Битва у Білій Долині (рум. Bătălia de la Valea Albă), також битва при Резбоєні (рум. Bătălia de la Războieni), битва при Валя Альбе — битва між війска молдавського господаря Штефана III та турецького султана Мехмеда II, що відбулася біля села Резбоєнь 26 липня 1476 року. Баталія закінчилася перемогою турецького війська.
| Битва у Білій Долині | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Молдавсько-турецькі війни | ||||||
| План битви | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Османська імперія | Молдавське князівство | |||||
| Командувачі | ||||||
| Мехмед II Фатіх | Штефан III | |||||
| Сили | ||||||
| невідома кількість османських вояків | 30 тисяч вояків | |||||
| Втрати | ||||||
| значні | значні |
Передумови ред.
1470 року молдавський господар Штефан III відмовився платити османам данину. Спроба османів підкорити Молдавію у 1475 році закінчилася поразкою у битві під Васлуєм.
У червні 1476 року султан Мехмед II увійшов до Молдавії на чолі зібраного війська. Водночас зі сходу країну атакували союзники турків — кримські татари. Одні джерела стверджують, що напади кримських татар були відбиті, інші ж — що вони змогли захопити фортецю Аккерман. Сили Штефана III були розкидані по Молдавії, а він сам залишився на чолі війська від 12 до 20 тисяч, щоб протистояти основному ударові турків, водночас уникаючи зустрічі з ними, дотримуючись тактики спаленої землі.
Хід битви ред.
Битва відбулася 26 липня 1476 року. Молдавське військо заманило османську армію, що наступала, до лісу і підпалило його. Це призвело до значних втрат у турецькому війську. Згідно з іншим описом бою, молдавани спочатку оборонялися в лісі, ведучи постійний вогонь із ручної стрілецької зброї. Османські яничари були змушені лягти та животи на полі бою, їхній бойовий дух впав. Бачачи, що його військо зазнає поразки, султан Мехмед II разом із особистою охороною кинувся в бій. Цей вчинок підняв бойовий дух яничарів та змінив хід битви. Османи проникли всередину лісу і вступили в бій із молдаванами-захисниками.
Молдавська армія була розгромлена вщент, хоча значні втрати були в обох сторін. Літописи повідомляють, що поле бою було суцільно вкрите кістками полеглих — звідси, ймовірно, походить назва топоніму «Біле поле» (рум. Valea Albă, тур. Akdere).
Наслідки ред.
Після поразки Штефан III відступив на північний захід Молдавії або навіть до Польщі і почав формувати нове військо. Османи захопили значні території, проте не змогли взяти такі фортеці як Сучава, Нямц, Хотин і постійно зазнавали поодиноких молдавських нападів. Водночас вони зіткнулися з голодом та чумою.
Тим часом із Трансильванії до Молдавії вирушило військо на чолі з Іштваном V Баторі. Водночас у контратаку рушив Штефан III. Усе це змусило османів відступити. Проте 1480 року вони повторили свій похід до Молдавії.
Примітки ред.
- ↑ Tony Jaques, Dictionary of Battles and Sieges: P-Z, Vol. 3, (Greenwood Press, 2007), 1058.
- Kármán та Kunčevic, 2013, с. 266.
- Jurnalul Național, Calendar 26 iulie 2005.Moment istoric[недоступне посилання з 01.05.2021]
- ↑ The Oxford Encyclopedia of Medieval Warfare and Military Technology, Volume 1, ed. Clifford J. Rogers, (Oxford University Press, 2010), 8.
- Mihai Bărbulescu; Dennis Deletant; Keith Hitchins; Șerban Papacostea; Pompiliu Teodor (2002). Istoria României [History of Romania] (in Romanian). Bucharest: Ed. Corint. p. 157. ISBN 973-653-215-1
- Shaw, Stanford J. (1976) History of the Ottoman Empire and Modern Turkey — Vol 1: Empire of Gazis, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-29163-1 p.68
- . web.archive.org. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 19 лютого 2023.
- Istoria României, p.158
Джерела ред.
- Kármán, Gábor; Kunčevic, Lovro, ред. (2013). The European Tributary States of the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth Centuries. Leiden: Brill. ISBN 9789004246065.