www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бондарчук Сергій Федорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондарчук Сергі й Фе дорович Бондарчу к 25

Бондарчук Сергій Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондарчук.

Сергі́й Фе́дорович Бондарчу́к (25 вересня 1920, с. Білозерка, Херсонська губернія, Українська СРР, СРСР — 20 жовтня 1994, Москва, РФ) — радянський та український режисер й актор. Режисер кіноепопеї «Війна і мир» (за Левом Толстим), яка 1968 року здобула «Оскара» в категорії «Найкращий іноземний фільм». Герой Соціалістичної праці (1980), лауреат національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист СРСР (1952), заслужений артист РРФСР, лауреат Ленінської (1960) та Сталінської премії (1952), державної премії СРСР (1984). Кавалер двух орденів Леніна (1967, 1980). Учасник німецько-радянської війни. Батько російського режисера Федора Бондарчука та російських актрис Наталії і Олени Бондарчук.

Сергій Федорович Бондарчук
рос. Сергей Бондарчук
Народився 25 вересня 1920(1920-09-25)
с. Білозерка, Херсонська губернія, УСРР
Помер 20 жовтня 1994(1994-10-20) (74 роки)
Москва, РФ
  • інфаркт міокарда
    • Поховання Новодівичий цвинтар
    Національність українець
    Громадянство  СРСР →  Росія
    Діяльність режисер, актор, викладач
    Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1948)
    Заклад Мосфільм, Державний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії
    Роки діяльності 1948 — 1994
    У шлюбі з Макарова Інна Володимирівна і Скобцева Ірина Костянтинівна
    Діти Бондарчук Наталія Сергіївна, Бондарчук Олена Сергіївна і Федір Бондарчук
    IMDb ID 0094083
    Нагороди та премії
    Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
    Медаль «За оборону Кавказу»
    Медаль «Ветеран праці»
    Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
    Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
    Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
    Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
    Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
     Сергій Федорович Бондарчук у Вікісховищі
      Висловлювання у Вікіцитатах

    Життєпис ред.

    Народився 25 вересня 1920 на Херсонщині, у селі Білозерка, у родині селян Федора Петровича Бондарчука (деякий час був головою колгоспу) і Тетяни Василівни Бондарчук (у дівоцтві Токаренко). Дідом по батькові був болгарин Петро Костянтинович Бондарчук, бабусею - сербка Мотрона Федорівна Сирвуля. Інші родичі - українці. На момент пологів батько проходив службу в Червоній армії, мати, будучи глибокою вірянкою, назвала сина на честь Сергія Радонезького й хрестила його в Благовіщенському монастирі біля Херсона.

    Навчаючись у середній школі № 4 міста Таганрог, почав відвідувати театральний гурток. У 1937 році вперше вийшов на сцену Таганрозького драматичного театру.

    У тому ж році родина переїхала в Єйськ, де Бондарчук закінчив середню школу № 2. У 1937—1938 роках працював актором Єйського драматичного театру.

    Професійну освіту почав здобувати у театральному училищі Ростова-на-Дону.

    У 1948 році закінчив ВДІК, де навчався у майстерні С. Герасимова та Т. Макарової. Того ж року відбувся його дебют у кіно, де молодий актор зіграв у культовому для свого часу фільмі «Молода гвардія» (режисер — С. Герасимов) роль підпільника Валька. З цієї роботи почалася кар'єра С. Бондарчука у кіномистецтві.

    Широке суспільне визнання принесла Сергієві Бондарчуку провідна роль у фільмі «Тарас Шевченко» (1951), за яку він був відзначений Сталінською (пізніше названою Державною) премією.

    У 1952 став народним артистом СРСР.

    Світову славу принесла режисерська діяльність, розпочата наприкінці 1950-х років.

    Його дебютом як кінорежисера став фільм «Доля людини» (1959), що одразу ж потрактовано як етапну подію в кінематографі післясталінської доби й він засвідчив посилення гуманістичних, людинолюбних тенденцій у мистецтві.

    У 1959 став лауреатом Ленінської премії.

    По-справжньому епохальною подією стала чотирисерійна стрічка С. Бондарчука «Війна і мир» (1966–1967), що здобула низку премій на різноманітних кінофестивалях, найпочеснішою і найвизначнішою з яких став «Оскар», вручений українцеві 1968 року. Крім того, що С. Бондарчук — режисер-постановник фільму, він також зіграв у ньому роль П'єра Безухова та написав сценарій.

    Наступною вагомою кінороботою Сергія Бондарчука став батально-психологічний фільм «Вони захищали Батьківщину» (1975), де зіграли зірки радянського кіно: В. Шукшин, Ю. Нікулін, Г. Бурков, В. Тихонов та інші.

    Лірико-філософський талант кіномислення Сергія Бондарчука втілився у стрічці «Степ» (1977), знятій за творами Антона Чехова.

