www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бібліографія Бібліогра фія грец βιβλιον книжка і γραφω пишу галузь знання про книгу газету або інший бібліотечний докуме

Бібліографія

Бібліогра́фія (грец. βιβλιον — книжка і γραφω — пишу) — галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є:

  1. виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку;
  2. складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою;
  3. розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.

Історія Редагувати

Бібліографія зародилася ще в стародавньому світі. Так, відомі бібліографічні таблиці зі 120 сувоїв у 3 ст. до н. е. склав грек Каллімах на основі каталогів Александрійської бібліотеки. Але бібліографами тоді, власне, називали переписувачів книг. Значно пізніше термін бібліографія почали вживати для опису книг. Першим твором з бібліографії друкованих праць вважається книга швейцарського вченого К. Ґеснера «Бібліотека загальна» (Bibliotheca universalis, т. 1—4. Цюрих, 1545—55).

Початок вітчизняній бібліографії ще в Київській Русі був покладений в «Ізборнику Святослава» (1073). Пізніше складаються описи книг монастирських бібліотек і т. ін.

Першим українським бібліографом був бібліотекар Кременецького ліцею, а пізніше Київського університету П.Ярковський (1781—1845), який 1809 р. створив курс бібліографії, а з 1814 р. — бібліології. Як зазначає І.Коренейчик, «Ярковський починав читання курсу бібліографії в той час, коли зароджувалася бібліографічна освіта в західноєвропейській педагогічній практиці. Його випередили лише французи Лер і Кост. Про досвід Лера Ярковський навряд чи що знав, бо програма курсу Лера була опублікована лише 1899 р. Що ж до Коста, то кременецький викладач міг в нього дещо черпнути, скориставшись коротким викладом його курсу, надрукованому у „Тлумачному словнику з бібліології“ Г.Пеньо». Відомо кілька програм курсу П.Ярковського різних років. Найцікавішими з них є курси 1814 та 1820 року. Перший з названих сплановано так:

  • Погляд на стан освіти взагалі та історію книги зокрема в плані етнографічному.
  • Джерела збереження та розповсюдження наслідків учень:
    • мистецтво письма;
    • мистецтво друку.
  • Власне бібліографія:
    • знайомство із складовими частинами книжності;
    • опис тих частин.

План 1820 року уточнює підпункт бібліографії, трактуючи її як допоміжний інструмент бібліотекознавства: «Бібліографія:

  • відомості про склад книгосховища або книжкового магазину;
  • упорядкування складових частин: 1) заведення порядку (розстановка книг і каталогізація); 2) підтримання порядку (за допомогою спеціально заведених книг, за допомогою працівника бібліотеки, за допомогою складання правил для читачів)».

Подальший розвиток бібліографії набуває виразних національних ознак: як зазначає Я.Ісаєвич, «на перший план виступають його національні завдання та обов'язки, пов'язані з національно-визвольним рухом у всіх країнах Східної Європи». Національна ретроспективна та поточна бібліографія, становлення національного видавничого репертуару та зразкової національної книги стають головними питаннями. Найважливішими серед розробок національної бібліографії є описи українських стародруків Михайла Максимовича та Дениса Зубрицького, бібліографії творів української літератури Миколи Костомарова, Дмитра Дорошенка, М. Комарова, покажчик праць галицьких авторів І.Левицького. Як зазначає Я.Ісаєвич «Роботи українських бібліографів служили не тільки практичним цілям, а й стали внеском у справу національного самоусвідомлення: бібліографія допомагала збирати українську спадщину, розмежовувати її від „надбань“ тих держав і народів, які цю спадщину експропріювали, користуючись „правом“ сильнішого».

У розвитку бібліографічної справи в Україні значну роль відіграв І. Я. Франко. Він був упорядником ряду праць з Б., сприяв роботі інших бібліографів, рецензував їх покажчики.

Бібліографія періоду Визвольних змагань і Розстріляного Відродження Редагувати

У січні 1919 року головою Ради Народних Міністрів УНР В.Винниченком за поданням Міністра Народної Освіти проф. І.Огієнка ухвалено Закон про утворення Головної Книжкової Палати в м. Києві. Установа створювалася за зразком Міжнародного бібліографічного інституту в Брюсселі і її завдання вбачали у створенні повної бібліографічної реєстрації всієї поточної друкованої продукції в Україні. Головою ГКП було призначено бібліографа Юрія Меженка (1892—1969), який долучився до розробки її головних засад та структури. За його проєктом, у ГКП ставала центром книжкового життя держави, яка повністю керувала комплектуванням, розподілом, охороною книжкових багатств. Для цього у Книжковій палаті утворювалися такі відділи:

  • «Регістратури» та «Книжкової літописі» — для реєстрації поточного друку, а також охорони авторського права, щоправда лише на драматичні твори;
  • бібліографічний інститут — готувати бібліографічні щорічники з різних галузей науки та суспільного життя та створити репертуар української книги;
  • книжковий фонд — збирати книжковий запас, який служитиме для утворення нових державних бібліотек.

