www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ваханська мова мова ваханців одного з памірських народів Поширена як мова побутового спілкування на кордоні між Таджикис

Ваханська мова

Ваханська мова — мова ваханців, одного з памірських народів. Поширена як мова побутового спілкування на кордоні між Таджикистаном і Афганістаном по верхній течії річки Пяндж (на території історичної провінції Вахан), в північних районах Пакистану і в китайській частині Східного Паміру (Синьцзян-Уйгурський автономний район). Загальна чисельність мовців ваханською мовою 50-75 тис осіб (2005, оцінка), з них в Таджикистані 10-20 тис осіб, в Афганістані 9-15 тис осіб, в Пакистані 20-30 тис осіб, в Китаї 2 -10 тис осіб.

Ваханська мова утворює окрему групу в складі східноіранських мов, і входить в ареальне об'єднання памірських мов. У Вахані виділяються 2 основних говірки - верхня і нижня. Ваханська мова Китаю має риси верхньої говірки. Мова ваханців північного Пакистану є самостійною говіркою.

Характеристика Редагувати

Один з варіантів Ваханського алфавіту (латиниця і кирилиця)

Фонетика ваханської мови характеризується позиційними змінами голосних в кількісному відношенні і наявністю ряду церебральних приголосних.

У структурному відношенні найбільш чітко виділяються імена, дієслова, службові слова. Іменники у множині зберігають прямий і непрямий відмінки. Особисті займенники 1-го і 2-го особи однини мають 3 відмінкові форми, деякі інші займенники - дві відмінкові форми або зовсім не змінюються за відмінками. Відмінкові відносини в основному виражаються аналітично. Походження дієслівних основ теперішнього і минулого часу від різних історичних праформ призвело до поширення у ваханській мові різних типів правильних і неправильних основ. На сучасному етапі розвитку у ваханській мові йде процес вирівнювання основ з правильного типу, внаслідок чого старі архаїчні форми поступово вимирають. Для морфології дієслова характерна наявність декількох тимчасових форм. Нетимчасові форми в більшості випадків утворюються аналітично за допомогою модальних часток. Особа і число виражаються або особистими закінченнями - якщо форма утворюється від презентних основ, або енклітичними рухливими показниками - якщо форма утворюється від претерітної основи.

Ваханська мова зберігає релікт ергативноподібної конструкції, яка на сучасному етапі розвитку мови стає нейтральною по відношенню до перехідності-неперехідності.

Писемність Редагувати

В Афганістані для запису ваханської мови використовується алфавіт на арабській графічній основі:

Буква ا آ ب پ ت ټ ث ج ڃ چ ڇ څ ځ ح خ د ډ ذ ر ز ږ ژ ڙ س
МФА [a], Ø [o] [b] [p] [ʈ] [t̪] [θ] [d͡ʒ] [ɖ͡ʐ] [t͡ʃ] [ʈ͡ʂ] [t͡s] [d͡z] [h] [χ] [ɖ] [d̪] [ð] [r] [z] [ɣ] [ʒ] [ʐ] [s]
Буква ښ ش ڜ ص ض ط ظ ع غ ف ڤ ق ک گ ل م ن ه و ؤ وْ ي ی
МФА [x] [ʃ] [ʂ] [s] [z] [t] [z] Ø [ʁ] [f] [v] [q] [k] [g] [l] [m] [n] [h] [w], [ə] [u] [ɨ] [i] [j], [e]

У Пакистані ваханська мова використовується при навчанні дітей в початковій школі (алфавіт складено на латинській графічній основі). Перший Ваханський буквар «Xәkwōr ӡik book [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]» був виданий в Пакистані в 1985 році. У Таджикистані розроблений алфавіт на основі кирилиці, але на практиці він майже не застосовується. У 2001 році Інститут перекладу Біблії видав ваханською мовою Євангеліє від Луки, набране як кирилицею, так і латиницею (Luqo Inǰil. Bǝzиrg Kitob tarǰimacrakиzg institut. 2001).

У 2012 році в Душанбе ваханською мовою був виданий збірник ваханських казок. У ньому наведено наступний алфавіт ваханської мови:

А а Б б В в В̌ в̌ Г г Ғ̌ ғ̌ Ғ ғ Д д
Д̈ д̈ Е е Ё ё Җ җ Ж ж З з З̌ з̌ И и
Й й К к Қ қ Л л М м Н н О о П п
Р р С с Č č Т т Т̈ т̈ У у Ф ф Х х
Х̌ х̌ Ц ц Ц̌ ц̌ Ч ч Ӵ ӵ Ҷ ҷ Ҷ̈ ҷ̈ Щ щ
Ш ш Ы ы Ә ә Э э Ю ю Я я

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2016. 
  2. Х̌икв̌ор нақлищ завәр / С. Шайдоев. — Душанбе, 2012. — 48 с. — 500 прим. — ISBN 978-99947-897-3-6.