    1982 року у творчому поступі стається ще одна важлива подія — за значний внесок у кінокультуру його відзначають престижною Міжнародною премією Академії Сімба (Італія), підкреслюючи вагу митця для традицій європейського кіно, спрямованого досліджувати й виражати глибинні людські поривання, переживання, прагнення.

    У 1980 року удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1984 р. — знову Лауреат Державної премії.

    Став засновником кінематографічної династії. У 1970-ті роки справжньою кінозіркою стала його донька Наталя Бондарчук, зігравши у низці солідних теле- і кінофільмів, а нині, активну кіно- і телевізійну діяльність провадить Федір, його син.

    Особисте життя ред.

    Одружувався двічі:

    Фільмографія ред.

    Акторські роботи ред.

    Режисерські роботи ред.

    Примітки ред.

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

    Джерела ред.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bondarchuk Sergi j Fe dorovich Bondarchu k 25 veresnya 1920 s Bilozerka Hersonska guberniya Ukrayinska SRR SRSR 20 zhovtnya 1994 Moskva RF radyanskij ta ukrayinskij rezhiser j aktor Rezhiser kinoepopeyi Vijna i mir za Levom Tolstim yaka 1968 roku zdobula Oskara v kategoriyi Najkrashij inozemnij film Geroj Socialistichnoyi praci 1980 laureat nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka narodnij artist SRSR 1952 zasluzhenij artist RRFSR laureat Leninskoyi 1960 ta Stalinskoyi premiyi 1952 derzhavnoyi premiyi SRSR 1984 Kavaler dvuh ordeniv Lenina 1967 1980 Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Batko rosijskogo rezhisera Fedora Bondarchuka ta rosijskih aktris Nataliyi i Oleni Bondarchuk Sergij Fedorovich Bondarchukros Sergej BondarchukNarodivsya 25 veresnya 1920 1920 09 25 s Bilozerka Hersonska guberniya USRRPomer 20 zhovtnya 1994 1994 10 20 74 roki Moskva RFinfarkt miokardaPohovannya Novodivichij cvintarNacionalnist ukrayinecGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist rezhiser aktor vikladachAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1948 Zaklad Mosfilm Derzhavnij teatr kinoaktora i Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiRoki diyalnosti 1948 1994U shlyubi z Makarova Inna Volodimirivna i Skobceva Irina KostyantinivnaDiti Bondarchuk Nataliya Sergiyivna Bondarchuk Olena Sergiyivna i Fedir BondarchukIMDb ID 0094083Nagorodi ta premiyiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Kavkazu Medal Veteran praci Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Kavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionuDerzhavna premiya RRFSR imeni brativ Vasilyevih Sergij Fedorovich Bondarchuk u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 2 Osobiste zhittya 3 Filmografiya 3 1 Aktorski roboti 3 2 Rezhiserski roboti 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Narodivsya 25 veresnya 1920 na Hersonshini u seli Bilozerka u rodini selyan Fedora Petrovicha Bondarchuka deyakij chas buv golovoyu kolgospu i Tetyani Vasilivni Bondarchuk u divoctvi Tokarenko Didom po batkovi buv bolgarin Petro Kostyantinovich Bondarchuk babuseyu serbka Motrona Fedorivna Sirvulya Inshi rodichi ukrayinci Na moment pologiv batko prohodiv sluzhbu v Chervonij armiyi mati buduchi glibokoyu viryankoyu nazvala sina na chest Sergiya Radonezkogo j hrestila jogo v Blagovishenskomu monastiri bilya Hersona Navchayuchis u serednij shkoli 4 mista Taganrog pochav vidviduvati teatralnij gurtok U 1937 roci vpershe vijshov na scenu Taganrozkogo dramatichnogo teatru U tomu zh roci rodina pereyihala v Yejsk de Bondarchuk zakinchiv serednyu shkolu 2 U 1937 1938 rokah pracyuvav aktorom Yejskogo dramatichnogo teatru Profesijnu osvitu pochav zdobuvati u teatralnomu uchilishi Rostova na Donu U 1948 roci zakinchiv VDIK de navchavsya u majsterni S Gerasimova ta T Makarovoyi Togo zh roku vidbuvsya jogo debyut u kino de molodij aktor zigrav u kultovomu dlya svogo chasu filmi Moloda gvardiya rezhiser S Gerasimov rol pidpilnika Valka Z ciyeyi roboti pochalasya kar yera S Bondarchuka u kinomistectvi Shiroke suspilne viznannya prinesla Sergiyevi Bondarchuku providna rol u filmi Taras Shevchenko 1951 za yaku vin buv vidznachenij Stalinskoyu piznishe nazvanoyu Derzhavnoyu premiyeyu U 1952 stav narodnim artistom SRSR Svitovu slavu prinesla rezhiserska diyalnist rozpochata naprikinci 1950 h rokiv Jogo debyutom yak kinorezhisera stav film Dolya lyudini 1959 sho odrazu zh potraktovano yak etapnu podiyu v kinematografi pislyastalinskoyi dobi j vin zasvidchiv posilennya gumanistichnih lyudinolyubnih tendencij u mistectvi U 1959 stav laureatom Leninskoyi premiyi Po spravzhnomu epohalnoyu podiyeyu stala chotiriserijna strichka S Bondarchuka Vijna i mir 1966 1967 sho zdobula nizku premij na riznomanitnih kinofestivalyah najpochesnishoyu i najviznachnishoyu z yakih stav Oskar vruchenij ukrayincevi 1968 roku Krim togo sho S Bondarchuk rezhiser postanovnik filmu vin takozh zigrav u nomu rol P yera Bezuhova ta napisav scenarij Nastupnoyu vagomoyu kinorobotoyu Sergiya Bondarchuka stav batalno psihologichnij film Voni zahishali Batkivshinu 1975 de zigrali zirki radyanskogo kino V Shukshin Yu Nikulin G Burkov V Tihonov ta inshi Liriko filosofskij talant kinomislennya Sergiya Bondarchuka vtilivsya u strichci Step 1977 znyatij za tvorami Antona Chehova 1982 roku u tvorchomu postupi stayetsya she odna vazhliva podiya za znachnij vnesok u kinokulturu jogo vidznachayut prestizhnoyu Mizhnarodnoyu premiyeyu Akademiyi Simba Italiya pidkreslyuyuchi vagu mitcya dlya tradicij yevropejskogo kino spryamovanogo doslidzhuvati j virazhati glibinni lyudski porivannya perezhivannya pragnennya U 1980 roku udostoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U 1984 r znovu Laureat Derzhavnoyi premiyi Stav zasnovnikom kinematografichnoyi dinastiyi U 1970 ti roki spravzhnoyu kinozirkoyu stala jogo donka Natalya Bondarchuk zigravshi u nizci solidnih tele i kinofilmiv a nini aktivnu kino i televizijnu diyalnist provadit Fedir jogo sin Osobiste zhittya red Odruzhuvavsya dvichi persha druzhina Inna Makarova druga Irina Skobceva Filmografiya red Aktorski roboti red 1948 Moloda gvardiya Valko 1948 Michurin Uralec 1950 Kavaler Zolotoyi Zirki Sergij Tutarinov 1951 Taras Shevchenko Taras Shevchenko 1953 Korabli shturmuyut bastioni Tihon Prokof ev 1953 Admiral Ushakov Tihon Prokof ev 1954 Pro ce ne mozhna zabuvati pismennik Aleksandr Yakovich Garmash prototip Yaroslav Galan 1955 Nezakinchena povist Yurij Sergijovich Yershov 1955 Otello Otello 1955 Stribuha likar Osip Stepanovich Dimov 1956 Ivan Franko Ivan Franko 1958 Jshli soldati Matvij Krilov 1959 Dolya lyudini Andrij Sokolov 1960 Sergij Korostelov 1960 U Rimi bula nich Era notte a Roma soldat Fedir Oleksandrovich Nazukov 1965 1967 Vijna i mir P yer Bezuhov 1969 Bitva na Neretvi Martin 1969 Zoloti vorota tekst poza kadrom 1970 Dyadya Vanya Mihajlo Lvovich Astrov 1973 Movchannya doktora Ivensa Martin Ivens 1974 Vibir cili Igor Kurchatov 1974 Taki visoki gori Ivan Mikolajovich Stepanov 1975 Voni voyuvali za Batkivshinu Zvyagincev 1975 Goryanka zakadrovij tekst 1977 Poshehonska starovina tekst vid avtora poza kadrom 1977 Step Omelyan 1978 Oksamitovij sezon mister Robert Bredveri 1978 Otec Sergij Otec Sergij 1979 Zlit tekst poza kadrom 1980 Ovid kardinal Montanelli 1986 Boris Godunov Boris Godunov 1988 Vipadok v aeroportu general major Tokarenko 1990 Bitva troh koroliv Selim 1992 Groza nad Russyu boyarin Morozov 2000 Sergij Bondarchuk dokumentalnij Rezhiserski roboti red 1959 Dolya lyudini 1965 1967 Vijna i mir 1970 Vaterloo Virobnictvo SRSR ta ItaliYi 1975 Voni voyuvali za Batkivshinu 1977 Step 1982 Chervoni dzvoni 1986 Boris Godunov 1992 Tihij Don Primitki red Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Dzherela red Yaroslav Goloborodko Bondarchuk viznannya Oskar Slovo Prosviti Ch 40 313 Sergij Bondarchuk Arhivovano 1 listopada 2005 u Wayback Machine Sergij Bondarchuk Arhivovano 16 travnya 2007 u Wayback Machine nashekino ru ros Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Sergij Bondarchuk Arhivovano 29 veresnya 2010 u Wayback Machine Kino teatr ru ros Bondarchuk Sergij Fedorovich na sajti All Movie Guide angl Bondarchuk Sergij Fedorovich Arhivovano 18 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Kinopoisk ros BONDARChUK Sergij Fedorovich Arhivovano 8 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 337 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bondarchuk Sergij Fedorovich amp oldid 40067507