Біє́ліна (босн. і хорв. Bijeljina, серб. Бијељина) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, друге за величиною в Республіці Сербській після Бані-Луки і п'яте — в Боснії і Герцеговині. Розташоване на родючій рівнині, що в трикутнику між трьома країнами Хорватією, Сербією та Боснією і Герцеговиною, відомому як Семберія. Центр однойменного муніципалітету, обмежованого з півночі Савою, а зі сходу — Дриною. Бієліна — неофіційний центр східної частини Республіки Сербської з населенням приблизно 120 000 — 130 000 жителів. Місто розміщено за 6 км від кордону з Сербією і за 40 км від кордону з Хорватією. Центр харчової промисловості і торгівлі продовольством.
| Бієліна Bijeljina Бијељина | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 44°45′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 19.217° сх. д.Координати: 44°45′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 19.217° сх. д. | ||
| Країна | Боснія і Герцеговина | |
| Регіон | Республіка Сербська | |
| Район | муніципалітет Бієліна | |
| Столиця для | Бієліна і Бієліна | |
| Засновано | 1446 | |
| Площа | 734 км² | |
| Населення | 45 291 (перепис 2013) | |
| Висота НРМ | 90 ± 1 м | |
| Міста-побратими | Ланґенгаґен (2007), Брашов (2018), Зренянин (2018), Русе (2009), Печ (2013), Лесковац (2018), Куманово (2006), Крушевац (2008), Kosjerićd (2013), Будва (2018), Азов (2018) | |
| Телефонний код | (387) 055 | |
| Часовий пояс | CEST і UTC+1 | |
| GeoNames | 3294896 | |
| OSM | ↑2528160 ·R (Бієліна) | |
| Поштові індекси | 76300 | |
| Міська влада | ||
| Мер міста | Мічо Мічич (Сербська демократична партія) | |
| Вебсайт | www.sobijeljina.com | |
| Мапа | ||
Бієліна Бієліна (Боснія і Герцеговина) | ||
| | ||
| | ||
| Бієліна у Вікісховищі |
Збудований в XVI ст. монастир Тавна є духовним центром місцевих сербських православних християн.
Доля міста в Боснійській війні Редагувати
У 1991—1992 рр. Бієліна була центром місцевої сербської автономної області, заснованої місцевою сербською меншиною — Сербської Автономної Області Семберія і Маєвиця.
Населена переважно боснійцями Бієліна стала чи не першим місцем, втягнутим у війну 1992—1995 рр., з огляду на її ключове стратегічне положення поблизу сербського кордону. У перші дні квітня 1992 р. місто спіткав напад із боку сербського напіввійськового формування, очоленого Арканом. Згідно з тодішніми звістками в ЗМІ, до 100 цивільних осіб було вбито, а населення всіх відмінних від сербської національностей було вигнано. Це був один з перших прикладів етнічної чистки в Боснії і Герцеговині. Так Бієліну було включено в проголошений сербами державний утвір — Республіку Сербську. 13 березня 1993 р. всі три мечеті було висаджено в повітря сербськими ополченцями Желька Ражнатовича. Найбільшу мечеть, що на головній площі міста, було відновлено за кошти Євросоюзу. Місцева католицька церква, хоча й була в той час у занедбаному стані, уціліла. Тоді як кількість боснійців знизилася на 83,5%, представники інших етнічних груп зникли майже повністю.
Протягом війни Бієліна пережила великий наплив сербських біженців з інших куточків Боснії і Герцеговини. Нині (2007 р.) Бієліна населена переважно боснійськими сербами. Населення муніципалітету Бієліна збільшилося через приплив біженців упродовж війни з близько 96 000 у 1991 році до приблизно 110 000 осіб.
Посилання Редагувати
- Сайт про стару і нову Бієліну [ 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Місто Бієліна
Примітки Редагувати
- Prostorni plan Republike Srpske do 2015. Banja Luka, April 2008. p. 67 & 69
- https://www.gradbijeljina.org/en/1918.langenhagen-germany.html
- https://www.langenhagen.de/portal/seiten/staedtepartnerschaften-freundschaften-900000225-30890.html
- https://www.brasovcity.ro/file-zone/regulamente/primarie/Statutul-mun-Brasov.pdf
- https://www.gradbijeljina.org/en/1912.bra%C8%99ov-romania.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1915.zrenjanin-serbia.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1921.ruse-bulgaria.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1922.pec-gorazdevac-serbia.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1917.leskovac-serbia.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1919.kumanovo-north-macedonia.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1920.krusevac-serbia.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1923.kosjeric-serbia.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1914.budva-montenegro.html
- https://www.gradbijeljina.org/en/1925.azov-russia.html
- Noel Malcolm — Bosnia — a short history (Macmillan, 1994) p. 236
- Report by Anne McElvoy in The Times, 20 April 1992, cited in Noel Malcolm — Bosnia — a short history (Macmillan, 1994), p. 236.