Ве́рхній Са́лтів — село в Україні, у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області.
| село Верхній Салтів | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Громада | Вовчанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140010000049419 |
| Облікова картка | Верхній Салтів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1700 |
| Населення | 119 |
| Площа | 1,42 км² |
| Густота населення | 83,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62535 |
| Телефонний код | +380 5741 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°08′01″ пн. ш. 36°47′58″ сх. д. / 50.13361° пн. ш. 36.79944° сх. д.Координати: 50°08′01″ пн. ш. 36°47′58″ сх. д. / 50.13361° пн. ш. 36.79944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 137 м |
| Водойми | р. Сіверський Донець |
| Відстань до районного центру | 22 км |
| Найближча залізнична станція | Вовчанськ |
| Відстань до залізничної станції | 22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Вовчанськ, вул. Соборна, 92 |
| Сільський голова | Маркова Катерина Іванівна |
| Карта | |
Верхній Салтів | |
Верхній Салтів | |
| Мапа | |
| Верхній Салтів у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Село Верхній Салтів знаходиться на правому березі Печенізького водосховища (річка Сіверський Донець), вище за течією на відстані 2 км розташоване село Рубіжне, нижче за течією за 4 км — смт Старий Салтів, на протилежному березі — село Металівка, на відстані в 1 км знаходиться село Замулівка.
Село оточують лісові масиви (дуб, сосна)
Назва Редагувати
Село отримало таку назву ВЕРХНІЙ, оскільки розташовано на високому правому березі річки Сіверський Дінець (45 м над рівнем річки). Також Верхній Салтів знаходиться вище за течією річки ніж сусіднє село Старий Салтів. Друга частина назви САЛТІВ епонімно виходить від фольклорного слова тюркського походження САЛТАНЪ — султан, володар, цар. Бо саме тут у ранньому середньовіччі знаходилося протомісто із місцем проживання та керування місцевістю ставлеником Хазарського каганату.
Історія Редагувати
Розкопки, розпочаті у 1900 році на правому березі Сіверського Дінця, виявили спочатку могильник, а пізніше селище та городище VIII-Х століть. Матеріали розкопок дали назву особливій салтівській культурі , залишеній племенами аланів та протоболгар, що входили до складу поліетнічного племінного об'єднання -Хазарського каганату. Городище та могильники належать до археологічних цінностей світового значення. Із Салтівською культурою пов'язують предків сучасних жителів Північного Кавказу та Дагестану.
За даними на 1864 рік у казенній слободі Старосалтівської волості Вовчанського повіту мешкало 2082 особи (1073 чоловічої статі та 1005 — жіночої), налічувалось 418 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 8092 осіб.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Рубіжному, Байраці, Верхньому Салтові, Замулівці —528 людей.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вовчанської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району, село увійшло до складу Чугуївського району.
Пам'ятки Редагувати
У 1900 році вчитель сільської школи В. О. Бабенко, розчищаючи розмитий водою схил одного з тутешніх ярів, виявив досить добре збережене давнє катакомбне поховання. Тепер можна вважати встановленим, що на місці сучасного села в VIII—X ст. існувало велике місто з селищем, посадом та цитаделлю. Поряд розташовувалися величезні за площею катакомбні і ґрунтові могильники, залишені населенням різного етнічного походження.
Відомі люди Редагувати
У Верхньому Салтові похований козацький отаман Василь Гордієнко. Відомо, що 1696 року він брав участь у завоюванні турецьких укріплень на Азові, що мало велике значення для Азовської кампанії Петра І.
В селі народився Помазунов Олександр Іванович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 8 листопада 2015.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»