www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бахмані дський султанат1347 1527 дський султанат історичні кордони на картіДержава Столиця Гулбарга 1347 1425 Бідар 1425

Бахмані

Бахманідський султанат

1347 – 1527 ↓
Бахманідський султанат: історичні кордони на карті
Держава Бахмані
Столиця Гулбарга
(1347–1425)
Бідар
(1425–1527)
Мови Перська (офіційна)
Релігії Сунітський іслам
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 1347
 - Розпад 1527
Валюта така
Сьогодні є частиною  Індія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бахмані

Бахмані — перша мусульманська держава на півдні Індії. Заснована 1347 року на заході Декану раджами, повсталими проти Делійського султанату. Після розпаду держави Бахманідів у 1518-25 роках на її місці утворилися султанати Біджапур (династія Аділ-шахів), Берар (династія Імад-шахів), Ахмеднагар (династія Нізам-шахів), Бідар (династія Барід-шахів) і Голконда (династія Кутб-шахів)).

На чолі держави стояли султани з династії Бахманідів, що правили з міста Гулбарга. 1429 року столицю перенесли до Бідара. На південь від річки Крішна знаходилась Віджаянагарська імперія, з якою протягом всієї своєї історії султанат вів запеклу боротьбу.

На початку 1470-х років Бахманідську державу та її головні центри (Бідар і Голконду) з торговими цілями об'їхав тверський купець Афанасій Нікітін. Про його подорожі розповідається в «Ходінні за три моря». В цей час держава досягла нового піднесення завдяки діяльності першого міністра Махмуда Гавана.

Династія Бахмані Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Ansari, 1988, с. 494–499.
  2. Farooqui Salma Ahmed (2011). . Dorling Kindersley Pvt. Ltd. ISBN 9788131732021. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 12 серпня 2020. 
  3. Rā Kulakarṇī, A.; Nayeem, M. A.; De Souza, Teotonio R. (1996). . с. 40. ISBN 9788171545797. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020. 

Література Редагувати

  • Ansari, N. H. (1988). . Encyclopaedia Iranica, Vol. III, Fasc. 5. pp. 494–499. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. . Процитовано 12 серпня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bahmanidskij sultanat1347 1527 Bahmanidskij sultanat istorichni kordoni na kartiDerzhava BahmaniStolicya Gulbarga 1347 1425 Bidar 1425 1527 Movi Perska oficijna 1 Religiyi Sunitskij islam 2 3 Forma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnuvannya 1347 Rozpad 1527Valyuta takaPoperednik NastupnikDelijskij sultanat Adil shahiBerarskij sultanatAhmednagarskij sultanatSultanat GolkondaBidarskij sultanatSogodni ye chastinoyu IndiyaVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu BahmaniBahmani persha musulmanska derzhava na pivdni Indiyi Zasnovana 1347 roku na zahodi Dekanu radzhami povstalimi proti Delijskogo sultanatu Pislya rozpadu derzhavi Bahmanidiv u 1518 25 rokah na yiyi misci utvorilisya sultanati Bidzhapur dinastiya Adil shahiv Berar dinastiya Imad shahiv Ahmednagar dinastiya Nizam shahiv Bidar dinastiya Barid shahiv i Golkonda dinastiya Kutb shahiv Na choli derzhavi stoyali sultani z dinastiyi Bahmanidiv sho pravili z mista Gulbarga 1429 roku stolicyu perenesli do Bidara Na pivden vid richki Krishna znahodilas Vidzhayanagarska imperiya z yakoyu protyagom vsiyeyi svoyeyi istoriyi sultanat viv zapeklu borotbu Na pochatku 1470 h rokiv Bahmanidsku derzhavu ta yiyi golovni centri Bidar i Golkondu z torgovimi cilyami ob yihav tverskij kupec Afanasij Nikitin Pro jogo podorozhi rozpovidayetsya v Hodinni za tri morya V cej chas derzhava dosyagla novogo pidnesennya zavdyaki diyalnosti pershogo ministra Mahmuda Gavana Dinastiya Bahmani RedaguvatiAla ad din Bahman shah sin Kajkausa sultan Dharura 1341 1358 Muhammad shah I sin Ala ad din Bahman shaha sultan Dekkan 1358 1375 Ala ud Din Mudzhahid shah sin Muhammad shaha I sultan Dekkan 1375 1378 Daud shah I sin Mahmud hana sina Sikandar us Sani Ala ud Din Abu l Muzaffar Hasan Bahman shaha sultan Dekkan 1378 Muhammad shah II sin Mahmud hana sina Sikandar us Sani Ala ud Din Abu l Muzaffar Hasan Bahman shaha sultan Dekkan 1378 1397 Gijas ud Din Tahmatan shah sin Muhammad shaha II sultan Dekkan 1397 Shams ud Din Daud shah II sin Muhammad shaha II sultan Dekkan 1397 Tadzh ud Din Firuz shah sin Ahmad hana sina Sikandar us Sani Ala ud Din Abu l Muzaffar Hasan Bahman shaha sultan Dekkan 1397 1422 Shihab ud Din Ahmad Vali shah sin Ahmad hana sina Sikandar us Sani Ala ud Din Abu l Muzaffar Hasan Bahman shaha sultan Dekkan 1422 1436 Ala ud Din Ahmad shah II sin Shihab ud Din Ahmad Vali shaha sultan Dekkan 1436 1458 Ala ud Din Humajun Salim shah sin Ala ud Din Ahmad shaha II sultan Dekkan 1458 1461 Nizam ud Din Ahmad shah III sin Ala ud Din Humajun Salim shaha sultan Dekkan 1461 1463 Shams ud Din Muhammad shah III sin Ala ud Din Humajun Salim shaha sultan Dekkan 1463 1482 Shihab ud Din Mahmud shah sin Shams ud Din Muhammad shaha III sultan Dekkan 1482 1518 Ahmad shah IV sin Shihab ud Din Mahmud shaha sultan Dekkan 1518 1520 Ala ud Din Muhammad shah IV sin Ahmad shaha IV sultan Dekkan 1520 1523 Valiulla shah sin Shihab ud Din Mahmud shaha sultan Dekkan 1523 1526 Kalimulla shah sin Shihab ud Din Mahmud shaha sultan Dekkan 1526 1527Primitki Redaguvati Ansari 1988 s 494 499 Farooqui Salma Ahmed 2011 A Comprehensive History of Medieval India From Twelfth to the Mid Eighteenth Century Dorling Kindersley Pvt Ltd ISBN 9788131732021 Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 Ra Kulakarṇi A Nayeem M A De Souza Teotonio R 1996 Medieval Deccan History Mediaeval Deccan History Commemoration Volume in Honour of Purshottam Mahadeo Joshi s 40 ISBN 9788171545797 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 Literatura RedaguvatiAnsari N H 1988 Bahmanid dynasty Encyclopaedia Iranica Vol III Fasc 5 pp 494 499 Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 https web archive org web 20200919115917 https iranicaonline org articles bahmanid dynasty a dynasty founded in 748 1347 in the deccan sanskrit daksia lit Procitovano 12 serpnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bahmani amp oldid 36824533