www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білозір я Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти переробив

Білозір'я

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)
Не плутати з Білозір'ям — залізничною станцією у селі Хацьки.
Не плутати з Яснозір'ям — селом, наразі в тому ж районі, що до 1965 року також називалось Білозір'ям.

Білозі́р'я — село в Україні, центр Білозірської сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області. У селі мешкає 8506 осіб, дворів 3986.

село Білозір'я
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Білозірська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080050010052971
Основні дані
Засноване Середина 17 століття
Населення 8506
Поштовий індекс 19635
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°18′19″ пн. ш. 31°53′32″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		99 м
Найближча залізнична станція Білозір'я
Місцева влада
Адреса ради с. Білозір'я, вул. Незалежності, 168, bilozirska-gromada.gov.ua
Сільський голова Міцук Володимир Павлович
Карта
Білозір'я
Білозір'я
Мапа

 Білозір'я у Вікісховищі

Географія Редагувати

Білозір'я — найбільше і одне з найдавніших сіл району. Площа земель сільської ради 12 516,4 га, села — 1193,77 га. З однієї сторони село огортають давні соснові ліси, з іншої — простираються квітучим килимом безкраї поля. Розташоване за 20 км на південний захід від м. Черкас та за 2 км від станції Білозір'я. Багато мешканців їздить дизель-поїздом на роботу в Черкаси або Смілу. Десятки родин заробляють також в'язанням віників із власноруч вирощеного сорго — це ще одна унікальна особливість села. Раніше їх возили на продаж навіть до Москви. Повз село проходить і автошлях Черкаси—Гайсин, побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки.

Історія Редагувати

Легенди про заснування Редагувати

За часів Київської Русі на березі затоки ймовірної річки Дніпра селились люди. Пізніше тут утворилося декілька озер, одне з яких називали «Білим». До самої осені його величезне прозоре водяне плесо вкривалося білими ліліями. За легендою, від нього пішла назва села Білозір'я. У кінці XVIII ст. в колишньому Білому озері знайдено носову частину від корабля і корабельний якір. Про це повідомляє Фундуклей у статистичному описі Київської губернії 1852 року. Старожили села розповідають досить цікаву історію. Одного разу по ньому пропливала цариця зі свитою і малим дитям на руках. І враз, подув сильний вітер і човен перекинувся. Мале дитя потонуло… Тоді цариця прокляла озеро, і згодом воно висохло. На те місце, де знаходилось озеро, переселились люди — так і виникло Білозір'я. Також є легенда, що через Біле Озеро проходив один із шляхів з варяг у греки.

Територія нинішнього села була заселена значно раніше і про це свідчать численні знахідки. На території поселення знайдено сліди людей, які жили ще в кам'яну добу. Про це повідомлялося ще в 1889 р. Є два кургани, один із них зветься «Гостра могила». У 1962 р. на території школи № 3 знайдемо поховання бронзового періоду.

Козацька доба Редагувати

Перші письмові відомості про Білозір'я відносяться до середини XVII ст. (на карті Боплана). В одній із церков села нібито зберігалася грамота, підписана Богданом Хмельницьким, що він бере під свою охорону Білозірську церкву. Знахідки зброї на території села свідчать, що його жителі брали активну участь у козацьких повстаннях.

Під час Коліївщини через село ймовірно проходив повстанський отаман Микита Швачка.

ХІХ століття Редагувати

Лаврентій Похилевич у «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» 1864 р. пише:

Белозерье местечко при довольно большом озере называемом Белое. Около 1820 года нашли в этом озере нос от большого корабля и корабельный якорь. Это доказывает, что озеро в этой в древности составляло залив реки Днепра или что Тясмин, с которым озеро соединяется посредством Ирдиня болота, у древности был судоходен. Замечали в озере также приливы и отливы подобно морским.

Жителей обоего пола: христиан 3896, римских католиков 17, евреев 208.
В местечке две церкви: Богородичная 4-го класса и Преображенская 5-го, обе деревянные с такими же колокольнями. Богородичная построена в 1754 году на месте прежней, которая также как видно из визита Мошенского деканата за 1741 год, построена была в 1720 году на место еще древнейшей; земли имеет 62 десятины. При церкви находится приходское училище. Преображенская построена давнее Богородичной Именно в 1710 году колокольня при ней уже в 1746 г. была "стара", но в начале текущего века она перестроена.

