Владислав Скочиляс (пол. Władysław Skoczylas; 4 квітня 1883, Величка, Австро-Угорщина — 8 квітня 1934, Варшава) — польський художник, графік і скульптор, викладач першої третини 20 ст.
Владислав Скочиляс | |
---|---|
пол. Władysław Skoczylas | |
При народженні | Władysław Skoczylas |
Народження | 4 квітня 1883 Величка, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
Смерть | 8 квітня 1934 (51 рік) |
Варшава, Польська Республіка | |
Поховання | |
Національність | поляк |
Країна | Австро-Угорщина, II Польська Республіка |
Жанр | пейзаж, релігійний твір |
Навчання | Краківська академія мистецтв |
Діяльність | скульптор, художник, гравер, графік, різьбяр, різьбяр по дереву, art educator |
Напрямок | реалізм |
Роки творчості | 1901—1933 |
Відомі учні | Wiktoria Goryńskad і Aleksander Rakd |
Твори | пейзаж, релігійний твір |
Нагороди | |
Сайт | Skoczylas |
| |
Владислав Скочиляс у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився в містечку Величка, що тоді входила до складу Австро-Угорщини. Це та частина польських земель, що були відірвані від Польщі і приєднані до Австрійської імперії ще наприкінці 18 століття.
Художній центр імперії був розташований в місті Відень. Молодик-поляк перебрався у Відень, де навчався в тамтешній Художньо-промисловій школі у 1901—1904 роках. У 1904—1906 роках продовжив навчання в Академії образотворчих мистецтв міста Краків. Опановував як живопис (його вчителі — Леон Вичулковський та Теодор Аксентович), так і скульптуру у Константи Лащки.
Французький і німецький періоди ред.
У 1910 році молодий художник перебрався до Франції. Працював в Парижі в майстерні французького скульптора Антуана Бурделя. Перебування в Парижі закінчилося 1913 року, коли Владислав Скочиляс перебрався в Німеччину, в місто Лейпциг. Перебування у Відні і в Лейпцигу, де були давні графічні традиції, навернуло молодого художника до опанування ще і графічних технік в Академії графічних мистецтв Лейпцига (офорт та ін.)
В Польщі ред.
Митець почав працювати в Польщі ще 1908 році як викладач малюнка в Закопаному, коли ще не була відновлена державність країни. По розпаду Австро-Угорщини та Російської імперії в 1918 році Польща отримала незалежність і відновила державність. Скочиляс оселився в Варшаві і 1918 року став ад'юнкт-професором Варшавського технологічного університету. 1922 року він став керівником відділу графіки Варшавської школи красних мистецтв.
1928 року як представник незалежної Польщі брав участь в Олімпійському конкурсі мистецтв і літератури в місті Амстердам, де отримав бронзову нагороду в розділі графіки за акварелі «Св. Губерт», «Діана» та ін. Від 1930 року був членом ради варшавського Інституту пропаганди мистецтва. У 1931—1934 роках був президентом ради інституту.
Помер у Варшаві 8 квітня 1934 року. Похований на Повонзківському цвинтарі.
Вибрані твори митця ред.
- «Домініканський монастир у Львові», 1912, офорт
- «Дворище»
- «Гірський пейзаж»
- «Пралі на річці»
- «Збори врожаю фруктів», Катовіце
- «Святий Себастьян», дереворит
- «Св. Христофор», дереворит
- «Богоматір з христом-немовлям», дереворит
- «Ринок в казімежі», дереворит
- «Голова старого горця», дереворит
- «Виступ грабіжників», дереворит
- «Танок», дереворит
- «Залицяння», дереворит
- «Руїни замку. Казімеж»
- «Костел. Казімеж»
- «Кам'яні зерносховища в Казумежі»
- «Танок біля вогнища»
- «Яносика ім'я ніде не зникне»
- «Казімеж взимку»
«Кам'яні зерносховища в Казімежі»Владислав Скочиляс | «Яносика ім'я ніде не зникне» В. Скочиляс | «Танок над вогнищем» В. Скочиляс | «Залицяння» В. Скочиляс |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Скочиляс Владислав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ RKDartists
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/aleksander-rak
- Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 224. (пол.)
Джерела ред.
- Тананаева Л. И. Очерки польской графики. Первая половина XX в. / АН СССР. Ин-т истории искусств М-ва культуры СССР. — М.: Наука, 1972. — 96 с. (рос.)
- Grońska M. Władysław Skoczylas. — Warszawa, 1966. (пол.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Владислав Скочиляс |
- Твори В. Скочиляса [ 14 вересня 2012 у Wayback Machine.]