Згодом, після реорганізації Архівно-бібліотечного відділу Міністерства народної освіти у ГКП було створено четвертий підрозділ -

  • бібліотечний, на який покладалося розробка методичних рекомендацій щодо створення мережі бібліотек, складання зразкового каталогу, організація нарад бібліотекарів та бібліотечних курсів, а також ведення статистики.

Варто наголосити, що Ю.Меженко був палким шанувальником діяльності Міжнародного бібліографічного інституту, активно впроваджував в Україні розроблену в Брюсселі УДК та наполегливо працював над створенням національної бібліографії. Він розглядав ГКП як частину Міжнародного бібліографічного інституту, а облік української друкованої продукції — часткою міжнародного. Відповідно, він запровадив в українську практику вироблену МБІ схему бібліографічного опису та систему класифікації (УДК), які лише набували поширення у Західній Європі. Вже першого року перебування на посаді він підготував скорочений переклад українською таблиць МБІ, адаптований для української практики, який було запроваджено до користування у вітчизняних установах.

На жаль, умови, у яких мусила функціонувати ГКП не були сприятливими: постійні зміни влади і воєнні дії, що раз по раз переривали як видавничу діяльність, так і роботу самої ГКП, ускладнювали, а часом унеможливлювали отримання обов'язкового примірника для реєстрації поточного друку та бібліографічної роботи; книжковий фонд був змушений спрямувати усю свою діяльність на порятунок бібліотек, масово знищуваних воюючими сторонами. Та все ж саме ГКП слід вважати першим осередком української книгознавчої школи і установою, що надала питанням науки про книгу державної ваги. Н.Стрішенець визначає значення ГКП так: «Україна вперше одержала власну державну бібліографію, предметом вивчення якої стала саме українська книга, незалежно від місця її видання та вся друкарська продукція на території України… Тоді ж започатковано було створення зведеного каталогу найбільших бібліотек України… Книжкова палата вперше поставила завдання державної ваги — складання Українського бібліографічного репертуару»

Починаючи з 1920-го року низкою постанов було змінено статус, а зрештою і зліквідовано ГКП. Функції її спершу передавалися Бібліографічному відділові Всеукраїнського державного видавництва ЦВК, а 1922 року постановою Ради Народних Комісарів УРСР організовано Українську книжкову палату у Харкові, на чолі якої став Михайло Годкевич. Принагідно зазначимо, що подібні маніпуляції були проведені і в Росії, де замість «дожовтневої» Петроградської КП було утворено Московську, мета таких заходів зрозуміла: встановлення контролю над галуззю.

У 1923 році у Києві заходами Ю.Меженка створюється Український науковий інститут книгознавства, діяльність якого становить одну з вершинних точок європейської книгознавчої думки у ХХ столітті. Оскільки Ю.Меженко переслідував мету створення, перш за все, бібліографічного інституту, від самого заснування УНІК розпочалися дискусії щодо поділу функцій та повноважень між ним, Книжковою палатою та ВБУ. Ю. Меженко намагався ствердити за інститутом розробку наукових бібліографічних завдань, головним з яких було для нього створення бібліографічної україніки, а також наукових бібліографій з різних галузей знання; лишаючи КП поточну реєстрацію. Відповідно до цього УНІК спершу було структуровано за видами друку: книжковий відділ, преси. Україніки, прокламаційно-афішний. Однак загострення дискусії навколо роботи УНІКу викликало реорганізацію установи: в межах інституту виокремлювалися чотири комісії: бібліографічна (очолювана С.Єфремовим), історії книги (голова С.Маслов), мистецтва книги (на чолі М.Макаренко) та кабінет вивчення книги і читача (очолювана Д.Баликою, пізніше В.Іванушкіним). Найчисленнішим підрозділом була бібліографічна комісія, у якій працювали понад 20 науковців, серед них Ярослав Стешенко, Варфоломій Ігнатієнко, Віра Шпілевич тощо.

Створені бібліографіми УНІК праці не втратили свого значення до сьогодні. «Бібліографія української преси 1816—1916» В.Ігнатієнка досі найповніше джерело української дореволюційної періодики, крім того укладене з високою бібліографічною культурою. 616 назв газет та журналів розміщено за хронологічним принципом (у першій частині опис україномовних видань, у другій — іншомовних), опис доповнюють відомості про місце видання, періодичність, редакторів, друкарню, формат, ціну, адресу редакції. Під кожним роком фіксується усе, що виходило того року, з посиланням на рік виходу. Бібліографія оснащена ключами-покажчиками та проілюстрована таблицями статистичних даних. Покажчики української літератури В.Шпілевич заклали основи науково-допоміжної бібліографії. Робота Я.Стешенка «Бібліографія української книги на території колишньої Росії (1798—1916)» пізніше стала основою для підготовки робочої картотеки Репертуару української книги, над якою у повоєнні роки працювали Ю.Меженко та Я.Дашкевич. Остаточний варіант роботи Я.Стешенка вважається втраченим, зберігся лише проміжний, все ж і він дає уявлення про масштаб виконаної роботи: покажчик охоплює 3964 назви, розташовані за основним (абетковим) та допоміжними списками. Серед інших робіт Я.Стешенка цікаво згадати бібліографію української бібліології за 1821—1921 р., матеріали до бібліографії українського друкарства, бібліографічний словник діячів української бібліології, які, на жаль, не побачили світ через арешт та загибель автора.

Створення бібліографічних покажчиків супроводжується розробкою теорії бібліографії, провідна роль у цьому напрямку роботи належить Ю.Меженку. За його редакцією в Інституті було підготовано до друку перший в Україні підручник з бібліографії: український переклад підручника Ладислава Живного, здійснений Левом Биковським. Серед тем, розроблених самим Ю.Меженком, важливе місце посідають питання методологічного забезпечення реєстрації творів друку. Директор УНІКу розрізняє реєстраційну бібліографію, яка характеризується об'єктивністю опису і до якої він відносить національну; та рекомендаційну, зорієнтовану на визначення потреб конкретної соціальної групи читачів. Він наполягає на одноманітності бібліографічного опису та рекомендує подавати книги та статті на одну тему поруч. Крім того він активно дискутує питання оптимальної системи класифікації, якою бачить УДК. Іншою важливою темою інтересів Ю.Меженка є Український бібліографічний репертуар (УБР), який він бачив як суму всіх бібліографій з питань українознавства. Для створення його Ю. Меженко вбачав необхідною участь фахівців різних галузей та бібліографів, керованих єдиним центром — УНІКом. Розуміння УБР як суми спеціальних бібліографій не раз було дискутованим, зокрема працівниками ВБУ С.Постернаком та М.Сагардою. У післявоєнний період Ю.Меженко обирає за головний критерій укладання УБР — мовний принцип, однак зазначає, що бібліографія літератури українською мовою — лише частина роботи.

Важливо також згадати про внесок Ю.Меженка у розвиток галузевих бібліографій, зокрема з літературознавства. Директор УНІКу був одним з найвідоміших тогочасних літературознавців. Тому закономірною виглядає його спроба синтезувати обидва свої захоплення, що засвідчує методологічна стаття «До питання про виявлення динаміки літературного процесу бібліографічним методом». Крім того він розширює тематику покажчиків: у співавторстві з М.Яшеком створює «Чужомовне письменство в українських перекладах», роботу, покликану просувати європейську літературу до вітчизняного читача. Окреме місце у бібліографічному доробку Ю.Меженка посідає бібліографія Шевченкіани.

Робота бібліографічної комісії постійно супроводжувалася закидами щодо дублювання нею завдань харківської КП чи кабінету бібліографії та бібліотекознавства ВБУ, проте навіть побіжний огляд результатів її діяльності дає підстави говорити про її непроминальне значення для розвитку як української бібліографії, так і книгознавства в цілому. Згодом УНІК було ліквідовано, а частину його працівників репресовано.

Бібліографія 40-80-х років Редагувати

Робоче місце бібліографа

Після ліквідації УНІКу Радянська влада встановлює контроль над галуззю. Бібліографія втрачає свій головний принцип — об'єктивність. У постанові ЦК ВКП(б) «Про літературну критику і бібліографію» (1940) Б. визначається як серйозне знаряддя пропаганди і комуністичного виховання.

Окрім Книжкової палати у Харкові бібліографічну роботу в УРСР також вели великі бібліотеки та Харківський бібліотечний інститут. Питання Бібліографії в Радянській Україні розробляли В. О. Ігнатієнко, О. Ю. Андрієвський, С. І. Маслов, П. М. Попов, Ф. П. Максименко, І. С. Свенцицький, Ю. О. Меженко, М. Ф. Яшек, М. І. Ясинський, І. 3. Бойко, М. П. Гуменюк, Я. М. Керекез та інші.

Бібліографія в Україні Редагувати

Цей розділ потребує доповнення.