Земли имеют 45 десятин. Из визиты 1741 года видно, что в этом году приходских дворов при церкви Богородичной 100 в местечке и 20 в селе Дубиевке, при церкви Преображенской 60 дворов в местечке. Священники при той и другой были еще православные, но подтвержденные за эго визитатором взысканием.

У 1791 р. польський король Станіслав Август надав привілей селу, а в 1793 р. вся Правобережна Україна перейшла під владу Росії. У 1862 р. в селі налічувалося 600 дворів, 3936 осіб. У 1900 р. населення м. Білозір'я становило 8491 особу, місту належало 5813 десятин землі: 3 церкви мали 101 десятину, селяни 5637 десятини, інші версти населення — 74 десятини. Господарство вели за трипільною системою землеробства. Швидкий ріст населення після реформи пояснюється тим, що в селі зростали підприємства. На 1900 рік тут було два лісопильних заводи Р. Я. Гаммера та Кауна, де працювало 35 робітників, 1 смолокурний завод, 32 вітряки, 1 кузня. Згодом І. Ш. Смілянський заснував текстильну фабрику на 56 робітників. У революцію 1905 року багато селян брало участь у страйках на підприємствах Сміли і Черкас.

ХХ століття Редагувати

10 лютого 1920 року через Білозір'я під час Зимового походу проходила Київська збірна дивізія Армії УНР, очолювана Юрієм Тютюнником.

У червні 1926 р. виникло товариство зі спільного обробітку землі, а в грудні 1929 р. організовано колгосп «Велетень», першим головою якою був Іван Данилович Тертичний.

У 1932 р. господарство поділено на 3 окремі колгоспи: ім. Сталіна (голова К. П. Богатирьов), ім. Молотова (голова С. Г. Щічко), «Пролетар» (голова Г. І. Мишко). У 1930-х заарештували і вислали на Соловки трьох церковників.

За достовірними даними від голодної смерті у 1932—1933 рр. в селі померло 694 людини.

«Посіяли, але не спожили». Посівна кампанія в селі Білозір'я. Квітень, 1932 рік. Фото з архіву Степана Кожум'яки

З початком Німецько-радянської війни багато білозірців мобілізовано в окупаційну Червону армію. На початку серпня 1941 р. село окупували німецькі війська. Понад 515 селян не повернулось, а 1130 односельчан відзначено урядовими нагородами. Микола Романович Чмиренко і Олексій Аврамович Стрижаченко отримали звання Героя Радянського Союзу, а Андрій Нечипорович Бідан став повним кавалером орденів Слави. Війна завдала великих збитків: спалено понад 550 будників, семирічну школу, знищено та пограбовано майно, худобу. 11 січня 1944 р. село взяли радянські війська. Загиблим споруджено обеліск, на могилі воїнів 62-ї гвардійської дивізії під командуванням генерала І. П. Мошляка встановлено пам'ятник.

Три колгоспи в 1950 р. об'єднали в один. На 2826 га виробляли зерно, овочі, молоко і м'ясо.

У незалежній Україні Редагувати

На початку 90-х років діяла одна середня та дві восьмирічні школи, дитячий садок, двоє ясел. Будинок культури, кіноклуб, 4 бібліотеки, лікарня на 35 ліжок, амбулаторія, аптека, побутові майстерні, 12 торговельних точок, 3 лісництва та будівельна організація.

У 2007 році встановлено пам'ятник жертвам Голодомору.

Сьогодні в селі діють три школи (директори І. А. Грищенко, Н. В. Зажома, В. Н. Компанієць), дитсадок «Червона Шапочка» (завідувач Л. В. Думанецька), лікарня-мбулаторія (головлікар В. Г. Яворський), клуб та Будинок культури, відділення Ощадбанку, пошта, Білозірське та Тясминське лісництва.

Дозвілля Редагувати

24 серпня, крім святкування Дня Незалежності України, вони відзначають День села. У 2019 р. святкували 466-річчя села. Люблять у Білозір'ї пісню. Незмінним учасником усіх культурних заходів села, району та області є Білозірський хор, який засновано в 1981 р., він має звання «Самодіяльний, народний». У 2005—2006 рр. хор побував на Міжнародному святі літератури і мистецтв «Лесині джерела» в м. Новоград-Волинському, де здобув високу оцінку майстерності як від жителів Полісся, так і від організаційного комітету свята.

