www.wikidata.uk-ua.nina.az

Басілашвілі Олег Валеріанович Оле г Валеріа нович Басілашві лі рос Олег Валерианович Басилашвили нар 26 вересня 1934 Мос

Басілашвілі Олег Валеріанович

Оле́г Валеріа́нович Басілашві́лі (рос. Олег Валерианович Басилашвили; нар. 26 вересня 1934, Москва, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно, суспільний діяч. Народний артист СРСР (1984).

Олег Валеріанович Басілашвілі
Олег Валерианович Басилашвили
Олег Басилашвілі на концерті, присвяченому постраждалій Японії. Березень 2011
Олег Басилашвілі на концерті, присвяченому постраждалій Японії. Березень 2011
Народився 26 вересня 1934(1934-09-26) (89 років)
Москва, СРСР
Громадянство
Діяльність актор
Alma mater Школа-студія МХАТ
Заклад ВДТ імені Товстоногова
Роки діяльності 1954 — тепер. час
Дружина
Батьки
  • Валеріан Ношреванович Басілашвілі
  • Ірина Сергіївна Ільїнська
IMDb nm0059847
Нагороди та премії
Орден Пошани
Орден Дружби
Кавалер ордена Досконалості
 Олег Валеріанович Басілашвілі у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис ред.

Народився 26 вересня 1934 року у Москві. Грузинське прізвище Басілашвілі відновив батько; до того всі предки на російський лад звалися Басіловими. Обидва прізвища перекладаються однаково — «нащадок Басила (Василя)». Предки Басілашвіли перебралися в Грузію з історичного грузинського краю Тао-Кларджеті (нині у складі Туреччини) близько 400 років тому. Жили в селі Корбі Горійського повіту[ru]. Батько Валеріан Ношреванович Басілашвілі був директором Московського політехникуму зв’язку, помер 1975 року в віці 75 років. Мати Ірина Сергійовна Ільїнська (1908—1980) — філолог, викладач, автор підручника з російської мови для вчителів, книг «Лексика віршів Пушкіна» (рос. Лексика стихотворений Пушкина), «Про багатство російської мови» (рос. О богатстве русского языка) та інших. Дід по батьківській лінії — Ношреван Койхосрович Бачило (1867—1943), околодочний наглядач поліції Горійського повіту Тифліської губернії. Прадід — Кайхосро (1840—?), землевласник із селища Карбі Горійського повіту. Дід по материнській лінії — Сергій Михайлович Ільїнський[ru] (1872—1934), архітектор, випускник Московського училища сницарства та будівництва; за його проектом у 1914—1917 роках збудований храм Святих Мучеників Адріана та Наталії[ru] при станції Лосиноострівській.

У роки війни жив у Тбілісі в евакуації. Був комсомольцем.

1956 року закінчив Школу-студію МХАТу (курс П. В. Массальського), отримавши розподіл у Ленінградський театр імені Ленінського комсомолу. 1959 року був запрошений у трупу Великого драматичного театру імені Г. О. Товстоногова. Брав участь у постановках Г. О. Товстоногова («Варвари», «Океан», «Лихо з розуму», «Три сестри», «Історія коня»).

Популярність актору принесли ролі в кінофільмах Ельдара Рязанова («Службовий роман», 1977; «Про бідного гусара замовте слово», 1981; «Вокзал для двох», 1982), Георгія Данелії («Осінній марафон», 1979).

У 1990—1993 роках — народний депутат РРФСР (Російської Федерації). Брав участь у випуску книги «Автограф століття» (2006).

Погляди ред.

У своїх висловлюваннях різко критикує тоталітарний режим Радянського Союзу, таврує масове поширення психології «совка» та підтримку режиму Путіна в Росії.

2008 року, коментуючи конфлікт у Південній Осетії, назвав вторгнення російських військ на цю територію окупацією, оскільки де-юре регіон є частиною Грузії, закликав діячів культури в цій ситуації намагатися виховувати в людях гуманізм і повагу до інших народів. Аналогічну думку висловив 2014 року щодо війни на сході України, зазначивши, що йому незрозумілі цілі, яких намагаються досягти «повстанці», висловивши при цьому свій сумнів щодо об’єктивності висвітлення подій на Донбасі російськими засобами масової інформації.

