Ви́щий сту́пінь, або компарати́в (лат. comparativus — від comparo — «порівнюю») — граматична категорія прикметника й прислівника, яка позначає більший ступінь прояву ознаки (якості) порівняно з тією ж ознакою, позначеною звичайним ступенем; один із ступенів порівняння, поряд зі звичайним і найвищим.
В українській мові Редагувати
Утворення Редагувати
Вищий ступінь порівняння прикметників і прислівників в українській мові має дві форми: просту (синтетичну) й складену (аналітичну).
Проста форма утворюється від основи прикметника (прислівника) шляхом додання суфікса «-іш-» або «-ш-». Особливості чергування звуків:
- У першому разі (зі суфіксом «-іш-») основа залишається без змін: тугий — тугіший (туго — тугіше), різкий — різкіший (різко — різкіше), сухий — сухіший (сухо — сухіше), стрункий — стрункіший (струнко — стрункіше).
- У другому випадку (з використанням суфікса «-ш-») основа прикметника може зазнавати певних змін:
- Суфікси «-к-», «-ок-», «-ек-» випадають: солодкий — солодший (солодко — солодше), короткий — коротший (короткий — коротше), тонкий — тонший (тонко — тонше), широкий — ширший (широко — ширше), глибокий — глибший (глибоко — глибше), далекий — дальший (далеко — дальше);
- Приголосні «г», «з», «ж» разом із суфіксом -ш- утворюють звукосполучення «-жч-». Існує сім таких прикметників і стільки ж прислівників: важкий — важчий (важко — важче), тяжкий — тяжчий (тяжко — тяжче), близький — ближчий (близько — ближче), низький — нижчий, вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий — дорожчий (дорого — дорожче). Ці зміни зберігаються і в похідних словах (дужчати, ближчати, подорожчання);
- У двох прикметниках і двох прислівниках ці зміни не відбуваються: легкий — легший (легко — легше), довгий — довший (довго — довше);
- Приголосний «с» разом із суфіксом -ш- зливається в звук «-щ-». Таких прикметників і прислівників три: високий — вищий (високо — вище), товстий — товщий (товсто — товще), красивий — кращий (красиво — краще). Паралельно з формами товщий, товще існують товстіший, товстіше. Звук «щ» зберігається і в похідних словах (покращити, потовщення);
- Приголосні «т», «д» перед «-ш-» вимовляються як «ч», «дж», але на письмі ця зміна не відбивається: короткий — коротший [корочший], багатий — багатший [багачший], молодий — молодший [молоджший], гладкий — гладший [гладжший] (аналогічно й у прислівниках).
- Основа прикметника і прислівника може залишатися без змін: м'який — м'якший, дешевий — дешевший, здоровий — здоровший.
- Вищий ступінь певних прикметників (прислівників) утворюється від інших основ. До них належать прикметники добрий, хороший — кращий, ліпший; гарний — кращий; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший; прислівники добре, хороше — краще, ліпше; гарно — краще; погано — гірше; багато — більш; мало — менш.
- Деякі прикметники й прислівники можуть мати паралельні форми вищого ступеня порівняння — як із суфіксом «-іш-» і зі суфіксом «-ш-». Ці форми часто дещо різняться за семантикою. Наприклад, старіший (йдеться про вік) і старший (йдеться про становище), багатіший (йдеться про матеріальні цінності) і багатший (у переносному значенні; йдеться про зміст), здоровіший (йдеться про стан здоров'я й про розміри) і здоровший (йдеться лише про здоров'я), товстіший (йдеться лише про осіб) і товщий (йдеться про предмети, речі).
Складена форма вживається переважно в науковому й офіційно-діловому стилях. Також її рекомендують вживати у разі, якщо прикметник має понад три склади (вимогливий, моторошний, світлочутливий). Вона утворюється вживанням вищого ступеня прислівників «багато», «мало» — «більш», «менш» зі звичайним ступенем якісного прикметника або прислівника: більш світлочутливий, менш яскравий, більш вимогливо, менш конструктивно.
Правила вживання і побудови вищого ступеня Редагувати
- Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами «за», «від», «ніж», «як», «проти»: «Воля дорожча за життя». «Морська миля майже вдвічі довша від кілометра». «Алюміній більш поширений у природі, ніж залізо». Безприйменникова порівняльна конструкція з родовим відмінком в українському літературному мовленні вважається помилковою (вона прийнята в російській мові). Отже, правильніше не «
хрін редьки не солодший», а «хрін від редьки (за редьку) не солодший». - Не можна заміняти сполучник «ніж» («аніж») сполучником «чим»: за аналогією з відповідною російською конструкцією. Так, речення «я знаю українську краще,
чимросійську» порушує українську мовну норму (пор. рос. знаю лучше, чем...). Правильно «краще, ніж російську». - Проста і складена форми не можуть вживатися разом. Тому помилковими є речення на зразок:
більш ймовірнішаподія,більш простішийваріант,менш проблематичнішийспосіб. Правильно казати ймовірніша подія, простіший варіант, менш проблематичний спосіб. - Вищий ступінь порівняння (як і найвищий) мають лише якісні прикметники. Відносні й присвійні прикметники не ступенюються (форми
залізніший,більш залізний,більш дерев'яний,нескінченніший,більш овечий,більш батьківськийнеможливі). - Якісні прикметники можуть не мати ступенів порівняння. Це буває тоді, коли вони самі вказують уже на певну міру якості: премудрий («дуже мудрий»), завеликий («надто великий»), старезний («надзвичайно старий»), холоднуватий («трохи холодний»), тихесенький («дуже тихий»).
- Не ступенюються ті якісні прикметники, що позначають безвимірну ознаку (босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий).
- Не утворюються ступені порівняння і від якісних складних прикметників (світло-зелений, кисло-солодкий, чорноволосий) тощо.
Інше Редагувати
- У поодиноких випадках вищий ступінь може вживатися в значенні найвищого. Найпоширенішим подібним випадком є сполучення «вища освіта» («вищий навчальний заклад», «вища школа», «виш»). У цьому випадку йдеться про найвищий ступінь освіти — понад середній й початковий. Інші приклади: «вища математика», «вища нервова діяльність», «вищі рослини», «вищий пілотаж».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
- ↑ Вищий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ . Офіційний сайт української мови. Архів оригіналу за 21 вересня 2016.
- ↑ . Електронні посібники ВНТУ. Архів оригіналу за 6 березня 2016.