У селі засновано футбольний клуб «Зоря», який на громадських засадах очолював О. Б. Ткаченко. У 2010 році клуб завоював кубок першості області. Взірцем для молоді є уродженець села В. Г. Лашкул — заслужений працівник фізичної культури та спорту, голова правління ЗАТ «Україна Футбол Інтернешнл», віцепрезидент ФФУ, президент Міжнародної виробничо-спортивної корпорації «Інфоспорт». У селі певний час проживав відомий композитор, співак Олександр Морозов, який написав багато пісень разом з поетом Сергієм Романовим.

У селі діє козацька організація ''БІЛОЗІРСЬКИЙ КУРІНЬ ЧОРНИХ ЗАПОРОЖЦІВ'', яка досліджує і пропагує козацький рух часів УНР, адже, як відомо, у лютому 1920 року через Білозір'я під час Зимового походу проходила дивізія Армії УНР, багато білозірців тоді добровільно вступили до лав дивізії у 1-Й КІННИЙ ПОЛК ЧОРНИХ ЗАПОРОЖЦІВ.

Козаки вивчають і шанують історичну спадщину, ведуть культурно-просвітницьку роботу серед молоді, збирають кошти на встановлення пам'ятника землякам воїнам армії УНР, що брали участь у Зимовому поході і поклали своє життя за незалежність України.

У жовтні 2014 року відбулися збори громади села Білозір'я, на які прибули священики Московського Патріархату з Черкас і, вводячи в оману жителів села, фактично зірвали голосування про перехід до Київської патріархії.

Відомі особистості Редагувати

У повоєнний час за трудові успіхи Віра Степанівна Помазан удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. 150 трудівників нагороджено орденами і медалями. Оліцький Іван Федорович — повний кавалер ордену Трудової слави, Оліцький Володимир Іванович — кавалер ордену Леніна.

У селі народилися:

Спорт Редагувати

Місцевий футбольний клуб «Зоря» збудував власний спортивний стадіон 2012 року в с. Білозір'я на 1 тис. глядацьких місць, зі штучним покриттям, освітленням і електронним табло. Розміри поля 105 на 68 м.

Цікаві факти Редагувати

Серед місцевих жителів досі поширений у вжитку територіальний поділ села згідно козацького історичного контексту — на сотні (яких тут налічується 24). Наприклад: «Я з 21-ї сотні» або «Я живу на 21-й сотні».

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Євген Букет. Швачка — фенікс українського духу. — К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.
  2. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  3. Митрополит Іоан провів прес-коференцію про перехід парафій з УПЦ МП в УПЦ Київського Патріархату. Архівовано.
  4. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 березня 2016. 
  5. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 3 березня 2016. 
  6. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021. 

