Дмитро Миколайович Баринов (рос. Дмитрий Николаевич Баринов, нар. 11 вересня 1996) — російський футболіст, півзахисник клубу «Локомотив» (Москва) та національної збірної Росії.
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 11 вересня 1996 (27 років) | ||||||||||||||||||||||
| Огуднево, Щолковський район, Росія | |||||||||||||||||||||||
| Зріст | 179 см | ||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | ||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Росія | ||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | |||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Локомотив» (Москва) | ||||||||||||||||||||||
| Номер | 6 | ||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||
| 2012—2015 | «Локомотив» (Москва) | ||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||
| ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | |||||||||||||||||||||||
Дмитро Баринов у Вікісховищі |
Клубна кар'єра ред.
Народився 11 вересня 1996 року у селі Огуднево біля Москви. Вихованець підмосковного футболу. Починав займатися в місцевій огудневській фізкультурно-спортивній школі «Селена», потім у школах щолковського «Спартака» і фрязінського «Олімпу». Після цього перебрався в училище олімпійського резерву «Майстер-Сатурн», що знаходиться в Єгор'євську. Там займався під керівництвом Сергія Кіщенка. Виступав за юнацьку команду «Сатурна».
Провівши в раменському клубі два з половиною роки, 2012 року Баринов перейшов до Академії московського «Локомотива», де потрапив до команди 1996-го року народження, яку тренував Микола Ульянов. З початку 2013 року Сергій Полстянов почав залучати юного півзахисника до тренувань молодіжного складу «залізничників». 19 квітня Баринов дебютував у молодіжній першості, на 74-й хвилині гостьового матчу з «Кубанню» (1:1) вийшов на поле замість Микити Саламатова.
16 травня 2015 року він дебютував за першу команду «Локомотива» у матчі проти казанського «Рубіну» (3:0) в російській Прем'єр-лізі. У сезоні 2016/17 він виграв з командою Кубок Росії, а наступного року і чемпіонат Росії.
22 травня 2019 року в фінальній грі Кубка Росії проти «Уралу» (1:0) Дмитро Баринов, який став автором єдиного гола і приніс своїй команді трофей, був визнаний найкращим гравцем матчу. 9 липня 2019 року Баринов продовжив контракт із «залізничниками» на чотири роки. 18 вересня 2019 року забив свій дебютний гол за «Локомотив» у єврокубках, відзначившись у ворота німецького «Баєра 04» (2:1), в рамках групового етапу Ліги чемпіонів 2019/20.
Виступи за збірні ред.
2013 року дебютував у складі юнацької збірної Росії (U-17), складеної з гравців 1996-го року, у товариських матчах. У п'яти проведених поєдинках зумів відзначитися один раз. В офіційних зустрічах під егідою УЄФА вперше зіграв на стадії елітного відбіркового раунду на Євро-2013. Першу гру зі словенцями провів з першої до останньої хвилини. І саме забитий ним на 37-й хвилині м'яч, після якого рахунок став 2:1, приніс першу перемогу збірній. У наступних матчах Росія обіграла збірну Англії і поступилася Португалії. В обох поєдинках Дмитро провів по 69 хвилин, обидва рази поступаючись місцем на полі Олександру Головіну. Незважаючи на поразку в останній грі, збірна Росії кваліфікувалась на юнацький чемпіонат Європи в Словаччині. У фінальному турнірі Баринов взяв участь у всіх іграх, крім однієї. Він не зіграв у стартовій грі проти збірної України. Півфінальна зустріч зі збірною Швеції завершилася нульовою нічиєю. У серії післяматчевих пенальті, яка завершилася з рахунком 10:9 на користь росіян, Баринов свій удар реалізував. Фінальна зустріч з Італією також завершилася «сухою» нічиєю, а в серії пенальті російська збірна здобула гору 5:4 і стала чемпіоном Європи.
Пізніше він представляв юнацьку збірну Росії до 19 років на юнацькому чемпіонаті Європи 2015 року в Греції, де Росія посіла друге місце, а Баринов забив один гол у матчі групового етапу проти Іспанії (3:1). Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 22 іграх, відзначившись 2 забитими голами.