Заявив, що в результаті анексії Криму Росією «замість брата і друга, який [був] поряд із нами, уже здобули злого ворога — на всі віки». Пізніше закликав російське суспільство припинити ідеологічне переслідування діячів культури, які мають думку про ситуацію в Україні, відмінну від поглядів російської влади.

Був внесений Мінкультом України до так званого «білого списку» артистів, які підтримують територіальну цілісність і суверенітет країни, хоча сам при цьому висловив сумнів у необхідності складання таких списків.

В 2022 році підписав відкритий лист проти російського вторгнення в Україну.

Сім’я ред.

Перший шлюб з актрисою Тетяною Дороніною розпався через вісім років (1955—1963). Друга дружина Галина Мшанська — журналіст, шеф-редактор відділу художніх програм студії «Культура» ДТРК «Санкт-Петербург», автор и ведуча циклу програм «Царська ложа» телеканалу «Культура», дочка радянської оперної співачки Ольги Мшанської (1900—1983). Дочки від другого шлюбу — Ольга Мшанська та Ксенія Басілашвілі.

Фільмографія ред.

  • 1956 — Наречена — Андрій Андрійович
  • 1959 — Гаряча душа — Геннадій Олександрович Стрєльников
  • 1959 — Піднята цілина — козак
  • 1963 — Зима тривоги нашої (фільм-спектакль) — Джой Морфі
  • 1963 — Кюхля (фільм-спектакль) — Іван Іванович Пущин
  • 1963 — Рембрандт (фільм-спектакль) — Сікс
  • 1964 — Гранатовий браслет — князь Василь Львович Шеїн
  • 1965 — Змова послів — Роберт Брюс Локкарт
  • 1965 — Обломов (фільм-спектакль) — Іван Ілліч Обломов
  • 1965 — Римські розповіді (фільм-спектакль) — веселун
  • 1965 — Страх і відчай у Третій імперії (фільм-спектакль) — Тео, нацист-штурмовик
  • 1966 — Марнотрат (фільм-спектакль)
  • 1966 — Старша сестра — Олег Мединський, режисер театру
  • 1966 — Театральні зустрічі БДТ в Москві (фільм-спектакль) — старий артист
  • 1967 — Доктор Стокман (фільм-спектакль)
  • 1967 — Сьомий супутник — заарештований офіцер
  • 1967 — Диваки (фільм-спектакль) — Мастаков
  • 1968 — Живий труп — Віктор Каренін
  • 1968 — Наші знайомі — керівник самодіяльності
  • 1968 — Останні дні (фільм-спектакль) — Нестор Кукольник, поет
  • 1969 — Мертві душі (фільм-спектакль) — Манілов
  • 1969 — Неймовірний Ієгудіїл Хламіда — Костерін
  • 1969 — Смерть Вазір-Мухтара (фільм-спектакль) — Іван Григорович Бурцев
  • 1970 — Балада про Берінга і його друзів — князь Іван Долгоруков
  • 1970 — Повернення «Святого Луки» — Юрій Костянтинович Лоскутов
  • 1970 — Чайка російської сцени (фільм-спектакль)
  • 1971 — Пограбування опівночі (фільм-спектакль) — Шеф
  • 1971 — Сім Дружин Синьої Бороди (фільм-спектакль)
  • 1972 — 31-й відділ (фільм-спектакль) — шеф видавничого концерну
  • 1972 — Ревізор. Сцени з вистави (фільм-спектакль) — Хлестаков
  • 1973 — А. П. Чехов «Сценки» (фільм-спектакль) — головна роль
  • 1973 — Підзорна труба (короткометражний) — папа Дениски
  • 1973 — Хроніка однієї репетиції (фільм-спектакль)
  • 1973—1983 — Вічний поклик — Лахновський
  • 1974 — Лікаря викликали? — Петро Іванович, головлікар
  • 1974 — Вибір мети — Борис Паш, американський контррозвідник
  • 1974 — День прийому з особистих питань — Ігор Дятлов, співробітник тресту
  • 1975 — Повітроплавець — Дмитро Тимофійович Пташников
  • 1975 — Раба любові — Сава Якович Южаков