Посилання Редагувати

Білозір'я
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Черкащина»
Теми у Вікіджерелах?
Проєкт «Населені пункти України»
Проєкт «Черкащина»
Білозір'я у Вікісховищі?
Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Ne plutati z Bilozir yam zaliznichnoyu stanciyeyu u seli Hacki Ne plutati z Yasnozir yam selom narazi v tomu zh rajoni sho do 1965 roku takozh nazivalos Bilozir yam Bilozi r ya selo v Ukrayini centr Bilozirskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti U seli meshkaye 8506 osib dvoriv 3986 selo Bilozir yaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Bilozirska silska gromadaKod KATOTTG UA71080050010052971Osnovni daniZasnovane Seredina 17 stolittyaNaselennya 8506Poshtovij indeks 19635Telefonnij kod 380 472Geografichni daniGeografichni koordinati 49 18 19 pn sh 31 53 32 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 99 mNajblizhcha zaliznichna stanciya Bilozir yaMisceva vladaAdresa radi s Bilozir ya vul Nezalezhnosti 168 bilozirska gromada gov uaSilskij golova Micuk Volodimir PavlovichKartaBilozir yaBilozir yaMapa Bilozir ya u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Legendi pro zasnuvannya 2 2 Kozacka doba 2 3 HIH stolittya 2 4 HH stolittya 2 5 U nezalezhnij Ukrayini 3 Dozvillya 4 Vidomi osobistosti 5 Sport 6 Cikavi fakti 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiBilozir ya najbilshe i odne z najdavnishih sil rajonu Plosha zemel silskoyi radi 12 516 4 ga sela 1193 77 ga Z odniyeyi storoni selo ogortayut davni sosnovi lisi z inshoyi prostirayutsya kvituchim kilimom bezkrayi polya Roztashovane za 20 km na pivdennij zahid vid m Cherkas ta za 2 km vid stanciyi Bilozir ya Bagato meshkanciv yizdit dizel poyizdom na robotu v Cherkasi abo Smilu Desyatki rodin zaroblyayut takozh v yazannyam vinikiv iz vlasnoruch viroshenogo sorgo ce she odna unikalna osoblivist sela Ranishe yih vozili na prodazh navit do Moskvi Povz selo prohodit i avtoshlyah Cherkasi Gajsin pobudovanij u 1961 roci pid kerivnictvom inzhenera Stepana Kozhum yaki Istoriya RedaguvatiLegendi pro zasnuvannya Redaguvati Za chasiv Kiyivskoyi Rusi na berezi zatoki jmovirnoyi richki Dnipra selilis lyudi Piznishe tut utvorilosya dekilka ozer odne z yakih nazivali Bilim Do samoyi oseni jogo velichezne prozore vodyane pleso vkrivalosya bilimi liliyami Za legendoyu vid nogo pishla nazva sela Bilozir ya U kinci XVIII st v kolishnomu Bilomu ozeri znajdeno nosovu chastinu vid korablya i korabelnij yakir Pro ce povidomlyaye Funduklej u statistichnomu opisi Kiyivskoyi guberniyi 1852 roku Starozhili sela rozpovidayut dosit cikavu istoriyu Odnogo razu po nomu proplivala caricya zi svitoyu i malim dityam na rukah I vraz poduv silnij viter i choven perekinuvsya Male ditya potonulo Todi caricya proklyala ozero i zgodom vono visohlo Na te misce de znahodilos ozero pereselilis lyudi tak i viniklo Bilozir ya Takozh ye legenda sho cherez Bile Ozero prohodiv odin iz shlyahiv z varyag u greki Teritoriya ninishnogo sela bula zaselena znachno ranishe i pro ce svidchat chislenni znahidki Na teritoriyi poselennya znajdeno slidi lyudej yaki zhili she v kam yanu dobu Pro ce povidomlyalosya she v 1889 r Ye dva kurgani odin iz nih zvetsya Gostra mogila U 1962 r na teritoriyi shkoli 3 znajdemo pohovannya bronzovogo periodu Kozacka doba Redaguvati Pershi pismovi vidomosti pro Bilozir ya vidnosyatsya do seredini XVII st na karti Boplana V odnij iz cerkov sela nibito zberigalasya gramota pidpisana Bogdanom Hmelnickim sho vin bere pid svoyu ohoronu Bilozirsku cerkvu Znahidki zbroyi na teritoriyi sela svidchat sho jogo zhiteli brali aktivnu uchast u kozackih povstannyah Pid chas Koliyivshini cherez selo jmovirno prohodiv povstanskij otaman Mikita Shvachka 1 HIH stolittya Redaguvati Lavrentij Pohilevich u Skazaniyah o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii 1864 r pishe Belozere mestechko pri dovolno bolshom ozere nazyvaemom Beloe Okolo 1820 goda nashli v etom ozere nos ot bolshogo korablya i korabelnyj yakor Eto dokazyvaet chto ozero v etoj v drevnosti sostavlyalo zaliv reki Dnepra ili chto Tyasmin s kotorym ozero soedinyaetsya posredstvom Irdinya bolota u drevnosti