Підгалузі Редагувати

Бібліогра́фія літерату́рна — наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства.

Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який допомагає науковцеві чи рядовому читачеві швидко знайти потрібну книгу.

Бібліографія літературознавча є допоміжною літературознавчою дисципліною і складовою частиною літературознавчого джерелознавства .

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  1. Бібліографічна діяльність: практикум / Г. Є. Шипота. — Київ: Ліра-К, 2017. — 176 с. — ISBN 617-7507-09-2.
  2. Василишин Д. В. Рекомендації зі складання й оформлення списку використаних джерел і літератури / Д. В. Василишин, О. М. Василишин. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2008. — 168 с. — ISBN 978-966-322-125-0
  3. Гуменюк М. П. Українські бібліографи 19 — початку 20 століття: Нариси про життя та діяльність. — Х., 1969.
  4. Женченко М. І. Загальна і спеціальна бібліографія: навч. посіб. для студентів ВНЗ. — К. : Жнець, 2011. — 255 с.
  5. Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Дожовтневий період: Нариси. — Х., 1971.
  6. Бойко М. Українська бібліографія за кордоном: 1922—1982. — Нью-Йорк, 1985.
  7. Ісаєвич Я. Українське книгознавство: етапи розвитку // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство…, 2006. Вип. 1, С. 7-19.
  8. Історія бібліотечної справи та бібліографії в Україні: ретроспект. бібліогр. покажч. публікацій сер. XVIII — поч. ХХ ст. — у 2 т. / М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України ; авт.-уклад. С. Л. Зворський. — К., 2013. — Т. 1. — 256 с.; Т. 2. — 240 с.
  9. Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства: навч. посіб. — К. : Кондор, 2004. — 217 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bibliogra fiya grec biblion knizhka i grafw pishu galuz znannya pro knigu gazetu abo inshij bibliotechnij dokument zavdannyami yakoyi ye viyavlennya oblik opis sistematizaciya i yakisnij analiz tvoriv druku skladannya riznih bibliografichnih posibnikiv yaki polegshuyut i spriyayut krashomu vikoristannyu drukovanoyi produkciyi z naukovoyu praktichnoyu i vihovnoyu metoyu rozrobka principiv i metodiv bibliografuvannya drukovanih tvoriv i organizaciyi bibliografichnoyi roboti Zmist 1 Istoriya 1 1 Bibliografiya periodu Vizvolnih zmagan i Rozstrilyanogo Vidrodzhennya 1 2 Bibliografiya 40 80 h rokiv 1 3 Bibliografiya v Ukrayini 2 Pidgaluzi 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiBibliografiya zarodilasya she v starodavnomu sviti Tak vidomi bibliografichni tablici zi 120 suvoyiv u 3 st do n e sklav grek Kallimah na osnovi katalogiv Aleksandrijskoyi biblioteki Ale bibliografami todi vlasne nazivali perepisuvachiv knig Znachno piznishe termin bibliografiya pochali vzhivati dlya opisu knig Pershim tvorom z bibliografiyi drukovanih prac vvazhayetsya kniga shvejcarskogo vchenogo K Gesnera Biblioteka zagalna Bibliotheca universalis t 1 4 Cyurih 1545 55 Pochatok vitchiznyanij bibliografiyi she v Kiyivskij Rusi buv pokladenij v Izborniku Svyatoslava 1073 Piznishe skladayutsya opisi knig monastirskih bibliotek i t in Pershim ukrayinskim bibliografom buv bibliotekar Kremeneckogo liceyu a piznishe Kiyivskogo universitetu P Yarkovskij 1781 1845 yakij 1809 r stvoriv kurs bibliografiyi a z 1814 r bibliologiyi Yak zaznachaye I Korenejchik Yarkovskij pochinav chitannya kursu bibliografiyi v toj chas koli zarodzhuvalasya bibliografichna osvita v zahidnoyevropejskij pedagogichnij praktici Jogo viperedili lishe francuzi Ler i Kost Pro dosvid Lera Yarkovskij navryad chi sho znav bo programa kursu Lera bula opublikovana lishe 1899 r Sho zh do Kosta to kremeneckij vikladach mig v nogo desho cherpnuti skoristavshis korotkim vikladom