  • 1976 — Завжди зі мною… — Василь Антонович Рубцов
  • 1976 — Дні Турбіних — Володимир Робертович Тальберг, полковник генштабу
  • 1976 — Життя і смерть Фердинанда Люса — Юрген Кройцман, радник юстиції
  • 1977 — Службовий роман — Юрій Григорович Самохвалов
  • 1977 — Смішні люди! — слідчий
  • 1978 — Пограбування опівночі (фільм-спектакль) — шеф
  • 1978 — Особливих прикмет немає — Кирило Прокопович Миколаїв
  • 1978 — Полковник Шабер (фільм-спектакль) — адвокат Дервіль
  • 1979 — Кілька днів із життя І. І. Обломова — пан у Петербурзі
  • 1979 — Осінній марафон — Андрій Павлович Бузикін
  • 1980 — Про бідного гусара замовте слово — граф Мерзляєв
  • 1982 — Вокзал для двох — Платон Рябінін
  • 1984 — Разом з Дунаєвським
  • 1984 — І ось прийшов Бумбо... — Ілля Митрофанович
  • 1985 — Сумувати не треба — виконання пісні і танцю
  • 1985 — Протистояння — Владислав Миколайович Костенко
  • 1985 — Співучасть у вбивстві — Томас Хобсон
  • 1986 — БДТ тридцять років потому (фільм-спектакль) — Мамаєв
  • 1986 — Дядя Ваня. Сцени із сільського життя (фільм-спектакль) — Іван Петрович Войницький
  • 1986 — Кур'єр — Семен Петрович Кузнєцов — батько Каті
  • 1986 — Віч-на-віч — Гладилін
  • 1986 — Піквікський клуб (фільм-спектакль) — Джінгль
  • 1986—1987 — Кінець світу з подальшим симпозіумом — Стенлі Баррет
  • 1987 — Одного разу збрехавши… — відвідувач виставки
  • 1988 — Велика гра — Бреннер, французький журналіст
  • 1989 — Місто Зеро — Василь Миколайович Чугунов
  • 1989 — Історія коня (фільм-спектакль) — Серпуховський
  • 1990 — Чернов — Сева Ярмак
  • 1991 — Справа — Кандид Касторовіч Тарелкин
  • 1991 — Небеса обітовані — Федір Степанович
  • 1992 — Квиток у червоний театр, або Смерть гробокопача — Кузнєцов, підполковник міліції
  • 1993 — Пророцтво — Олег Володимирович Горюнов
  • 1993 — Сни — граф Дмитро Призоров
  • 1995 — Орел і решка — Валентин Петрович Савицький
  • 1996 — Пішла — чоловік
  • 1996 — Сирена — Петро Миколайович
  • 1996 — Театр ЧехонТВ. Картинки з недавнього минулого (фільм-спектакль)
  • 1998 — Суддя в пастці — суддя Скуізем
  • 1999 — Що сказав небіжчик — шеф мафії
  • 2000 — Бандитський Петербург-2 — Микола Степанович Прохоренко, прокурор Санкт-Петербурга
  • 2000 — Романови. Вінценосна сім'я — професор Федоров
  • 2001 — Отрути, або Всесвітня історія отруєнь — Іван Петрович Прохоров / Папа Римський Олександр VI Борджіа
  • 2002 — Азазель — Лаврентій Аркадійович Мізін
  • 2002 — Під дахами великого міста — Дімов
  • 2003 — Ідіот — Іван Федорович Єпанчин
  • 2005 — Майстер і Маргарита — Воланд
  • 2006 — Карнавальна ніч-2, або 50 років потому — ансамбль ложкарів
  • 2006 — Ленінградець — Микола Савицький
  • 2006 — Сонька Золота Ручка — Левіт Санданович
  • 2007 — Каліфорнійська сюїта (фільм-спектакль) — Вільям Воррен / Сідней Ніколс / Марвін Майклз
  • 2007 — Ліквідація — Ігор Семенович, езотерик
  • 2008 — Нічого не візьмеш — Аристарх Володимирович Вишневський
  • 2008 — Марево — Афанасій Іванович
  • 2008 — Не думай про білих мавп — один з авторів
  • 2009 — Вербна неділя — Геннадій Матвійович Нікітін
  • 2010 — Демон і Ада
  • 2011 — Дядечків сон (фільм-спектакль) — Князь К.
  • 2011 — Нові пригоди Аладдіна — казкар
  • 2013 — Хуторянин — Павло Гнатович Сухомлинов
  • 2015 — Без кордонів — Георгій

