року у Варшаві. Є випускником ХІХ варшавського Загальноосвітнього ліцею ім. Повстанців Варшави та Факультету права і адміністрації Варшавського університету 1972 року.

У 1978 році отримав докторський (Ph. D) ступінь доктора юридичних наук, спеціалізуючись у сфері публічного міжнародного права.

У 1972–1985 роках працював асистентом, потім ад'юнктом на Кафедрі міжнародних організацій Інституту міжнародного права Факультету права і адміністрації Варшавського університету.

У 1980—1981 був на стипендії Фулбрайта Колумбійського університету в Нью-Йорку. Почесний доктор Аппалачського університету та Університету Південної Кароліни (США).

З 2006 року працює викладачем Університету в Білостоку, де очолює Осередок закордонної політики на Юридичному факультеті.

Політична діяльність в ПНР ред.

Політичну кар'єру розпочав як діяч молодіжних організацій в Польській Народній Республіці. Був поміж іншими членом Союзу соціалістичної молоді в 1968—1973 роках, та Товариства польських студентів, у якому в 1972 році він був обраний головою локального осередку цієї організації у Варшавському університету. З 1971 до розпуску в січні 1990 року належав до Польської Об'єднаної Робітничої Партії. Під час роботи в університеті був секретарем університетського комітету партії. В 1985 році призупинив політичну активність, переїхавши до Калинівки Костельної на Підляському воєводстві, де перейняв у спадок аграрне господарство своїх тестів. До політики повернувся після змін, започаткованих переговорами Круглого столу. В 1989 році вперше балотувався у парламентських виборах і був обраний депутатом Сейму зі списків ПОРП.

Політична діяльність у Третій Республіці Польща ред.

1990—2005 роки ред.

Балотувався як кандидат посткомуністів у перших демократичних і загальних президентських виборах у Польщі в 1990 році. Отримав 9,21 % голосів (1 514 025 голосів), займаючи 4-те місце.

Депутатський мандат мав від 1989 по 2005 рік, балотуючись в 1991, 1993, 1997 та 2001 роках зі списків Союзу Демократичної Лівиці (СЛД). В 1990–1991 роках очолював фракцію лівиці у Сеймі. Не вступив до створеної в 1990 році Соціал-демократії Республіки Польща. В 1991 році відмовився очолити фракцію Демократичної Лівиці, протестуючи проти надання депутатського мандату Лешеку Міллеру, замішаного у справу так званої «московської позики». З 1992 по 1996 рік був членом Парламентського союзу Ради Європи. В 1999 році вступив до новоствореної партії — Союзу Демократичної Лівиці.

В другому уряді Вальдемара Павляка отримав посаду віце-голови Ради Міністрів та міністра юстиції і генерального прокурора. Ці функції виконував з 26 жовтня 1993 року до 1 березня 1995 року. Був ініціатором урядових антикорупційних кроків, що запам'яталися під назвою «чисті руки». У результаті проведених перевірок назвав у жовтні 1994 року прізвища осіб, що займали урядові посади та водночас перебували у наглядових радах суб'єктів господарчого права. Після зміни уряду в 1995 році був вибраний віце-спікером (віце-маршалом) Сейму. Ці функції виконував до 1996 року. Після обрання президентом Александра Кваснєвського перейняв від нього посаду голови Конституційної комісії Національних Зборів (на 2 місяці).

Після відставки Юзефа Олекси з функції прем'єр-міністра Кваснєвський доручив 1 лютого 1996 року Влодзімєжові Цімошевичу створення нового кабінету, котрий був приведений до присяги 7 лютого 1996 року.

У жовтні 1996 року призначений головою (в ранзі міністра) новоствореного Комітету європейської інтеграції, відповідального за підготовку Польщі до переговорів про вступ Польщі до Євросоюзу. Ці функції виконував до 31 жовтня 1997 року.

Після повторного виграшу лівої коаліції СЛД-УП-ПСЛ отримав посаду міністра закордонних справ в уряді Лешека Міллера. Цю посаду займав із 19 жовтня 2001 року. Його підпис біля підпису прем'єр-міністра стояв під Трактатом про Вступ Республіки Польща до Європейського Союзу, підписаного від імені Польщі в Афінах 16 квітня 2003 року. Після відставки уряду посаду міністра зберігав також у двох урядах Марека Белькі — з 2 травня 2004 року до січня 2005 року, коли був відкликаний у зв'язку з балотуванням на посаду маршала Сейму.