Література Редагувати

  • Lorimer D.L.R. The Wakhi Language. L., 1958
  • Пахалина Т. Н. Ваханский язык. М., 1975
  • Грюнберг А. Л., Стеблин-Каменский И. М. Языки восточного Гиндукуша. Ваханский язык. М., 1976
  • Пахалина Т. Н., Лашкарбеков Б. Б. Ваханский язык. // Языки мира. Иранские языки. Т. 3. М., 2000

Словники Редагувати

  • Стеблин-Каменский И. М. Этимологический словарь ваханского языка. СПб., 1999


Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vahanska mova mova vahanciv odnogo z pamirskih narodiv Poshirena yak mova pobutovogo spilkuvannya na kordoni mizh Tadzhikistanom i Afganistanom po verhnij techiyi richki Pyandzh na teritoriyi istorichnoyi provinciyi Vahan v pivnichnih rajonah Pakistanu i v kitajskij chastini Shidnogo Pamiru Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Zagalna chiselnist movciv vahanskoyu movoyu 50 75 tis osib 2005 ocinka z nih v Tadzhikistani 10 20 tis osib v Afganistani 9 15 tis osib v Pakistani 20 30 tis osib v Kitayi 2 10 tis osib x ik zikPoshirena v Tadzhikistan Afganistan Pakistan KNREtnichnist vahanciNosiyi 75 000 osibPisemnist arabska abetka kirilicya i latinske pismoKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Indoiranska gilkaIranska grupaPivdenno shidna pidgrupa dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3 wblVahanska mova utvoryuye okremu grupu v skladi shidnoiranskih mov i vhodit v arealne ob yednannya pamirskih mov U Vahani vidilyayutsya 2 osnovnih govirki verhnya i nizhnya Vahanska mova Kitayu maye risi verhnoyi govirki Mova vahanciv pivnichnogo Pakistanu ye samostijnoyu govirkoyu Zmist 1 Harakteristika 2 Pisemnist 3 Primitki 4 Literatura 4 1 SlovnikiHarakteristika Redaguvati nbsp Odin z variantiv Vahanskogo alfavitu latinicya i kirilicya Fonetika vahanskoyi movi harakterizuyetsya pozicijnimi zminami golosnih v kilkisnomu vidnoshenni i nayavnistyu ryadu cerebralnih prigolosnih U strukturnomu vidnoshenni najbilsh chitko vidilyayutsya imena diyeslova sluzhbovi slova Imenniki u mnozhini zberigayut pryamij i nepryamij vidminki Osobisti zajmenniki 1 go i 2 go osobi odnini mayut 3 vidminkovi formi deyaki inshi zajmenniki dvi vidminkovi formi abo zovsim ne zminyuyutsya za vidminkami Vidminkovi vidnosini v osnovnomu virazhayutsya analitichno Pohodzhennya diyeslivnih osnov teperishnogo i minulogo chasu vid riznih istorichnih praform prizvelo do poshirennya u vahanskij movi riznih tipiv pravilnih i nepravilnih osnov Na suchasnomu etapi rozvitku u vahanskij movi jde proces virivnyuvannya osnov z pravilnogo tipu vnaslidok chogo stari arhayichni formi postupovo vimirayut Dlya morfologiyi diyeslova harakterna nayavnist dekilkoh timchasovih form Netimchasovi formi v bilshosti vipadkiv utvoryuyutsya analitichno za dopomogoyu modalnih chastok Osoba i chislo virazhayutsya abo osobistimi zakinchennyami yaksho forma utvoryuyetsya vid prezentnih osnov abo enklitichnimi ruhlivimi pokaznikami yaksho forma utvoryuyetsya vid preteritnoyi osnovi Vahanska mova zberigaye relikt ergativnopodibnoyi konstrukciyi yaka na suchasnomu etapi rozvitku movi staye nejtralnoyu po vidnoshennyu do perehidnosti neperehidnosti Pisemnist RedaguvatiV Afganistani dlya zapisu vahanskoyi movi vikoristovuyetsya alfavit na arabskij grafichnij osnovi 1 Bukva ا آ ب پ ت ټ ث ج ڃ چ ڇ څ ځ ح خ د ډ ذ ر ز ږ ژ ڙ سMFA a O o b p ʈ t 8 d ʒ ɖ ʐ t ʃ ʈ ʂ t s d z h x ɖ d d r z ɣ ʒ ʐ s Bukva ښ ش ڜ ص ض ط ظ ع غ ف ڤ ق ک گ ل م ن ه و ؤ و ي یMFA x ʃ ʂ s z t z O ʁ f v q k g l m n h w e u ɨ i j e U Pakistani vahanska mova vikoristovuyetsya pri navchanni ditej v pochatkovij shkoli alfavit skladeno na latinskij grafichnij osnovi Pershij Vahanskij bukvar Xәkwōr ӡik book Arhivovano 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine buv vidanij v Pakistani v 1985 roci U Tadzhikistani rozroblenij alfavit na osnovi kirilici ale na praktici vin majzhe ne zastosovuyetsya U 2001 roci Institut perekladu Bibliyi vidav vahanskoyu movoyu Yevangeliye vid Luki nabrane yak kiriliceyu tak i latiniceyu Luqo Inǰil Bǝzirg Kitob tarǰimacrakizg institut 2001 U 2012 roci v Dushanbe vahanskoyu movoyu buv vidanij zbirnik vahanskih kazok U nomu navedeno nastupnij alfavit vahanskoyi movi 2 A a B b V v V v G g Ғ g Ғ g D dD d E e Yo yo Җ җ Zh zh Z z Z z I iJ j K k Қ k L l M m N n O o P pR r S s C c T t T t U u F f H hH h C c C c Ch ch Ӵ ӵ Ҷ ҷ Ҷ ҷ Sh shSh sh Y y Ә ә E e Yu yu Ya yaPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 26 listopada 2016 H ikv or naklish zavәr S Shajdoev Dushanbe 2012 48 s 500 prim ISBN 978 99947 897 3 6 Literatura RedaguvatiLorimer D L R The Wakhi Language L 1958 Pahalina T N Vahanskij yazyk M 1975 Gryunberg A L Steblin Kamenskij I M Yazyki vostochnogo Gindukusha Vahanskij yazyk M 1976 Pahalina T N Lashkarbekov B B Vahanskij yazyk Yazyki mira Iranskie yazyki T 3 M 2000Slovniki Redaguvati Steblin Kamenskij I M Etimologicheskij slovar vahanskogo yazyka SPb 1999 nbsp Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vahanska mova amp oldid 36026163