www.wikidata.uk-ua.nina.az

Безсонов Петро Олексійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Безсонов Петро Олексі йович Безсо нов рос П

Безсонов Петро Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Безсонов.

Петро́ Олексі́йович Безсо́нов (рос. Пётр Алексеевич Бессонов) (*16 червня 1828 р., м. Москва — †6 березня 1898 р., м. Харків) — російський дослідник фольклору. Видавець збірників болгарського, сербського, російського фольклору, історик літератури, публіцист слов'янського й білоруського фольклору, етнолог. Належав до історичного напрямку «західнорусизму».

Петро Олексійович Безсонов
рос. Пётр Алексеевич Бессонов
портрет — до 1898 р.
портрет — до 1898 р.
Народився 16 червня 1828(1828-06-16)
Москва
Помер 6 березня 1898(1898-03-06) (69 років)
Харків
Країна Російська імперія
Діяльність мовознавець, бібліотекар, професор, філолог, славіст, фольклорист, викладач університету
Alma mater Московський університет
Галузь славістика, фольклористика
Заклад Віленське реальне училище,
Віленська I гімназія,
Харківський університет
Вчене звання професор
Членство Society of Serbian Lettersd
Сербське вчене товариствоd
Сербська академія наук і мистецтв
Відомий завдяки: укладач збірок народних пісень, дослідник фольклору
Роботи у Вікіджерелах
 Безсонов Петро Олексійович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Він народився у Москві та закінчив Московський університет у 1851 році. Після закінчення освіти у 1855—1857 рр. працював у Московському архіві Міністерства закордонних справ, Московській синодальній друкарні (з 1858 р.). Був членом Товариства любителів російської словесності при Московському університеті, його секретарем у 1869—1878 рр., був членом-кореспондентом Сербського вченого товариства, членом Російського географічного товариства.

По п'яти роках студій зі стародавніх та сучасних мов він одержав державний дозвіл на видання. З 1864 до 1867 року він очолював Громадську Бібліотеку й музей у Вільнюсі. Отримавши диплом почесного доктора наук зі Слов'янській філології в Казанському університеті, він став професором у Харківському університеті 1879-го р., обіймаючи цю посаду професором кафедри слов'янських наріч Харківського університету до своєї смерті.

Стараннями опікуна Віленського навчального округу І. П. Корнілова був призначений у м. Вільно, де був призначений навесні 1865 року головою Віленської археографічної комісії, директором Віленського реального училища і директором 1-й Віленської гімназії.

Він видав першу велику збірку пісень болгарською мовою, зібрання сербських та російських народних пісень, а також багато праць з болгарської, сербської й російської літератур.

Праці Редагувати

  • «Белорусские песни» (збірник) М., 1871.
  • «Детские песни» (збірник) М., 1868.
  • «Калики перехожие» (збірник духовних віршів) М., 1861—1863.


Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки Редагувати

  1. Трещенок Я., Две беларусские национальные идеи (католический национал-сепаратизм и православная национальная идея). [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Бессонов Пётр Алексеевич» // Биографический справочник — Мн.: «Белорусская советская энциклопедия» БСЭ имени Петруся Бровки, 1982. — Т.5. — С.57. — 737 с. (рос.)
  3. . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 16 лютого 2011. 

Джерела Редагувати

  • Гулак А., Славянафіл думае пра Беларусь // ZAPISY. — Мн.:, № 25. 2001. (біл.)
  • Гулак А., Заходняя Беларусь другой паловы XIX ст.у рукапіснай працы П. Бяссонава // Культура Гродзенскага рэгіёну: праблемы развіцця ва ўмовах поліэтнічнага сумежжа: Зб. навук. пр. / Адк. рэд. А. М. Пяткевіч. — Гродна: ГрДУ, 2003.— 399 с. ISBN 985-417-479-4. С.92—98. (біл.)
  • Смалянчук А., Паміж краёвасцю і нацыянальнай ідэяй. Польскі рух на беларускіх і літоўскіх землях. 1864—1917. Гродна, 2001, — 322 с. (біл.)
  • Бессонов, Петр Алексеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Н. Н. Владыко. Бессонов // Русские писатели. 1800—1917: Биобиблиографический словарь. Редкол.: П. А. Николаев (гл. ред.) и др. Т. 1: А—Г. Москва: Советская энциклопедия, 1989. — С. 253. (рос.)
  • С. И. Никитин Бессонов Пётр Алексеевич. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2002. — Т. V. — С. 8-9. — ISBN 5-89572-010-2.(рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bezsonov Petro Oleksi jovich Bezso nov ros Pyotr Alekseevich Bessonov 16 chervnya 1828 r m Moskva 6 bereznya 1898 r m Harkiv rosijskij doslidnik folkloru Vidavec zbirnikiv bolgarskogo serbskogo rosijskogo folkloru istorik literaturi publicist slov yanskogo j biloruskogo folkloru etnolog Nalezhav do istorichnogo napryamku zahidnorusizmu 1 Petro Oleksijovich Bezsonovros Pyotr Alekseevich Bessonovportret do 1898 r portret do 1898 r Narodivsya 16 chervnya 1828 1828 06 16 MoskvaPomer 6 bereznya 1898 1898 03 06 69 rokiv HarkivKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist movoznavec bibliotekar profesor filolog slavist folklorist vikladach universitetuAlma mater Moskovskij universitetGaluz slavistika folkloristikaZaklad Vilenske realne uchilishe Vilenska I gimnaziya Harkivskij universitetVchene zvannya profesorChlenstvo Society of Serbian Lettersd Serbske vchene tovaristvod Serbska akademiya nauk i mistectvVidomij zavdyaki ukladach zbirok narodnih pisen doslidnik folkloruRoboti u Vikidzherelah Bezsonov Petro Oleksijovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Praci 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiVin narodivsya u Moskvi ta zakinchiv Moskovskij universitet u 1851 roci Pislya zakinchennya osviti u 1855 1857 rr pracyuvav u Moskovskomu arhivi Ministerstva zakordonnih sprav Moskovskij sinodalnij drukarni z 1858 r Buv chlenom Tovaristva lyubiteliv rosijskoyi slovesnosti pri Moskovskomu universiteti jogo sekretarem u 1869 1878 rr buv chlenom korespondentom Serbskogo vchenogo tovaristva chlenom Rosijskogo geografichnogo tovaristva Po p yati rokah studij zi starodavnih ta suchasnih mov vin oderzhav derzhavnij dozvil na vidannya Z 1864 do 1867 roku vin ocholyuvav Gromadsku Biblioteku j muzej u Vilnyusi Otrimavshi diplom pochesnogo doktora nauk zi Slov yanskij filologiyi v Kazanskomu universiteti vin stav profesorom u Harkivskomu universiteti 1879 go r obijmayuchi cyu posadu profesorom 2 kafedri slov yanskih narich Harkivskogo universitetu do svoyeyi smerti Starannyami opikuna Vilenskogo navchalnogo okrugu I P Kornilova buv priznachenij u m Vilno de buv priznachenij navesni 1865 roku golovoyu Vilenskoyi arheografichnoyi komisiyi direktorom Vilenskogo realnogo uchilisha i direktorom 1 j Vilenskoyi gimnaziyi Vin vidav pershu veliku zbirku pisen bolgarskoyu movoyu 3 zibrannya serbskih ta rosijskih narodnih pisen a takozh bagato prac z bolgarskoyi serbskoyi j rosijskoyi literatur Praci Redaguvati Belorusskie pesni zbirnik M 1871 Detskie pesni zbirnik M 1868 Kaliki perehozhie zbirnik duhovnih virshiv M 1861 1863 nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Primitki Redaguvati Treshenok Ya Dve belarusskie nacionalnye idei katolicheskij nacional separatizm i pravoslavnaya nacionalnaya ideya Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Bessonov Pyotr Alekseevich Biograficheskij spravochnik Mn Belorusskaya sovetskaya enciklopediya BSE imeni Petrusya Brovki 1982 T 5 S 57 737 s ros Bezsonov P Bolgarskie pesni iz sbornikov Yu I Venelina N D Katranova i drugih bolgar Vremennik Imperatorskogo Moskovskogo Obshestva istorii i drevnostej rossijskih Kn XXI Ch II Materialy Moskva 1855 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 16 lyutogo 2011 Dzherela RedaguvatiGulak A Slavyanafil dumae pra Belarus ZAPISY Mn 25 2001 bil Gulak A Zahodnyaya Belarus drugoj palovy XIX st u rukapisnaj pracy P Byassonava Kultura Grodzenskaga regiyonu prablemy razviccya va ymovah polietnichnaga sumezhzha Zb navuk pr Adk red A M Pyatkevich Grodna GrDU 2003 399 s ISBN 985 417 479 4 S 92 98 bil Smalyanchuk A Pamizh krayovascyu i nacyyanalnaj ideyaj Polski ruh na belaruskih i litoyskih zemlyah 1864 1917 Grodna 2001 322 s bil Bessonov Petr Alekseevich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref N N Vladyko Bessonov Russkie pisateli 1800 1917 Biobibliograficheskij slovar Redkol P A Nikolaev gl red i dr T 1 A G Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 S 253 ros S I Nikitin Bessonov Pyotr Alekseevich Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2002 T V S 8 9 ISBN 5 89572 010 2 ros Posilannya RedaguvatiBiografiya v Russkom biograficheskom slovare Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Biografiya v Bolshoj enciklopedii russkogo naroda ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bezsonov Petro Oleksijovich amp oldid 36526802