www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балканоромська мова також відома як балканоциганська мова група говірок діалектний континуум використовувана ромськими г

Балканоромська мова

Балканоромська мова (також відома як балканоциганська мова) — група говірок, діалектний континуум, використовувана ромськими громадами Балканів у таких країнах, як Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Косово, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Туреччина, Чорногорія тощо. Балканоромська мова є типовою усною мовою. Загалом залишилося близько 763 670 мовців.

Балканоромська мова
Поширена в Албанія, Болгарія, Греція, Косово, Молдова, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Туреччина, Хорватія, Чорногорія, Україна
Етнічність Роми, Jerlídes (Пн. Македонія, південна Сербія).
Носії 563,670 (2013)
Писемність безписемна, латиниця, кирилиця
Класифікація
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 rmn
Розповсюдженість балканоромської мовної групи

Класифікація Редагувати

Індоєвропейські мови

Історія Редагувати

Більшість людей, які розмовляють балканоромськими мовами, — це самі роми. Ще одне значення приставки «ром» — це хтось ромської етнічної приналежності. Самі ж роми за загальнонауковою думкою є індійського походження. Балканоромські мовці протягом багатьох років постійно мігрували всією Європою, через що з часом утворилися різноманітні говірки-діалекти. Хоча ромські народи походять із західної півночі Індії, наразі їхньою основною домівкою стала саме Європа.

Діалекти Редагувати

На балканських говірках, також звані Балкани I, говорять в Албанії, Болгарії, Греції, Ірані, Косові, Молдові, Північній Македонії, Румунії, Сербії, Туреччині, Чорногорії, а також Україні. До цієї групи належать, серед іншого, ромські говірки народів Арлі (Греція, Косово, Північна Македонія), Сепечідес (Греція, Туреччина), Урсарі (Молдова, Румунія) та кримських ромів (Україна).

Діалекти Зіса, які також називаються Балканами II, є окремим підрозділом у межах балканської групи: говірки буґурджи, дріндари та калайджи поширені у Північній Македонії, Косові та північній і центральній Болгарії.

Ельшик використовує таку класифікацію діалектів (географічний розподіл за Я. Матрасом):

Підгрупа Діалект Місце
Південнобалканські Прізренський Косово
Арлі Греція, Албанія, Північна Македонія, Косово
Прілепський північна Македонія
Kyrymitika Україна
Софійський Ерлі Софія (Болгарія)
Зарґарський Іран
Сепечи (Sepeči) північна Греція, Туреччина
Румелійський Європейська частина сучасної Туреччини, історично звана Румелією
Північнобалканська Буґурджі (Bugurdži) Північна Македонія, Косово
Razgrad Drindari північно-східна Болгарія
Pazardžik Kalajdži Болгарія та іммігранти у Північній Македонії та Косові

Фонологія Редагувати

Звуковий склад ромської мови суттєво не відрізняється від інших європейських мов, переважна більшість яких належить до індоєвропейської родини. Приголосна система балканоромської мови виділяється серед європейських мов однією важливою особливістю: наявністю придихових проривних приголосних, притаманні для індійських мов.

