Віктор Вікторович Вихрист (нар. 3 червня 1992, Світловодськ, Кіровоградська область) — український боксер. Чемпіон Європи (2017), багаторазовий чемпіон та призер чемпіонату України (2013, 2014, 2015, 2016). Заслужений майстер спорту України.
| Віктор Вихрист | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Вихрист Віктор Вікторович |
| Громадянство | Україна |
| Народився | 3 червня 1992 (31 рік) Світловодськ |
| Вагова категорія | Надважка (англ. Super heavyweight)) (понад 91 кг) |
| Нагороди | |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 8 лютого 2020 |
| Останній бій | 11 лютого 2023 |
| Боїв | 12 |
| Перемог | 11 |
| Перемог нокаутом | 7 |
| Поразок | 1 |
| Аматорська кар'єра | |
| Боїв | 54 |
| Перемог | 43 |
| Нокаутів | 11 |
| Поразок | 11 |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Представник Україна | ||
| Бокс | ||
| Чемпіонат Європи | ||
| Золото | Харків 2017 | Надважка |
| Європейські ігри | ||
| Золото | Мінськ 2019 | Надважка |
Аматорська кар'єра ред.
Чемпіонат Європи 2017 ред.
- 1/8 фіналу. Переміг Діна Томаса Гардіньєра (Ірландія) TKO
- 1/4 фіналу. Переміг Міхая Ністора (Румунія) 5-0
- Півфінал. Переміг Максима Бабаніна (Росія) 4-1
- Фінал. Переміг Фрейзера Кларка (Англія) 5-0
Чемпіонат світу 2017 ред.
- 1/8 фіналу. Програв Джозефу Гудаллу (Австралія) 2-3
Європейські ігри 2019 ред.
- 1/8 фіналу. Переміг Івана Верясова (Росія) 5-0
- 1/4 фіналу. Переміг Бабіча Владана (Сербія) 5-0
- Півфінал. Переміг Мілуна Марко (Хорватія) RSC
- Фінал. Переміг Мурада Алієва (Франція) 4-1
Результати поєдинків WSB ред.
| Команда | Суперник | Результат | Рахунок | Дата | Місце | Примітки | Відео |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| «USA Knockouts» | Шон Тернер | Перемога | TKO (5) | 14 грудня 2012 | Бровари | ||
| «German Eagles» | Алі Кидін | Перемога | TKO (2) | 14 лютого 2014 | Бровари | ||
| «British Lionhearts» | Джозеф Джойс | Поразка | KO (2) | 23 січня 2015 | Київ | ||
| «China Dragons» | Жибао Ванг | Перемога | UD (3:0) | 30 січня 2016 | Вінниця |
Професійна кар'єра ред.
Після поразки у фіналі чемпіонату України 2019 року вирішив перейти у професіонали, та вже 8 лютого дебютував з дострокової перемоги над Андрієм Мазаніковим. Перехід спортсмена супроводжувався конфліктом між спортсменом та Федерацією боксу України, яка була зацікавлена у продовженні любительської кар'єри спортсмена. У результаті цього федерація наклала санкції на спортсмена, його персонального тренера Олександра Ляхового, та Андрія Котельника, який допоміг боксеру здійснити перехід.
1 серпня провів бій у рамках дебютного вечора боксу промоутерської компанії Олександра Усика «Usyk 17 Promotion» . У ньому він переміг нокаутом у 2 раунді Сергія Пахомова .
1 січня 2022 року відбувся бій проти грузинського боксера Яго Кіладзе. На початку першого раунду Віктор відправив суперника у нокдаун. У середині раунду Вихрист вперше у професійній кар'єрі був відправлений у нокдаун. Кіладзе кинувся добивати суперника, але пропустив удар, відправившись у другий нокдаун у раунді. У другому раунді Вихрист знову був відправлений у нокдаун, але зумів піднятися та відправити суперника у третій нокдаун. Кіладзе підвівся, але рефері ухвалив рішення зупинити бій.
Таблиця боїв ред.
| 11 Перемог (7 нокаутом, 4 за рішенням суддів), 1 Поразка (1 нокаутом, 0 за рішенням суддів) | |||||||
| Результат | Рекорд | Суперник | Спосіб | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки |
| Поразка | 11–1 | Леньєр Перо | TKO | 8 (10), 2:28 | 11 лютого 2023 | Alamodome, Сан-Антоніо | |
| Перемога | 11–0 | Франклін Лоуренс | UD | 8 | 17 грудня 2022 | Firat Arslan Sportcenter, Геппінген | |
| Перемога | 10–0 | Кевін Джонсон[en] | UD | 8 | 27 серпня 2022 | ECB Boxgym, Гамбург | |
| Перемога | 9–0 | Яго Кіладзе | TKO | 2 (8), 1:44 | 1 січня 2022 | Seminole Hard Rock Hotel & Casino, Голлівуд, Флорида | |
| Перемога | 8–0 | Майк Маршалл | TKO | 3 (8), 1:49 | 9 жовтня 2021 | T-Mobile Arena, Лас-Вегас, Невада | |
| Перемога | 7–0 | Яцек Кшиштоф Пйонтек | KO | 1 (10), 2:20 | 15 травня 2021 | Box Gym, Кельн | |
| Перемога | 6–0 | Вільмер Васкес[en] | UD | 8 | 13 березня 2021 | ECB Boxgym, Гамбург | |
| Перемога | 5–0 | Каміль Соколовський | UD | 6 | 27 листоопада 2020 | H Arena, Нант | |
| Перемога | 4–0 | Якуп Саглам | RTD | 4 (6), 3:00 | 31 жовтня 2020 | ECB Boxgym, Гамбург | |
| Перемога | 3–0 | Габріель Енгуема[d] | KO | 3 (6), 2:59 | 20 вересня 2020 | Bartolomeo Best River Resort, Дніпро | |
| Перемога | 2–0 | Семен Пахомов | KO | 2 (6), 1:22 | 1 серпня 2020 | Equides Club, Київ | |
| Перемога | 1–0 | Андрій Мазанік | KO | 1 (6), 0:55 | 8 лютого 2020 | EWS Arena, Геппінген |
Спортивні досягнення ред.
Міжнародні аматорські ред.
- 2017 — Чемпіон Європи у надважкій вазі (понад 91 кг)
- 2019 — Чемпіон Європейських ігор у надважкій вазі (понад 91 кг; тренер Олександр Ляховий)
Регіональні аматорські ред.
- 2015 — Чемпіон України у надважкій вазі (понад 91 кг)
- 2014 — Чемпіон України у надважкій вазі (понад 91 кг)
- 2013 — Чемпіон України у надважкій вазі (понад 91 кг)
- 2016 — Срібний призер чемпіонату України у надважкій вазі (понад 91 кг)
Державні нагороди ред.
- Орден «За заслуги» II ст. (15 липня 2019) —За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м.Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України
- Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2017) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.
Примітки ред.
- Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- (російською). Tribuna.com. 2 січня 2022. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
Посилання ред.
- [[Файл:boxrec.png|60px|link=https://boxrec.com/en/proboxer/856825 [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.]]] Віктор Вихрист на сайті Boxrec.com [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)