www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бела Барені нім Béla Viktor Karl Barényi угор Barényi Béla Viktor Karl 1 березня 1907 Хіртенберг Австро Угорщина 30 трав

Бела Барені

Бела Барені (нім. Béla Viktor Karl Barényi, угор. Barényi Béla Viktor Karl; 1 березня 1907, Хіртенберг, Австро-Угорщина,  — 30 травня 1997, Беблінген, Німеччина) — конструктор автомобільної техніки, першим розробив сукупність методів та вирішень пасивної безпеки в автомобілебудуванні і завдяки чому заслужено вважається основоположником цього напряму. Мав угорське коріння, протягом життя змінив австрійське, чехословацьке та німецьке громадянство.

Бела Барені
Barényi Béla Viktor Karl
Народився 1 березня 1907(1907-03-01)
Hirtenbergd, Баден, Нижня Австрія, Австро-Угорщина
Помер 30 травня 1997(1997-05-30) (90 років)
Беблінген, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Підданство  Німеччина
Діяльність інженер
Галузь автомобільна інженерія
Відомий завдяки як основоположник сучасної концепції пасивної безпеки автомобіля
Знання мов німецька
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько Єну Барені
Мати Марія Келлер
Нагороди

Медаль Рудольфа Дізеляd

Біографія Редагувати

Маєток родини Келлерів, де народився Бела Барені

Бела Барені народився у Хіртенберзі в Нижній Австрії що поруч з Віднем. Його батько Єну (Євген) Барені (Jenő Barényi; 1866–1917) був угорським офіцером, викладав у військовій академії у По́жоні (тепер Братислава), тому після утворення Чехословаччини у 1918 році Бела Барені отримав чехословацьке громадянство. Матір Марія була за походженням з дуже багатої сім'ї, її батьком та дідом Бела був відомий в Австро-Угорщині підприємець Фрідолін Келлер (Fridolin Keller; 1849–1923). Бела ріс у забезпеченій сім'ї, у той час автомобілі були рідкістю, але у його діда був розкішний Austro-Daimler, який започаткував і зміцнив інтерес Бела до автомобільної техніки. З початком Першої світової війни звичний світ зазнає руйнації, у 10-річному віці Бела втрачає на війні батька, ще через рік зазнає краху бізнесова імперія його діда. Барені ще з дитинства захоплювали різноманітні технічні досягнення, доступ до яких пов'язаний переважно з дідовими заводами. В юнацькі роки він вирішив перетворити своє захоплення в кар'єру і поступив у 1924 році на курс машинобудування Віденського технологічного коледжу. Темою його випускної роботи була розробка шестициліндрового двигуна потужністю 50 к.с. (37 кВт) при 3600 об/хв. У 1926 році закінчує з дипломом з відзнакою механічне відділення Віденського технологічного коледжу. Якраз на ці роки та наступні роки (1925–1931) припадає розробка та створення ескізів та креслеників автомобіля відрізняльними рисами якого були: просторово-силова рама, задньомоторне компонування, повітряне охолодження двигуна, який розташовувався біля трансмісії, що дозволило відмовитись від карданного вала а також, досконаліша аеродинамічна форма. Керуючись саме цим значно пізніше, у вересні 1954 року суд визнає пріоритетність авторства конструкції Volkswagen Käfer за Барені.

Після закінчення коледжу працював у різний час у фірмах Steyr, Austro-FIAT (австрійський підрозділ FIAT), Adler. У 1932 опиняється без роботи, перебивається разовими замовленнями в тому числі робить роботи для фірми Tatra під час цих робіт тісно спілкується з чеським конструктором Гансом Ледвінкою.

У 1939–1972 роках працює у компанії Daimler-Benz, де в різний час був інженером проектів, інженером-дослідником та очолював відділ передових розробок. Саме за цей період він патентує велику кількість технічних рішень, що стосуються пасивної безпеки автомобіля (наприклад, безпечне кермо та кермова колонка, система захисту пасажирів автомобіля від бокового удару тощо), які значно випередили свій час і знайшли впровадження лише в останні десятиліття.

Однак основним його вкладом в автомобілебудуванні є розробка теми комплексної пасивної безпеки, основи розуміння якої були викладені в патенті, виданому у 1952 році за номером 854157. Завдяки цьому винаходу з'явилось понятя англ. Crumple zone (зона деформації). Барені запропонував конструювати автомобіль, що складається з трьох послідовно розташованих в плані зон, в середині зона безпеки — у конструктивному виконанні це жорсткий каркас або капсула покликана забезпечити геометричну цілісність і недопущення проникнення в салон сторонніх елементів конструкції автомобіля. Спереду і ззаду зони безпеки розташовуються зони деформації які крім звичних їм конструктивних властивостей наділяються ще функцією поглинання (розсіювання) кінетичної енергії удару у випадку зіткнення шляхом деформування спеціально з урахуванням цього сконструйованих силових елементів конструкції кузова. Поряд із зонами деформації забезпечити безпеку покликані і такі його винаходи як кермова колонка, що складається, розташування щіток лобового скла в неробочому стані під капотом, безпечний дах, який відокремлюється тощо.