Приклади Редагувати

Ромською Буґурджи (Пн. Македонія) Ромською Арлі (Пн. Македонія) Українською
Lačho [to] saba[h]i. Lačho [o] sabalje. Доброго ранку.
Lačho [to] zi[e]s. Lačho [o] dive. Доброго дня.
Lačhi [ti] rat. Lačhi [i] rat. Добраніч.
Sar isi to anav? Sar si tiro anav? Як тебе звати?
Mo anav isi Elvis. Mo anav si Elvis. Моє ім'я Елвіс.
Isinom lošalo kaj avdom tut! Šukar te dikhav tut! Приємно познайомитися!
Isinan prandime? Sijan li romnjakoro? Чи ти одружений?
Va, me isinom prandime. Va, me sijum romnjakoro. Так, я одружений.
Na, me isinom biprandime. Na, me sijum biromnjakoro. Ні, я неодружений.
Me isi man raklija. Me si ma raklija. Я маю дівчину.
Цифри Ромською (транскрипція) Буквальний переклад
1 jekh (єкх) 1
2 duj (дуй) 2
3 trin (трін) 3
4 štar (штар) 4
5 panc (панц) 5
6 šov (шов) 6
7 eftá (ефтá) 7
8 oxtó (охтó) 8
9 enjá (еня́) 9
10 deš (деш) 10
11 dešujekh (дешуєкх) 10 + 1
12 dešuduj (дешудуй) 10 + 2
13 dešutrín (дешутрі́н) 10 + 3
14 dešuštár (дешушта́р) 10 + 4
15 dešupánc (дешупа́нц) 10 + 5
16 dešušóv (дешушо́в) 10 + 6
17 dešueftá (дешуефта́) 10 + 7
18 dešuoxtó (дешуохто́) 10 + 8
19 dešuenjá (дешуеня́) 10 + 9
20 biš (біш) 20
21 biš-te-jekh (біш-те-єкх) 20 і 1
22 biš-te-duj (біш-те-дуй) 20 і 2
23 biš-te-trin (біш-те-трін) 20 і 3
24 biš-te-štar (біш-те-штар) 20 і 4
25 biš-te-panc (біш-те-панц) 20 і 5
30 tranda (транда) 30
40 saranda (саранда) 40
50 pinda (пінда) 50
100 šol (шол) 100

Словниковий запас Редагувати

Турецький лексичний вплив є визначальною і надзвичайно важливою частиною ромських говірок на Балканах. Утім більшість слів мають перське походження. Позики перської, вірменської та візантійської грецької мови складають доєвропейський словниковий запас. Зрештою, важко простежити певне походження усіх слів, оскільки слова балканських ромів походять з багатьох джерел, а джерела цих мов створюють складну головоломку.

Граматика Редагувати

Турецька граматика відіграла велику роль у балканоромській мові. Використання турецького дієвідмінювання широко вбудовано у балканоромське словотворення та часто важко визначити різницю між граматикою двох мов. Частка балканоромської граматики походить із турецьких усних парадигм поряд з неабияким грецьким впливом, саме тому багато фахівців розглядають мову як "змішану", і тому важко зрозуміти, де одна мова закінчується, а інша починається. Усі ромські говірки використовують грецькі іменні закінчення чоловічого роду.

Морфологія Редагувати

На морфологію балканоромської мови знову-таки сильно вплинули як турецька, так грецька мови. Багато людей розглядають цю мову як своєрідний плавильний котел, оскільки вона зазнала так багато різних впливів. Хоча турецька та грецька мови найбільше вплинули на балканоромську мову, також і йнші мови, такі як вірменська, брали у цьому участь. Частка підґрунтя балканромських мов походить від середньовічних мов північній Індії.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Silverman, Carol (14 лютого 2012). Romani Routes: Cultural Politics and Balkan Music in Diaspora. Oxford University Press. Процитовано 15 грудня 2017 — через Google Books. 
  2. Brian D. Joseph (2003). (PDF). У W. Frawley. Oxford International Encyclopedia of Linguistics (The Ohio State University: Oxford University Press) 1: 153–155. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 15 вересня 2019. 
  3. Matras, Yaron (1 червня 1995). Romani in Contact: The history, structure and sociology of a language. John Benjamins Publishing. Процитовано 15 грудня 2017 — через Google Books. 
  4. (рос.) Татьяна В. Венцель & Лев Н. Черенков. 1976. “Диалекты цыганского языка”. Языки Азии и Африки I, 283-332. Москва: Наука.
  5. . Britannica.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 15 грудня 2017. 
  6. "Romani Dialects" [ 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]. ROMLEX. Karl-Franzens-Universität Graz.Romani.uni-graz.at
  7. (PDF). Mahimahi.uchicago.edu. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 15 грудня 2017. 
  8. Friedman, Victor A. (6 червня 2013). . Romani Studies 23 (1): 107–120. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017 — через Project MUSE. 
  9. (PDF). Mahimahi.uchicago.edu. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2017. 
  10. Gardani, Francesco; Arkadiev, Peter; Amiridze, Nino (11 грудня 2014). Borrowed Morphology. Walter de Gruyter GmbH & Co KG. Процитовано 15 грудня 2017 — через Google Books. 
  11. Matras, Yaron; Bakker, Peter; Ki?u?chukov, Khristo (1 січня 1997). . John Benjamins Publishing. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 15 грудня 2017 — через Google Books. 

