Ван Тао (王韬 , 10 листопада 1828 — 24 травня 1897) — китайський письменник, перекладач, журналіст, філософ часів династії Цін.
| Ван Тао | |
|---|---|
| кит. 王韬 | |
| | |
| Ім'я при народженні | Ван Лібінь |
| Псевдо | Ван Цзицянь, Ван Таоюань |
| Народився | 10 листопада 1828 Лучжі (провінція Цзянсу) |
| Помер | 24 травня 1897 Шанхай |
| Країна | Династія Цін |
| Діяльність | письменник, філософ, перекладач, журналіст |
| Відомі учні | Xu Huanyuand |
| Знання мов | класична китайська |
|
Життєпис ред.
Походив з родини середніх статків. Народився у Лічжі (провінція Цзянсу). Підлітком навчався у сільській приватній школі. Здобув класичну освіту. У 1845 році отримав нижчу вчену ступінь сюцай. У 1848 році перебирається до Шанхаю, де незабаром починає співпрацювати з Лондонським місіонерським товариством.
Співчутливо відгукувався про Тайпінське повстання (1850—1864), написав листа керівникам тайпінів, через що був визнаний «неблагонадійним». У зв'язку з цим перебирається до Гонконгу. Тут у 1862—1873 роках був помічником перекладача каноничних текстів китайської літератури англійською мовою Дж. Легга.
У 1867—1870 роках жив у Великій Британії, потім відвідав Францію і Російську імперію. У 1873 році почав видавати в Гонконзі одну з перших у Китаї приватних газет — «Дуньхуан жибао». У 1880 році перебував в Японії, де знаймовився з досягнення прогресу, організацією шкільної справи, журналістикою.
В останні роки життя керував школою природничих наук у Шанхаї. Тут й помер 24 травня 1897 року.
Філософія ред.
Ван Тао написав коментарі до класичних конфуціанських творів «Ши цзін», «Чжоу ї», «Лі цзі». Його праці натепер зберігаються у Нью-Йоркській публічній бібліотеці.
Філософські погляди Вана виражені у праці «Таоюань веньлу вайбянь» («Зовнішня частина зібрання прози Ван Тао», 12 цюаней, 1882 рік). Був ідеологом реформаторського руху і пропагандистом «самопосилення» країни за допомогою західних науково—технічних та соціально-політічних досягнень. Ван Тао вважав, що відповідні цим досягненням ідеї містяться у класичних пам'ятках давньокитайської філософії. Відстоючи поступові зміни у суспільстві, він вважав незмінними конфуціанські принципи і визнавав ідею «приречення» (мін 命).
Епістолярна спадщина Ван Тао зосереджена у 2 збірках листів: «Таоюань чиду» 弢园尺牍 («Листи Ван Тао», 1886 рік) та «Таоюань чіду сюйчао» («Продовжене відтворення листів Ван Тао», 1889 рік).
У прозі Вана здебільшого відображені його мандри («Моє перебування у Гонконзі», «Вибрані начерки з Безтурботної подорожі»).
Джерела ред.
- Cohen P.A. Between Tradition and Modernity: Wang T'ao and Reform in Late Ch'ing China. Camb. (Mass.), 1974.
- China Biographical Database