| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (січень 2020) |
| Округ | Чортківський (до 1867) |
| Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Борщів |
| Площа | 766 км² (після 1867) |
| Населення | 67467 (1867) |
Борщі́вський пові́т — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входила до складу різних держав: Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративний центром було місто Борщів. Його населення становило 5 100 осіб.
Сучасний Борщівський район.
Географія Редагувати
Територія становила 741 км², Населення — 94 487 особи.
У складі ЗУНР Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2016) |
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Борщівським повітовим комісаром був Володимир Мриц до кінця січня 1919 р., далі — до середини березня 1919 р. — д-р Роман Курбас; з початку квітня до червня 1919 р. — Бараник Василь. Делегатом до УНРади обраний адвокат Роман Курбас.
Під польською окупацією Редагувати
| Борщівський повіт | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat borszczowski | ||||||
| Повіт на мапі воєводства | ||||||
| Країна | Польща | |||||
| Воєводство | Тернопільське | |||||
| Адміністративний центр | Борщів | |||||
| Населення: | 103 300 (1931) | |||||
| Площа: | 1067 | |||||
| Густота: | 97 | |||||
| TERYT: | Код ISO: | |||||
| Адмніністративний поділ | ||||||
| ||||||
| Адміністрація | ||||||
| ||||||
| - |
Після українсько-польської війни в 1919 році був окупований Польщею.
Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
Розташування Редагувати
Борщівський повіт розташовувався на південному сході Тернопільського воєводства. З півдня і зі сходу межа проходила по річках відповідно Дністру та Збруча. Борщівський повіт межував з двома країнами — Румунією та Радянським Союзом. Село Окопи святої Трійці знаходилося на крайньому південному сході, при гирлі Збруча.
Адміністративний поділ Редагувати
1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів земську управу повіту ліквідовано і підпорядковано до Чортківського повіту.
15 червня 1934 р. села Капустинці, Тарнавка і Звягель передані з Борщівського повіту до Чортківського.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни) Редагувати
- містечко Борщів — місто з 1934 р.
- м. Мельниця-Подільська — міська ґміна з 1934 р.
- містечко Скала-Подільська — місто з 1934 р.
Сільські ґміни Редагувати
Кількість:
1920—1934 рр. — 72
1934 рр. — 69
1934—1939 рр. — 14
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Транспорт Редагувати
Борщівський повіт мав добре залізничне сполучення з іншими регіонами Галичини. З Тернополя проходила залізниця через Копичинці до Борщева. Також було залізничне сполучення із Станіславовим через Чортків та Вигнанку. Село Тересін (зараз хутір приєднаний до села Цигани) на той час було залізничним вузлом — одна колія йшла на Скалу-Подільську, інша на Іване-Пусте, що було кінцевою станцією. Залізницею населення повіту користувалося досить часто, оскільки це був єдиний зручний та дешевий транспорт.
Містечко Мельниця-Подільська і населені пункти, які знаходилися південніше не мали залізниці і через те люди повинні були доїжджати до села Іване-Пусте, щоби потягом добратися до необхідного місця.
Повітове місто Борщів розташувалося за 1.5 кілометри від залізниці на лінії Тересін-Іване-Пусте.
Населення Редагувати
У 1907 році українці-грекокатолики становили 69 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 109 940 мешканців (76 240 українців-грекокатоликів — 69.35 %, 18 060 українців-латинників — 16,43 %, 4 690 поляків — 4.27 %, 1 730 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,57 %, 9 220 євреїв — 8.39 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103 277 населення ніби-то було аж 46 153 (44,69 %) поляків при 52 612 (50,94 %) українців, 4 302 (4,16 %) євреїв і 23 (0,02 %) німці) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), національним пропорціям за допольським (австрійським 1907 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
Радянський період Редагувати
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області.
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Борщівський, Мельниця-Подільський і Скала-Подільський райони.
Примітки Редагувати
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 81
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
- Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- Українці. Частка у населенні повітів . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 10
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання Редагувати
- POWIAT BORSZCZÓW [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]