Ващук Микола Васильович (5 червня 1959, Велика Хайча, Овруцький район, Житомирська область — 14 травня 1986, Москва) — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, командир відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять, Герой України (2006).
| Ващук Микола Васильович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 5 червня 1959 Велика Хайча, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 14 травня 1986 (26 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Митинський цвинтар |
| Країна | Українська РСР |
| Діяльність | Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС |
| Військове звання | сержант |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Микола Васильович Ващук народився 5 червня 1959 року в селі Велика Хайча Овруцького району на Житомирщині у селянській родині. У 1974 році закінчив хлопець 8 класів. Після закінчення середньої школи працював у Києві на заводі «Більшовик». У 1978—1980 роках проходив службу у лавах Радянської Армії. У 1982 році був прийнятий на роботу в органи внутрішніх справ на посаду пожежного 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини (СВПЧ-6) з охорони міста Прип'ять. З лютого 1985 року працював командиром відділення СВПЧ-6.
26 квітня 1986 року начальником чергового пожежного караулу був лейтенант Володимир Правик та — пожежники: Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Віктор Кібенок, Микола Титенок, Володимир Тишура та інші.
Микола чергував замість товариша, на початку травня мав одружитися. Під час ліквідації аварії встановив автодрабину між третім і четвертим енергоблоками. Його відділення проклало робочу рукавну лінію на покрівлю. О 4 год 50 хв пожежу локалізовано.
Після тривалого впливу високого рівня радіаційного опромінення, теплового виділення та задимлення Миколу Ващука було виведено з бойової обслуги і госпіталізовано. Лікувався він у спеціальній клініці Москви, однак доза опромінення була надто висока.
Помер Микола Васильович 14 травня 1986 року. Поховали його у Москві на Митінському кладовищі.
Сім'я ред.
Залишилась вдова Інна та син Анатолій.
Нагороди ред.
- 21 квітня 2006 року за геройський подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву, виявлені у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)
- 8 травня 1996 року за особисту мужність і відвагу, виявлені у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений відзнакою Президента України — хрестом «За мужність» (посмертно)
- Нагороджений орденом Червоного Прапора (посмертно)
Згадується у документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (Укртелефільм, 1986-88).
Вшанування пам'яті ред.
Ім'я Героя вибито на одній із плит меморіалу Героям-чорнобильцям у Києві на перетині бульвару Верховної Ради та проспекту Миру; меморіалу загиблим працівникам МВС України у Києві на Солом'янській площі; на стелі з іменами Героїв-чорнобильців у Сімферополі у парку Гагаріна біля входу з вулиці Павленко.
- Бюст Герою встановлено у Києві на алеї Героїв-чорнобильців на перетині проспекту Берестейського та вулиці Чорнобильської.
- У квітні 2016 року до 30-х роковин з дня аварії на ЧАЕС у Києві на фасаді будівлі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Київській області встановлено барельєф Героя.
- Пам'ятник Миколі Васильовичу Ващуку — бронзове погруддя, стоїть на постаменті з червоного граніту висотою 3,4 метра, — в його рідному селі Велика Хайча.
- «Зупинка імені Миколи Ващука. Кінцева» — мікрорайон «Вишенька» (Вінниця).
- У багатьох містах України є Вулиця Героїв Чорнобиля, до яких належить Микола Ващук.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 3 червня 2022.
- Указ Президента України № 316/96 від 8 травня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України — хрестом „За мужність“»
- Ушел из жизни самый известный во всем мире чернобылец [ 11 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела ред.
- «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Ващук Микола Васильович // Сайт «Герої України» [ 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Улица Николая Ващука. Винница [ 18 травня 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 14 21 квітня 2006 | Наступник: |
| Юрковська Олена Юріївна | Ігнатенко Василь Іванович |