В 2004 році був одним із творців проекту постанови «Досить самоомани», проголошеної Марком Боровським на всепольській конференції СЛД. У цій постанові група з десяти політиків партії скритикувала внутрішню політику Союзу. Невдовзі усі поза Цімошевичем вийшли із партії, переходячи до новозаснованої Польської соціал-демократії. У липні 2005 року Влодзімєж Цімошевич відмовився балотуватися до наступного парламенту, відходячи від партійної активності.

5 січня 2005 року після прийняття Сеймом відставки Юзефа Олекси з посади маршала Сейму Влодзімєж Цімошевич був обраний третім маршалом Сейму IV скликання. Його контркандидатом був Йозеф Зих, котрого переміг з перевагою в 4 голоси (223:219).

Президентські вибори в 2005 році ред.

18 травня 2005 року публічно оголосив, що не буде висувати свою кандидатуру на посаду президента, що планувалися того ж року. Але 28 червня змінив думку та задекларував свій старт у виборах. Своє рішення обґрунтував впливом виборців. До відмови від рішення про закінчення політичної кар'єри намовляв його також президент Кваснєвський.

Хоч залишався членом СЛД і парламентської фракції, балотувався як незалежний кандидат. 3 липня на виборчій конвенції СЛД отримав підтримку партії на виборах, підтримали його також Унія Лівиці Третьої РП, Федерація молодих соціал-демократів та Фонд дружини президента Кваснєвського Йоланти Кваснєвської «Порозуміння без перешкод». Виборчий комітет очолила Йоланта Кваснєвська, а виборчий штаб депутатка Катажина Пєкарська.

Після проголошення балотування був викликаний до слідчої комісії щодо PKN Orlen. Слухання відбулися 30 липня 2005 року. Внаслідок слухань слідчі озвучували можливість подати Цімошевича до Конституційного Суду, але до цього не дійшло.

14 вересня 2005 року Влодзімєж Цімошевич оголосив про відмову від участі у виборах президента та відходу від публічного життя. Приводом для цього рішення назвав атаки з боку політичних опонентів на нього самого та на його родину. Безпосереднім чином вплинула на це справа Анни Яруцької.

Діяльність після 2005 року ред.

У парламентських виборах 2007 року балотувався до Сенату, отримав мандат в Білостоцькому окрузі як єдиний незалежний кандидат. На початку березня 2009 року Рада Міністрів запропонувала його кандидатуру на посаду генерального секретаря Ради Європи. 15 квітня відбулися слухання, у котрих взяли участь також його конкуренти Люк Ван ден Бранд, Матіяс Еверс та колишній прем'єр-міністр Норвегії Турб'єрн Ягланд, котрий разом із Цімошевичем пройшов до ІІ туру виборів. Голосування відбулося 29 вересня 2009 року, Цімошевич програв Ягланду у співвідношенні голосів 80:165.

У червні 2010 року перед першим туром президентських виборів підтримав кандидатуру Броніслава Коморовського.

У парламентських виборах 2011 року вдруге потрапив до Сенату, де увійшов до Кола незалежних сенаторів. У Сенаті VIII скликання очолив Комісію закордонних справ. У грудні 2011 року виключений з партії СЛД.

Був сенатором до 2015 року. Того року не висунув кандидатуру на виборах до Сенату, натомість у 2019 році виграв вибори до Європейського парламенту в четвертому окрузі, будучи кандидатом від «Європейської коаліції».

Агентство модернізації України ред.

У березні 2015 року Влодзімеж Цімошевич — один з найвідоміших політиків в Польщі, який, за останні 25 років, займав практично всі найвищі державні посади в країні: генерального прокурора, міністра закордонних справ, глави Сейму, прем'єр-міністра очолив напрямок боротьби з корупцією в Агентстві модернізації України.

Ми всі знаємо якою проблемою є корупція в Україні сьогодні. Після проблеми російської агресії це друга найбільш важлива проблема, яка стосується України. Ми всі знаємо, якими тяжкими є наслідки корупції. Дуже важливо переконати простих пересічних українців, що є шанс впоратись із цією проблемою. Мене попросили дати авторські рекомендації, щоб допомогти в боротьбі з корупцією в Україні, і я це зроблю.

— Влодзімеж Цімошевич, Промова на форумі "Україна завтра"(2015/03/03, Відень, Австрія)

Разом із командою відомих європейських політиків та експертів у складі департаменту протидії корупції Агентства модернізації Влодзімеж Цімошевич до вересня 2015 року має розробити комплекний майстер-план реформ, необхідних Україні.