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 27 лютого 2020. 
  2. Велигжанина А. 5 мужей Татьяны Дорониной // Комсомольская правда. — 2003. — № 22958 (січень).
  3. УСЛЫШИМ ЛИ ДРУГ ДРУГА: ОЛЕГ БАСИЛАШВИЛИ О РАСПАДЕ СССР. 
  4. Басилашвили о рабском менталитете русского народа. 
  5. Басилашвили: Ленина я бы причислил к говну. 
  6. Ларина, Ксения (16 серпня 2008). . Эхо Москвы. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020. 
  7. . Театрал. 1 вересня 2008. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020. 
  8. Володин, Андрей (22 червня 2014). . Росбалт[ru]. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 27 лютого 2020. 
  9. . Радио Свобода. 25 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2020. 
  10. . Хартия’97. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 27 лютого 2020. 
  11. Актер Басилашвили покаялся за агрессию России против Украины: "Мне стыдно, что наша страна...". Politeka (рос.). 9 квітня 2020. Процитовано 13 липня 2023. 
  12. . Новая газета. 30 липня 2015. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 27 лютого 2020. 
  13. . Русская служба Би-би-си. 30 липня 2015. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 27 лютого 2020. 
  14. Акопов, Пётр (30 липня 2015). . Взгляд[ru]. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020. 
  15. Басилашвили, Миронов, Фрейндлих и другие подписали письмо против войны в Украине. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 13 липня 2023. 
  16. toshi_djaa (15 травня 2017). . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020. 
  17. Указ Президента РФ від 17 грудня 1994 № 2197
  18. Указ Президента Російської Федерації від 13 лютого 2004 № 190
  19. . Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 30 березня 2010. 
  20. . Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 30 березня 2010. 
  21. . Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 19 жовтня 2011. 
  22. [. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 30 травня 2016.  Басилашвили стал почетным гражданином Тбилиси // Интерфакс. 10.10.2011 (рос.)]
  23. [. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 30 травня 2016.  Олег Басилашвили стал почетным гражданином // «РИА Новости». 23.05.2012 (рос.)]

