www.wikidata.uk-ua.nina.az

Блюхер Василь Костянтинович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блюхер Васи ль Костянти нович Блю хер нар

Блюхер Василь Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блюхер.

Васи́ль Костянти́нович Блю́хер (нар. 19 листопада (1 грудня) 1889(18891201), село Барщинка Рибинського повіту Ярославської губернії, тепер Рибинський район Ярославської області — 9 листопада 1938, Москва) — радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). Репресований. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках. Член ЦК ВКП(б) з жовтня 1937 по жовтень 1938 року. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Блюхер Василь Костянтинович
Ім'я при народженні Блюхер Василий Константинович
Народження 19 листопада (1 грудня) 1889(1889-12-01)
село Барщинка, Рибинський повіт,
Ярославська губернія,
Російська імперія
Смерть 9 листопада 1938(1938-11-09) (48 років)
Москва, СРСР
тромбоз
Країна  СРСР
Приналежність Російська імператорська армія
 Радянська армія
Рід військ кавалерія, піхота
Освіта церковнопарафіяльна школа[d]
Роки служби 1914–1938
Партія КПРС, Російська соціал-демократична робітнича партія і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
Член ЦК КПРС і Всеросійський центральний виконавчий комітет
Звання  Маршал Радянського Союзу
Командування Командувач Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Автограф
Нагороди

Нагороди Російської імперії:

Георгіївський хрест 3 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
 Блюхер Василь Костянтинович у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився в селі Барщинка Рибинського повіту Ярославської губернії (нині Рибинський район Ярославської області) в родині селянина-бідняка. З 1902 по 1903 рік навчався в церковнопарафіяльній школі села Середнєво Георгіївської волості Рибинського повіту Ярославської губернії.

З серпня 1904 по квітень 1905 року — хлопчик-учень мануфактурного магазину Клочкова в Санкт-Петербурзі. У квітні 1905 — грудні 1908 року — підручний складального цеху франко-російського заводу Берда в Санкт-Петербурзі. Потім був безробітним, з травня 1909 по лютий 1910 року — слюсар вагонобудівного заводу в місті Митища Московської губернії.

У лютому 1910 року заарештований і до січня 1913 року перебував у Бутирській в'язниці Москви та в'язницях Нижнього Новгорода, Костроми, Ярославля та Рибинська.

У лютому — серпні 1913 року — слюсар залізничних майстерень у Рибинську, солдат ратницької дружини. У серпні 1913 — липні 1914 року — слюсар майстерень Казанської залізниці в Москві.

У липні 1914 — січні 1915 року — солдат 19-го Костромського полку 5-ї піхотної дивізії російської армії на Австро-Угорському фронті, учасник Першої світової війни. З січня 1915 по березень 1916 року лікувався після поранень в госпіталі Південно-Західної залізниці в Києві та Московському генеральному імператора Петра І військовому госпіталі.

У березні 1916 року демобілізований із армії, до травня 1916 року працював у власному господарстві в селі Барщинка Рибинського повіту.

У травні 1916 — лютому 1917 року — слюсар складального цеху механічного заводу Остермана в Казані.

Член РСДРП(б) з 1916 року.

У лютому — травні 1917 року — слюсар-моторист олійного заводу в місті Петровську Саратовської губернії.

У травні — жовтні 1917 року — солдат 96-го запасного полку російської армії в Самарі. У жовтні — листопаді 1917 року — член революційного комітету 32-ї запасної бригади російської армії, комісар, заступник начальника політичного управління державної безпеки в Самарі.

Після Жовтневого перевороту вступив до Червоної гвардії, з листопада по грудень 1917 року — комісар Самарського загону Червоної гвардії в місті Челябінську.

У грудні 1917 — березні 1918 року — голова Челябінського військово-революційного комітету. У березні — травні 1918 року — голова виконавчого комітету Челябінської ради, військовий комісар, редактор виконавчого комітету Челябінської губернської ради.

З червня по липень 1918 року — командир Східного загону, командир партизанських загонів на Оренбурзькому фронті.

1918 року Блюхер на чолі загонів Червоної гвардії захопив Оренбург і почав бої з козаками отамана Дутова. Після повстання Чехословацького корпусу та наступу оренбурзьких козаків отамана Дутова загони Блюхера та оренбуржця Каширіна опинилися у ворожому тилу. Створену там Уральську партизанську армію спершу очолював Каширін. Після його поранення червоних партизанів очолив Блюхер. Він і вивів їх до військ Червоної армії.

16 липня — 2 серпня 1918 року — заступник командувача Уральської партизанської армії. 2 серпня — 22 вересня 1918 року — командувач Уральської партизанської армії.