Перші дослідні роботи проводились на автомобілі Mercedes-Benz W120 «Ponton», а першим автомобілем в історії автомобілебудування в конструкцію якого були закладені принципи пасивної безпеки став Mercedes-Benz W111, що появився на ринку у 1959 році.

Протягом багатьох десятиліть Барені був відомий як найплодовитіший винахідник в історії. Коли у 1972 році Барені йшов на пенсію, він уже мав понад 2000 патентів, удвічі більше, ніж Томас Едісон, до 2009 року Барені мав понад 2500 запатентованих винаходів.

Введений в Автомобільний зал слави (англ. Automotive Hall of Fame) у 1994 році, а у 1999 був одним з 26 інженерів, що номінувалися на звання «Автомобільний інженер століття» (англ. Car Engineer of the Century).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120108615 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Daimler AG: Béla Barényi [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.] на сайті mercedesclass.net (англ.)
  3. ↑ Несбывшаяся мечта Белы Барени. История изобретателя автомобиля Volkswagen [ 2 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Авторевю № 16, 2002 (рос.)
  4. Долгий поцелуй: Разбить машину, чтобы сохранить человека [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] // Популярная механика, № 8 (46), август 2006. (рос.)
  5. Bela Barenyi, Stuttgart-Rohr Kraftfahrzeug, insbesondere zur Beförderubg von Personen [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] опубл. 30.10.1952. (нім.)
  6. Inventors Gallery: Biography Barényi [ 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Béla Barényi [ 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Hall of Fame Induction Award [ 29 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бела Барені
  • Béla Barényi Patent No. DBP 854157
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bela Bareni nim Bela Viktor Karl Barenyi ugor Barenyi Bela Viktor Karl 1 bereznya 1907 Hirtenberg Avstro Ugorshina 30 travnya 1997 Beblingen Nimechchina konstruktor avtomobilnoyi tehniki pershim rozrobiv sukupnist metodiv ta virishen pasivnoyi bezpeki v avtomobilebuduvanni i zavdyaki chomu zasluzheno vvazhayetsya osnovopolozhnikom cogo napryamu Mav ugorske korinnya protyagom zhittya zminiv avstrijske chehoslovacke ta nimecke gromadyanstvo Bela BareniBarenyi Bela Viktor KarlNarodivsya 1 bereznya 1907 1907 03 01 1 Hirtenbergd Baden Nizhnya Avstriya Avstro UgorshinaPomer 30 travnya 1997 1997 05 30 90 rokiv Beblingen Shtutgart Baden Vyurtemberg Nimechchina 1 Piddanstvo NimechchinaDiyalnist inzhenerGaluz avtomobilna inzheneriyaVidomij zavdyaki yak osnovopolozhnik suchasnoyi koncepciyi pasivnoyi bezpeki avtomobilyaZnannya mov nimeckaPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniBatko Yenu BareniMati Mariya KellerNagorodi Medal Rudolfa Dizelyad Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Div takozh 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya Redaguvati nbsp Mayetok rodini Kelleriv de narodivsya Bela BareniBela Bareni narodivsya u Hirtenberzi v Nizhnij Avstriyi sho poruch z Vidnem Jogo batko Yenu Yevgen Bareni Jeno Barenyi 1866 1917 buv ugorskim oficerom vikladav u vijskovij akademiyi u Po zhoni teper Bratislava tomu pislya utvorennya Chehoslovachchini u 1918 roci Bela Bareni otrimav chehoslovacke gromadyanstvo Matir Mariya bula za pohodzhennyam z duzhe bagatoyi sim yi yiyi batkom ta didom Bela buv vidomij v Avstro Ugorshini pidpriyemec Fridolin Keller Fridolin Keller 1849 1923 Bela ris u zabezpechenij sim yi u toj chas avtomobili buli ridkistyu ale u jogo dida buv rozkishnij Austro Daimler 2 yakij zapochatkuvav i zmicniv interes Bela do avtomobilnoyi tehniki Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni zvichnij svit zaznaye rujnaciyi u 10 richnomu vici Bela vtrachaye na vijni batka she cherez rik zaznaye krahu biznesova imperiya jogo dida Bareni she z ditinstva zahoplyuvali riznomanitni tehnichni dosyagnennya dostup do yakih pov yazanij perevazhno z didovimi zavodami V yunacki roki vin virishiv peretvoriti svoye zahoplennya v kar yeru i postupiv u 1924 roci na kurs mashinobuduvannya Videnskogo tehnologichnogo koledzhu Temoyu jogo vipusknoyi roboti bula rozrobka shesticilindrovogo dviguna potuzhnistyu 50 k s 37 kVt pri 3600 ob hv U 1926 roci zakinchuye z diplomom z vidznakoyu mehanichne viddilennya Videnskogo tehnologichnogo koledzhu Yakraz na ci roki ta nastupni roki 1925 1931 3 pripadaye