Зовнішні посилання Редагувати

Wikimedia Incubator
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії {{{3}}} мовою {{{4}}}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Balkanoromska mova takozh vidoma yak balkanociganska mova grupa govirok dialektnij kontinuum vikoristovuvana romskimi gromadami Balkaniv u takih krayinah yak Albaniya Bosniya i Gercegovina Bolgariya Greciya Kosovo Pivnichna Makedoniya Rumuniya Serbiya Turechchina Chornogoriya tosho Balkanoromska mova ye tipovoyu usnoyu movoyu Zagalom zalishilosya blizko 763 670 movciv 1 Balkanoromska movaPoshirena v Albaniya Bolgariya Greciya Kosovo Moldova Pivnichna Makedoniya Rumuniya Serbiya Turechchina Horvatiya Chornogoriya UkrayinaEtnichnist Romi Jerlides Pn Makedoniya pivdenna Serbiya Nosiyi 563 670 2013 Pisemnist bezpisemna latinicya kirilicyaKlasifikaciya Indoyevropejski Indoiranski Indoarijski movi Zahidna zona RomskiOficijnij statusKodi moviISO 639 3 rmnRozpovsyudzhenist balkanoromskoyi movnoyi grupi Zmist 1 Klasifikaciya 2 Istoriya 3 Dialekti 4 Fonologiya 4 1 Prikladi 5 Slovnikovij zapas 6 Gramatika 6 1 Morfologiya 7 Primitki 8 Zovnishni posilannyaKlasifikaciya RedaguvatiIndoyevropejski movi Indoiranski moviIndoarijski moviPromizhni viddiliZahidna zonaRomski moviBalkanoromska mova dd dd dd dd dd Istoriya RedaguvatiBilshist lyudej yaki rozmovlyayut balkanoromskimi movami ce sami romi She odne znachennya pristavki rom ce htos romskoyi etnichnoyi prinalezhnosti 1 Sami zh romi za zagalnonaukovoyu dumkoyu ye indijskogo pohodzhennya 2 Balkanoromski movci protyagom bagatoh rokiv postijno migruvali vsiyeyu Yevropoyu cherez sho z chasom utvorilisya riznomanitni govirki dialekti Hocha romski narodi pohodyat iz zahidnoyi pivnochi Indiyi narazi yihnoyu osnovnoyu domivkoyu stala same Yevropa 3 Dialekti RedaguvatiNa balkanskih govirkah takozh zvani Balkani I govoryat v Albaniyi Bolgariyi Greciyi Irani Kosovi Moldovi Pivnichnij Makedoniyi Rumuniyi Serbiyi Turechchini Chornogoriyi a takozh Ukrayini Do ciyeyi grupi nalezhat sered inshogo romski govirki narodiv Arli Greciya Kosovo Pivnichna Makedoniya Sepechides Greciya Turechchina Ursari Moldova Rumuniya ta krimskih romiv Ukrayina Dialekti Zisa yaki takozh nazivayutsya Balkanami II ye okremim pidrozdilom u mezhah balkanskoyi grupi govirki bugurdzhi drindari ta kalajdzhi poshireni u Pivnichnij Makedoniyi Kosovi ta pivnichnij i centralnij Bolgariyi Elshik vikoristovuye taku klasifikaciyu dialektiv geografichnij rozpodil za Ya Matrasom Pidgrupa Dialekt MiscePivdennobalkanski Prizrenskij KosovoArli Greciya Albaniya Pivnichna Makedoniya KosovoPrilepskij pivnichna MakedoniyaKyrymitika Ukrayina 4 Sofijskij Erli Sofiya Bolgariya Zargarskij IranSepechi Sepeci pivnichna Greciya TurechchinaRumelijskij Yevropejska chastina suchasnoyi Turechchini istorichno zvana Rumeliyeyu 5 Pivnichnobalkanska Bugurdzhi Bugurdzi Pivnichna Makedoniya Kosovo 6 Razgrad Drindari pivnichno