www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бьошормени Böszörmény також Izmaelita або Hysmaelita ізмаїльтяни або Szerecsen сарацини назва мусульман які жили в Угорс

Бьошормени

Бьошормени (Böszörmény, також Izmaelita, або Hysmaelita «ізмаїльтяни» або Szerecsen «сарацини») — назва мусульман, які жили в Угорському королівстві в Х-ХІІІ століттях. Деякі з бьошорменів, ймовірно, приєдналися до федерації семи мадярських племен протягом ІХ століття, а пізніше до Карпатського басейну прибували менші групи мусульман. Вони займалися торгівлею, але деякі з них були найманцями у королів Угорщини. Їхні права поступово з ХІ століття обмежувалися, і після створення християнського Угорського королівства вони були змушені прийняти хрещення. Вони «зникли» (ймовірно, стали християнами та/або навернулися пізніше в бекташизм в Угорщині) до кінця ХІІІ століття.

Витоки ред.

Сучасні автори стверджують, що впродовж Х–ХІІ ст. до Карпатського басейну мігрувало кілька груп мусульман; тому мусульмани, що жили в Угорському королівстві, складалися з різних етнічних груп. Більшість з них, мабуть, прибули з Волзької Булгарії, але топоніми свідчать про те, що мусульмани (káliz: хализи) також прибули з Хорезма; ці останні (або частина з них), можливо, утворили одне з трьох племен каварів, які приєдналися до федерації мадярських племен в ІХ столітті.

У Х столітті арабський історик і географ аль-Масуді записав, що глави племінної конфедерації вітали мусульманських купців, і купці могли навіть навернути деяких угорців у іслам. Аль-Бакрі також згадував, що мадяри викупили мусульман, які були захоплені в сусідніх країнах. У Х столітті Ібрагім ібн Якуб описав мусульманських купців, які прибули до Праги з територій мадярів і торгували рабами та оловом. У Діянні угрів записано, що під час правління Таксонія, великого князя мадяр (прибл. 955 — до 972 р.), з Волзької Булгарії до Карпатського басейну прибуло багато мусульман і вони там оселилися. Праця мусульманського мандрівника Абу Хаміда аль-Гарнаті, який провів три роки в королівстві (1150—1153), доводить, що мусульмани, які проживали в Угорському королівстві, складалися з двох груп: хорезмійців і магрибців (Böszörmény). Угорський король Геза II доручив йому вербувати солдатів серед магрибців (Böszörmény), що мешкали на схід від Карпатського басейну. Візантійський історик Іоанн Кіннам згадував, що під час війни між королівством та Імперією ромеїв в 1165 році були захоплені калізькі воїни, і імператор Мануїл I Комнін перевіз деяких з них на імперські території.

Мусульманські території в Угорському королівстві ред.

Мусульмани оселилися кількома групами в Карпатському басейні. Їхні найбільші громади жили в південних частинах Угорського королівства в Сремі та в регіоні, де Драва зливається з Дунаєм. Інші значні групи мусульман жили в Пешті та його околицях (особливо після міграції мусульманських болгарських шляхтичів Біли та Бакса), у Ніршезі (навколо Гайдубосермені) та навколо Нітри (угор. Nyitra). Арабський географ Якут аль-Хамаві згадував, що на початку XIII століття в Алеппо навчалися мусульмани з Угорського королівства. Студенти прибули в Алеппо з прикордонного регіону королівства, де мусульмани проживали в 30 населених пунктах.

Життя мусульман у королівстві ред.

Більшість мусульман в Угорському королівстві займалися торгівлею, і вони були достатньо багатими, щоб орендувати королівську власність у ХІІІ столітті. Інші мусульмани були найняті в королівській армії та брали участь у війнах проти Імперії ромеїв. Праця Якута аль-Хамаві доводить, що мусульманське населення до початку XIII століття розмовляло угорською мовою.

Королівські укази, видані в другій половині XI століття королями Угорщини, переслідували мусульман, вимагаючи їх навернення в християнство. Король Угорщини Владислав I наказав виселити навернених мусульман, які продовжували сповідувати іслам, з їхніх початкових поселень. Король Угорщини Коломан наказав, щоб кожне мусульманське поселення мало побудувати церкву, і він заборонив шлюби між мусульманами. Ймовірно, у наступному столітті королі також заборонили будувати стіни навколо мусульманських поселень.

У період правління короля Гези II (1141—1162) народ каліз міг практикувати свою віру лише таємно. «Магрибські» солдати відкрито сповідували іслам, але саме Абу Гамід аль-Гарнаті навчив їх декільком ісламським традиціям. На його прохання король навіть дозволив «магрибцям» мати наложниць.

Мусульмани в ХІІІ ст. ред.

Золота булла короля Андрія II забороняла наймати мусульман як карбувальників і збирачів податків. Однак король продовжував використовувати їх у своїй адміністрації. 3 березня 1231 року папа Григорій IX звернувся до прелатів королівства з проханням протестувати проти цієї практики та дозволив їм застосовувати церковні покарання з цієї причини. Того ж року королю Андрію довелося підтвердити положення Золотої булли, але він продовжував наймати мусульман. Тому 25 лютого 1232 року архієпископ Роберт Естергомський наклав на Угорське королівство інтердикт і відлучив від церкви деяких вищих урядовців короля. Папа Григорій IX прислав до королівства легата, який 20 серпня 1233 року в Березі досяг згоди з королем Андрієм. За угодою, мусульмани та євреї не могли обіймати королівські посади та були зобов'язані носити характерний одяг. Однак король не виконав усіх положень угоди та тому був відлучений від церкви, хоча незабаром був звільнений. 10 грудня 1239 року Папа Римський Григорій IX навіть дозволив королю Угорщини Белі IV здавати свої доходи в оренду нехристиянам.

Проте, після монгольського вторгнення в королівство (1241—1242) згадки про мусульман у королівстві стали рідкісними. У 1290 році король Угорщини Ладислав IV призначив колишнього мусульманина Міже на посаду Палатина.

Найменування Бьошормени збереглося як прізвище та в топонімах, таких як Гайдубесермень та Берекбесермень.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Sudár, Balázs (2008). BEKTAŞI MONASTERIES IN OTTOMAN HUNGARY. Akadémiai Kiadó. с. 227–248 Vol. 61, No. 1/2. 
  2. ↑ Kristó, Gyula (2003). Nem magyar népek a középkori Magyarországon (Non-Hungarian Peoples in the Medieval Hungary). Budapest: Lucidus Kiadó. ISBN 963-9465-15-1. 
  3. ↑ Benda, Kálmán, ред. (1981). Magyarország történeti kronológiája ("The Historical Chronology of Hungary"). Budapest: Akadémiai Kiadó. ISBN 963-05-2661-1. 
  4. «History of Hungary» (угор.)

Джерела ред.

  • Benda, Kálmán (editor): Magyarország történeti kronológiája (The Historical Chronology of Hungary); Akadémiai Kiadó, 1981, Budapest; ISBN 963-05-2661-1.
  • Kristó, Gyula: Nem magyar népek a középkori Magyarországon (Non-Hungarian Peoples in the Medieval Hungary); Lucidus Kiadó, 2003, Budapest; ISBN 963-9465-15-1.
  • Kristó, Gyula (editor): Korai Magyar Történeti Lexikon — 9-14. század (Encyclopedia of the Early Hungarian History — 9-14th centuries); Akadémiai Kiadó, 1994, Budapest; ISBN 963-05-6722-9.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Boshormeni Boszormeny takozh Izmaelita abo Hysmaelita izmayiltyani abo Szerecsen saracini nazva musulman yaki zhili v Ugorskomu korolivstvi v H HIII stolittyah Deyaki z boshormeniv jmovirno priyednalisya do federaciyi semi madyarskih plemen protyagom IH stolittya a piznishe do Karpatskogo basejnu pribuvali menshi grupi musulman Voni zajmalisya torgivleyu ale deyaki z nih buli najmancyami u koroliv Ugorshini Yihni prava postupovo z HI stolittya obmezhuvalisya i pislya stvorennya hristiyanskogo Ugorskogo korolivstva voni buli zmusheni prijnyati hreshennya Voni znikli jmovirno stali hristiyanami ta abo navernulisya piznishe v bektashizm v Ugorshini 1 do kincya HIII stolittya Zmist 1 Vitoki 2 Musulmanski teritoriyi v Ugorskomu korolivstvi 3 Zhittya musulman u korolivstvi 4 Musulmani v HIII st 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaVitoki red Suchasni avtori stverdzhuyut sho vprodovzh H HII st do Karpatskogo basejnu migruvalo kilka grup musulman tomu musulmani sho zhili v Ugorskomu korolivstvi skladalisya z riznih etnichnih grup Bilshist z nih mabut pribuli z Volzkoyi Bulgariyi ale toponimi svidchat pro te sho musulmani kaliz halizi takozh pribuli z Horezma ci ostanni abo chastina z nih mozhlivo utvorili odne z troh plemen kavariv yaki priyednalisya do federaciyi madyarskih plemen v IH stolitti U H stolitti arabskij istorik i geograf al Masudi zapisav sho glavi pleminnoyi konfederaciyi vitali musulmanskih kupciv i kupci mogli navit navernuti deyakih ugorciv u islam 2 Al Bakri takozh zgaduvav sho madyari vikupili musulman yaki buli zahopleni v susidnih krayinah U H stolitti Ibragim ibn Yakub opisav musulmanskih kupciv yaki pribuli do Pragi z teritorij madyariv i torguvali rabami ta olovom U Diyanni ugriv zapisano sho pid chas pravlinnya Taksoniya velikogo knyazya madyar pribl 955 do 972 r z Volzkoyi Bulgariyi do Karpatskogo basejnu pribulo bagato musulman i voni tam oselilisya 2 Pracya musulmanskogo mandrivnika Abu Hamida al Garnati yakij proviv tri roki v korolivstvi 1150 1153 dovodit sho musulmani yaki prozhivali v Ugorskomu korolivstvi skladalisya z dvoh grup horezmijciv i magribciv Boszormeny Ugorskij korol Geza II doruchiv jomu verbuvati soldativ sered magribciv Boszormeny sho meshkali na shid vid Karpatskogo basejnu Vizantijskij istorik Ioann Kinnam zgaduvav sho pid chas vijni mizh korolivstvom ta Imperiyeyu romeyiv v 1165 roci buli zahopleni kalizki voyini i imperator Manuyil I Komnin pereviz deyakih z nih na imperski teritoriyi 2 Musulmanski teritoriyi v Ugorskomu korolivstvi red Musulmani oselilisya kilkoma grupami v Karpatskomu basejni Yihni najbilshi gromadi zhili v pivdennih chastinah Ugorskogo korolivstva v Sremi ta v regioni de Drava zlivayetsya z Dunayem Inshi znachni grupi musulman zhili v Peshti ta jogo okolicyah osoblivo pislya migraciyi musulmanskih bolgarskih shlyahtichiv Bili ta Baksa u Nirshezi navkolo Gajdubosermeni ta navkolo Nitri ugor Nyitra 2 Arabskij geograf Yakut al Hamavi zgaduvav sho na pochatku XIII stolittya v Aleppo navchalisya musulmani z Ugorskogo korolivstva Studenti pribuli v Aleppo z prikordonnogo regionu korolivstva de musulmani prozhivali v 30 naselenih punktah 2 Zhittya musulman u korolivstvi red Bilshist musulman v Ugorskomu korolivstvi zajmalisya torgivleyu i voni buli dostatno bagatimi shob orenduvati korolivsku vlasnist u HIII stolitti Inshi musulmani buli najnyati v korolivskij armiyi ta brali uchast u vijnah proti Imperiyi romeyiv Pracya Yakuta al Hamavi dovodit sho musulmanske naselennya do pochatku XIII stolittya rozmovlyalo ugorskoyu movoyu 2 Korolivski ukazi vidani v drugij polovini XI stolittya korolyami Ugorshini peresliduvali musulman vimagayuchi yih navernennya v hristiyanstvo Korol Ugorshini Vladislav I nakazav viseliti navernenih musulman yaki prodovzhuvali spoviduvati islam z yihnih pochatkovih poselen Korol Ugorshini Koloman nakazav shob kozhne musulmanske poselennya malo pobuduvati cerkvu i vin zaboroniv shlyubi mizh musulmanami Jmovirno u nastupnomu stolitti koroli takozh zaboronili buduvati stini navkolo musulmanskih poselen U period pravlinnya korolya Gezi II 1141 1162 narod kaliz mig praktikuvati svoyu viru lishe tayemno Magribski soldati vidkrito spoviduvali islam ale same Abu Gamid al Garnati navchiv yih dekilkom islamskim tradiciyam Na jogo prohannya korol navit dozvoliv magribcyam mati nalozhnic 2 Musulmani v HIII st red Zolota bulla korolya Andriya II zaboronyala najmati musulman yak karbuvalnikiv i zbirachiv podatkiv 3 Odnak korol prodovzhuvav vikoristovuvati yih u svoyij administraciyi 3 bereznya 1231 roku papa Grigorij IX zvernuvsya do prelativ korolivstva z prohannyam protestuvati proti ciyeyi praktiki ta dozvoliv yim zastosovuvati cerkovni pokarannya z ciyeyi prichini Togo zh roku korolyu Andriyu dovelosya pidtverditi polozhennya Zolotoyi bulli ale vin prodovzhuvav najmati musulman Tomu 25 lyutogo 1232 roku arhiyepiskop Robert Estergomskij naklav na Ugorske korolivstvo interdikt i vidluchiv vid cerkvi deyakih vishih uryadovciv korolya Papa Grigorij IX prislav do korolivstva legata yakij 20 serpnya 1233 roku v Berezi dosyag zgodi z korolem Andriyem 3 Za ugodoyu musulmani ta yevreyi ne mogli obijmati korolivski posadi ta buli zobov yazani nositi harakternij odyag Odnak korol ne vikonav usih polozhen ugodi ta tomu buv vidluchenij vid cerkvi hocha nezabarom buv zvilnenij 10 grudnya 1239 roku Papa Rimskij Grigorij IX navit dozvoliv korolyu Ugorshini Beli IV zdavati svoyi dohodi v orendu nehristiyanam 3 Prote pislya mongolskogo vtorgnennya v korolivstvo 1241 1242 zgadki pro musulman u korolivstvi stali ridkisnimi U 1290 roci korol Ugorshini Ladislav IV priznachiv kolishnogo musulmanina Mizhe na posadu Palatina Najmenuvannya Boshormeni zbereglosya yak prizvishe ta v toponimah takih yak Gajdubesermen 4 ta Berekbesermen Div takozh red Beserm yani Busurmani Islam v Ugorshini IzmayilPrimitki red Sudar Balazs 2008 BEKTASI MONASTERIES IN OTTOMAN HUNGARY Akademiai Kiado s 227 248 Vol 61 No 1 2 a b v g d e zh Kristo Gyula 2003 Nem magyar nepek a kozepkori Magyarorszagon Non Hungarian Peoples in the Medieval Hungary Budapest Lucidus Kiado ISBN 963 9465 15 1 a b v Benda Kalman red 1981 Magyarorszag torteneti kronologiaja The Historical Chronology of Hungary Budapest Akademiai Kiado ISBN 963 05 2661 1 History of Hungary ugor Dzherela red Benda Kalman editor Magyarorszag torteneti kronologiaja The Historical Chronology of Hungary Akademiai Kiado 1981 Budapest ISBN 963 05 2661 1 Kristo Gyula Nem magyar nepek a kozepkori Magyarorszagon Non Hungarian Peoples in the Medieval Hungary Lucidus Kiado 2003 Budapest ISBN 963 9465 15 1 Kristo Gyula editor Korai Magyar Torteneti Lexikon 9 14 szazad Encyclopedia of the Early Hungarian History 9 14th centuries Akademiai Kiado 1994 Budapest ISBN 963 05 6722 9 Posilannya red https web archive org web 20080201055304 http www magyariszlam hu eng history html http www hajduporta hu english index php id page1300 nedostupne posilannya z 01 07 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Boshormeni amp oldid 39680015