rozrobka ta stvorennya eskiziv ta kreslenikiv avtomobilya vidriznyalnimi risami yakogo buli prostorovo silova rama zadnomotorne komponuvannya povitryane oholodzhennya dviguna yakij roztashovuvavsya bilya transmisiyi sho dozvolilo vidmovitis vid kardannogo vala a takozh doskonalisha aerodinamichna forma Keruyuchis same cim znachno piznishe u veresni 1954 roku sud viznaye prioritetnist avtorstva konstrukciyi Volkswagen Kafer za Bareni 4 Pislya zakinchennya koledzhu pracyuvav u riznij chas u firmah Steyr Austro FIAT avstrijskij pidrozdil FIAT Adler U 1932 opinyayetsya bez roboti perebivayetsya razovimi zamovlennyami v tomu chisli robit roboti dlya firmi Tatra pid chas cih robit tisno spilkuyetsya z cheskim konstruktorom Gansom Ledvinkoyu U 1939 1972 rokah pracyuye u kompaniyi Daimler Benz de v riznij chas buv inzhenerom proektiv inzhenerom doslidnikom ta ocholyuvav viddil peredovih rozrobok Same za cej period vin patentuye veliku kilkist tehnichnih rishen sho stosuyutsya pasivnoyi bezpeki avtomobilya napriklad bezpechne kermo ta kermova kolonka sistema zahistu pasazhiriv avtomobilya vid bokovogo udaru tosho yaki znachno viperedili svij chas i znajshli vprovadzhennya lishe v ostanni desyatilittya Odnak osnovnim jogo vkladom v avtomobilebuduvanni ye rozrobka temi kompleksnoyi pasivnoyi bezpeki osnovi rozuminnya yakoyi buli vikladeni v patenti vidanomu u 1952 roci za nomerom 854157 5 3 6 Zavdyaki comu vinahodu z yavilos ponyatya angl Crumple zone zona deformaciyi Bareni zaproponuvav konstruyuvati avtomobil sho skladayetsya z troh poslidovno roztashovanih v plani zon v seredini zona bezpeki u konstruktivnomu vikonanni ce zhorstkij karkas abo kapsula poklikana zabezpechiti geometrichnu cilisnist i nedopushennya proniknennya v salon storonnih elementiv konstrukciyi avtomobilya Speredu i zzadu zoni bezpeki roztashovuyutsya zoni deformaciyi yaki krim zvichnih yim konstruktivnih vlastivostej nadilyayutsya she funkciyeyu poglinannya rozsiyuvannya kinetichnoyi energiyi udaru u vipadku zitknennya shlyahom deformuvannya specialno z urahuvannyam cogo skonstrujovanih silovih elementiv konstrukciyi kuzova Poryad iz zonami deformaciyi zabezpechiti bezpeku poklikani i taki jogo vinahodi yak kermova kolonka sho skladayetsya roztashuvannya shitok lobovogo skla v nerobochomu stani pid kapotom bezpechnij dah yakij vidokremlyuyetsya tosho Pershi doslidni roboti provodilis na avtomobili Mercedes Benz W120 Ponton a pershim avtomobilem v istoriyi avtomobilebuduvannya v konstrukciyu yakogo buli zakladeni principi pasivnoyi bezpeki stav Mercedes Benz W111 sho poyavivsya na rinku u 1959 roci Protyagom bagatoh desyatilit Bareni buv vidomij yak najplodovitishij vinahidnik v istoriyi Koli u 1972 roci Bareni jshov na pensiyu vin uzhe mav ponad 2000 patentiv udvichi bilshe nizh Tomas Edison do 2009 roku Bareni mav ponad 2500 zapatentovanih vinahodiv 7 Vvedenij v Avtomobilnij zal slavi angl Automotive Hall of Fame u 1994 roci 8 a u 1999 buv odnim z 26 inzheneriv sho nominuvalisya na zvannya Avtomobilnij inzhener stolittya angl Car Engineer of the Century Div takozh RedaguvatiPasivna bezpeka Zoni deformaciyiPrimitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 120108615 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Daimler AG Bela Barenyi Arhivovano 4 lipnya 2014 u Wayback Machine na sajti mercedesclass net angl a b Nesbyvshayasya mechta Bely Bareni Istoriya izobretatelya avtomobilya Volkswagen Arhivovano 2 kvitnya 2014 u Wayback Machine Avtorevyu 16 2002 ros Dolgij poceluj Razbit mashinu chtoby sohranit cheloveka Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Populyarnaya mehanika 8 46 avgust 2006 ros Bela Barenyi Stuttgart Rohr Kraftfahrzeug insbesondere zur Beforderubg von Personen Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine opubl 30 10 1952 nim Inventors Gallery Biography Barenyi Arhivovano 15 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl Bela Barenyi Arhivovano 15 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl Hall of Fame Induction Award Arhivovano 29 serpnya 2014 u Wayback Machine angl Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bela BareniBela Barenyi Patent No DBP 854157 Motor vehicles especially for the transportation of people Bela Barenyi 100th anniversary of the pioneer of passive safety Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bela Bareni amp oldid 38156860