Нагороди ред.

Особисте життя ред.

Є сином Ренати і Мар'яна Цімошевичів. Мати походила з Волині, а родина батька із Волковиська в Білорусі, звідки під час Першої світової війни внаслідок «біженства» потрапила до Симбірська, де народився Мар'ян Цімошевич. Батько Влодзімєжа Цімошевича був професійним військовим, брав участь в Другій світовій війні. З 1972 року Влодзімєж Цімошевич одружений з Барбарою Апонович, із котрою мають двоє дітей: Малґожату і Томаша.

З 1985 року має 20 гектарів аграрного господарства в Калинівці Костельній в Підляському воєводстві.

Атеїст.

Відео ред.

Влодзімеж Цімошевич: корупція і війна - дві головні проблеми України на YouTube

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 30 березня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  3. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  4. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 червня 2022. 
  5. Промова на форумі "Україна завтра"
  6. Газета Wyborcza: Cimoszewicz: Ukrainie kończy się czas
  7. . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vlodzimezh Cimoshevich pol Wlodzimierz Cimoszewicz 13 veresnya 1950 Varshava PNR polskij derzhavnij i politichnij diyach yurist diplomat Vice golova Radi Ministriv ta ministr yusticiyi i generalnij prokuror 1993 1995 vice marshal Sejmu 1995 1996 golova Radi Ministriv 1996 1997 ministr zakordonnih sprav 2001 2005 marshal Sejmu 2005 V 1989 2005 buv deputatom Sejmu Cenator dvoh sklikan Senatu 2007 2015 deputat Yevropejskogo parlamentu z 2019 roku Vlodzimezh Cimoshevichpol Wlodzimierz Cimoszewiczpol Wlodzimierz CimoszewiczVlodzimezh Cimoshevichpol Wlodzimierz CimoszewiczPrem yer ministr Polshi7 lyutogo 1996 31 zhovtnya 1997Poperednik Yuzef OleksiNastupnik Yezhi BuzekMarshal Sejmu Polshi5 sichnya 2005 18 zhovtnya 2005Poperednik Yuzef OleksiNastupnik Marek YurekVice prem yer Polshi ministr spravedlivosti generalnij prokuror26 zhovtnya 1993 1 bereznya 1995Poperednik Yan PlatkovskijNastupnik Yezhi YaskernyaMinistr zakordonnih sprav Polshi19 zhovtnya 2001 4 sichnya 2005Poperednik Vladislav BartoshevskijNastupnik Adam RotfeldNarodivsya 13 veresnya 1950 1950 09 13 73 roki Varshava PNRVidomij yak politik diplomat vikladach universitetu fermer pravnikMisce roboti Varshavskij universitet i Bilostockij universitetGromadyanstvo PolshaNacionalnist polyakOsvita Varshavskij universitetKolumbijskij universitetAlma mater Faculty of Law and Administration University of Warsawd 1972 Kolumbijskij universitet i Q20033130 1968 Politichna partiya Soyuz demokratichnih livih sil Polska ob yednana robitnicha partiya i Social Democracy of the Republic of PolanddDiti Tomasz CimoszewiczdReligiya katolicka cerkva i ateyizmNagorodi Kavaler ordena Na blago Respubliki PidpisMediafajli u VikishovishiKerivnik departamentu borotbi iz korupciyeyu v Agentstvi modernizaciyi Ukrayini 1 Zmist 1 Biografiya 1 1 Osvita i naukova diyalnist 1 2 Politichna diyalnist v PNR 1 3 Politichna diyalnist u Tretij Respublici Polsha 1 3 1 1990 2005 roki 1 3 2 Prezidentski vibori v 2005 roci 1 3 3 Diyalnist pislya 2005 roku 1 3 4 Agentstvo modernizaciyi Ukrayini 2 Nagorodi 3 Osobiste zhittya 3 1 Video 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya red Osvita i naukova diyalnist red Narodivsya 13 veresnya 1950 roku u Varshavi Ye vipusknikom HIH varshavskogo Zagalnoosvitnogo liceyu im Povstanciv Varshavi ta Fakultetu prava i administraciyi Varshavskogo universitetu 1972 roku U 1978 roci otrimav doktorskij Ph D stupin doktora yuridichnih nauk specializuyuchis