www.wikidata.uk-ua.nina.az

Которська затока серб Бока которска Boka kotorska хорв Boka kotorska італ Bocche di Cattaro найбільша бухта на Адріатичн

Которська затока

Которська затока (серб. Бока которска / Boka kotorska, хорв. Boka kotorska, італ. Bocche di Cattaro) найбільша бухта на Адріатичному морі, оточена територією Чорногорії, а також Хорватії. Інколи Которську затоку називають найпівденнішим фіордом Європи, проте це твердження неправильне: затока є ріею, потонулим річковим каньйоном річки Бокель, що стікає з плато гори Ор'єн.

Которська затока
чорн. Boka kotorska

Карта
42°26′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 42.433° пн. ш. 18.633° сх. д. / 42.433; 18.633Координати: 42°26′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 42.433° пн. ш. 18.633° сх. д. / 42.433; 18.633
Частина від Адріатичне море
складники Inner bay of Kotord, Veriged, Risanski Zalivd, Tivatski Zalivd, Hercegnovski Zalivd і Kumborski Tjesnacd
Прибережні країни  Чорногорія
Регіон Чорногорія
Середня глибина 60 м
ідентифікатори і посилання
У проєкті OpenStreetMap r10171079  ·R
Которська затока
Которська затока (Чорногорія)
 Которська затока у Вікісховищі

Територія довкола Которської затоки була заселена ще з часів античності та зберегла безліч середньовічних міст. Багато з них, такі як Котор, Пераст, Херцег-Нові, є важливими туристичними пам'ятками країни.

Місцевість має величезне культурне та історичне значення для чорногорського і хорватського народів. Релігійне значення регіону також велике: на берегах Которської затоки знаходиться безліч старовинних православних і католицьких церков, деякі з яких є місцями паломництва.

Під регіоном Которської затоки — Боки Которська — прийнято розуміти три чорногорські муніципальні округи: Котор, Херцег-Нові та Тіват.

Чорногорія планує побудувати міст через затоку Котор — Веригський міст[en].

Історія Редагувати

Найперше поселення на берегах Которської затоки виникло на місці сучасного Рисана; у 229 році до н. е. іллірійське місто Різон (Rhizon) дало своє ім'я затоці — Rhizonicus Sinus. Різон був захоплений Римом у 168 році до н. е., і в цьому ж році вперше був згаданий Аскрівіум (лат. Ascrivium або Ascruvium), нинішній Котор.

У наступні роки саме Котор став центром Боки. Місто було укріплене на початку Середньовіччя, коли імператор Юстиніан 535 року побудував фортецю над Аскрівіумом. Відтоді місто, відоме вже під італійською назвою Каттаро (італ. Cattaro), на довгі роки став значущим далматинським містом-державою. У 1002 році Каттаро був окупований Першою Болгарською Імперією, але роком пізніше Болгарія поступилася містом царю Сербії Самуїлу.

За часів сербської влади місто стало напівнезалежною республікою, що займалося морською торгівлею. Після падіння Сербії в 1389 році місто з прилеглими землями було захоплене Венеційською республікою, а потім і Угорським королівством, і в 1420 році попало під владу Венеції.

У 1538 і 1657 роках Каттаро зазнав навали Османської імперії, регіон також сильно постраждав при землетрусах 1563 і 1667 років. Володіючи потужним флотом, що налічував у XVIII столітті приблизно 300 кораблів, Боки Которська була могутнім суперником Дубровника і Венеції.

Згідно з Кампо-Форнійським договором 1797 року, Боки Которська відійшла до Габсбургів, а в 1805 році за Прессбурським договором була передана Італійському королівству, залежного від наполеонівської Франції, попри фактичний захват російською ескадрою Дмитра Сенявіна.

Албанія Венетська область Чорногорії навколо Котору (1420—1797)

У 1810 році, після того, як росіяни відступили, Бока Которська була приєднана до Іллірійських провінцій Франції. У 1815 році згідно із завершальним актом Віденського конгресу регіон відійшов до Австрійської імперії (з 1867 — Австро-Угорщина), в складі якої був частиною Королівства Далмація.