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Басілашвілі Олег Валеріанович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ole g Valeria novich Basilashvi li ros Oleg Valerianovich Basilashvili nar 26 veresnya 1934 Moskva SRSR radyanskij i rosijskij aktor teatru ta kino suspilnij diyach Narodnij artist SRSR 1984 Oleg Valerianovich BasilashviliOleg Valerianovich BasilashviliOleg Basilashvili na koncerti prisvyachenomu postrazhdalij Yaponiyi Berezen 2011Oleg Basilashvili na koncerti prisvyachenomu postrazhdalij Yaponiyi Berezen 2011Narodivsya 26 veresnya 1934 1934 09 26 89 rokiv Moskva SRSRGromadyanstvo SRSR 1934 1991 Rosiya z 1991 Diyalnist aktorAlma mater Shkola studiya MHATZaklad VDT imeni TovstonogovaRoki diyalnosti 1954 teper chasDruzhina Tetyana Doronina 1955 1963 Galina Mshanska z 1964 Batki Valerian Noshrevanovich BasilashviliIrina Sergiyivna IlyinskaIMDb nm0059847Nagorodi ta premiyiOrden PoshaniOrden DruzhbiKavaler ordena Doskonalosti Oleg Valerianovich Basilashvili u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Poglyadi 1 2 Sim ya 2 Filmografiya 3 Nagorodi 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 26 veresnya 1934 roku u Moskvi Gruzinske prizvishe Basilashvili vidnoviv batko do togo vsi predki na rosijskij lad zvalisya Basilovimi Obidva prizvisha perekladayutsya odnakovo nashadok Basila Vasilya Predki Basilashvili perebralisya v Gruziyu z istorichnogo gruzinskogo krayu Tao Klardzheti nini u skladi Turechchini blizko 400 rokiv tomu Zhili v seli Korbi Gorijskogo povitu ru 1 Batko Valerian Noshrevanovich Basilashvili buv direktorom Moskovskogo politehnikumu zv yazku pomer 1975 roku v vici 75 rokiv Mati Irina Sergijovna Ilyinska 1908 1980 filolog vikladach avtor pidruchnika z rosijskoyi movi dlya vchiteliv knig Leksika virshiv Pushkina ros Leksika stihotvorenij Pushkina Pro bagatstvo rosijskoyi movi ros O bogatstve russkogo yazyka ta inshih Did po batkivskij liniyi Noshrevan Kojhosrovich Bachilo 1867 1943 okolodochnij naglyadach policiyi Gorijskogo povitu Tifliskoyi guberniyi Pradid Kajhosro 1840 zemlevlasnik iz selisha Karbi Gorijskogo povitu Did po materinskij liniyi Sergij Mihajlovich Ilyinskij ru 1872 1934 arhitektor vipusknik Moskovskogo uchilisha snicarstva ta budivnictva za jogo proektom u 1914 1917 rokah zbudovanij hram Svyatih Muchenikiv Adriana ta Nataliyi ru pri stanciyi Losinoostrivskij U roki vijni zhiv u Tbilisi v evakuaciyi Buv komsomolcem 2 1956 roku zakinchiv Shkolu studiyu MHATu kurs P V Massalskogo otrimavshi rozpodil u Leningradskij teatr imeni Leninskogo komsomolu 1959 roku buv zaproshenij u trupu Velikogo dramatichnogo teatru imeni G O Tovstonogova Brav uchast u postanovkah G O Tovstonogova Varvari Okean Liho z rozumu Tri sestri Istoriya konya Populyarnist aktoru prinesli roli v kinofilmah Eldara Ryazanova Sluzhbovij roman 1977 Pro bidnogo gusara zamovte slovo 1981 Vokzal dlya dvoh 1982 Georgiya Daneliyi Osinnij marafon 1979 U 1990 1993 rokah narodnij deputat RRFSR Rosijskoyi Federaciyi Brav uchast u vipusku knigi Avtograf stolittya 2006 Poglyadi red U svoyih vislovlyuvannyah rizko kritikuye totalitarnij rezhim Radyanskogo Soyuzu tavruye masove poshirennya psihologiyi sovka ta pidtrimku rezhimu Putina v Rosiyi 3 4 5 2008 roku komentuyuchi konflikt u Pivdennij Osetiyi nazvav vtorgnennya rosijskih vijsk na cyu teritoriyu okupaciyeyu oskilki de yure region ye chastinoyu Gruziyi 6 zaklikav diyachiv kulturi v cij situaciyi namagatisya vihovuvati v lyudyah gumanizm i povagu do inshih narodiv 7 Analogichnu dumku visloviv 2014 roku shodo vijni na shodi Ukrayini