jogo kursu nadrukovanomu u Tlumachnomu slovniku z bibliologiyi G Peno Vidomo kilka program kursu P Yarkovskogo riznih rokiv Najcikavishimi z nih ye kursi 1814 ta 1820 roku Pershij z nazvanih splanovano tak Poglyad na stan osviti vzagali ta istoriyu knigi zokrema v plani etnografichnomu Dzherela zberezhennya ta rozpovsyudzhennya naslidkiv uchen mistectvo pisma mistectvo druku Vlasne bibliografiya znajomstvo iz skladovimi chastinami knizhnosti opis tih chastin Plan 1820 roku utochnyuye pidpunkt bibliografiyi traktuyuchi yiyi yak dopomizhnij instrument bibliotekoznavstva Bibliografiya vidomosti pro sklad knigoshovisha abo knizhkovogo magazinu uporyadkuvannya skladovih chastin 1 zavedennya poryadku rozstanovka knig i katalogizaciya 2 pidtrimannya poryadku za dopomogoyu specialno zavedenih knig za dopomogoyu pracivnika biblioteki za dopomogoyu skladannya pravil dlya chitachiv Podalshij rozvitok bibliografiyi nabuvaye viraznih nacionalnih oznak yak zaznachaye Ya Isayevich na pershij plan vistupayut jogo nacionalni zavdannya ta obov yazki pov yazani z nacionalno vizvolnim ruhom u vsih krayinah Shidnoyi Yevropi Nacionalna retrospektivna ta potochna bibliografiya stanovlennya nacionalnogo vidavnichogo repertuaru ta zrazkovoyi nacionalnoyi knigi stayut golovnimi pitannyami Najvazhlivishimi sered rozrobok nacionalnoyi bibliografiyi ye opisi ukrayinskih starodrukiv Mihajla Maksimovicha ta Denisa Zubrickogo bibliografiyi tvoriv ukrayinskoyi literaturi Mikoli Kostomarova Dmitra Doroshenka M Komarova pokazhchik prac galickih avtoriv I Levickogo Yak zaznachaye Ya Isayevich Roboti ukrayinskih bibliografiv sluzhili ne tilki praktichnim cilyam a j stali vneskom u spravu nacionalnogo samousvidomlennya bibliografiya dopomagala zbirati ukrayinsku spadshinu rozmezhovuvati yiyi vid nadban tih derzhav i narodiv yaki cyu spadshinu ekspropriyuvali koristuyuchis pravom silnishogo U rozvitku bibliografichnoyi spravi v Ukrayini znachnu rol vidigrav I Ya Franko Vin buv uporyadnikom ryadu prac z B spriyav roboti inshih bibliografiv recenzuvav yih pokazhchiki Bibliografiya periodu Vizvolnih zmagan i Rozstrilyanogo Vidrodzhennya Redaguvati U sichni 1919 roku golovoyu Radi Narodnih Ministriv UNR V Vinnichenkom za podannyam Ministra Narodnoyi Osviti prof I Ogiyenka uhvaleno Zakon pro utvorennya Golovnoyi Knizhkovoyi Palati v m Kiyevi Ustanova stvoryuvalasya za zrazkom Mizhnarodnogo bibliografichnogo institutu v Bryusseli i yiyi zavdannya vbachali u stvorenni povnoyi bibliografichnoyi reyestraciyi vsiyeyi potochnoyi drukovanoyi produkciyi v Ukrayini Golovoyu GKP bulo priznacheno bibliografa Yuriya Mezhenka 1892 1969 yakij doluchivsya do rozrobki yiyi golovnih zasad ta strukturi Za jogo proyektom u GKP stavala centrom knizhkovogo zhittya derzhavi yaka povnistyu keruvala komplektuvannyam rozpodilom ohoronoyu knizhkovih bagatstv Dlya cogo u Knizhkovij palati utvoryuvalisya taki viddili Registraturi ta Knizhkovoyi litopisi dlya reyestraciyi potochnogo druku a takozh ohoroni avtorskogo prava shopravda lishe na dramatichni tvori bibliografichnij institut gotuvati bibliografichni shorichniki z riznih galuzej nauki ta suspilnogo zhittya ta stvoriti repertuar ukrayinskoyi knigi knizhkovij fond zbirati knizhkovij zapas yakij sluzhitime dlya utvorennya novih derzhavnih bibliotek Zgodom pislya reorganizaciyi Arhivno bibliotechnogo viddilu Ministerstva narodnoyi osviti u GKP bulo stvoreno chetvertij pidrozdil bibliotechnij na yakij pokladalosya rozrobka metodichnih rekomendacij shodo stvorennya merezhi bibliotek skladannya zrazkovogo katalogu organizaciya narad bibliotekariv ta bibliotechnih kursiv a takozh vedennya statistiki Varto nagolositi sho Yu Mezhenko buv palkim shanuvalnikom