22 вересня 1918 — 15 січня 1919 року — начальник 4-й Уральської стрілецької (30-ї стрілецької) дивізії РСЧА. Командував 30-ю стрілецькою дивізією в боях проти Колчака.

15 січня 1919 — 23 травня 1920 року — начальник 51-ї стрілецької дивізії РСЧА, помічник командувача 3-ї армії. З травня по липень 1920 року — начальник Західно-Сибірського сектора ВОХР.

6 липня 1920 — 11 травня 1921 року — начальник 51-ї Перекопської стрілецької дивізії РСЧА, воював проти Врангеля. Уславився штурмом Перекопу восени 1920 року і проривом оборони білогвардійських військ у Криму.

30 червня 1921 — 4 липня 1922 року — головнокомандувач Народно-Революційної армії Далекосхідної Республіки, військовий міністр Далекосхідної Республіки, голова Військової Ради Далекосхідної республіки. Прославився взяттям укріпленого пункту білогвардійців Волочаєвки.

У липні 1922 — жовтні 1924 року — командир і військовий комісар 1-го стрілецького корпусу і начальник Петроградського укріпленого району.

З жовтня 1924 по липень 1927 року — головний військовий радник Південно-Китайської революційної армії та революційного китайського уряду в Кантоні (Гуанчжоу), Китай. Брав активну участь у Першій громадянській війні в Китаї. З жовтня 1927 по липень 1928 року перебував у розпорядженні РВР у Москві.

Від 16 травня 1927 (за іншими даними — з липня 1928) по 7 серпня 1929 року — перший помічник командувача Українського військового округу в місті Харкові.

6 серпня 1929 — 17 травня 1935 року — командувач Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. 17 травня — 2 червня 1935 року — командувач військ Далекосхідного військового округу. 2 червня 1935 — 28 червня 1938 року — командувач Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. 28 червня — 4 вересня 1938 року — командувач Далекосхідного фронту.

Брав активну участь у масових репресіях у Червоній армії. За деякими даними, Блюхер страждав алкоголізмом та влаштовував п'яні вечірки під час командування армією.

4 вересня — 22 жовтня 1938 року — в розпорядженні Головної військової ради РСЧА.

Після не надто вдалих для СРСР боїв на озері Хасан, які збіглися з хвилею репресій у країні, 22 жовтня 1938 року заарештований на дачі наркома оборони Ворошилова. У в'язниці Блюхера жорстоко катували. На одному з допитів йому вибили око.

9 листопада, перебуваючи під слідством, помер у Лефортовській в'язниці. 10 березня 1939 посмертно позбавлений звання маршала і засуджений до смертної кари за «шпигунство на користь Японії», «участь в антирадянській організації і у військовій змові».

Реабілітований після XX з'їзду КПРС 9 березня 1956 року. 13 березня 1956 року посмертно відновлений в партії.

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Горячев Ю.В. Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б) 1917-1991. Историко-биографический справочник. — Парад, 2005. — ISBN 5806100626.
  2. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 303. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  3. . Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 17 серпня 2013. 
  4. А. Н. Почтарев. Трагедия маршала Блюхера // Независимое военное обозрение, 19.11.2004 [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блюхер Василь Костянтинович