u sferi publichnogo mizhnarodnogo prava U 1972 1985 rokah pracyuvav asistentom potim ad yunktom na Kafedri mizhnarodnih organizacij Institutu mizhnarodnogo prava Fakultetu prava i administraciyi Varshavskogo universitetu U 1980 1981 buv na stipendiyi Fulbrajta Kolumbijskogo universitetu v Nyu Jorku Pochesnij doktor Appalachskogo universitetu ta Universitetu Pivdennoyi Karolini SShA Z 2006 roku pracyuye vikladachem Universitetu v Bilostoku de ocholyuye Oseredok zakordonnoyi politiki na Yuridichnomu fakulteti Politichna diyalnist v PNR red Politichnu kar yeru rozpochav yak diyach molodizhnih organizacij v Polskij Narodnij Respublici Buv pomizh inshimi chlenom Soyuzu socialistichnoyi molodi v 1968 1973 rokah ta Tovaristva polskih studentiv u yakomu v 1972 roci vin buv obranij golovoyu lokalnogo oseredku ciyeyi organizaciyi u Varshavskomu universitetu Z 1971 do rozpusku v sichni 1990 roku nalezhav do Polskoyi Ob yednanoyi Robitnichoyi Partiyi Pid chas roboti v universiteti buv sekretarem universitetskogo komitetu partiyi V 1985 roci prizupiniv politichnu aktivnist pereyihavshi do Kalinivki Kostelnoyi na Pidlyaskomu voyevodstvi de perejnyav u spadok agrarne gospodarstvo svoyih testiv Do politiki povernuvsya pislya zmin zapochatkovanih peregovorami Kruglogo stolu V 1989 roci vpershe balotuvavsya u parlamentskih viborah i buv obranij deputatom Sejmu zi spiskiv PORP Politichna diyalnist u Tretij Respublici Polsha red 1990 2005 roki red Balotuvavsya yak kandidat postkomunistiv u pershih demokratichnih i zagalnih prezidentskih viborah u Polshi v 1990 roci Otrimav 9 21 golosiv 1 514 025 golosiv zajmayuchi 4 te misce Deputatskij mandat mav vid 1989 po 2005 rik balotuyuchis v 1991 1993 1997 ta 2001 rokah zi spiskiv Soyuzu Demokratichnoyi Livici SLD V 1990 1991 rokah ocholyuvav frakciyu livici u Sejmi Ne vstupiv do stvorenoyi v 1990 roci Social demokratiyi Respubliki Polsha V 1991 roci vidmovivsya ocholiti frakciyu Demokratichnoyi Livici protestuyuchi proti nadannya deputatskogo mandatu Lesheku Milleru zamishanogo u spravu tak zvanoyi moskovskoyi poziki Z 1992 po 1996 rik buv chlenom Parlamentskogo soyuzu Radi Yevropi V 1999 roci vstupiv do novostvorenoyi partiyi Soyuzu Demokratichnoyi Livici V drugomu uryadi Valdemara Pavlyaka otrimav posadu vice golovi Radi Ministriv ta ministra yusticiyi i generalnogo prokurora Ci funkciyi vikonuvav z 26 zhovtnya 1993 roku do 1 bereznya 1995 roku Buv iniciatorom uryadovih antikorupcijnih krokiv sho zapam yatalisya pid nazvoyu chisti ruki U rezultati provedenih perevirok nazvav u zhovtni 1994 roku prizvisha osib sho zajmali uryadovi posadi ta vodnochas perebuvali u naglyadovih radah sub yektiv gospodarchogo prava Pislya zmini uryadu v 1995 roci buv vibranij vice spikerom vice marshalom Sejmu Ci funkciyi vikonuvav do 1996 roku Pislya obrannya prezidentom Aleksandra Kvasnyevskogo perejnyav vid nogo posadu golovi Konstitucijnoyi komisiyi Nacionalnih Zboriv na 2 misyaci Pislya vidstavki Yuzefa Oleksi z funkciyi prem yer ministra Kvasnyevskij doruchiv 1 lyutogo 1996 roku Vlodzimyezhovi Cimoshevichu stvorennya novogo kabinetu kotrij buv privedenij do prisyagi 7 lyutogo 1996 roku U zhovtni 1996 roku priznachenij golovoyu v ranzi ministra novostvorenogo Komitetu yevropejskoyi integraciyi vidpovidalnogo za pidgotovku Polshi do peregovoriv pro vstup Polshi do Yevrosoyuzu Ci funkciyi vikonuvav do 31 zhovtnya 1997 roku Pislya povtornogo vigrashu livoyi koaliciyi SLD UP PSL otrimav posadu ministra zakordonnih sprav v uryadi Lesheka Millera Cyu