diyalnosti Mizhnarodnogo bibliografichnogo institutu aktivno vprovadzhuvav v Ukrayini rozroblenu v Bryusseli UDK ta napoleglivo pracyuvav nad stvorennyam nacionalnoyi bibliografiyi Vin rozglyadav GKP yak chastinu Mizhnarodnogo bibliografichnogo institutu a oblik ukrayinskoyi drukovanoyi produkciyi chastkoyu mizhnarodnogo Vidpovidno vin zaprovadiv v ukrayinsku praktiku viroblenu MBI shemu bibliografichnogo opisu ta sistemu klasifikaciyi UDK yaki lishe nabuvali poshirennya u Zahidnij Yevropi Vzhe pershogo roku perebuvannya na posadi vin pidgotuvav skorochenij pereklad ukrayinskoyu tablic MBI adaptovanij dlya ukrayinskoyi praktiki yakij bulo zaprovadzheno do koristuvannya u vitchiznyanih ustanovah Na zhal umovi u yakih musila funkcionuvati GKP ne buli spriyatlivimi postijni zmini vladi i voyenni diyi sho raz po raz pererivali yak vidavnichu diyalnist tak i robotu samoyi GKP uskladnyuvali a chasom unemozhlivlyuvali otrimannya obov yazkovogo primirnika dlya reyestraciyi potochnogo druku ta bibliografichnoyi roboti knizhkovij fond buv zmushenij spryamuvati usyu svoyu diyalnist na poryatunok bibliotek masovo znishuvanih voyuyuchimi storonami Ta vse zh same GKP slid vvazhati pershim oseredkom ukrayinskoyi knigoznavchoyi shkoli i ustanovoyu sho nadala pitannyam nauki pro knigu derzhavnoyi vagi N Strishenec viznachaye znachennya GKP tak Ukrayina vpershe oderzhala vlasnu derzhavnu bibliografiyu predmetom vivchennya yakoyi stala same ukrayinska kniga nezalezhno vid miscya yiyi vidannya ta vsya drukarska produkciya na teritoriyi Ukrayini Todi zh zapochatkovano bulo stvorennya zvedenogo katalogu najbilshih bibliotek Ukrayini Knizhkova palata vpershe postavila zavdannya derzhavnoyi vagi skladannya Ukrayinskogo bibliografichnogo repertuaru Pochinayuchi z 1920 go roku nizkoyu postanov bulo zmineno status a zreshtoyu i zlikvidovano GKP Funkciyi yiyi spershu peredavalisya Bibliografichnomu viddilovi Vseukrayinskogo derzhavnogo vidavnictva CVK a 1922 roku postanovoyu Radi Narodnih Komisariv URSR organizovano Ukrayinsku knizhkovu palatu u Harkovi na choli yakoyi stav Mihajlo Godkevich Prinagidno zaznachimo sho podibni manipulyaciyi buli provedeni i v Rosiyi de zamist dozhovtnevoyi Petrogradskoyi KP bulo utvoreno Moskovsku meta takih zahodiv zrozumila vstanovlennya kontrolyu nad galuzzyu U 1923 roci u Kiyevi zahodami Yu Mezhenka stvoryuyetsya Ukrayinskij naukovij institut knigoznavstva diyalnist yakogo stanovit odnu z vershinnih tochok yevropejskoyi knigoznavchoyi dumki u HH stolitti Oskilki Yu Mezhenko peresliduvav metu stvorennya persh za vse bibliografichnogo institutu vid samogo zasnuvannya UNIK rozpochalisya diskusiyi shodo podilu funkcij ta povnovazhen mizh nim Knizhkovoyu palatoyu ta VBU Yu Mezhenko namagavsya stverditi za institutom rozrobku naukovih bibliografichnih zavdan golovnim z yakih bulo dlya nogo stvorennya bibliografichnoyi ukrayiniki a takozh naukovih bibliografij z riznih galuzej znannya lishayuchi KP potochnu reyestraciyu Vidpovidno do cogo UNIK spershu bulo strukturovano za vidami druku knizhkovij viddil presi Ukrayiniki proklamacijno afishnij Odnak zagostrennya diskusiyi navkolo roboti UNIKu viklikalo reorganizaciyu ustanovi v mezhah institutu viokremlyuvalisya chotiri komisiyi bibliografichna ocholyuvana S Yefremovim istoriyi knigi golova S Maslov mistectva knigi na choli M Makarenko ta kabinet vivchennya knigi i chitacha ocholyuvana D Balikoyu piznishe V Ivanushkinim Najchislennishim pidrozdilom bula bibliografichna komisiya u yakij pracyuvali ponad 20 naukovciv sered nih Yaroslav Steshenko Varfolomij Ignatiyenko Vira Shpilevich tosho Stvoreni bibliografimi UNIK praci ne vtratili svogo znachennya do sogodni Bibliografiya