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Blyuher Vasi l Kostyanti novich Blyu her nar 19 listopada 1 grudnya 1889 18891201 selo Barshinka Ribinskogo povitu Yaroslavskoyi guberniyi teper Ribinskij rajon Yaroslavskoyi oblasti 1 9 listopada 1938 Moskva radyanskij vijskovij diyach Marshal Radyanskogo Soyuzu 20 11 1935 Represovanij Kandidat u chleni CK VKP b u 1934 1937 rokah Chlen CK VKP b z zhovtnya 1937 po zhovten 1938 roku Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Blyuher Vasil KostyantinovichIm ya pri narodzhenni Blyuher Vasilij KonstantinovichNarodzhennya 19 listopada 1 grudnya 1889 1889 12 01 selo Barshinka Ribinskij povit Yaroslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 9 listopada 1938 1938 11 09 48 rokiv Moskva SRSRtrombozKrayina SRSRPrinalezhnist Rosijska imperatorska armiya Radyanska armiyaRid vijsk kavaleriya pihotaOsvita cerkovnoparafiyalna shkola d Roki sluzhbi 1914 1938Partiya KPRS Rosijska social demokratichna robitnicha partiya i Rosijska social demokratichna robitnicha partiya bilshovikiv Chlen CK KPRS i Vserosijskij centralnij vikonavchij komitetZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya Komanduvach Osoblivoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyiVijni bitvi Persha svitova vijnaGromadyanska vijna v RosiyiAvtografNagorodi Nagorodi Rosijskoyi imperiyi Georgiyivskij hrest 3 stupenyaGeorgiyivskij hrest 4 stupenya Blyuher Vasil Kostyantinovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v seli Barshinka Ribinskogo povitu Yaroslavskoyi guberniyi nini Ribinskij rajon Yaroslavskoyi oblasti v rodini selyanina bidnyaka Z 1902 po 1903 rik navchavsya v cerkovnoparafiyalnij shkoli sela Serednyevo Georgiyivskoyi volosti Ribinskogo povitu Yaroslavskoyi guberniyi Z serpnya 1904 po kviten 1905 roku hlopchik uchen manufakturnogo magazinu Klochkova v Sankt Peterburzi U kvitni 1905 grudni 1908 roku pidruchnij skladalnogo cehu franko rosijskogo zavodu Berda v Sankt Peterburzi Potim buv bezrobitnim z travnya 1909 po lyutij 1910 roku slyusar vagonobudivnogo zavodu v misti Mitisha Moskovskoyi guberniyi U lyutomu 1910 roku zaareshtovanij i do sichnya 1913 roku perebuvav u Butirskij v yaznici Moskvi ta v yaznicyah Nizhnogo Novgoroda Kostromi Yaroslavlya ta Ribinska U lyutomu serpni 1913 roku slyusar zaliznichnih majsteren u Ribinsku soldat ratnickoyi druzhini U serpni 1913 lipni 1914 roku slyusar majsteren Kazanskoyi zaliznici v Moskvi U lipni 1914 sichni 1915 roku soldat 19 go Kostromskogo polku 5 yi pihotnoyi diviziyi rosijskoyi armiyi na Avstro Ugorskomu fronti uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Z sichnya 1915 po berezen 1916 roku likuvavsya pislya poranen v gospitali Pivdenno Zahidnoyi zaliznici v Kiyevi ta Moskovskomu generalnomu imperatora Petra I vijskovomu gospitali U berezni 1916 roku demobilizovanij iz armiyi do travnya 1916 roku pracyuvav u vlasnomu gospodarstvi v seli Barshinka Ribinskogo povitu U travni 1916 lyutomu 1917 roku slyusar skladalnogo cehu mehanichnogo zavodu Ostermana v Kazani Chlen RSDRP b z 1916 roku U lyutomu travni 1917 roku slyusar motorist olijnogo zavodu v misti Petrovsku Saratovskoyi guberniyi U travni zhovtni 1917 roku soldat 96 go zapasnogo polku rosijskoyi armiyi v Samari U zhovtni listopadi 1917 roku chlen revolyucijnogo komitetu 32 yi zapasnoyi brigadi rosijskoyi armiyi komisar zastupnik nachalnika politichnogo upravlinnya derzhavnoyi bezpeki v Samari Pislya Zhovtnevogo perevorotu vstupiv do Chervonoyi gvardiyi z listopada po gruden 1917 roku komisar Samarskogo zagonu Chervonoyi gvardiyi v misti Chelyabinsku U grudni 1917 berezni 1918 roku golova Chelyabinskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu U berezni travni 1918 roku golova vikonavchogo komitetu Chelyabinskoyi radi vijskovij komisar redaktor vikonavchogo komitetu Chelyabinskoyi gubernskoyi radi Z chervnya po lipen 1918 roku komandir Shidnogo zagonu komandir partizanskih zagoniv na Orenburzkomu fronti 1918 roku Blyuher na choli zagoniv Chervonoyi gvardiyi zahopiv Orenburg i pochav boyi z kozakami otamana Dutova Pislya povstannya Chehoslovackogo korpusu ta nastupu orenburzkih kozakiv otamana Dutova zagoni Blyuhera ta orenburzhcya Kashirina opinilisya u vorozhomu tilu Stvorenu tam Uralsku partizansku armiyu spershu ocholyuvav Kashirin Pislya jogo poranennya chervonih partizaniv ocholiv Blyuher Vin i viviv yih do vijsk Chervonoyi armiyi 16 lipnya 2 serpnya 1918 roku