Байя (угор. Baja) — місто на півдні Угорщини, розташоване на лівому березі Дунаю. Байя — друге за величиною місто медьє Бач-Кішкун, після столиці — Кечкемета. Населення — 37 690 мешканців (2005).
Байя Baja | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Францисканський монастир | ||||
Основні дані | ||||
Країна | Угорщина | |||
Медьє | Бач-Кішкун | |||
Регіон | Південний Великий Альфельд | |||
Перша згадка | 1308 | |||
Населення | 37 690 | |||
Площа | 177,61 км² | |||
Густота населення | 212,2 осіб/км² | |||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | |||
Поштові індекси | 6500 | |||
Телефонний код | +36-79 | |||
Географічні координати | 46°11′00″ пн. ш. 18°57′13″ сх. д. / 46.18333° пн. ш. 18.95361° сх. д.Координати: 46°11′00″ пн. ш. 18°57′13″ сх. д. / 46.18333° пн. ш. 18.95361° сх. д. | |||
Місцева влада | ||||
Вебсторінка | bajavaros.hu | |||
Мапа | ||||
Байя | ||||
Байя у Вікісховищі |
Географія і транспорт Редагувати
Байя знаходиться за 150 кілометрах на південь від Будапешта і за 108 кілометрах на північний захід від Кечкемета. Місто стоїть на лівому березі Дунаю, який розділяє тут два великих регіони Альфельд і Південне Задунав'я. Також в місті протікає річка Шуговиця. В Байї закінчуються дві автодороги — уздовж Дунаю йде магістраль Будапешт — Шольт — Байя і зі сходу на захід йде дорога Сегед — Байя.
У місті також є залізнична станція і річковий порт.
На протилежному від Байї березі Дунаю знаходиться заповідний ліс Геменц, що входить до складу національного парку Дунай-Драва.
Етимологія Редагувати
Ім'я міста має турецьке походження, походить від турецького слова «бик». В австрійський період місто було, крім того, відоме під німецьким ім'ям Франкенштадт. Численна раніше слов'янська громада міста також називала його Байя.
Історія Редагувати
Вперше місто згадується в 1308 році. Під час турецької окупації XVI—XVII ст Байя була центром регіону. Під час турецького правління в місто переселилася велика кількість хорватів і сербів, які стали складати переважна більшість жителів Байї. Перехід міста під владу Габсбургів в кінці XVII століття викликав нову хвилю переселенців в місто, в основному це були німці. За даними 1715 році в Байї було 237 будинків, з яких 216 були південнослов'янські, 16 угорські та 5 — німецькі. У другій половині XVIII століття в місто стали переселятися угорці з інших регіонів країни, а також євреї.
Завдяки вигідному розташуванню на перехресті торгових сухопутних і річкових шляхів місто швидко росло і перетворювалося на важливий траснпортних центр — через Байю проходила значна частина угорського експорту зерна і вина до Австрії і Німеччини.
В XIX столітті з зростанням значення залізничного транспорту і падіння ролі річкових перевезень місто вступив в період занепаду. Залізнична магістраль, яка пов'язала Будапешт с Загребом і адріатичним портом Фіуме (суч. Рієка) пройшла стороною; в Байю була побудована лише тупикова гілка.
Наприкінці першої світової війни Байя була зайнята сербськими військами, деякий час існувала можливість, що місто відійде до новоутвореного Королівства сербів, хорватів і словенців (згодом Югославії). Однак Версальський договір, зрештою, залишив Байю за Угорщиною, наслідком чого стала масова еміграція в Югославію слов'янського населення міста та приплив у нього угорських переселенців із територій, відторгнутих після війни в Угорщини.
Після другої світової війни в місті було побудовано кілька промислових підприємств, серед них велика текстильна фабрика; а також введений в стрій міст через Дунай.
Економіка Редагувати
Важливий транспортний вузол: пристань і міст через Дунай, залізнична станція. Харчова, текстильна і деревообробна промисловість; сільськогосподарське машинобудування.
Населення Редагувати
Національний склад населення: 93,5 % угорці; 2,7 % німці; хорвати, серби, словаки, цигани. До Другої світової війни в місті була велика єврейська громада.
Пам'ятки Редагувати
Головна визначна пам'ятка міста — францисканський монастир св. Антонія XVII століття. В Байї — 15 діючих церков, більша частина — католицькі, є протестантські і православна. У місті розташовані кілька музеїв і картинних галерей з постійною експозицією, є пам'ятник жертвам холокоста.
Міста-побратими Редагувати
- Сомбор, Сербія
- Годмезевашаргей, Угорщина
- Тиргу-Муреш, Румунія
- Синджорджу-де-Педуре, Румунія
- Вайблінген, Німеччина
- Аржантан, Франція
- Тистед, Данія
- Лабін, Хорватія
Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2019) |