Богдан - слов'янське двоосновне чоловіче ім'я, що означає "Богом даний". Теофорне ім'я.
| Богдан | |
|---|---|
| Особове ім'я | |
| Стать | чоловіче ім'я |
| Значення | Богом даний |
| Походження | слов'янське |
| Жіноча форма | Богдана |
| По батькові чол | Богданович |
| По батькові жін | Богданівна |
| Споріднені імена | Божидар |
| Похідні прізвища | Богдан, Богданов, Богданчиков, Богданенко, Богданенков, Богданюк, Богданченко, Богданчук, Богданець, Богданцев, Богданович, Богдановський |
| Іншими мовами: | |
| Пошук статей у Вікіпедії | які починаються з імені містять ім'я |
| | |
| Богдан у Вікісховищі |
Ім'я запозичене зі старослов'янської мови, аналог з дав.-гр. Θεόδοτος дав.-гр. Θεόδοτος - Феодот. Від "Θεόδοτος" - ''даний богами''. Святим покровителем є Феодот Анкірський.
Зпоміж українських дохристиянських побажальних імен-композитів вирізняється група утворень, у структурі яких є компонент -бог-, більшість з них і донині активно вживається в українській та інших слов’янських мовах. Аналіз стуктури імен-композитів типу Богдан та реконструкція їх доонімної семантики дають підстави стверджувати, що вони були своєрідними звертаннями чи то вдячними, чи то благальними, чи то побажальними, які адресувалися Богові [1].
За своїм значенням імені Богдан відповідають грецькі імена Федір, Дорофій, Феодосій, Досифей, Федот і Федул, єврейські імена Нафанаїл, Йонафан та Матвій, латинське ім'я Деодат і слов'янське ім'я Божидар.
Географічні об'єкти Редагувати
У Білорусії, Росії та Україні є ряд географічних об'єктів на честь цього імені.
Іменини Редагувати
Відомі носії Редагувати
- Богдан Михайлович Хмельницький (1596—1657) — політик, полководець і дипломат, провідник Національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творець Української козацької держави та її перший гетьман.
- Богдан-Ігор Антонич (1909—1937) — український поет, прозаїк, прекладач, літературознавець.
- Богдан Прокопович Гура (1944-2018) — український поет, редактор, член Національної спілки журналістів України.
- Богдан Дмитрович Гаврилишин (1926—2016) — український, канадський та швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, колишній член Римського клубу, іноземний член НАН України, президент Фонду Богдана Гаврилишина. Був громадянином Канади.
- Богдан Васильович Дубневич (нар. 1962) — український бізнесмен та політик, народний депутат України VIII скликання. Старший брат політика Ярослава Дубневича.
- Богдан Сильвестрович Лепкий (1872—1941) — український педагог, прозаїк, поет, мистецтвознавець, літературознавець, літературний критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.
- Богдан Сильвестрович Ступка (1941—2012) — радянський та український актор театру та кіно, Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011).
- Богдан Михайлович Сорока (1940—2015) — український художник-графік, перший завідувач кафедри промислової графіки Львівської академії мистецтв. Син діячів ОУН Михайла Сороки та Катерини Зарицької, онук математика Мирона Зарицького.
- Богдан Михайлович Бенюк (нар. 1957) — український актор театру та кіно, Народний артист України (1996).
- Богдан Миколайович Козак (нар. 1940) — український актор та режисер. Народний артист УРСР (1988).
- Богдан Романович Козак (нар. 1967) — український підприємець, головний власник та президент компанії ''Львівхолод''. Старший брат політика Тараса Козака.
- Богдан Павлович Мацелюх (нар. 1932) — український мікробіолог-генетик, доктор біологічних наук, професор. Молодший брат радянської дисидентки Ольги Горинь, старший брат художника Ярослава Мацелюха.
- Богдан Миколайович Горинь (нар. 1936) — український політичний та громадський діяч, журналіст, мистецтвознавець, політолог, дисидент і політв'язень часів СРСР. Молодший брат Михайла Гориня, старший брат Миколи Гориня, двоюрідний племінник Миколи Кириловича Лебедя.
- Богдан Васильович Ребрик (1938—2023) — український громадський та політичний діяч, дисидент і політв'язень часів СРСР, член Української гельсінської групи з 1979 року, народний депутат України першого скликання, належав до української громади, яку називали шістдесятниками.
- Богдан Степанович Климчак (1937—2018) — український письменник, довголітній політв'язень (провів у радянських таборах 17 років). Один з останніх політв'язнів УРСР. Не реабілітований.
- Богдан Дмитрович Котик (1936—1991) — український радянський діяч. Міський голова Львова (січень 1989 — квітень 1990). Голова Львівського міськвиконкому (квітень 1990 - грудень 1990). Народний депутат України I скликання (1990—1991). Кандидат економічних наук (1981).
- Богдан Євгенович Левків (1950—2021) — український господарник та громадсько-політичний діяч. Заслужений працівник сфери послуг України (2005). Депутат Тернопільської міської ради двох скликань (1994—2002). Міський голова Тернополя (2002—2006).
- Богдан Олександрович Кравченко (нар. 1946) — канадський політолог українського походження, доктор суспільних наук, директор Канадського інституту українських студій (КІУС). Вдівець Соломії Павличко.
- Богдан Олексійович Жолдак (1948—2018) — український письменник, сценарист, драматург.
- Богдан Дмитрович Маркевич (1925—2002) — український футбольний тренер. Батько тренера Мирона Маркевича, дід тренера Остапа Маркевича.
- Богдан Миколайович Сташинський (1931—?) — радянський шпигун, агент КДБ, убивця Лева Ребета й Степана Бандери. Після скоєння вбивств був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора, але через певні особисті обставини втік на Захід, де розкаявся у своїх злочинах. Після гучного процесу у ФРН був засуджений до 8 років позбавлення волі за вбивства. Подальша доля невідома.
- Богдан Димитров Філов (1883—1945) — болгарський археолог, мистецтвознавець і політик. Зробив вагомий внесок у вивчення античного мистецтва. У 1918 році відкрив некрополь залізної доби Требеништа, багатий на вироби з золота й заліза. Член Геттінгенської академії наук. Один із головних винуватців вступу Болгарії в Другу світову війну на боці Німеччини.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Богдан [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.] // Петровский Н. А. Словарь русских личных имен: Более 3000 единиц. — Печатное издание М.: Русские словари, 2000. — Электронная версия, «ГРАМОТА.РУ», 2002. (Перевірено 14 серпня 2016)
- Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 30 січня 2022.