zaznachivshi sho jomu nezrozumili cili yakih namagayutsya dosyagti povstanci vislovivshi pri comu svij sumniv shodo ob yektivnosti visvitlennya podij na Donbasi rosijskimi zasobami masovoyi informaciyi Zayaviv sho v rezultati aneksiyi Krimu Rosiyeyu zamist brata i druga yakij buv poryad iz nami uzhe zdobuli zlogo voroga na vsi viki 8 Piznishe zaklikav rosijske suspilstvo pripiniti ideologichne peresliduvannya diyachiv kulturi yaki mayut dumku pro situaciyu v Ukrayini vidminnu vid poglyadiv rosijskoyi vladi 9 10 11 Buv vnesenij Minkultom Ukrayini do tak zvanogo bilogo spisku artistiv yaki pidtrimuyut teritorialnu cilisnist i suverenitet krayini 12 13 hocha sam pri comu visloviv sumniv u neobhidnosti skladannya takih spiskiv 14 V 2022 roci pidpisav vidkritij list proti rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 15 Sim ya red Pershij shlyub z aktrisoyu Tetyanoyu Doroninoyu rozpavsya cherez visim rokiv 1955 1963 Druga druzhina Galina Mshanska zhurnalist shef redaktor viddilu hudozhnih program studiyi Kultura DTRK Sankt Peterburg avtor i veducha ciklu program Carska lozha telekanalu Kultura dochka radyanskoyi opernoyi spivachki Olgi Mshanskoyi 1900 1983 Dochki vid drugogo shlyubu Olga Mshanska ta Kseniya Basilashvili 16 Filmografiya red 1956 Narechena Andrij Andrijovich 1959 Garyacha dusha Gennadij Oleksandrovich Stryelnikov 1959 Pidnyata cilina kozak 1963 Zima trivogi nashoyi film spektakl Dzhoj Morfi 1963 Kyuhlya film spektakl Ivan Ivanovich Pushin 1963 Rembrandt film spektakl Siks 1964 Granatovij braslet knyaz Vasil Lvovich Sheyin 1965 Zmova posliv Robert Bryus Lokkart 1965 Oblomov film spektakl Ivan Illich Oblomov 1965 Rimski rozpovidi film spektakl veselun 1965 Strah i vidchaj u Tretij imperiyi film spektakl Teo nacist shturmovik 1966 Marnotrat film spektakl 1966 Starsha sestra Oleg Medinskij rezhiser teatru 1966 Teatralni zustrichi BDT v Moskvi film spektakl starij artist 1967 Doktor Stokman film spektakl 1967 Somij suputnik zaareshtovanij oficer 1967 Divaki film spektakl Mastakov 1968 Zhivij trup Viktor Karenin 1968 Nashi znajomi kerivnik samodiyalnosti 1968 Ostanni dni film spektakl Nestor Kukolnik poet 1969 Mertvi dushi film spektakl Manilov 1969 Nejmovirnij Iyegudiyil Hlamida Kosterin 1969 Smert Vazir Muhtara film spektakl Ivan Grigorovich Burcev 1970 Balada pro Beringa i jogo druziv knyaz Ivan Dolgorukov 1970 Povernennya Svyatogo Luki Yurij Kostyantinovich Loskutov 1970 Chajka rosijskoyi sceni film spektakl 1971 Pograbuvannya opivnochi film spektakl Shef 1971 Sim Druzhin Sinoyi Borodi film spektakl 1972 31 j viddil film spektakl shef vidavnichogo koncernu 1972 Revizor Sceni z vistavi film spektakl Hlestakov 1973 A P Chehov Scenki film spektakl golovna rol 1973 Pidzorna truba korotkometrazhnij papa Deniski 1973 Hronika odniyeyi repeticiyi film spektakl 1973 1983 Vichnij poklik Lahnovskij 1974 Likarya viklikali Petro Ivanovich golovlikar 1974 Vibir meti Boris Pash amerikanskij kontrrozvidnik 1974 Den prijomu z osobistih pitan Igor Dyatlov spivrobitnik trestu 1975 Povitroplavec Dmitro Timofijovich Ptashnikov 1975 Raba lyubovi Sava Yakovich Yuzhakov 1976 Zavzhdi zi mnoyu Vasil Antonovich Rubcov 1976 Dni Turbinih Volodimir Robertovich Talberg polkovnik genshtabu 1976 Zhittya i smert Ferdinanda Lyusa Yurgen Krojcman radnik yusticiyi 1977 Sluzhbovij roman Yurij Grigorovich Samohvalov 1977 Smishni lyudi slidchij 1978 Pograbuvannya opivnochi film spektakl shef 1978 Osoblivih prikmet nemaye Kirilo Prokopovich Mikolayiv 1978 Polkovnik Shaber film spektakl advokat Dervil 1979 Kilka dniv iz zhittya