Будинок на Хрещатику, 10 — київська будівля в стилі неоампір. Один із небагатьох збережених творів Павла Андрєєва, київського архітектора, автора Пасажу (1913—1914) і будинку Терещенка (1913—1914) на Терещенківській вулиці, 13.
| Будинок на Хрещатику, 10 | |
|---|---|
|
| |
| 50°27′06″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.45179444447222039° пн. ш. 30.52585833336111065° сх. д.Координати: 50°27′06″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.45179444447222039° пн. ш. 30.52585833336111065° сх. д. | |
| Тип | будівля |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектурний стиль | ампір |
| Архітектор | Андрєєв Павло Сергійович |
| Будівництво | 1912 — 1913 |
| Будинок на Хрещатику, 10 (Київ) | |
| Будинок на Хрещатику, 10 у Вікісховищі |
Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1804 від 22 листопада 1982 року будівлю внесено до обліку пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер 61)
Історія ділянки Редагувати
У ХІХ сторіччя ділянки на Хрещатику № 8 (8-а, 8-б) і 10 входили до єдиної садиби. Наприкінці ХІХ сторіччя її власником був бельгійський підданий Карл Карлович Пастель.
У 1910-х роках садибу придбав купець першої гільдії Е. Манов. Близько 1912 року він поділив садибу на дві частини і продав їх. На ділянці № 8 спорудили будівлю для київського відділення Санкт-Петербурзького банку, а на № 10 — для відділення Волзько-Камського комерційного банку (ВКБ). Волзько-Камський банк інвестував кошти у транспортні кампанії, підприємства нафтової й борошномельно-круп'яної промисловості, страхові товариства тощо.
1922 року більшовики націоналізували будівлю. У радянські часи приміщення займали фінансові та адміністративні установи.
У 2000-х — 2010-х роках у будівлі містилися міський ломбард, крамниці, установи, офіси.
Архітектура Редагувати
Кам'яницю споруджено в стилі неоампір за проєктом архітектора Павла Андрєєва. Художник В. Кузнецов декорував фасад цементними барельєфами і маскаронами (Гефест, Посейдон, Гермес, кадуцей, ріг достатку, леви), які символізують торгівлю, промисловість, мореплавство й силу. Цементними рельєфами і скульптурами оздоблювали фасади інших споруд на Хрещатику, зокрема Пасажу й будинку № 32.
Будівля шестиповерхова, цегляна, тинькована під камінь.
Вузька ділянка спонукала архітектора спроєктувати багатоповерхову будівлю. Частину приміщень, зокрема операційну залу, винесли у добудовану в подвір'ї двоповерхову споруду. Дворову будівлю перекрили світловим ліхтарем.
Чоловий фасад має вертикальну композицію і розділений на три яруси. Нижній ярус — перший і другий поверхи, які підкреслено рустом й арковими прорізами по боках. Над входами зображення кадуцея. Середній оздоблений на рівні третього–п'ятого поверхів пілястрами коринфського ордера. Верхній — відокремлений карнизом аттиковий шостий поверх із фронтоном.
Між пілястрами над четвертим поверхом розміщено три барельєфні композиції. На лівій зображений давньогрецький бог Гефест-коваль. На середній — бог-заступник торгівлі Гермес із чарівним жезлом кадуцеєм, жінки з рогом достатку, серпом й амфорами. На правій — один з наймогутніших богів, володар океану Посейдон із тризубцем, а також жінки, рибалки, човен.
Над п'ятим поверхом — декоративне рослинне оздоблення, скульптури янголів і чоловічі маскарони.
У медальйонах на фронтоні вміщено лев'ячі маскарони.
На флангах на третьому поверсі — балкони на консолях, фланковані гермами. На їхньому піддашку на рівні четвертого поверху первісно були балкончики із цементними балясинами (не збереглись).
Галерея Редагувати
- Давньогрецькі боги
- Декор
Примітки Редагувати
- ↑ Київське відділення ВКБ, 2011, с. 1854.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
Джерела Редагувати
- Друг Ольга. Київське відділення комерційного банку // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: С — Я / П. Тронько та ін. — К., 2011. — Т. 1. Ч. 3. — С. 1854.