shidna BolgariyaPazardzik Kalajdzi Bolgariya ta immigranti u Pivnichnij Makedoniyi ta KosoviFonologiya RedaguvatiZvukovij sklad romskoyi movi suttyevo ne vidriznyayetsya vid inshih yevropejskih mov perevazhna bilshist yakih nalezhit do indoyevropejskoyi rodini Prigolosna sistema balkanoromskoyi movi vidilyayetsya sered yevropejskih mov odniyeyu vazhlivoyu osoblivistyu nayavnistyu pridihovih prorivnih prigolosnih pritamanni dlya indijskih mov Prikladi Redaguvati Romskoyu Bugurdzhi Pn Makedoniya Romskoyu Arli Pn Makedoniya UkrayinskoyuLacho to saba h i Lacho o sabalje Dobrogo ranku Lacho to zi e s Lacho o dive Dobrogo dnya Lachi ti rat Lachi i rat Dobranich Sar isi to anav Sar si tiro anav Yak tebe zvati Mo anav isi Elvis Mo anav si Elvis Moye im ya Elvis Isinom losalo kaj avdom tut Sukar te dikhav tut Priyemno poznajomitisya Isinan prandime Sijan li romnjakoro Chi ti odruzhenij Va me isinom prandime Va me sijum romnjakoro Tak ya odruzhenij Na me isinom biprandime Na me sijum biromnjakoro Ni ya neodruzhenij Me isi man raklija Me si ma raklija Ya mayu divchinu Cifri Romskoyu transkripciya Bukvalnij pereklad1 jekh yekh 12 duj duj 23 trin trin 34 star shtar 45 panc panc 56 sov shov 67 efta efta 78 oxto ohto 89 enja enya 910 des desh 1011 desujekh deshuyekh 10 112 desuduj deshuduj 10 213 desutrin deshutri n 10 314 desustar deshushta r 10 415 desupanc deshupa nc 10 516 desusov deshusho v 10 617 desuefta deshuefta 10 718 desuoxto deshuohto 10 819 desuenja deshuenya 10 920 bis bish 2021 bis te jekh bish te yekh 20 i 122 bis te duj bish te duj 20 i 223 bis te trin bish te trin 20 i 324 bis te star bish te shtar 20 i 425 bis te panc bish te panc 20 i 530 tranda tranda 3040 saranda saranda 4050 pinda pinda 50100 sol shol 100Slovnikovij zapas RedaguvatiTureckij leksichnij vpliv ye viznachalnoyu i nadzvichajno vazhlivoyu chastinoyu romskih govirok na Balkanah Utim bilshist sliv mayut perske pohodzhennya Poziki perskoyi virmenskoyi ta vizantijskoyi greckoyi movi skladayut doyevropejskij slovnikovij zapas Zreshtoyu vazhko prostezhiti pevne pohodzhennya usih sliv oskilki slova balkanskih romiv pohodyat z bagatoh dzherel a dzherela cih mov stvoryuyut skladnu golovolomku 7 Gramatika RedaguvatiTurecka gramatika vidigrala veliku rol u balkanoromskij movi Vikoristannya tureckogo diyevidminyuvannya shiroko vbudovano u balkanoromske slovotvorennya ta chasto vazhko viznachiti riznicyu mizh gramatikoyu dvoh mov Chastka balkanoromskoyi gramatiki pohodit iz tureckih usnih paradigm 8 poryad z neabiyakim greckim vplivom 9 same tomu bagato fahivciv rozglyadayut movu yak zmishanu i tomu vazhko zrozumiti de odna mova zakinchuyetsya a insha pochinayetsya Usi romski govirki vikoristovuyut grecki imenni zakinchennya cholovichogo rodu 10 Morfologiya Redaguvati Na morfologiyu balkanoromskoyi movi znovu taki silno vplinuli yak turecka tak grecka movi Bagato lyudej rozglyadayut cyu movu yak svoyeridnij plavilnij kotel oskilki vona zaznala tak bagato riznih vpliviv Hocha turecka ta grecka movi najbilshe vplinuli na balkanoromsku movu takozh i jnshi movi taki yak virmenska brali u comu uchast Chastka pidgruntya balkanromskih mov pohodit vid serednovichnih mov pivnichnij Indiyi 11 Primitki Redaguvati a b Silverman Carol 14 lyutogo 2012 Romani Routes Cultural Politics and Balkan Music in Diaspora Oxford University Press Procitovano 15 grudnya 2017 cherez Google Books Brian D Joseph 2003 THE BALKAN LANGUAGES PDF U W Frawley Oxford International Encyclopedia of Linguistics The Ohio State University Oxford University Press 1 153 155 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2019 Matras Yaron 1 chervnya 1995 Romani in Contact The history structure and sociology of a language John Benjamins Publishing Procitovano 15 grudnya 2017 cherez Google Books ros Tatyana V Vencel amp Lev N Cherenkov 1976 Dialekty cyganskogo yazyka Yazyki Azii i Afriki I 283 332 Moskva Nauka Rumelia historical area Europe Britannica com Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2014 Procitovano 15 grudnya 2017 Romani Dialects Arhivovano 28 listopada 2021 u Wayback Machine ROMLEX Karl Franzens Universitat Graz Romani uni graz at 100 Years of Gypsy Studies PDF Mahimahi uchicago edu Arhiv originalu za 4 travnya 2012 Procitovano 15 grudnya 2017 Friedman Victor A 6 chervnya 2013 Compartmentalized grammar The variable non integration of Turkish verbal conjugation in Romani dialects Romani Studies 23 1 107 120 Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 15 grudnya 2017 cherez Project MUSE The Banff Papers PDF Mahimahi uchicago edu Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 15 grudnya 2017 Gardani Francesco Arkadiev Peter Amiridze Nino 11 grudnya 2014 Borrowed Morphology Walter de Gruyter GmbH amp Co KG Procitovano 15 grudnya 2017 cherez Google Books Matras Yaron Bakker Peter Ki u chukov Khristo 1 sichnya 1997 The Typology and Dialectology of Romani John Benjamins Publishing Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 15 grudnya 2017 cherez Google Books Zovnishni posilannya Redaguvati nbsp Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi 3 movoyu 4 angl Romska mova v Makedoniyi u tretomu tisyacholitti progres i problemi Arhivovano 10 travnya 2013 u Wayback Machine Viktor Fridman angl Romska mova v Respublici Makedoniya status vikoristannya ta sociolingvistichna perspektiva Viktor Fridman angl Majbutnye movi Arhivovano 11 grudnya 2019 u Wayback Machine angl Good News ROMANI BALKAN Trejler filmu pro narod ta movu Ursari Arhivovano 20 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Romska mova Urok 1 Osnovni spilkuvannya chastina 1 Arhivovano 20 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Romska mova Urok 1 Osnovni spilkuvannya chastina 2 Arhivovano 20 bereznya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balkanoromska mova amp oldid 39833815