З 1918 року, регіон увійшов до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (з 1929 року — королівство Югославія), де до 1922 року був самостійним округом. У 1922 році Бока Которська стала частиною Зетської області, а в 1929 році — Зетської бановини, де і залишалась аж до 1941 року — року розпаду першої Югославії.

Географія Редагувати

Которська затока складається з декількох просторих заток, сполучених між собою неширокими каналами, що утворюють одну з найкращих природних гаваней Європи. Довгий час існувало переконання, що затокою є фьорд, завдяки чому за Бокой закріпилося і досі використовується, перш за все в туристичній сфері, назва «найпівденніший фьорд в Європі».

Которська затока Королівство Далмація в Австро-Угорщині

Проте згідно з сучасними науковими дослідженнями, вважається що Бока Которська є залишками колишнього річкового каньйону. Сильні тектонічні та карстові процеси привели до його поступового руйнування.

Безпосередньо у складі Боки заведено виділяти декілька складових її заток. Всі затоки названі на ім'я найбільших населених пунктів, розташованих на їх берегах. Так, якщо рухатися з боку моря, відкривати вхід буде Херцегновійська затока, далі, після проходження вузької протоки, праворуч розташована Тиватська затока.

Після проходження останньої, найвужчої, протоки праворуч перед поглядом предстає Которська затока, ліворуч — компактніша Рисанська.


Течії Редагувати

У Которській затоці відсутні сформовані течії. Ті, що існують, мають непостійний характер і залежать від часу припливів і відпливів. Влітку їх сила стає трохи сильнішою. На південній стороні входу в бухту присутній потік, рухомий на північний захід зі швидкістю 1 км/год.

Сильна течія, здатна в протоках досягати швидкості 4 км/год, формується, перш за все, після сильних злив і рухається зсередини затоки в бік західного берега входу в затоку.

Населенні пункти Редагувати

Береги Которської затоки давно обжиті людьми, а тому на них розташована безліч поселень зі спорудами, що відноситься до різних епох. Найбільше місто на берегах Которської затоки — Херцег-Нові, з древніми спорудами, що збереглися, в яких проживає приблизно 12 тисяч осіб.

Друге за величиною місто — Тиват, забудоване в основному в період соціалістичної Югославії і в якому проживає приблизно 8 тисяч жителів. З моря видно чудову панораму третього за величиною міста — древнього Котора з потужними фортифікаційними укріпленнями, що піднімаються від старого міста до фортеці Святого Івана. Виділяється також Рисан, Пераст з його високою дзвіницею, Доброта, Прчань.

Галерея Редагувати

Джерела Редагувати

  • Odjeci slavnih vremena — Tomislav Grgurević,
  • Boka kotorska: Etnički sastav u razdoblju austrijske uprave (1814.-1918. g.), Ivan Crkvenčić, Antun Schaller, Hrvatski geografski glasnik 68/1, 51-72 (2006),