byl sudohoden Zamechali v ozere takzhe prilivy i otlivy podobno morskim Zhitelej oboego pola hristian 3896 rimskih katolikov 17 evreev 208 V mestechke dve cerkvi Bogorodichnaya 4 go klassa i Preobrazhenskaya 5 go obe derevyannye s takimi zhe kolokolnyami Bogorodichnaya postroena v 1754 godu na meste prezhnej kotoraya takzhe kak vidno iz vizita Moshenskogo dekanata za 1741 god postroena byla v 1720 godu na mesto eshe drevnejshej zemli imeet 62 desyatiny Pri cerkvi nahoditsya prihodskoe uchilishe Preobrazhenskaya postroena davnee Bogorodichnoj Imenno v 1710 godu kolokolnya pri nej uzhe v 1746 g byla stara no v nachale tekushego veka ona perestroena Zemli imeyut 45 desyatin Iz vizity 1741 goda vidno chto v etom godu prihodskih dvorov pri cerkvi Bogorodichnoj 100 v mestechke i 20 v sele Dubievke pri cerkvi Preobrazhenskoj 60 dvorov v mestechke Svyashenniki pri toj i drugoj byli eshe pravoslavnye no podtverzhdennye za ego vizitatorom vzyskaniem U 1791 r polskij korol Stanislav Avgust nadav privilej selu a v 1793 r vsya Pravoberezhna Ukrayina perejshla pid vladu Rosiyi U 1862 r v seli nalichuvalosya 600 dvoriv 3936 osib U 1900 r naselennya m Bilozir ya stanovilo 8491 osobu mistu nalezhalo 5813 desyatin zemli 3 cerkvi mali 101 desyatinu selyani 5637 desyatini inshi versti naselennya 74 desyatini Gospodarstvo veli za tripilnoyu sistemoyu zemlerobstva Shvidkij rist naselennya pislya reformi poyasnyuyetsya tim sho v seli zrostali pidpriyemstva Na 1900 rik tut bulo dva lisopilnih zavodi R Ya Gammera ta Kauna de pracyuvalo 35 robitnikiv 1 smolokurnij zavod 32 vitryaki 1 kuznya Zgodom I Sh Smilyanskij zasnuvav tekstilnu fabriku na 56 robitnikiv U revolyuciyu 1905 roku bagato selyan bralo uchast u strajkah na pidpriyemstvah Smili i Cherkas HH stolittya Redaguvati 10 lyutogo 1920 roku cherez Bilozir ya pid chas Zimovogo pohodu prohodila Kiyivska zbirna diviziya Armiyi UNR ocholyuvana Yuriyem Tyutyunnikom 2 U chervni 1926 r viniklo tovaristvo zi spilnogo obrobitku zemli a v grudni 1929 r organizovano kolgosp Veleten pershim golovoyu yakoyu buv Ivan Danilovich Tertichnij U 1932 r gospodarstvo podileno na 3 okremi kolgospi im Stalina golova K P Bogatirov im Molotova golova S G Shichko Proletar golova G I Mishko U 1930 h zaareshtuvali i vislali na Solovki troh cerkovnikiv Za dostovirnimi danimi vid golodnoyi smerti u 1932 1933 rr v seli pomerlo 694 lyudini nbsp Posiyali ale ne spozhili Posivna kampaniya v seli Bilozir ya Kviten 1932 rik Foto z arhivu Stepana Kozhum yakiZ pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni bagato bilozirciv mobilizovano v okupacijnu Chervonu armiyu Na pochatku serpnya 1941 r selo okupuvali nimecki vijska Ponad 515 selyan ne povernulos a 1130 odnoselchan vidznacheno uryadovimi nagorodami Mikola Romanovich Chmirenko i Oleksij Avramovich Strizhachenko otrimali zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu a Andrij Nechiporovich Bidan stav povnim kavalerom ordeniv Slavi Vijna zavdala velikih zbitkiv spaleno ponad 550 budnikiv semirichnu shkolu znisheno ta pograbovano majno hudobu 11 sichnya 1944 r selo vzyali radyanski vijska Zagiblim sporudzheno obelisk na mogili voyiniv 62 yi gvardijskoyi diviziyi pid komanduvannyam generala I P Moshlyaka vstanovleno pam yatnik Tri kolgospi v 1950 r ob yednali v odin Na 2826 ga viroblyali zerno ovochi moloko i m yaso U nezalezhnij Ukrayini Redaguvati Na pochatku 90 h rokiv diyala odna serednya ta dvi vosmirichni shkoli dityachij sadok dvoye yasel Budinok kulturi kinoklub 4 biblioteki likarnya na 35 lizhok ambulatoriya apteka pobutovi majsterni 12 torgovelnih tochok 3 lisnictva ta budivelna organizaciya U 2007 roci vstanovleno pam yatnik zhertvam Golodomoru Sogodni v seli diyut tri shkoli direktori I A Grishenko N V Zazhoma V N Kompaniyec ditsadok Chervona Shapochka zaviduvach L V Dumanecka likarnya mbulatoriya golovlikar V G Yavorskij klub ta Budinok kulturi viddilennya Oshadbanku poshta Bilozirske ta Tyasminske lisnictva Dozvillya Redaguvati24 serpnya krim svyatkuvannya Dnya Nezalezhnosti Ukrayini voni vidznachayut Den sela U 2019 r svyatkuvali 466 richchya sela Lyublyat u Bilozir yi pisnyu Nezminnim uchasnikom usih kulturnih