zastupnik komanduvacha Uralskoyi partizanskoyi armiyi 2 serpnya 22 veresnya 1918 roku komanduvach Uralskoyi partizanskoyi armiyi 22 veresnya 1918 15 sichnya 1919 roku nachalnik 4 j Uralskoyi strileckoyi 30 yi strileckoyi diviziyi RSChA Komanduvav 30 yu strileckoyu diviziyeyu v boyah proti Kolchaka 15 sichnya 1919 23 travnya 1920 roku nachalnik 51 yi strileckoyi diviziyi RSChA pomichnik komanduvacha 3 yi armiyi Z travnya po lipen 1920 roku nachalnik Zahidno Sibirskogo sektora VOHR 6 lipnya 1920 11 travnya 1921 roku nachalnik 51 yi Perekopskoyi strileckoyi diviziyi RSChA voyuvav proti Vrangelya Uslavivsya shturmom Perekopu voseni 1920 roku i prorivom oboroni bilogvardijskih vijsk u Krimu 30 chervnya 1921 4 lipnya 1922 roku golovnokomanduvach Narodno Revolyucijnoyi armiyi Dalekoshidnoyi Respubliki vijskovij ministr Dalekoshidnoyi Respubliki golova Vijskovoyi Radi Dalekoshidnoyi respubliki Proslavivsya vzyattyam ukriplenogo punktu bilogvardijciv Volochayevki U lipni 1922 zhovtni 1924 roku komandir i vijskovij komisar 1 go strileckogo korpusu i nachalnik Petrogradskogo ukriplenogo rajonu Z zhovtnya 1924 po lipen 1927 roku golovnij vijskovij radnik Pivdenno Kitajskoyi revolyucijnoyi armiyi ta revolyucijnogo kitajskogo uryadu v Kantoni Guanchzhou Kitaj Brav aktivnu uchast u Pershij gromadyanskij vijni v Kitayi Z zhovtnya 1927 po lipen 1928 roku perebuvav u rozporyadzhenni RVR u Moskvi Vid 16 travnya 1927 za inshimi danimi z lipnya 1928 po 7 serpnya 1929 roku pershij pomichnik komanduvacha Ukrayinskogo vijskovogo okrugu v misti Harkovi 2 6 serpnya 1929 17 travnya 1935 roku komanduvach Osoblivoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi 17 travnya 2 chervnya 1935 roku komanduvach vijsk Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu 2 chervnya 1935 28 chervnya 1938 roku komanduvach Osoblivoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi 28 chervnya 4 veresnya 1938 roku komanduvach Dalekoshidnogo frontu Brav aktivnu uchast u masovih represiyah u Chervonij armiyi Za deyakimi danimi Blyuher strazhdav alkogolizmom ta vlashtovuvav p yani vechirki pid chas komanduvannya armiyeyu 4 veresnya 22 zhovtnya 1938 roku v rozporyadzhenni Golovnoyi vijskovoyi radi RSChA Pislya ne nadto vdalih dlya SRSR boyiv na ozeri Hasan 3 yaki zbiglisya z hvileyu represij u krayini 22 zhovtnya 1938 roku zaareshtovanij na dachi narkoma oboroni Voroshilova U v yaznici Blyuhera zhorstoko katuvali Na odnomu z dopitiv jomu vibili oko 9 listopada perebuvayuchi pid slidstvom pomer u Lefortovskij v yaznici 10 bereznya 1939 posmertno pozbavlenij zvannya marshala i zasudzhenij do smertnoyi kari za shpigunstvo na korist Yaponiyi uchast v antiradyanskij organizaciyi i u vijskovij zmovi 4 Reabilitovanij pislya XX z yizdu KPRS 9 bereznya 1956 roku 13 bereznya 1956 roku posmertno vidnovlenij v partiyi Nagorodi Redaguvatiorden Svyatogo Georgiya IV stupenya 2 07 1915 dva ordeni Lenina 11 07 1931 22 02 1938 p yat ordeni Chervonogo Prapora 30 09 1918 14 06 1921 20 06 1921 22 02 1928 25 10 1928 orden Chervonoyi Zirki 1 13 05 1930 Medal XX rokiv RSChA 22 02 1938 nagrudnij znak 5 rokiv VNK DPU 23 02 1932 Primitki Redaguvati Goryachev Yu V Centralnyj komitet KPSS VKP b RKP b RSDRP b 1917 1991 Istoriko biograficheskij spravochnik Parad 2005 ISBN 5806100626 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 303 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Chi Bliher zaplatit golovoyu za nevdachu pid Chankufen Dilo ch 179 16 serpnya 1938 Arhiv originalu za 7 bereznya 2014 Procitovano 17 serpnya 2013 A N Pochtarev Tragediya marshala Blyuhera Nezavisimoe voennoe obozrenie 19 11 2004 Arhivovano 4 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Dzherela RedaguvatiMarshaly i Admiraly Flota Sovetstkogo Soyuza A N Pochtarev Tragediya marshala Blyuhera Arhivovano 4 chervnya 2020 u Wayback Machine Blyuher Vasilij Konstantinovich Hronos Arhivovano 11 veresnya 2009 u Wayback Machine nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Blyuher Vasil Kostyantinovich N Kondratev Marshal Blyuher 1965 Chi Bliher zaplatit golovoyu za nevdachu pid Chankufen Dilo ch 179 16 serpnya 1938 Arhivovano 7 bereznya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya RedaguvatiL V Grinevich BLYuHER Vasil Kostyantinovich Arhivovano 7 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 303 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Blyuher Vasil Kostyantinovich amp oldid 40684051