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Которська затока
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kotorska zatoka serb Boka kotorska Boka kotorska horv Boka kotorska ital Bocche di Cattaro najbilsha buhta na Adriatichnomu mori otochena teritoriyeyu Chornogoriyi a takozh Horvatiyi Inkoli Kotorsku zatoku nazivayut najpivdennishim fiordom Yevropi prote ce tverdzhennya nepravilne zatoka ye rieyu potonulim richkovim kanjonom richki Bokel sho stikaye z plato gori Or yen Kotorska zatokachorn Boka kotorskaKarta42 26 pn sh 18 38 sh d 42 433 pn sh 18 633 sh d 42 433 18 633 Koordinati 42 26 pn sh 18 38 sh d 42 433 pn sh 18 633 sh d 42 433 18 633Chastina vid Adriatichne moreskladniki Inner bay of Kotord Veriged Risanski Zalivd Tivatski Zalivd Hercegnovski Zalivd i Kumborski TjesnacdPriberezhni krayini ChornogoriyaRegion ChornogoriyaSerednya glibina 60 midentifikatori i posilannyaU proyekti OpenStreetMap r10171079 RKotorska zatokaKotorska zatoka Chornogoriya Kotorska zatoka u VikishovishiTeritoriya dovkola Kotorskoyi zatoki bula zaselena she z chasiv antichnosti ta zberegla bezlich serednovichnih mist Bagato z nih taki yak Kotor Perast Herceg Novi ye vazhlivimi turistichnimi pam yatkami krayini Miscevist maye velichezne kulturne ta istorichne znachennya dlya chornogorskogo i horvatskogo narodiv Religijne znachennya regionu takozh velike na beregah Kotorskoyi zatoki znahoditsya bezlich starovinnih pravoslavnih i katolickih cerkov deyaki z yakih ye miscyami palomnictva Pid regionom Kotorskoyi zatoki Boki Kotorska prijnyato rozumiti tri chornogorski municipalni okrugi Kotor Herceg Novi ta Tivat Chornogoriya planuye pobuduvati mist cherez zatoku Kotor Verigskij mist en Zmist 1 Istoriya 2 Geografiya 2 1 Techiyi 2 2 Naselenni punkti 3 Galereya 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNajpershe poselennya na beregah Kotorskoyi zatoki viniklo na misci suchasnogo Risana u 229 roci do n e illirijske misto Rizon Rhizon dalo svoye im ya zatoci Rhizonicus Sinus Rizon buv zahoplenij Rimom u 168 roci do n e i v comu zh roci vpershe buv zgadanij Askrivium lat Ascrivium abo Ascruvium ninishnij Kotor U nastupni roki same Kotor stav centrom Boki Misto bulo ukriplene na pochatku Serednovichchya koli imperator Yustinian 535 roku pobuduvav fortecyu nad Askriviumom Vidtodi misto vidome vzhe pid italijskoyu nazvoyu Kattaro ital Cattaro na dovgi roki stav znachushim dalmatinskim mistom derzhavoyu U 1002 roci Kattaro buv okupovanij Pershoyu Bolgarskoyu Imperiyeyu ale rokom piznishe Bolgariya postupilasya mistom caryu Serbiyi Samuyilu Za chasiv serbskoyi vladi misto stalo napivnezalezhnoyu respublikoyu sho zajmalosya morskoyu torgivleyu Pislya padinnya Serbiyi v 1389 roci misto z prileglimi zemlyami bulo zahoplene Venecijskoyu respublikoyu a potim i Ugorskim korolivstvom i v 1420 roci popalo pid vladu Veneciyi U 1538 i 1657 rokah Kattaro zaznav navali Osmanskoyi imperiyi region takozh silno postrazhdav pri zemletrusah 1563 i 1667 rokiv Volodiyuchi potuzhnim flotom sho nalichuvav u XVIII stolitti priblizno 300 korabliv Boki Kotorska bula mogutnim supernikom Dubrovnika i Veneciyi Zgidno z Kampo Fornijskim dogovorom 1797 roku Boki Kotorska vidijshla do Gabsburgiv a v 1805 roci za Pressburskim dogovorom bula peredana Italijskomu korolivstvu zalezhnogo vid napoleonivskoyi Franciyi popri faktichnij zahvat rosijskoyu eskadroyu Dmitra Senyavina nbsp Albaniya Venetska oblast Chornogoriyi navkolo Kotoru 1420 1797 U 1810 roci pislya togo yak rosiyani vidstupili Boka Kotorska bula priyednana do Illirijskih provincij Franciyi U 1815 roci zgidno iz zavershalnim aktom Videnskogo kongresu region vidijshov do Avstrijskoyi imperiyi z 1867 Avstro Ugorshina v skladi yakoyi buv chastinoyu Korolivstva Dalmaciya Z 1918 roku region uvijshov do skladu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv z 1929 roku korolivstvo Yugoslaviya de do 1922 roku buv samostijnim okrugom U 1922 roci Boka Kotorska stala chastinoyu Zetskoyi oblasti a v 1929 roci Zetskoyi banovini de i zalishalas azh do 1941 roku roku rozpadu pershoyi Yugoslaviyi Geografiya RedaguvatiKotorska zatoka skladayetsya z dekilkoh prostorih zatok spoluchenih mizh soboyu neshirokimi kanalami sho utvoryuyut odnu z najkrashih prirodnih gavanej Yevropi Dovgij chas isnuvalo perekonannya sho zatokoyu ye ford zavdyaki chomu za Bokoj zakripilosya i dosi vikoristovuyetsya persh za vse v turistichnij sferi nazva najpivdennishij ford v Yevropi nbsp Kotorska zatoka Korolivstvo Dalmaciya v Avstro UgorshiniProte zgidno z suchasnimi naukovimi doslidzhennyami vvazhayetsya sho Boka Kotorska ye zalishkami kolishnogo richkovogo kanjonu Silni tektonichni ta karstovi procesi priveli do jogo postupovogo rujnuvannya Bezposeredno u skladi Boki zavedeno vidilyati dekilka skladovih yiyi zatok Vsi zatoki nazvani na im ya najbilshih naselenih punktiv roztashovanih na yih beregah Tak yaksho ruhatisya z boku morya vidkrivati vhid bude Hercegnovijska zatoka dali pislya prohodzhennya vuzkoyi protoki pravoruch roztashovana Tivatska zatoka Pislya prohodzhennya ostannoyi najvuzhchoyi protoki pravoruch pered poglyadom predstaye Kotorska zatoka livoruch kompaktnisha Risanska Techiyi Redaguvati U Kotorskij zatoci vidsutni sformovani techiyi Ti sho isnuyut mayut nepostijnij harakter i zalezhat vid chasu pripliviv i vidpliviv Vlitku yih sila staye trohi silnishoyu Na pivdennij storoni vhodu v buhtu prisutnij potik ruhomij na pivnichnij zahid zi shvidkistyu 1 km god Silna techiya zdatna v protokah dosyagati shvidkosti 4 km god formuyetsya persh za vse pislya silnih zliv i ruhayetsya zseredini zatoki v bik zahidnogo berega vhodu v zatoku Naselenni punkti Redaguvati Beregi Kotorskoyi zatoki davno obzhiti lyudmi a tomu na nih roztashovana bezlich poselen zi sporudami sho vidnositsya do riznih epoh Najbilshe misto na beregah Kotorskoyi zatoki Herceg Novi z drevnimi sporudami sho zbereglisya v yakih prozhivaye priblizno 12 tisyach osib Druge za velichinoyu misto Tivat zabudovane v osnovnomu v period socialistichnoyi Yugoslaviyi i v yakomu prozhivaye priblizno 8 tisyach zhiteliv Z morya vidno chudovu panoramu tretogo za velichinoyu mista drevnogo Kotora z potuzhnimi fortifikacijnimi ukriplennyami sho pidnimayutsya vid starogo mista do forteci Svyatogo Ivana Vidilyayetsya takozh Risan Perast z jogo visokoyu dzviniceyu Dobrota Prchan Galereya Redaguvati nbsp Boka Kotorska nbsp Boka Kotorska nbsp Boka Kotorska nbsp Sobor Svyatogo Trifona v Kotori nbsp Cerkva v PerastiDzherela RedaguvatiOdjeci slavnih vremena Tomislav Grgurevic Boka kotorska Etnicki sastav u razdoblju austrijske uprave 1814 1918 g Ivan Crkvencic Antun Schaller Hrvatski geografski glasnik 68 1 51 72 2006 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kotorska zatokaProject Rastko Boka Informaciya i fotografiyi Boki Kotorskoyi angl Perepis naselennya v Boke Kotorskoyi v 2003 roci angl Fotografiyi Boki Kotorskoyi angl Istoriya Boki Kotorskoyi i prileglih regioniv Arhivovano 1 zhovtnya 2006 u Wayback Machine angl Fond pidtrimki kulturi i tradicij Boki Kotorskoyi Project Rastko Boka angl Serbskij golos Boki Kotorskoyi Arhivovano 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine serb Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kotorska zatoka amp oldid 38968530