posadu zajmav iz 19 zhovtnya 2001 roku Jogo pidpis bilya pidpisu prem yer ministra stoyav pid Traktatom pro Vstup Respubliki Polsha do Yevropejskogo Soyuzu pidpisanogo vid imeni Polshi v Afinah 16 kvitnya 2003 roku Pislya vidstavki uryadu posadu ministra zberigav takozh u dvoh uryadah Mareka Belki z 2 travnya 2004 roku do sichnya 2005 roku koli buv vidklikanij u zv yazku z balotuvannyam na posadu marshala Sejmu V 2004 roci buv odnim iz tvorciv proektu postanovi Dosit samoomani progoloshenoyi Markom Borovskim na vsepolskij konferenciyi SLD U cij postanovi grupa z desyati politikiv partiyi skritikuvala vnutrishnyu politiku Soyuzu Nevdovzi usi poza Cimoshevichem vijshli iz partiyi perehodyachi do novozasnovanoyi Polskoyi social demokratiyi U lipni 2005 roku Vlodzimyezh Cimoshevich vidmovivsya balotuvatisya do nastupnogo parlamentu vidhodyachi vid partijnoyi aktivnosti 5 sichnya 2005 roku pislya prijnyattya Sejmom vidstavki Yuzefa Oleksi z posadi marshala Sejmu Vlodzimyezh Cimoshevich buv obranij tretim marshalom Sejmu IV sklikannya Jogo kontrkandidatom buv Jozef Zih kotrogo peremig z perevagoyu v 4 golosi 223 219 Prezidentski vibori v 2005 roci red 18 travnya 2005 roku publichno ogolosiv sho ne bude visuvati svoyu kandidaturu na posadu prezidenta sho planuvalisya togo zh roku Ale 28 chervnya zminiv dumku ta zadeklaruvav svij start u viborah Svoye rishennya obgruntuvav vplivom viborciv Do vidmovi vid rishennya pro zakinchennya politichnoyi kar yeri namovlyav jogo takozh prezident Kvasnyevskij Hoch zalishavsya chlenom SLD i parlamentskoyi frakciyi balotuvavsya yak nezalezhnij kandidat 3 lipnya na viborchij konvenciyi SLD otrimav pidtrimku partiyi na viborah pidtrimali jogo takozh Uniya Livici Tretoyi RP Federaciya molodih social demokrativ ta Fond druzhini prezidenta Kvasnyevskogo Jolanti Kvasnyevskoyi Porozuminnya bez pereshkod Viborchij komitet ocholila Jolanta Kvasnyevska a viborchij shtab deputatka Katazhina Pyekarska Pislya progoloshennya balotuvannya buv viklikanij do slidchoyi komisiyi shodo PKN Orlen Sluhannya vidbulisya 30 lipnya 2005 roku Vnaslidok sluhan slidchi ozvuchuvali mozhlivist podati Cimoshevicha do Konstitucijnogo Sudu ale do cogo ne dijshlo 14 veresnya 2005 roku Vlodzimyezh Cimoshevich ogolosiv pro vidmovu vid uchasti u viborah prezidenta ta vidhodu vid publichnogo zhittya Privodom dlya cogo rishennya nazvav ataki z boku politichnih oponentiv na nogo samogo ta na jogo rodinu Bezposerednim chinom vplinula na ce sprava Anni Yaruckoyi Diyalnist pislya 2005 roku red U parlamentskih viborah 2007 roku balotuvavsya do Senatu otrimav mandat v Bilostockomu okruzi yak yedinij nezalezhnij kandidat Na pochatku bereznya 2009 roku Rada Ministriv zaproponuvala jogo kandidaturu na posadu generalnogo sekretarya Radi Yevropi 15 kvitnya vidbulisya sluhannya u kotrih vzyali uchast takozh jogo konkurenti Lyuk Van den Brand Matiyas Evers ta kolishnij prem yer ministr Norvegiyi Turb yern Yagland kotrij razom iz Cimoshevichem projshov do II turu viboriv Golosuvannya vidbulosya 29 veresnya 2009 roku Cimoshevich prograv Yaglandu u spivvidnoshenni golosiv 80 165 U chervni 2010 roku pered pershim turom prezidentskih viboriv pidtrimav kandidaturu Bronislava Komorovskogo U parlamentskih viborah 2011 roku vdruge potrapiv do Senatu de uvijshov do Kola nezalezhnih senatoriv U Senati VIII sklikannya ocholiv Komisiyu zakordonnih sprav U grudni 2011 roku viklyuchenij z partiyi SLD Buv senatorom do 2015 roku Togo roku ne visunuv kandidaturu na viborah do Senatu natomist u 