ukrayinskoyi presi 1816 1916 V Ignatiyenka dosi najpovnishe dzherelo ukrayinskoyi dorevolyucijnoyi periodiki krim togo ukladene z visokoyu bibliografichnoyu kulturoyu 616 nazv gazet ta zhurnaliv rozmisheno za hronologichnim principom u pershij chastini opis ukrayinomovnih vidan u drugij inshomovnih opis dopovnyuyut vidomosti pro misce vidannya periodichnist redaktoriv drukarnyu format cinu adresu redakciyi Pid kozhnim rokom fiksuyetsya use sho vihodilo togo roku z posilannyam na rik vihodu Bibliografiya osnashena klyuchami pokazhchikami ta proilyustrovana tablicyami statistichnih danih Pokazhchiki ukrayinskoyi literaturi V Shpilevich zaklali osnovi naukovo dopomizhnoyi bibliografiyi Robota Ya Steshenka Bibliografiya ukrayinskoyi knigi na teritoriyi kolishnoyi Rosiyi 1798 1916 piznishe stala osnovoyu dlya pidgotovki robochoyi kartoteki Repertuaru ukrayinskoyi knigi nad yakoyu u povoyenni roki pracyuvali Yu Mezhenko ta Ya Dashkevich Ostatochnij variant roboti Ya Steshenka vvazhayetsya vtrachenim zberigsya lishe promizhnij vse zh i vin daye uyavlennya pro masshtab vikonanoyi roboti pokazhchik ohoplyuye 3964 nazvi roztashovani za osnovnim abetkovim ta dopomizhnimi spiskami Sered inshih robit Ya Steshenka cikavo zgadati bibliografiyu ukrayinskoyi bibliologiyi za 1821 1921 r materiali do bibliografiyi ukrayinskogo drukarstva bibliografichnij slovnik diyachiv ukrayinskoyi bibliologiyi yaki na zhal ne pobachili svit cherez aresht ta zagibel avtora Stvorennya bibliografichnih pokazhchikiv suprovodzhuyetsya rozrobkoyu teoriyi bibliografiyi providna rol u comu napryamku roboti nalezhit Yu Mezhenku Za jogo redakciyeyu v Instituti bulo pidgotovano do druku pershij v Ukrayini pidruchnik z bibliografiyi ukrayinskij pereklad pidruchnika Ladislava Zhivnogo zdijsnenij Levom Bikovskim Sered tem rozroblenih samim Yu Mezhenkom vazhlive misce posidayut pitannya metodologichnogo zabezpechennya reyestraciyi tvoriv druku Direktor UNIKu rozriznyaye reyestracijnu bibliografiyu yaka harakterizuyetsya ob yektivnistyu opisu i do yakoyi vin vidnosit nacionalnu ta rekomendacijnu zoriyentovanu na viznachennya potreb konkretnoyi socialnoyi grupi chitachiv Vin napolyagaye na odnomanitnosti bibliografichnogo opisu ta rekomenduye podavati knigi ta statti na odnu temu poruch Krim togo vin aktivno diskutuye pitannya optimalnoyi sistemi klasifikaciyi yakoyu bachit UDK Inshoyu vazhlivoyu temoyu interesiv Yu Mezhenka ye Ukrayinskij bibliografichnij repertuar UBR yakij vin bachiv yak sumu vsih bibliografij z pitan ukrayinoznavstva Dlya stvorennya jogo Yu Mezhenko vbachav neobhidnoyu uchast fahivciv riznih galuzej ta bibliografiv kerovanih yedinim centrom UNIKom Rozuminnya UBR yak sumi specialnih bibliografij ne raz bulo diskutovanim zokrema pracivnikami VBU S Posternakom ta M Sagardoyu U pislyavoyennij period Yu Mezhenko obiraye za golovnij kriterij ukladannya UBR movnij princip odnak zaznachaye sho bibliografiya literaturi ukrayinskoyu movoyu lishe chastina roboti Vazhlivo takozh zgadati pro vnesok Yu Mezhenka u rozvitok galuzevih bibliografij zokrema z literaturoznavstva Direktor UNIKu buv odnim z najvidomishih togochasnih literaturoznavciv Tomu zakonomirnoyu viglyadaye jogo sproba sintezuvati obidva svoyi zahoplennya sho zasvidchuye metodologichna stattya Do pitannya pro viyavlennya dinamiki literaturnogo procesu bibliografichnim metodom Krim togo vin rozshiryuye tematiku pokazhchikiv u spivavtorstvi z M Yashekom stvoryuye Chuzhomovne pismenstvo v ukrayinskih perekladah robotu poklikanu prosuvati yevropejsku literaturu do vitchiznyanogo chitacha Okreme misce u bibliografichnomu dorobku Yu Mezhenka posidaye bibliografiya Shevchenkiani Robota bibliografichnoyi komisiyi postijno suprovodzhuvalasya zakidami shodo dublyuvannya neyu zavdan harkivskoyi KP chi kabinetu bibliografiyi ta bibliotekoznavstva VBU prote navit pobizhnij oglyad rezultativ yiyi diyalnosti daye pidstavi govoriti pro yiyi neprominalne znachennya dlya rozvitku yak ukrayinskoyi bibliografiyi tak i knigoznavstva v cilomu Zgodom UNIK bulo likvidovano a chastinu jogo pracivnikiv represovano Bibliografiya 40 80 h rokiv Redaguvati nbsp Roboche misce bibliografaPislya likvidaciyi UNIKu Radyanska vlada vstanovlyuye kontrol nad galuzzyu Bibliografiya vtrachaye svij golovnij princip ob yektivnist U postanovi CK VKP b Pro literaturnu kritiku i bibliografiyu 1940 B viznachayetsya yak serjozne znaryaddya propagandi i komunistichnogo vihovannya Okrim Knizhkovoyi palati u Harkovi bibliografichnu robotu v URSR takozh veli veliki biblioteki ta Harkivskij bibliotechnij institut Pitannya Bibliografiyi v Radyanskij Ukrayini rozroblyali V O Ignatiyenko O Yu Andriyevskij S I Maslov P M Popov F P Maksimenko I S Svencickij Yu O Mezhenko M F Yashek M I Yasinskij I 3 Bojko M P Gumenyuk Ya M Kerekez ta inshi Bibliografiya v Ukrayini Redaguvati Dokladnishe Bibliografiya v UkrayiniCej rozdil potrebuye dopovnennya Pidgaluzi RedaguvatiBibliogra fiya literatu rna naukova galuz sho zajmayetsya viyavlennyam oblikom i sistematizaciyeyu drukovanih tvoriv hudozhnoyi literaturi j literaturoznavstva Perelik tvoriv ta yih vidan pokazhchiki monografij i statej pro tvorchist okremih pismennikiv chi z pevnih pitan literaturoznavstva pro literaturu togo chi inshogo narodu ukladayutsya v pevnomu poryadku yakij dopomagaye naukovcevi chi ryadovomu chitachevi shvidko znajti potribnu knigu Bibliografiya literaturoznavcha ye dopomizhnoyu literaturoznavchoyu disciplinoyu i skladovoyu chastinoyu literaturoznavchogo dzhereloznavstva Div takozh RedaguvatiBibliografiya v Ukrayini Bibliografoznavstvo Literatura z vidavnichoyi spravi ta poligrafiyi BiobibliografiyaLiteratura RedaguvatiBibliografichna diyalnist praktikum G Ye Shipota Kiyiv Lira K 2017 176 s ISBN 617 7507 09 2 Vasilishin D V Rekomendaciyi zi skladannya j oformlennya spisku vikoristanih dzherel i literaturi D V Vasilishin O M Vasilishin Lviv Ukr akad drukarstva 2008 168 s ISBN 978 966 322 125 0 Gumenyuk M P Ukrayinski bibliografi 19 pochatku 20 stolittya Narisi pro zhittya ta diyalnist H 1969 Zhenchenko M I Zagalna i specialna bibliografiya navch posib dlya studentiv VNZ K Zhnec 2011 255 s Kornyejchik I I Istoriya ukrayinskoyi bibliografiyi Dozhovtnevij period Narisi H 1971 Bojko M Ukrayinska bibliografiya za kordonom 1922 1982 Nyu Jork 1985 Isayevich Ya Ukrayinske knigoznavstvo etapi rozvitku Visnik Lvivskogo universitetu Seriya knigoznavstvo 2006 Vip 1 S 7 19 Istoriya bibliotechnoyi spravi ta bibliografiyi v Ukrayini retrospekt bibliogr pokazhch publikacij ser XVIII poch HH st u 2 t M vo kulturi Ukrayini Nac parlam b ka Ukrayini avt uklad S L Zvorskij K 2013 T 1 256 s T 2 240 s Shvecova Vodka G M Vstup do bibliografoznavstva navch posib K Kondor 2004 217 s Posilannya RedaguvatiBibliografiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 127 Golobuckij P V Zhludko E M Bibliografiya Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Bibliografiya Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 84 85 N F Korolevich Bibliografiya Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine URE Yu Ya Kasyanenko M P Zyablyuk Yuridichna bibliografiya Arhivovano 13 travnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Bibliografichna diyalnist Arhivovano 28 chervnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska bibliotechna enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bibliografiya amp oldid 40498139