Бібліоте́кознавство — це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття й об'єкт реальності у всіх її зв'язках і опосередкуваннях. Перша школа бібліотекознавства була створена Дьюї Мелвілом (Melvil Dewey) у Колумбійському університеті у 1887 році.
Ця наукова дисципліна вивчає цілі, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування друкованими виробами, а також теорію, історію, методологію, технологію, методику й організацію бібліотечної справи.
Класифікація Редагувати
Бібліотекознавство класифікується залежно від вибраних дослідником підстав розподілу й поділяється на загальне й особливе.
Загальне бібліотекознавство — поділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні й організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта й предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології й методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки.
Особливе бібліотекознавство досліджує різні специфічні аспекти бібліотечної діяльності.
Часткове бібліотекознавство — комплекс розділів бібліотекознавства, зміст яких становлять вчення про різні частини бібліотеки як системи — бібліотечний фонд, бібліотечний каталог, контингент користувачів бібліотеки, матеріально-технічна база бібліотеки й т.д.
Завдання та мета Редагувати
Завдання бібліотекознавства — розвиток теорії бібліотечної справи, аналіз його закономірностей як соціального явища, пов'язаного з використанням бібліотек у допомогу соціальному, економічному, культурному процесу.
Мета бібліотекознавства — оптимізація соціального використання інформації у вигляді публікацій, через бібліотечну справу.
Функції бібліотекознавства Редагувати
- Наукові функції:
- Пізнавальна
- пояснювальна
- прогнозуюча
- систематизуюча
- Соціальні функції:
- Культурно-виховна (вираження загальної властивості науки як діючого фактору розвитку всієї людської культури, науковго світогляду, суспільної свідомості)
- Функція продуктивної сили (Є важливою умовою розвитку бібліотечної справи, відіграє роль однієї з опосередкованих сил його прогресу, висуває й впроваджує в практику нові, перспективні ідеї, що сприяють підвищенню ефективності і якості бібліотечного обслуговування населення)
- Функція соціальної сили (Бібліотекознавство створює явні й латентні передумови зміни суспільства, його культури, причому ці зміни носять прогресивний характер. Величезну соціальну роль відіграє ідея інформатизації суспільства, першоджерелом якої повинне вважатися бібліотекознавство)
Всі вони пов'язані з тим, що наукові знання й методи бібліотекознавства використовуються при вирішенні проблем, що виникають у процесі суспільного використання інформації.
Складові частини бібліотекознавства Редагувати
- Наукові закони
- Наукові принципи
- Наукові теорії
- Методи дослідження
- Понятійний апарат
- Гіпотези
- Факти, дані спостережень і досвідів
Історія становлення Редагувати
Джерела бібліотекознавства — науки про бібліотечну справу, сутність якої дотепер залишається дискусійною, сходить із глибокої стародавності. Будучи типовим науковим феноменом, бібліотекознавство в той же час характеризується власним генезисом і розвитком. Їхнє вивчення вимагає історичного підходу, що дозволить простежити виникнення й основні етапи формування бібліотекознавства, рух теоретичної думки від пропозицій і здогадів до наукового знання, побачити перспективні напрямки його розвитку.
У своєму розвитку бібліотекознавство підрозділяється на два основних етапи:
- Донауковий (із середини II тисячоріччя до н. е. до кінця XVIII ст.), позначений визначенням «бібліотекознавча думка»
- Науковий (з початку XIX ст. дотепер), певний як становлення й розвиток бібліотекознавства як науки й навчальної дисципліни.
На думку Н. С. Карташова й В. В. Скворцова історія бібліотекознавства підрозділяється на два етапи:
- Передісторія бібліотекознавства:
- Бібліотекознавча думка стародавності
- Бібліотекознавча думка середньовіччя
- Становлення й розвиток бібліотекознавства як науки й навчальної дисципліни:
- Період єдиного світового буржуазного бібліотекознавства (XIX ст.)
- Період біфуркації — поділу бібліотекознавства на соціалістичне й буржуазне (XX ст.)
- Період дебіфуркації — прогнозований період розвитку бібліотекознавства як єдиної науки на методологічній основі загальнолюдських цінностей (XXI ст.)
Найраніший текст про роботу бібліотеки, «Порада щодо створення бібліотеки», був опублікований 1627 року французьким бібліотекарем і вченим Габріелем Ноде. Ноде багато писав, створюючи твори на теми політики, релігії, історії і надприродних явищ. Він втілив в життя всі ідеї, викладені в «Пораді», коли йому була надана можливість створити і обслуговувати бібліотеку кардинала Мазаріні.
Мартін Шреттінгер написав другий підручник (перший в Німеччині) з цього предмету в період з 1808 по 1829 рік. Томас Джефферсон, чия бібліотека в Монтічелло складалася з тисяч книг, розробив систему класифікації, засновану на методі Бекона, який групував книги більш-менш за темами, а не в алфавітному порядку, як це було раніше. Колекція Джефферсона дала початок Бібліотеці Конгресу.
Значний внесок у розвиток бібліотекознавства зробив індійський вчений Ш.Ранганатан.
В Україні для розвитку бібліотекознавства важливе значення мали прогресивні освітні ідеї Г. С. Сковороди, Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, М. М. Коцюбинського, а також діяльність В. С. Іконникова, М. Ф. Комарова, І. О. Левицького та ін.
Одним із проблемних питань бібліотекознавства є визначення об'єкта й предмета бібліотечної науки. З XIX ст. почалася розробка цих визначень. До 70-х років XX ст. об'єкт і предмет бібліотекознавства не різнилися: Об'єкт бібліотекознавства — бібліотечна справа. Лише в 1976 році було запропоновано (А. Я. Черняком) розвести поняття об'єкта й предмета бібліотекознавства, що стало наступним кроком у самопізнанні бібліотекознавства. В останні роки у зв'язку із широким поширенням у науці системного підходу про бібліотеку стали говорити як про системний об'єкт бібліотекознавства, що складається з ряду взаємозалежних і взаємообумовлених елементів.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 8 березня 2011.
- Emblidge, D. (2014). 'Bibliomany has possessed me': Thomas Jefferson, the booksellers' customer extraordinaire. The International Journal of the Book 12 (2): 17–41.
Література Редагувати
- П. В. Коломієць, 3. І. Руда. Бібліотекознавство [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бібліотекознавство : [довідник] / Н. А. Бачинська, Г. В. Салата. – К. : Медінформ, 2016. – 228 с. – ISBN 966-409-174-6.
- Бібліотекознавство : [посіб. для ВНЗ. Спец.: 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа"] / Н. А. Бачинська, Г. В. Салата ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Каф. книгознавства і бібліотекознавства. - Київ : Медінформ, 2016. - 241 с. : табл. - ISBN 978-966-409-178-4
- Бібліотекознавство. Теорія, історія, організація діяльності бібліотек : підруч. для бібл. ф-тів ін-тів культури та училищ культури по спец. 05.25.03 / В. О. Ільганаєва [та ін.] ; за ред. М. С. Слободяника, В. О. Ільганаєвої. - Х. : Основа, 1993. - 194 с. : мал. - ISBN 5-11-001005-6
- Довідник з бібліотекознавства і бібліографії /. Е. В. Куделько, С. Й. Мінц ; за наук. ред. М. П. Бронштейн. – Х. : Ред. вид. відділ. Книжкової палати УРСР, 1969. – 249 с.
- World encyclopedia of library and information services / ed. Robert Wedgeworth. - 3rd ed. - Chicago : American library association, 1993. - XVII, 905 p. : phot., tab. ; [16] p. : phot. - ISBN 0-8389-0609-5
Посилання Редагувати
- «Бібліотекознавство і бібліографія» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 86.
- OCLC [ 9 серпня 2005 у Wayback Machine.]