I I Oblomova pan u Peterburzi 1979 Osinnij marafon Andrij Pavlovich Buzikin 1980 Pro bidnogo gusara zamovte slovo graf Merzlyayev 1982 Vokzal dlya dvoh Platon Ryabinin 1984 Razom z Dunayevskim 1984 I os prijshov Bumbo Illya Mitrofanovich 1985 Sumuvati ne treba vikonannya pisni i tancyu 1985 Protistoyannya Vladislav Mikolajovich Kostenko 1985 Spivuchast u vbivstvi Tomas Hobson 1986 BDT tridcyat rokiv potomu film spektakl Mamayev 1986 Dyadya Vanya Sceni iz silskogo zhittya film spektakl Ivan Petrovich Vojnickij 1986 Kur yer Semen Petrovich Kuznyecov batko Kati 1986 Vich na vich Gladilin 1986 Pikvikskij klub film spektakl Dzhingl 1986 1987 Kinec svitu z podalshim simpoziumom Stenli Barret 1987 Odnogo razu zbrehavshi vidviduvach vistavki 1988 Velika gra Brenner francuzkij zhurnalist 1989 Misto Zero Vasil Mikolajovich Chugunov 1989 Istoriya konya film spektakl Serpuhovskij 1990 Chernov Seva Yarmak 1991 Sprava Kandid Kastorovich Tarelkin 1991 Nebesa obitovani Fedir Stepanovich 1992 Kvitok u chervonij teatr abo Smert grobokopacha Kuznyecov pidpolkovnik miliciyi 1993 Proroctvo Oleg Volodimirovich Goryunov 1993 Sni graf Dmitro Prizorov 1995 Orel i reshka Valentin Petrovich Savickij 1996 Pishla cholovik 1996 Sirena Petro Mikolajovich 1996 Teatr ChehonTV Kartinki z nedavnogo minulogo film spektakl 1998 Suddya v pastci suddya Skuizem 1999 Sho skazav nebizhchik shef mafiyi 2000 Banditskij Peterburg 2 Mikola Stepanovich Prohorenko prokuror Sankt Peterburga 2000 Romanovi Vincenosna sim ya profesor Fedorov 2001 Otruti abo Vsesvitnya istoriya otruyen Ivan Petrovich Prohorov Papa Rimskij Oleksandr VI Bordzhia 2002 Azazel Lavrentij Arkadijovich Mizin 2002 Pid dahami velikogo mista Dimov 2003 Idiot Ivan Fedorovich Yepanchin 2005 Majster i Margarita Voland 2006 Karnavalna nich 2 abo 50 rokiv potomu ansambl lozhkariv 2006 Leningradec Mikola Savickij 2006 Sonka Zolota Ruchka Levit Sandanovich 2007 Kalifornijska syuyita film spektakl Vilyam Vorren Sidnej Nikols Marvin Majklz 2007 Likvidaciya Igor Semenovich ezoterik 2008 Nichogo ne vizmesh Aristarh Volodimirovich Vishnevskij 2008 Marevo Afanasij Ivanovich 2008 Ne dumaj pro bilih mavp odin z avtoriv 2009 Verbna nedilya Gennadij Matvijovich Nikitin 2010 Demon i Ada 2011 Dyadechkiv son film spektakl Knyaz K 2011 Novi prigodi Aladdina kazkar 2013 Hutoryanin Pavlo Gnatovich Suhomlinov 2015 Bez kordoniv GeorgijNagorodi red Zasluzhenij artist RRFSR 1969 Narodnij artist RRFSR 1977 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1979 Laureat Derzhavnoyi premiyi RRFSR imeni brativ Vasilyevih za rol Samohvalova u filmi Sluzhbovij roman 1979 Laureat premiyi Uryadu Sankt Peterburga v galuzi literaturi mistectva i arhitekturi Narodnij artist SRSR 1984 Orden Druzhbi 17 grudnya 1994 za zaslugi pered narodom pov yazani z rozvitkom rosijskoyi derzhavnosti dosyagnennyami v praci nauci kulturi mistectvi zmicnennyam druzhbi i spivpraci mizh narodami 17 Laureat premiyi Zolotij sofit za najkrashu cholovichu rol 1997 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 13 lyutogo 2004 za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teatralnogo mistectva 18 19 Laureat premiyi Zolota maska za najkrashu cholovichu rol 2009 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya 5 lyutogo 2009 za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teatralnogo mistectva i bagatorichnu plidnu diyalnist 20 Orden Doskonalosti Gruziya 2010 21 Pochesnij gromadyanin Tbilisi 2011 22 Pochesnij gromadyanin Sankt Peterburga 2012 23 Primitki red Oleg Basilashvili ishet v Gruzii informaciyu o svoih predkah Arhiv originalu za 16 veresnya 2018 Procitovano 27 lyutogo 2020 Veligzhanina A 5 muzhej Tatyany Doroninoj Komsomolskaya pravda 2003 22958 sichen USLYShIM LI DRUG DRUGA OLEG BASILAShVILI O RASPADE SSSR Basilashvili o rabskom mentalitete russkogo naroda Basilashvili Lenina ya by prichislil k govnu Larina Kseniya 16 serpnya 2008 Kulturnyj shok Rossiya i Gruziya esli u nas obshee budushee Eho Moskvy Arhiv originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 27 lyutogo 2020 Rossiya Gruziya chto dalshe Teatral 1 veresnya 2008 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 27 lyutogo 2020 Volodin Andrej 22 chervnya 2014 Eta vojna ne za pravoe delo Rosbalt ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 27 lyutogo 2020 Basilashvili podderzhivaet Makarevicha Radio Svoboda 25 serpnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2020 Basilashvili Travlya Makarevicha eto pozor Hartiya 97 26 serpnya 2014 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 27 lyutogo 2020 Akter Basilashvili pokayalsya za agressiyu Rossii protiv Ukrainy Mne stydno chto nasha strana Politeka ros 9 kvitnya 2020 Procitovano 13 lipnya 2023 Ukraina vklyuchila Ahedzhakovu Makarevicha i Zemfiru v belyj spisok deyatelej kultury Novaya gazeta 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 27 lyutogo 2020 Makarevich vozglavil Belyj spisok MinKulta Ukrainy Russkaya sluzhba Bi bi si 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 9 veresnya 2015 Procitovano 27 lyutogo 2020 Akopov Pyotr 30 lipnya 2015 Popavshie v spisok druzej Ukrainy obeskurazheny Vzglyad ru Arhiv originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 27 lyutogo 2020 Basilashvili Mironov Frejndlih i drugie podpisali pismo protiv vojny v Ukraine Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly Procitovano 13 lipnya 2023 toshi djaa 15 travnya 2017 Oleg Basilashvili i Galina Mshanskaya bolshe poluveka lyubvi predannosti i vzaimnosti Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 26 veresnya 2020 Ukaz Prezidenta RF vid 17 grudnya 1994 2197 Ukaz Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi vid 13 lyutogo 2004 190 Oleg Basilashvili Alisa Frejndlih i Eduard Kochergin nagorodzheni ordenom Za zaslugi pered Vitchiznoyu Arhiv originalu za 26 veresnya 2007 Procitovano 30 bereznya 2010 Ukaz Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi vid 5 lyutogo 2009 roku 117 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2013 Procitovano 30 bereznya 2010 Rustavi 2 Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2011 Basilashvili stal pochetnym grazhdaninom Tbilisi Interfaks Interfaks 10 10 2011 ros Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 30 travnya 2016 Basilashvili stal pochetnym grazhdaninom Tbilisi Interfaks 10 10 2011 ros Oleg Basilashvili stal pochetnym grazhdaninom RIA Novosti 23 05 2012 ros Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 30 travnya 2016 Oleg Basilashvili stal pochetnym grazhdaninom RIA Novosti 23 05 2012 ros Posilannya red Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Basilashvili Oleg ValerianovichEnciklopediya Krugosvet Arhivovano 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Gosudarstvennyj akademicheskij Bolshoj dramaticheskij teatr ros Biografiya Arhivovano 5 sichnya 2010 u Wayback Machine na sajti Kino Teatr Ru ros Oleg Valerianovich Basilashvili Biograficheskaya spravka Arhivovano 28 veresnya 2009 u Wayback Machine RIA Novosti ros Enciklopediya otechestvennogo kino ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Basilashvili Oleg Valerianovich amp oldid 40501046