Протягом 2015–2017 років залучався до складу молодіжної збірної Росії. На молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах, забив 2 голи.
8 червня 2019 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії, вийшовши на 73-й хвилині на заміну замість Романа Зобніна у матчі відбору до чемпіонату Європи 2020 року зі збірної Сан-Марино (9:0). 11 жовтня 2019 року вперше вийшов у стартовому складі збірної в матчі відбору Євро-2020 з Шотландією, матч закінчився перемогою росіян з рахунком 4:0.
Статистика виступів ред.
Статистика клубних виступів ред.
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | |
| 2014–15 | «Локомотив» (Москва) | ПЛ | 2 | 0 | КР | 0 | 0 | - | - | - | - | 2 | 0 | |
| 2015–16 | ПЛ | 2 | 0 | КР | 2 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | 4 | 0 | |
| 2016–17 | ПЛ | 12 | 0 | КР | 3 | 0 | - | - | - | - | 15 | 0 | ||
| 2017–18 | ПЛ | 16 | 1 | КР | 0 | 0 | ЛЄ | 2 | 0 | СКР | 1 | 0 | 19 | 1 |
| 2018–19 | ПЛ | 23 | 1 | КР | 5 | 1 | ЛЄ | 4 | 0 | СКР | 1 | 0 | 33 | 2 |
| 2019–20 | ПЛ | 12 | 1 | КР | 0 | 0 | ЛЄ | 2 | 1 | СКР | 1 | 0 | 15 | 2 |
| Усього за кар'єру | 67 | 3 | 10 | 1 | 8 | 1 | 3 | 0 | 88 | 3 |
Статистика виступів за збірну ред.
| Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 8-6-2019 | Саранськ | Росія | 9 – 0 | Сан-Марино | Відбір до ЧЄ 2020 | - | 73' |
| 11-6-2019 | Нижній Новгород | Росія | 1 – 0 | Кіпр | Відбір до ЧЄ 2020 | - | 78' |
| 6-9-2019 | Глазго | Шотландія | 1 – 2 | Росія | Відбір до ЧЄ 2020 | - | 66' 70' |
| 10-10-2019 | Москва | Росія | 4 – 0 | Шотландія | Відбір до ЧЄ 2020 | - | |
| Усього | Матчів | 4 | Голів | 0 |
Титули і досягнення ред.
- Чемпіон Росії (1):
- Володар Кубка Росії (4):
- Володар Суперкубка Росії (1):
- Чемпіон Європи (U-17): 2013
Примітки ред.
- ↑ Надежда Гущина. (18 травня 2013). (рос.). Gudok.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 28 січня 2021.
- Кубань (мол.) — Локомотив (мол.) 1:1 (рос.). Sportbox.ru. 19 квітня 2013. Архів оригіналу за 24 травня 2013.
- Победа над «Рубином» (рос.). «Локомотив». 16 травня 2015. Процитовано 11 червня 2019.
- «Локомотив» - чемпион!. «Локомотив». Процитовано 11 червня 2019.
- Спасибо, парни! (рос.). «Локомотив». 13 травня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
- . Чемпионат.com. 22 травня 2019. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
- Дмитрий Баринов (рос.). RFS.ru. Архів оригіналу за 24 травня 2013.
- Словенія (U-17) - Росія — U-17) 1:2 (рос.). Sportbox.ru. 23 березня 2013. Архів оригіналу за 24 травня 2013.
- Євген Трушин, Євген Вагін. (29 березня 2013). На Євро через ураження (рос.). «Газета.Ru».
- Росія (U-17) — Швеція (U-17) 0:0 (рос.). Чемпионат.сом. 14 травня 2013. Архів оригіналу за 22 травня 2013.
- Сборная России – чемпион Евро-2013! (рос.). RFS.ru. 17 травня 2013. Архів оригіналу за 23 травня 2013.
Посилання ред.
- Баринов Дмитро Миколайович на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Баринов Дмитро Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Баринов Дмитро Миколайович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Баринов Дмитро Миколайович на сайті Eu-football.info (англ.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |