«Буде-Глімт» (норв. Fotballklubben Bodø/Glimt) — норвезький футбольний клуб з міста Буде. Заснований 19 вересня 1916 року. Домашні матчі проводить на стадіоні «Аспміра», що вміщує 7 354 глядачів. Чемпіон Норвегії (2020, 2021), володар Кубка Норвегії:(1975, 1993).
| Повна назва | Fotballklubben Bodø/Glimt | |
| Прізвисько | Глімт | |
| Засновано | 1916 | |
| Населений пункт | Буде, Норвегія | |
| Стадіон | Аспміра | |
| Вміщує | 7 354 | |
| Президент | Геге Лейрфалл Інгебрігтсен | |
| Головний тренер | К'єтіль Кнутсен | |
| Ліга | Елітесеріен | |
| 2022 | 2. | |
| Вебсайт | glimt.no | |
|
Історія Редагувати
Місто Буде являється найбільшим у графстві Нурланн але до другої половини 1916 року у місті не було футбольної команди на відміну від інших міст графства. Новостворений клуб отримав назву англ. Football Club Glimt (що в перекладі з англійської мови значить «Спалах»). Засновником клубу став Ерлінг Тьорандсен, який став першим президентом клубу, а пізніше і почесним членом клубу.
У 1919 році «Глімт» виграв свій перший трофей. Команда стала чемпіоном графства Нурланн. 1920-ті роки були важкими для команди через низький моральний стан і погане фінансування. В якийсь час постало питання про ліквідацію клубу. Але клуб згодом отримав нову підтримку завдяки відвідуванню футбольних зірок і тренерів з півдня Норвегії. Таких, яким був Йорган Юве у 1929 році. У 1930-их роках «Глімт» почав проводити тренування у закритих приміщеннях, що значно зменшило негативний вплив суворого арктичного клімату.
Цей новий підхід до роботи клуба у 1920-30-их роках дав позитивні результати. І згодом «Глімт» став провідним клубом Північної Норвегії. А з 70-их років і всієї Норвегії.
До 1963 року команди з півночі Норвегії не допускалися до розіграшу Кубка Норвегії. Але «Глімт» вже у першому своєму кубковому сезоні довів, що команди з півночі країни грають у футбол не гірше за південні команди.
У чемпіонаті Норвегії команди з півночі не допускалися до вищого дивізіону до 1972 року. «Буде-Глімт» один з трьох північних клубів, які грали у вищому дивізіоні норвезького чемпіонату.
У 1973 році чемпіонат було поділено на зони за географічним принципом, «Буде-Глімт» у 1974 і 1975 роках вигравав турнір у своїй зоні але так і не зумів вийти до вищого дивізіону через плей-оф.
Першим вдалим сезоном для «Буде» у першому дивізіоні став 1977 рік. Коли команда тільки піднялася з другого дивізіону і одразу посіла друге місце в національному чемпіонаті. А у розіграші Кубку «Буде» дійшов до фіналу, де поступився «Ліллестрему». Але вже за три роки команда знову вилетіла до другого дивізіону і наступного разу повернулася до еліти тільки у 90-их роках.
Новим блискучим сезоном для команди став 1993 рік, коли «Буде» за два роки зумів піднятися з другого дивізіону до Тіппеліги, де став срібним призером і нарешті виграв національний кубок.
У наступних сезонах «Буде-Глімт» показував дуже непослідовні результати. Високі місця і чудова гра в одному сезоні змінювалися провалом у наступному.
Після 1993 року «Буде-Глімт» вперше вилетів з Тіппеліги у 2005 році. Наступні 10 років були дуже важкими для команди. Фінансовий стан клубу був настільки поганим, що Норвезька футбольна асоціація ставила питання про недопуск команди до участі у національних турнірах.
Погані результати команди призвели до того, що керівництво клубу вболівальників написало відкритого листа, де критикувалися тренування, а також погані звички деяких футболістів. Згодом клуб вболівальників відкликав усі претензії до клубу.
Тільки у 2018 році «Буде-Глімт» повернувся до Елітсерії і з цього часу почалася справжня «золота епоха» в історії клубу. У 2019 році «Буде-Глімт» стає срібним призером Елітсерії. Влітку 2020 року тільки італійський «Мілан» зміг зупинити «Буде» у третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи. А за підсумками сезону Елітсерії 2020 року «Буде-Глімт» вперше в історії став чемпіоном Норвегії, вигравши турнір з великим відривом від переслідувачів і зазнавши лише однієї поразки в чемпіонаті. У 2021 році команда вдруге стала чемпіоном Норвегії.
Склад команди Редагувати
Станом на 16 червня 2021
|
|
Досягнення Редагувати
- Чемпіон Норвегії (2): 2020, 2021
- Віце-чемпіон Норвегії (5): 1977, 1993, 2003, 2019, 2022
- Володар Кубка Норвегії (2): 1975, 1993
- Володар Кубка Північної Норвегії (9): 1930, 1933, 1934, 1939, 1952, 1963, 1964, 1967, 1969
Виступи на євроарені Редагувати
| Сезон | Турнір | Раунд | Країна | Супротивник | Результати |
|---|---|---|---|---|---|
| 1976–77 | Кубок володарів кубків | Перший раунд | Італія | Наполі | 0–2, 0–1 |
| 1978–79 | Кубок володарів кубків | Перший раунд | Люксембург | Уніон Люксембург | 4–1, 0–1 |
| Другий раунд | Італія | Інтернаціонале | 0–5, 1–2 | ||
| 1994–95 | Кубок володарів кубків | Кваліфікаційний раунд | Латвія | Олімпія Рига | 6–0, 0–0 |
| Перший раунд | Італія | Сампдорія | 3–2, 0–2 | ||
| 1996–97 | Кубок УЄФА | Другий кваліфікаційний раунд | Ізраїль | Бейтар Єрусалим | 2–1, 5–1 |
| Перший раунд | Туреччина | Трабзонспор | 1–2, 1–3 | ||
| 1999–2000 | Кубок УЄФА | Кваліфікаційний раунд | Ліхтенштейн | Вадуц | 1–0, 2–1 |
| Перший раунд | Німеччина | Вердер | 0–5, 1–1 | ||
| 2004–05 | Кубок УЄФА | Другий кваліфікаційний раунд | Естонія | Левадія | 2–1, 1–2 (8–7п) |
| Перший раунд | Туреччина | Бешикташ | 1–1, 0–1 | ||
| 2020—21 | Ліга Європи | Перший кваліфікаційний раунд | Литва | Кауно Жальгіріс | 6–1 |
| Другий раунд | Литва | Жальгіріс | 3–1 | ||
| Третій раунд | Італія | Мілан | 2–3 | ||
| 2021–22 | Ліга чемпіонів | Перший кваліфікаційний раунд | Польща | Легія | 2–3, 0–2 |
| Ліга конференцій | Другий кваліфікаційний раунд | Ісландія | Валюр | 3–0, 3–0 | |
| Третій кваліфікаційний раунд | Косово | Приштина | 1–2, 2–0 | ||
| Раунд ПО | Литва | Жальгіріс | 2–2, 1–0 | ||
| Група С | Італія | Рома | 6–1, 2–2 | ||
| Болгарія | ЦСКА | 2–0, 0–0 | |||
| Україна | Зоря | 3–1, 1–1 | |||
| Раунд ПО | Шотландія | Селтік | 2–0, 3–1 |
Відомі гравці Редагувати
Примітки Редагувати
- . Bodø/Glimt. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт клубу [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] (норв.)