zahodiv sela rajonu ta oblasti ye Bilozirskij hor yakij zasnovano v 1981 r vin maye zvannya Samodiyalnij narodnij U 2005 2006 rr hor pobuvav na Mizhnarodnomu svyati literaturi i mistectv Lesini dzherela v m Novograd Volinskomu de zdobuv visoku ocinku majsternosti yak vid zhiteliv Polissya tak i vid organizacijnogo komitetu svyata nbsp U seli zasnovano futbolnij klub Zorya yakij na gromadskih zasadah ocholyuvav O B Tkachenko U 2010 roci klub zavoyuvav kubok pershosti oblasti Vzircem dlya molodi ye urodzhenec sela V G Lashkul zasluzhenij pracivnik fizichnoyi kulturi ta sportu golova pravlinnya ZAT Ukrayina Futbol Interneshnl viceprezident FFU prezident Mizhnarodnoyi virobnicho sportivnoyi korporaciyi Infosport U seli pevnij chas prozhivav vidomij kompozitor spivak Oleksandr Morozov yakij napisav bagato pisen razom z poetom Sergiyem Romanovim U seli diye kozacka organizaciya BILOZIRSKIJ KURIN ChORNIH ZAPOROZhCIV yaka doslidzhuye i propaguye kozackij ruh chasiv UNR adzhe yak vidomo u lyutomu 1920 roku cherez Bilozir ya pid chas Zimovogo pohodu prohodila diviziya Armiyi UNR bagato bilozirciv todi dobrovilno vstupili do lav diviziyi u 1 J KINNIJ POLK ChORNIH ZAPOROZhCIV Kozaki vivchayut i shanuyut istorichnu spadshinu vedut kulturno prosvitnicku robotu sered molodi zbirayut koshti na vstanovlennya pam yatnika zemlyakam voyinam armiyi UNR sho brali uchast u Zimovomu pohodi i poklali svoye zhittya za nezalezhnist Ukrayini nbsp U zhovtni 2014 roku vidbulisya zbori gromadi sela Bilozir ya na yaki pribuli svyasheniki Moskovskogo Patriarhatu z Cherkas i vvodyachi v omanu zhiteliv sela faktichno zirvali golosuvannya pro perehid do Kiyivskoyi patriarhiyi 3 Vidomi osobistosti RedaguvatiU povoyennij chas za trudovi uspihi Vira Stepanivna Pomazan udostoyena zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci 150 trudivnikiv nagorodzheno ordenami i medalyami Olickij Ivan Fedorovich povnij kavaler ordenu Trudovoyi slavi Olickij Volodimir Ivanovich kavaler ordenu Lenina U seli narodilisya Bedan Andrij Nikiforovich povnij kavaler ordena Slavi Yeremenko Viktor Viktorovich 1994 2014 boyec Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Zaginuv u boyu pid Artemivskom Zhupinas Taras Olegovich 1994 2022 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Tupickij Oleksandr Mikolajovich suddya Konstitucijnogo sudu Ukrayini Sport RedaguvatiMiscevij futbolnij klub Zorya zbuduvav vlasnij sportivnij stadion 2012 roku v s Bilozir ya na 1 tis glyadackih misc zi shtuchnim pokrittyam osvitlennyam i elektronnim tablo Rozmiri polya 105 na 68 m 4 5 Cikavi fakti RedaguvatiSered miscevih zhiteliv dosi poshirenij u vzhitku teritorialnij podil sela zgidno kozackogo istorichnogo kontekstu na sotni yakih tut nalichuyetsya 24 Napriklad Ya z 21 yi sotni abo Ya zhivu na 21 j sotni 6 Div takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitki Redaguvati Yevgen Buket Shvachka feniks ukrayinskogo duhu K Ukrayinskij prioritet 2016 360 s il Kovalenko Sergij Chorni Zaporozhci istoriya polku K Vidavnictvo Stiks 2012 Mitropolit Ioan proviv pres koferenciyu pro perehid parafij z UPC MP v UPC Kiyivskogo Patriarhatu Arhivovano Stadion Zorya Bilozir ya Arhiv originalu za 22 listopada 2016 Procitovano 3 bereznya 2016 Sajt FK Zori Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 3 bereznya 2016 Gazeta Golos Ukrayini Arhiv originalu za 2 serpnya 2021 Procitovano 2 serpnya 2021 Posilannya RedaguvatiBilozir yau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Cherkashina nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Proyekt Naseleni punkti Ukrayini nbsp Proyekt Cherkashina nbsp Bilozir ya u Vikishovishi Forum gromadi sela Bilozir ya Arhivovano 19 serpnya 2017 u Wayback Machine Pogoda v seli Bilozir ya Arhivovano 26 bereznya 2008 u Wayback Machine Mista i sela Ukrayini Cherkashina 2009 Priklad Bilozir ya Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Bialozierze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 197 pol Bialozierze miasteczko nad jeziorem Bialem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 131 pol nbsp Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bilozir 27ya amp oldid 40367976