www.wikidata.uk-ua.nina.az

Stethophyma grossum Самець СамкаБіологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda Надклас Шест

Stethophyma grossum

?
Stethophyma grossum

Самець Stethophyma grossum

Самка
Біологічна класифікація
Біноміальна назва
Stethophyma grossum
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Stethophyma grossum
EOL: 605936
NCBI: 355397

Stethophyma grossum — коник родини саранові, що поширений у помірній зоні Палеарктики від Европи до Далекого Сходу. Один з 6 видів роду Stethophyma. Мешкає у вологому середовищі - низових болотах, заплавних луках, заростях очерету. В окремих країнах занесений до Червоних списків як вид під сильною загрозою.

Опис ред.

Досить великі, довжина тіла самців — 12-25 мм, самиць — 26-39 мм. Довжина заднього стегна 12-16 мм у самців, 14-18 мм у самиць. Забарвлення тіла досить виразне та яскраве, від оливково-зеленого до жовтувато-зеленого, у деяких особин червонувате. Надкрила самиць з жовтуватою смужкою вздовж переднього граю, завжди досягають кінця черевця. Задні крила в обох статей прозорі, безбарвні з ледь сіруватим відтінком. В обох статей частини заднього стегна червоні, задні гомілки прикрашені чорними шипами. Задні гомілки самиць мають чорну основу та виразну чорнувату пляму в першій третині гомілки, що ближче до основи. Таке забарвлення гомілки відрізняє самиць від близького виду Stethophyma lineatum, особини якого не мають такої плями, а основа гомілки в них брунатна.

Статевий диморфізм виразний. Окрім розмірів, самці також відрізняються більш тендітною будовою, дещо ширшими та довшими (пропорційно до розмірів тулуба) надкрилами та довшими вусиками. Самці мають звуковий апарат, що розташований, як і в усіх саранових, на надкрилах (потовщені жилки) та стегнах (гострі зубці) й здатні до стрекотання (стридуляція). Звук досить сильний та гучний, але незвичайний, дуже відрізняється від решти саранових - нагадує не тріск або сюрчання, як зазвичай у саранових, а клацання пальцями. За цими голосними клацаннями можна одразу впізнати, що в даній місцевості проживає цей вид. Цікаво, що, на відміну від решти сарани, у цього виду сюркотати здатні й самки, проте їхні клацаючі звуки значно тихіші. Самці й самки здатні до польоту, при небезпеці роблять потужний стрибок, розгортають крила й летять на 10 - 50 метрів.[джерело?]

Спосіб життя ред.

Коники Stethophyma grossum живуть у вологих біотопах, часто поблизу боліт, в заплавах річок. У Великій Британії переважно лишилися популяції на сфагнових болотах, хоча раніше вид був присутній і в низинних болотах. В Ірландії основним місцем перебування коників є луки з переважанням молінії голубої. Дослідження в Німеччині показали, що найбільш сприятливою рослинністю для розвитку личинок є щучник дернистий.

Імаго зустрічаються з липня до кінця жовтня, іноді навіть у листопаді. В кінці літа самиця відкладає до 14 яєць біля основи стебла трав'янистих рослин. Для розвитку яєць потрібна висока вологість ґрунту. Личинки виходять з яєць у кінці травня або на початку червня та проходять 4 чи 5 линянь.

Харчуються трав'янистою рослинністю вологих лук (очерет, грястиця, сусак, ірис, лепеха, осока, пижмо, дзвоники, дикий салат), у неволі охоче їдять пшеницю, ячмінь, овес, іноді яблука та зрідка навіть мертвих комах (очевидно, коли виникне потреба в білку - як білковий додаток).

Забарвлення личинок коричневе або кремове з чорним малюнком, вони блискучі. Після шести линьок німфа перетворюється на крилату комаху. Зазвичай дорослі комахи з'являються з початку липня до його середини. В кінці липня в Україні вже всі комахи дорослі. Самці приваблюють самиць гучними клацаючими звуками для парування.

Поширення ред.

Широко розповсюджена в Європі (окрім півдня Балканського півострова та островів Середземномор'я), Північні Азії, Далекого Сходу до Кореї та Японії. У Європі зустрічається від Ірландії на заході, півночі Італії та Іспанії на півдні до Західного Сибіру на сході та Скандинавського півострова на півночі. В Україні поширена практично по всій території, особливо в Лісостепу та на півдні Полісся, на Одещині, в долинах великих річок. Живе у великих перезволожених заболочених луках з широкими заростями очерету та високих осок. Рідкісна в посушливих регіонах та на півночі Полісся (уникає боліт верхового типу та лісових, надаючи перевагу низовим, степового типу), відсутня у Карпатах.

Значення в природі та житті людини ред.

Для захисту середовища кобилок рекомендується знижувати випас худоби та зменшувати кількість та ступінь сінокосів.

Болотяна кобилка не є шкідником, навпаки, ця велика й яскраво забарвлена комаха має естетичну цінність як прикраса природи. У екосистемах вона є регулятором травостою, удобрювачем ґрунту.

Примітки ред.

  1. Stehophyma grossum (Linnaeus, 1758). Orthoptera and their ecology [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ↑ Storozhenko, S.; Otte, D. (1994). Review of the Genus Stethophyma Fischer (Orthoptera: Acrididae: Acridinae: Parapleurini). Journal of Orthoptera Research (2): 61. ISSN 10826467. doi:10.2307/3503611. (англ.)
  3. Stethophyma grossum (Linnaeus, 1758). Norwegian Biodiversity Information Centre [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)(норв.)
  4. ↑ Miller, Jacqui; Gardiner, Tim (2018). The effects of grazing and mowing on large marsh grasshopper, Stethophyma grossum (Orthoptera: Acrididae), populations in Western Europe: a review. Journal of Orthoptera Research 27 (1): 91–96. ISSN 1937-2426. doi:10.3897/jor.27.23835. (англ.)
  5. Stethophyma grossum. Fauna Europaea [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела ред.


Це незавершена стаття з ентомології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stethophyma grossumSamec Stethophyma grossum SamkaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Nadklas Shestinogi Hexapoda Klas Komahi Insecta Ryad Pryamokrili Orthoptera Rodina AcrididaePidrodina AcridinaeRid StethophymaVid S grossumBinomialna nazvaStethophyma grossum Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Stethophyma grossumEOL 605936NCBI 355397Stethophyma grossum konik rodini saranovi sho poshirenij u pomirnij zoni Palearktiki vid Evropi do Dalekogo Shodu Odin z 6 vidiv rodu Stethophyma Meshkaye u vologomu seredovishi nizovih bolotah zaplavnih lukah zarostyah ocheretu V okremih krayinah zanesenij do Chervonih spiskiv yak vid pid silnoyu zagrozoyu 1 Zmist 1 Opis 2 Sposib zhittya 3 Poshirennya 4 Znachennya v prirodi ta zhitti lyudini 5 Primitki 6 DzherelaOpis red Dosit veliki dovzhina tila samciv 12 25 mm samic 26 39 mm Dovzhina zadnogo stegna 12 16 mm u samciv 14 18 mm u samic 2 Zabarvlennya tila dosit virazne ta yaskrave vid olivkovo zelenogo do zhovtuvato zelenogo u deyakih osobin chervonuvate 3 Nadkrila samic z zhovtuvatoyu smuzhkoyu vzdovzh perednogo grayu zavzhdi dosyagayut kincya cherevcya Zadni krila v oboh statej prozori bezbarvni z led siruvatim vidtinkom V oboh statej chastini zadnogo stegna chervoni zadni gomilki prikrasheni chornimi shipami Zadni gomilki samic mayut chornu osnovu ta viraznu chornuvatu plyamu v pershij tretini gomilki sho blizhche do osnovi Take zabarvlennya gomilki vidriznyaye samic vid blizkogo vidu Stethophyma lineatum osobini yakogo ne mayut takoyi plyami a osnova gomilki v nih brunatna 2 Statevij dimorfizm viraznij Okrim rozmiriv samci takozh vidriznyayutsya bilsh tenditnoyu budovoyu desho shirshimi ta dovshimi proporcijno do rozmiriv tuluba nadkrilami ta dovshimi vusikami Samci mayut zvukovij aparat sho roztashovanij yak i v usih saranovih na nadkrilah potovsheni zhilki ta stegnah gostri zubci j zdatni do strekotannya stridulyaciya Zvuk dosit silnij ta guchnij ale nezvichajnij duzhe vidriznyayetsya vid reshti saranovih nagaduye ne trisk abo syurchannya yak zazvichaj u saranovih a klacannya palcyami Za cimi golosnimi klacannyami mozhna odrazu vpiznati sho v danij miscevosti prozhivaye cej vid Cikavo sho na vidminu vid reshti sarani u cogo vidu syurkotati zdatni j samki prote yihni klacayuchi zvuki znachno tihishi Samci j samki zdatni do polotu pri nebezpeci roblyat potuzhnij stribok rozgortayut krila j letyat na 10 50 metriv dzherelo Sposib zhittya red Koniki Stethophyma grossum zhivut u vologih biotopah chasto poblizu bolit v zaplavah richok U Velikij Britaniyi perevazhno lishilisya populyaciyi na sfagnovih bolotah hocha ranishe vid buv prisutnij i v nizinnih bolotah V Irlandiyi osnovnim miscem perebuvannya konikiv ye luki z perevazhannyam moliniyi goluboyi Doslidzhennya v Nimechchini pokazali sho najbilsh spriyatlivoyu roslinnistyu dlya rozvitku lichinok ye shuchnik dernistij 4 Imago zustrichayutsya z lipnya do kincya zhovtnya inodi navit u listopadi V kinci lita samicya vidkladaye do 14 yayec bilya osnovi stebla trav yanistih roslin Dlya rozvitku yayec potribna visoka vologist gruntu Lichinki vihodyat z yayec u kinci travnya abo na pochatku chervnya ta prohodyat 4 chi 5 linyan 4 Harchuyutsya trav yanistoyu roslinnistyu vologih luk ocheret gryasticya susak iris lepeha osoka pizhmo dzvoniki dikij salat u nevoli ohoche yidyat pshenicyu yachmin oves inodi yabluka ta zridka navit mertvih komah ochevidno koli vinikne potreba v bilku yak bilkovij dodatok Zabarvlennya lichinok korichneve abo kremove z chornim malyunkom voni bliskuchi Pislya shesti linok nimfa peretvoryuyetsya na krilatu komahu Zazvichaj dorosli komahi z yavlyayutsya z pochatku lipnya do jogo seredini V kinci lipnya v Ukrayini vzhe vsi komahi dorosli Samci privablyuyut samic guchnimi klacayuchimi zvukami dlya paruvannya Poshirennya red Shiroko rozpovsyudzhena v Yevropi okrim pivdnya Balkanskogo pivostrova ta ostroviv Seredzemnomor ya Pivnichni Aziyi Dalekogo Shodu do Koreyi ta Yaponiyi 5 U Yevropi zustrichayetsya vid Irlandiyi na zahodi pivnochi Italiyi ta Ispaniyi na pivdni do Zahidnogo Sibiru na shodi ta Skandinavskogo pivostrova na pivnochi 4 V Ukrayini poshirena praktichno po vsij teritoriyi osoblivo v Lisostepu ta na pivdni Polissya na Odeshini v dolinah velikih richok Zhive u velikih perezvolozhenih zabolochenih lukah z shirokimi zarostyami ocheretu ta visokih osok Ridkisna v posushlivih regionah ta na pivnochi Polissya unikaye bolit verhovogo tipu ta lisovih nadayuchi perevagu nizovim stepovogo tipu vidsutnya u Karpatah Znachennya v prirodi ta zhitti lyudini red Dlya zahistu seredovisha kobilok rekomenduyetsya znizhuvati vipas hudobi ta zmenshuvati kilkist ta stupin sinokosiv 4 Bolotyana kobilka ne ye shkidnikom navpaki cya velika j yaskravo zabarvlena komaha maye estetichnu cinnist yak prikrasa prirodi U ekosistemah vona ye regulyatorom travostoyu udobryuvachem gruntu Primitki red Stehophyma grossum Linnaeus 1758 Orthoptera and their ecology Arhivovano 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl a b Storozhenko S Otte D 1994 Review of the Genus Stethophyma Fischer Orthoptera Acrididae Acridinae Parapleurini Journal of Orthoptera Research 2 61 ISSN 10826467 doi 10 2307 3503611 angl Stethophyma grossum Linnaeus 1758 Norwegian Biodiversity Information Centre Arhivovano 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl norv a b v g Miller Jacqui Gardiner Tim 2018 The effects of grazing and mowing on large marsh grasshopper Stethophyma grossum Orthoptera Acrididae populations in Western Europe a review Journal of Orthoptera Research 27 1 91 96 ISSN 1937 2426 doi 10 3897 jor 27 23835 angl Stethophyma grossum Fauna Europaea Arhivovano 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl Dzherela red Stethophyma grossum u Orthoptera Species File Version 5 0 Arhivovano 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl Stethophyma grossum Fauna Europaea Arhivovano 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl nbsp Ce nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stethophyma grossum amp oldid 39871437