Вигра́їв — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. Розташоване за 14 км від центру громади — міста Корсунь-Шевченківський, за 19 км від залізничної станції Корсунь та за 5 км від автошляху Н01. Населення — 664 чоловік (1044 у 1972 році).
| село Виграїв | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Корсунь-Шевченківська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | ХІІ ст. |
| Населення | 664 |
| Поштовий індекс | 19416 |
| Телефонний код | +380 4735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′20″ пн. ш. 31°08′25″ сх. д. / 49.45556° пн. ш. 31.14028° сх. д.Координати: 49°27′20″ пн. ш. 31°08′25″ сх. д. / 49.45556° пн. ш. 31.14028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 132 м |
| Водойми | р.Рось |
| Відстань до обласного центру | 66 (фізична) км |
| Відстань до районного центру | 14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Корсунь-Шевченківський |
| Карта | |
Виграїв | |
Виграїв | |
| Мапа | |
Неподалік Виграєва виявлено поселення трипільської культури, та одне — періоду Київської Русі.
Історія ред.
Село було засноване в ХІІ столітті, а свою сучасну назву отримало на честь перемоги козаків Богдана Хмельницького над військами Речі Посполитою в травні 1648 року. Битва, яка з історії відома як Корсунська закінчилася розгромом польського війська і взяттям в полон двох польських гетьманів. На честь цієї події в селі встановлено обеліск. До цієї битви село звалося Горохова Діброва і було засноване ще задовго до часів визвольної війни з поляками. В селі збереглися рови, які козаки на чолі з Максимом Кривоносом копали, готуючи засідку на шляхетське військо.
327 виграївців брали участь у Другій світовій війні, з них 217 нагороджені орденами і медалями СРСР. В пам'ять про 78 загиблих у боях встановлено монумент Слави.
Станом на 1972 рік в селі працювала восьмирічна школа, де навчалося 172 учні, клуб на 350 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,7 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла, філія зв'язку. В селі працював колгосп ім. Богдана Хмельницького, що мав в користуванні 2,1 тисяч га землі, у тому числі 1,3 тисячі га орної. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво.
Виграїв — дуже цікавий природний об'єкт (ставки, ліс, річка Рось) і підходить для відпочинку в літній період (рибалка, піші походи, прогулянки на велосипедах і човнах).
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Виграїв (приписне с.* Нехворощ) Київського воєв., з 1797 р. Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vyhr_001.xml [ 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,05% |
| російська | 1,14% |
| румунська | 0,81% |
Охорона природи ред.
Поряд з селом розміщений заказник «Виграївський» (площа 3521,8756 га, створений рішенням Черкаської обласної ради від 22.05.1990 р. № 95) і заповідні урочища «Різаний Яр» (площа 233 га, створене рішенням Виконкому Черкаської обласної ради від 19.03.1976 року № 117) та «Горіхова діброва» (площа 3,8 га, статус отриманий у 2000 році).
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Погода в селі Виграїв [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
| Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |