www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бгакті Бга кті санскр भक त bhaktiIAST відданість віддане служіння поняття в індуїзмі та йозі що з релігійної точки зору

Бгакті

Бга́кті (санскр. भक्ति, bhakti IAST — «відданість», «віддане служіння») — поняття в індуїзмі, та йозі, що, з релігійної точки зору, використовується для позначення взаємовираження емоційної прихильності та любові між відданим (бгактою) та особистісною формою Бога. Часто дається визначення бгакті як «служіння Богу з любов'ю та відданістю». У вайшнавізмі бгакті спрямована виключно до Вішну і його аватарів (в основному до Крішни і Рами), тоді як в традиціях шайвізму й шактизму це поняття також використовується у відношенні до Шіви й Шакті.

Бгакті як один із видів йоґи (бгакті-йоґа) докладно описується в «Бгаґавад-ґіті» — священному писанні індуїзму, в якому на думку багатьох відображена основна суть ведичного знання. Бгакті там проголошується найпіднесенішою формою релігійної практики, яка стоїть вище шляху знання ґ'яни та шляху чеснотної діяльності карми, і заради якої всі інші Дгарми повинні бути відкинуті. Бгакті також відіграє центральну роль в іншому священному писанні індуїзму — «Бгаґавата-пурані», яка вважається однією з головних пуран. Як у тому, так і в іншому тексті, бгакті оголошується головним з шляхів, що ведуть до духовної досконалості.

Традиція бгакті вже була присутня в ведичний період, але широко поширилася тільки в VI-X століттях, спочатку в Південній Індії, а потім і в Північній. Своє вираження вона знайшла в поемі і гімнах альварів і наянарів, складених тамільською мовою і присвячених Вішну і Шиві. Подібно до традицій мирської еротичної поезії, поети-бгакти часто застосовували до Бога почуття розлуки жінки зі своїм коханим.

Течії в індуїзмі, в яких бгакті є основною практикою, називають рухами бгакті. Хоча бгакті є також частиною шиваїзму й шактизму, рух бгакті головним чином був саме вайшнавським. Одним з основних напрямків бгакті в вайшнавізмі, що отримав найбільше поширення в Східній Індії — Бенґалії, Оріссі та Асамі — став Ґаудія-вайшнавізм, також відомий як крішнаїзм, основоположником якого на початку XVI століття виступив Чайтанья.

Традиції бгакті ред.

Більшість рухів бгакті вирізняла і відрізняє відкритість для всіх людей, незалежно від статі або кастової приналежності. Об'єктами поклоніння в традиціях бгакті виступають різні форми або іпостасі Бога - Вішну, Шива, або Богиня-мати Шакті.

Вішну-бгакті ґрунтується на відданості як самому Вішну, так і його аватарам, таким як Крішна, Рама і Нарасімга. Поклоніння Крішні і Рамі відповідно називається Крішна-бгакті та Рама-бгакті. У таких течіях вайшнавізму, як валлабга-сампрадая, німбарка-сампрадая і ґаудія-вайшнавізм, Крішні поклоняються не просто як аватарі, а як Верховній іпостасі Бога та джерела всіх аватар.

Шива-бгакті пов'язана з численними втіленнями Шиви на землі, в якому він з'являється в самих різних формах, навіть у таких як проводир мисливського племені, недоторканий або мусульманин.

Бгакті у відношенні до богині-матері, що є частиною традиції шактизму, має більш місцевий характер і не поширена так широко, як вайшнавська і шиваїстська бгакті. Бгакті в контексті шактізма виражається в храмовому поклоніння і святах, присвячених жіночому аспекту Бога, що проявляється в різних іпостасях, таких як Дурґа, Калі, Лакшмі та інші.

Основними релігійними практиками для послідовників традицій бгакті є оспівування або повторення імен Бога (бгаджана або кіртана), здійснення паломництва святими місцями, використання певних відмінних знаків (таких як тілака). Іншою частою практикою є здійснення щоденних підношень для мурті Бога (найведья), які проводяться як у храмі, так і вдома. Вони в основному складаються з квітів, фруктів та інших вегетаріанських продуктів. Після здійснення обряду в храмі, пуджарі (священик) роздає їжу та інші елементи, які після підношення мурті вважаються прасадом (що в буквальному перекладі означає «милість»). Важливою частиною ритуальної практики є даршана - відвідування храму з метою побачити мурті Бога.

Бгакті в практичному індуїзмі ред.

У практичному індуїзмі, бгакті природним чином зводить разом дві здається зовсім різні мети: отримання допомоги Бога в розв'язанні мирських проблем та встановлення духовних особистісних взаємин з Богом. Бгакті об'єднує особистість що поклоняється і об'єкт поклоніння без втрати індивідуальної природи кожного з них. Хоча деякі традиції бгакті виступають проти ритуального поклоніння, бгакті у повсякденному житті індуса полягає саме в обрядовій практиці, виконання обітниць і здійсненні паломництва. Ці три елементи виступають як основні аспекти практичного індуїзму.

Теїстичне бгакті — легкий шлях, слідування якому доступно кожному з причини відсутності необхідності проведення дорогих ведичних яґій, здійснення важких асекз та вивчення священних писань - практик, які традиційно призначені для представників вищих станів суспільства чоловічої статі. Бгакті, однак, відкрита для всіх, незалежно від соціального положення або статевої приналежності. Обраний Ішта-дева допомагає індусу в досягненні вищої мети життя або, як мінімум, захищає його від труднощів, що виникають у повсякденному житті. У той же самий час, певна форма Бога або дева виступають як об'єкт чистої і беспричинної любові й відданості, висловлюваних на ранковій пуджі під час запалювання пахощів або в молитві перед мурті у храмі або на домашньому вівтарі.

Як масова форма релігійного життя бгакті отримала поширення в епоху пізнього середньовіччя. В XV-XVI століттях рух бгакті досягло апогею. В цей же час утворилися основні школи бгакті в індуїзмі, що існують і дотепер. У цих регіональних традиціях отримали розвиток певні види любовних взаємин між бгактою й однією з форм Бога. Вони були аналогічні людським взаєминам - бгакта відчував ті ж почуття, що слуга до свого пана, батько або мати у відношенні до своєї дитини чи, у традиціях Крішна-бгакті, почуття, які жінка відчуває до свого коханого. В Південній Індії, тамільською та іншими дравідійськими мовами були також складені поеми, присвячені Шіві. В Бенгалії, Чайтанья (1486-1534) оголосив вищою формою бгакті любов Радги до Крішни - пристрасні почуття дівчини до свого коханого. У заснованій Чайтаньєю традиції ґаудія-вайшнавізму, він розглядається як об'єднана аватара Радги і Крішни, як Крішна в умонастрої Радги, що з'явився в цій формі з метою осягнути всю глибину любові, яку Радга - його жіноча іпостась і енергія насолоди, відчуває до нього. Сучасник Чайтаньї Валлабга (1479-1531) вихваляв відносини з Крішною не тільки як з коханим, але і як з божественною дитиною. В XVI столітті Тулсідас переказав «Рамаяну» у своїй поемі «Рамачарітаманаса» («Океан діянь Рами»), де висловив свою відданість Рамі як другу. Святий-поет Кабір (1440-1518) створив свого роду синтез між ідеями бгакті та містичними елементами суфізму, взятими з ісламу.

Вплив бгакті був дуже великим і наклав відбиток на всю подальшу історію Індії. За силою (але не за суттю) того впливу, що рух бгакті зробив на релігійне і культурне життя Індії, його можна порівняти з Реформацією в Європі.

Кінцева мета бгакті ред.

Відмінною особливістю бгакті є те, що в практиці бгакті не існує різниці між метою і засобами її досягнення. Іншими словами, бгакті, любов і відданість Всевишньому, досягається шляхом повного залучення до відданного служіння, шляхом повного занурення в бгакті, що також виступає як кінцева мета. Різниця між початковою та кінцевою стадією в цьому процесі полягає в тому, що на початку діяльність виконується з почуття обов'язку, тоді як на стадії досконалості бгакті є спонтанною та заснована виключно на любовних взаєминах між бгактою і об'єктом його любові і відданості.

Класифікація бгакті ред.

У писанні «Нарада-бгакті-сутра», автором якого в індуїстській традиції прийнято вважати ріші Нараду, Нарада викладає 11 видів бгакті, ґрунтуючись на різних типах взаємин, які можуть існувати між бгактою і Богом. У «Шрімад-Бгаґаватам» Прахлада пояснює дев'ять форм бгакті. Згідно з Шанкарі бгакті є одним з етапів у процесі пошуку індивідом своєї істинної природи.У вірші 61 своєї праці «Шіванандалахарі» він перераховує п'ять аналогій бгакті.

Детальніша класифікація бгакті була представлена вайшнавським святим і богословом XVI століття Рупою Ґосвамі, який належав до традиції Крішна-бгакті Чайтан'ї. У своїй праці «Бгакті-расамріта-сіндгу» він визначив п'ять основних видів бгакті, званих бгава:

  1. Шанта-бгава - нейтральні відносини з Богом
  2. Дасья-бгава - зв'язок з Богом відносинами слуги і пана
  3. Сакхья-бгава - спілкування з Богом як з другом
  4. Ватсалья-бгава - виконання ролі батька чи матері Бога
  5. Мадгурья-бгава - відношення до Бога як до свого улюбленого

Відносини з Богом як з улюбленим розглядаються як найбільш піднесена форма бгакті, яка включає в себе всі інші. Вищим проявом цієї любові Рупа Ґосвамі називає любов ґопі Вріндавана до Крішни.

Мішра-(змішане) та шуддга-(чисте) бгакті ред.

Бгакті може бути забруднене кармою, гйаною та йогою. У цьому випадку воно називається мішра-бгакті. Чисте бгакті називається шуддга-бгакті. До сакама-бгакті - бгакті, забруднене камою, матеріальними бажаннями, відносять три категорії карма-мішра-бгакт (див. [1] [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]). Коли такі карма-мішра-бгакти очищуються від матьеріальних бажань, ками, вони називаються гйана-мішра-бгактами, або нішкама-бгактами. Тобто сакама-югакті перетворюється на нішкама-бгакті, коли відбувається очищення від ками/карми. Вище за гйана-мішра-бгакті - йога-мішра-бгакті, але чисте віддане служіння, кевала/шуддга-бгакті - найкраще, оскільки приводить до найвищої цілі не за кілька життів (як у пипадку мішра-бгаткі), і не за мільйони життів (як у випадку просто карми, гйани чи йоги - без додавання бгакті), а практично за одне життя. Воно дуже рідко досягається.


Примітки ред.

  1. (Bhaktivedanta, 1982, с. XXIV)
  2. . Архів оригіналу за 2 грудня 2010. Процитовано 18 березня 2009. 
  3. . Архів оригіналу за 2 грудня 2010. Процитовано 18 березня 2009. 
  4. . Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 18 березня 2009. 
  5. Verse 31, Viveka Chudamani

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bga kti sanskr भक त bhaktiIAST viddanist viddane sluzhinnya ponyattya v induyizmi ta jozi sho z religijnoyi tochki zoru vikoristovuyetsya dlya poznachennya vzayemovirazhennya emocijnoyi prihilnosti ta lyubovi mizh viddanim bgaktoyu ta osobistisnoyu formoyu Boga Chasto dayetsya viznachennya bgakti yak sluzhinnya Bogu z lyubov yu ta viddanistyu 1 U vajshnavizmi bgakti spryamovana viklyuchno do Vishnu i jogo avatariv v osnovnomu do Krishni i Rami todi yak v tradiciyah shajvizmu j shaktizmu ce ponyattya takozh vikoristovuyetsya u vidnoshenni do Shivi j Shakti Bgakti yak odin iz vidiv jogi bgakti joga dokladno opisuyetsya v Bgagavad giti svyashennomu pisanni induyizmu v yakomu na dumku bagatoh vidobrazhena osnovna sut vedichnogo znannya Bgakti tam progoloshuyetsya najpidnesenishoyu formoyu religijnoyi praktiki 2 yaka stoyit vishe shlyahu znannya g yani ta shlyahu chesnotnoyi diyalnosti karmi i zaradi yakoyi vsi inshi Dgarmi povinni buti vidkinuti 3 Bgakti takozh vidigraye centralnu rol v inshomu svyashennomu pisanni induyizmu Bgagavata purani yaka vvazhayetsya odniyeyu z golovnih puran Yak u tomu tak i v inshomu teksti bgakti ogoloshuyetsya golovnim z shlyahiv sho vedut do duhovnoyi doskonalosti Tradiciya bgakti vzhe bula prisutnya v vedichnij period ale shiroko poshirilasya tilki v VI X stolittyah spochatku v Pivdennij Indiyi a potim i v Pivnichnij Svoye virazhennya vona znajshla v poemi i gimnah alvariv i nayanariv skladenih tamilskoyu movoyu i prisvyachenih Vishnu i Shivi Podibno do tradicij mirskoyi erotichnoyi poeziyi poeti bgakti chasto zastosovuvali do Boga pochuttya rozluki zhinki zi svoyim kohanim Techiyi v induyizmi v yakih bgakti ye osnovnoyu praktikoyu nazivayut ruhami bgakti Hocha bgakti ye takozh chastinoyu shivayizmu j shaktizmu ruh bgakti golovnim chinom buv same vajshnavskim Odnim z osnovnih napryamkiv bgakti v vajshnavizmi sho otrimav najbilshe poshirennya v Shidnij Indiyi Bengaliyi Orissi ta Asami stav Gaudiya vajshnavizm takozh vidomij yak krishnayizm osnovopolozhnikom yakogo na pochatku XVI stolittya vistupiv Chajtanya Zmist 1 Tradiciyi bgakti 2 Bgakti v praktichnomu induyizmi 3 Kinceva meta bgakti 4 Klasifikaciya bgakti 5 Mishra zmishane ta shuddga chiste bgakti 6 Primitki 7 PosilannyaTradiciyi bgakti red Bilshist ruhiv bgakti viriznyala i vidriznyaye vidkritist dlya vsih lyudej nezalezhno vid stati abo kastovoyi prinalezhnosti Ob yektami pokloninnya v tradiciyah bgakti vistupayut rizni formi abo ipostasi Boga Vishnu Shiva abo Boginya mati Shakti Vishnu bgakti gruntuyetsya na viddanosti yak samomu Vishnu tak i jogo avataram takim yak Krishna Rama i Narasimga Pokloninnya Krishni i Rami vidpovidno nazivayetsya Krishna bgakti ta Rama bgakti U takih techiyah vajshnavizmu yak vallabga sampradaya nimbarka sampradaya i gaudiya vajshnavizm Krishni poklonyayutsya ne prosto yak avatari a yak Verhovnij ipostasi Boga ta dzherela vsih avatar Shiva bgakti pov yazana z chislennimi vtilennyami Shivi na zemli v yakomu vin z yavlyayetsya v samih riznih formah navit u takih yak provodir mislivskogo plemeni nedotorkanij abo musulmanin Bgakti u vidnoshenni do bogini materi sho ye chastinoyu tradiciyi shaktizmu maye bilsh miscevij harakter i ne poshirena tak shiroko yak vajshnavska i shivayistska bgakti Bgakti v konteksti shaktizma virazhayetsya v hramovomu pokloninnya i svyatah prisvyachenih zhinochomu aspektu Boga sho proyavlyayetsya v riznih ipostasyah takih yak Durga Kali Lakshmi ta inshi Osnovnimi religijnimi praktikami dlya poslidovnikiv tradicij bgakti ye ospivuvannya abo povtorennya imen Boga bgadzhana abo kirtana zdijsnennya palomnictva svyatimi miscyami vikoristannya pevnih vidminnih znakiv takih yak tilaka Inshoyu chastoyu praktikoyu ye zdijsnennya shodennih pidnoshen dlya murti Boga najvedya yaki provodyatsya yak u hrami tak i vdoma Voni v osnovnomu skladayutsya z kvitiv fruktiv ta inshih vegetarianskih produktiv Pislya zdijsnennya obryadu v hrami pudzhari svyashenik rozdaye yizhu ta inshi elementi yaki pislya pidnoshennya murti vvazhayutsya prasadom sho v bukvalnomu perekladi oznachaye milist Vazhlivoyu chastinoyu ritualnoyi praktiki ye darshana vidviduvannya hramu z metoyu pobachiti murti Boga Bgakti v praktichnomu induyizmi red U praktichnomu induyizmi bgakti prirodnim chinom zvodit razom dvi zdayetsya zovsim rizni meti otrimannya dopomogi Boga v rozv yazanni mirskih problem ta vstanovlennya duhovnih osobistisnih vzayemin z Bogom Bgakti ob yednuye osobistist sho poklonyayetsya i ob yekt pokloninnya bez vtrati individualnoyi prirodi kozhnogo z nih Hocha deyaki tradiciyi bgakti vistupayut proti ritualnogo pokloninnya bgakti u povsyakdennomu zhitti indusa polyagaye same v obryadovij praktici vikonannya obitnic i zdijsnenni palomnictva Ci tri elementi vistupayut yak osnovni aspekti praktichnogo induyizmu Teyistichne bgakti legkij shlyah sliduvannya yakomu dostupno kozhnomu z prichini vidsutnosti neobhidnosti provedennya dorogih vedichnih yagij zdijsnennya vazhkih asekz ta vivchennya svyashennih pisan praktik yaki tradicijno priznacheni dlya predstavnikiv vishih staniv suspilstva cholovichoyi stati Bgakti odnak vidkrita dlya vsih nezalezhno vid socialnogo polozhennya abo statevoyi prinalezhnosti Obranij Ishta deva dopomagaye indusu v dosyagnenni vishoyi meti zhittya abo yak minimum zahishaye jogo vid trudnoshiv sho vinikayut u povsyakdennomu zhitti U toj zhe samij chas pevna forma Boga abo deva vistupayut yak ob yekt chistoyi i besprichinnoyi lyubovi j viddanosti vislovlyuvanih na rankovij pudzhi pid chas zapalyuvannya pahoshiv abo v molitvi pered murti u hrami abo na domashnomu vivtari Yak masova forma religijnogo zhittya bgakti otrimala poshirennya v epohu piznogo serednovichchya V XV XVI stolittyah ruh bgakti dosyaglo apogeyu V cej zhe chas utvorilisya osnovni shkoli bgakti v induyizmi sho isnuyut i doteper U cih regionalnih tradiciyah otrimali rozvitok pevni vidi lyubovnih vzayemin mizh bgaktoyu j odniyeyu z form Boga Voni buli analogichni lyudskim vzayeminam bgakta vidchuvav ti zh pochuttya sho sluga do svogo pana batko abo mati u vidnoshenni do svoyeyi ditini chi u tradiciyah Krishna bgakti pochuttya yaki zhinka vidchuvaye do svogo kohanogo V Pivdennij Indiyi tamilskoyu ta inshimi dravidijskimi movami buli takozh skladeni poemi prisvyacheni Shivi V Bengaliyi Chajtanya 1486 1534 ogolosiv vishoyu formoyu bgakti lyubov Radgi do Krishni pristrasni pochuttya divchini do svogo kohanogo U zasnovanij Chajtanyeyu tradiciyi gaudiya vajshnavizmu vin rozglyadayetsya yak ob yednana avatara Radgi i Krishni yak Krishna v umonastroyi Radgi sho z yavivsya v cij formi z metoyu osyagnuti vsyu glibinu lyubovi yaku Radga jogo zhinocha ipostas i energiya nasolodi vidchuvaye do nogo Suchasnik Chajtanyi Vallabga 1479 1531 vihvalyav vidnosini z Krishnoyu ne tilki yak z kohanim ale i yak z bozhestvennoyu ditinoyu V XVI stolitti Tulsidas perekazav Ramayanu u svoyij poemi Ramacharitamanasa Okean diyan Rami de visloviv svoyu viddanist Rami yak drugu Svyatij poet Kabir 1440 1518 stvoriv svogo rodu sintez mizh ideyami bgakti ta mistichnimi elementami sufizmu vzyatimi z islamu Vpliv bgakti buv duzhe velikim i naklav vidbitok na vsyu podalshu istoriyu Indiyi Za siloyu ale ne za suttyu togo vplivu sho ruh bgakti zrobiv na religijne i kulturne zhittya Indiyi jogo mozhna porivnyati z Reformaciyeyu v Yevropi Kinceva meta bgakti red Vidminnoyu osoblivistyu bgakti ye te sho v praktici bgakti ne isnuye riznici mizh metoyu i zasobami yiyi dosyagnennya Inshimi slovami bgakti lyubov i viddanist Vsevishnomu dosyagayetsya shlyahom povnogo zaluchennya do viddannogo sluzhinnya shlyahom povnogo zanurennya v bgakti sho takozh vistupaye yak kinceva meta Riznicya mizh pochatkovoyu ta kincevoyu stadiyeyu v comu procesi polyagaye v tomu sho na pochatku diyalnist vikonuyetsya z pochuttya obov yazku todi yak na stadiyi doskonalosti bgakti ye spontannoyu ta zasnovana viklyuchno na lyubovnih vzayeminah mizh bgaktoyu i ob yektom jogo lyubovi i viddanosti 4 Klasifikaciya bgakti red U pisanni Narada bgakti sutra avtorom yakogo v induyistskij tradiciyi prijnyato vvazhati rishi Naradu Narada vikladaye 11 vidiv bgakti gruntuyuchis na riznih tipah vzayemin yaki mozhut isnuvati mizh bgaktoyu i Bogom U Shrimad Bgagavatam Prahlada poyasnyuye dev yat form bgakti Zgidno z Shankari bgakti ye odnim z etapiv u procesi poshuku individom svoyeyi istinnoyi prirodi 5 U virshi 61 svoyeyi praci Shivanandalahari vin pererahovuye p yat analogij bgakti Detalnisha klasifikaciya bgakti bula predstavlena vajshnavskim svyatim i bogoslovom XVI stolittya Rupoyu Gosvami yakij nalezhav do tradiciyi Krishna bgakti Chajtan yi U svoyij praci Bgakti rasamrita sindgu vin viznachiv p yat osnovnih vidiv bgakti zvanih bgava Shanta bgava nejtralni vidnosini z Bogom Dasya bgava zv yazok z Bogom vidnosinami slugi i pana Sakhya bgava spilkuvannya z Bogom yak z drugom Vatsalya bgava vikonannya roli batka chi materi Boga Madgurya bgava vidnoshennya do Boga yak do svogo ulyublenogoVidnosini z Bogom yak z ulyublenim rozglyadayutsya yak najbilsh pidnesena forma bgakti yaka vklyuchaye v sebe vsi inshi Vishim proyavom ciyeyi lyubovi Rupa Gosvami nazivaye lyubov gopi Vrindavana do Krishni Mishra zmishane ta shuddga chiste bgakti red Bgakti mozhe buti zabrudnene karmoyu gjanoyu ta jogoyu U comu vipadku vono nazivayetsya mishra bgakti Chiste bgakti nazivayetsya shuddga bgakti Do sakama bgakti bgakti zabrudnene kamoyu materialnimi bazhannyami vidnosyat tri kategoriyi karma mishra bgakt div 1 Arhivovano 1 grudnya 2010 u Wayback Machine Koli taki karma mishra bgakti ochishuyutsya vid materialnih bazhan kami voni nazivayutsya gjana mishra bgaktami abo nishkama bgaktami Tobto sakama yugakti peretvoryuyetsya na nishkama bgakti koli vidbuvayetsya ochishennya vid kami karmi Vishe za gjana mishra bgakti joga mishra bgakti ale chiste viddane sluzhinnya kevala shuddga bgakti najkrashe oskilki privodit do najvishoyi cili ne za kilka zhittiv yak u pipadku mishra bgatki i ne za miljoni zhittiv yak u vipadku prosto karmi gjani chi jogi bez dodavannya bgakti a praktichno za odne zhittya Vono duzhe ridko dosyagayetsya Primitki red Bhaktivedanta 1982 s XXIV Bgagavad gita 18 55 Arhiv originalu za 2 grudnya 2010 Procitovano 18 bereznya 2009 Bgagavad gita 18 66 Arhiv originalu za 2 grudnya 2010 Procitovano 18 bereznya 2009 Complete review of Vedic literature Arhiv originalu za 24 sichnya 2009 Procitovano 18 bereznya 2009 Verse 31 Viveka ChudamaniPosilannya red Bgakti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Bhakti Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Lucishina O A Bgakti Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Bgakti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bgakti amp oldid 36972653