2019 roci vigrav vibori do Yevropejskogo parlamentu v chetvertomu okruzi buduchi kandidatom vid Yevropejskoyi koaliciyi Agentstvo modernizaciyi Ukrayini red U berezni 2015 roku Vlodzimezh Cimoshevich odin z najvidomishih politikiv v Polshi yakij za ostanni 25 rokiv zajmav praktichno vsi najvishi derzhavni posadi v krayini generalnogo prokurora ministra zakordonnih sprav glavi Sejmu prem yer ministra 2 ocholiv napryamok borotbi z korupciyeyu v Agentstvi modernizaciyi Ukrayini 3 4 nbsp Mi vsi znayemo yakoyu problemoyu ye korupciya v Ukrayini sogodni Pislya problemi rosijskoyi agresiyi ce druga najbilsh vazhliva problema yaka stosuyetsya Ukrayini Mi vsi znayemo yakimi tyazhkimi ye naslidki korupciyi Duzhe vazhlivo perekonati prostih peresichnih ukrayinciv sho ye shans vporatis iz ciyeyu problemoyu Mene poprosili dati avtorski rekomendaciyi shob dopomogti v borotbi z korupciyeyu v Ukrayini i ya ce zroblyu nbsp Vlodzimezh Cimoshevich Promova na forumi Ukrayina zavtra 2015 03 03 Viden Avstriya 5 6 Razom iz komandoyu vidomih yevropejskih politikiv ta ekspertiv u skladi departamentu protidiyi korupciyi Agentstva modernizaciyi Vlodzimezh Cimoshevich do veresnya 2015 roku maye rozrobiti kompleknij majster plan reform neobhidnih Ukrayini 7 Nagorodi red 2002 Orden Biloyi Zirki I stupenya Estoniya 2005 Velikij Hrest Ordenu Za Zaslugi pered Litvoyu Litva 2009 Medal Zasluzhenogo dlya Tolerantnosti Fondu Ekumenichna tolerantnist Orden Zaslugi Francuzkoyi Respubliki Orden Zaslugi Greckoyi RespublikiOsobiste zhittya red Ye sinom Renati i Mar yana Cimoshevichiv Mati pohodila z Volini a rodina batka iz Volkoviska v Bilorusi zvidki pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vnaslidok bizhenstva potrapila do Simbirska de narodivsya Mar yan Cimoshevich Batko Vlodzimyezha Cimoshevicha buv profesijnim vijskovim brav uchast v Drugij svitovij vijni Z 1972 roku Vlodzimyezh Cimoshevich odruzhenij z Barbaroyu Aponovich iz kotroyu mayut dvoye ditej Malgozhatu i Tomasha Z 1985 roku maye 20 gektariv agrarnogo gospodarstva v Kalinivci Kostelnij v Pidlyaskomu voyevodstvi Ateyist Video red Vlodzimezh Cimoshevich korupciya i vijna dvi golovni problemi Ukrayini na YouTubePrimitki red Vlodzimezh Cimoshevich korupciya i vijna dvi golovni problemi Ukrayini Arhiv originalu za 30 bereznya 2016 Procitovano 30 bereznya 2015 UNIAN Polskij senator V Ukrayini znachna chastina suspilstva perejshla kordon terpinnya Arhiv originalu za 28 chervnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Evropejskie deyateli organizovali Agentstvo modernizacii Ukrainy Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Kolishnij prem yer Polshi pro yednist Yevropi ta situaciyi v Ukrayini Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 chervnya 2022 Promova na forumi Ukrayina zavtra Gazeta Wyborcza Cimoszewicz Ukrainie konczy sie czas Cimoszewicz Jezeli Ukraina sobie nie poradzi moze nawet zniknac z mapy Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Literatura red O Znahorenko Cimoshevich Vlodzimezh Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Posilannya red Wlodzimierz Cimoszewicz Improving Russian Polish relations angl Wlodzimierz Cimoszewicz Interview conducted by Izelle Wagner amp Max Marioni Arhivovano 11 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt senatora Vlodzimyezha Cimoshevicha pol Biografiya Vlodzimyezha Cimoshevicha za versiyeyu zhurnalu Wprost Arhivovano 10 bereznya 2014 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vlodzimezh Cimoshevich amp oldid 40527520