www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балабіна Фея Іванівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балабіна Фея Іванівна Балабіна справжнє ім я Фео

Балабіна Фея Іванівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балабіна.

Фея Іванівна Балабіна (справжнє ім'я — Феона; 1910—1982) — радянська балерина, солістка Кіровського театру, балетмейстер і балетний педагог. Заслужена артистка РРФСР (1939). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1957). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947).

Балабіна Фея Іванівна
Народилася 11 (24) червня 1910
Ростов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія
Померла 3 травня 1982(1982-05-03) (71 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Поховання
Серафимівське кладовищеd : 

Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність балерина
Alma mater Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Заклад ЛАТОБ імені С. М. Кірова
У шлюбі з Сергеєв Костянтин Михайлович
Нагороди

Життєпис ред.

Феона Балабіна народилася 29  травня (11 червня) 1910 року в Ростові-на-Дону в робітничій родині. Проживала по вулиці Шаумяна в будинку № 58.. З дитинства захопилася балетом і там же, в Ростові-на-Дону, отримала хореографічну освіту. Вже у 1925 році вона була солісткою оперно-балетного колективу.

Потім переїхала до Ленінграду, де в 1926—1929 роках навчалася на курсах при Ленінградському хореографічному училищі у педагогів Марії Романової (Уланової) та Катерини Гейденрейх. У 1931 році закінчила ЛХУ (клас Агріппіни Ваганової), по закінченні тут же була зарахована до штату Ленінградського академічного театру опери і балету імені С. М. Кірова, де працювала до кінця кар'єри (з маленькою перервою), дебютувавши в партії Тао Хоа в балеті «Червоний мак» Рейнгольда Глієра.

У 1935—1936 роках Феона Балабіна виступала в Михайлівському театрі (ЛМАТОБ) у партіях Класичної танцівниці («Світлий струмок»), Сванільди та Фадетти. Потім вона повернулася до театру імені Кірова, де виступала в головних партіях і пропрацювала чверть століття (з 1931 по 1956 роки), залишивши сцену у віці 46 років.

«За складом дарування Балабіній властиві жвавість, безпосередність, оптимістичність, та жонглерська чіткість і бравурність віртуозності, в якій відчуваєш природне виявлення почуття радості буття», — говорив композитор і музикознавець Валеріан Богданов-Березовський."Балабіна — перенесена в сучасність П. Леньяні, збагачена досягненнями, зробленими нашим балетом у галузі хореографічної виразності ". (Микола (Ніл) Носілов). "Хто хоч раз бачив Балабіну в одній з її численних ролей, той, безсумнівно, зберіг у своїй пам'яті каскад блискучих, філігранно відточених, віртуозних танців. Але це не холодний блиск блискучого діаманта це бризкаючі через край життєстверджуючі людські почутт ". (Михайло Михайлов)..

«Виконувала комедійні й драматичні ролі, однак визначальною фарбою її творчої палітри була заразлива життєрадісність. Героїні Балабіної, веселі, завзяті, безпосередні, розкривалися в танці terre-a-ter-ном, блискучому і технічно бездоганному».

(Г.М.Добровольська)

(фр. Terre-à-terre (буквально — пересічний, буденний) — танець, заснований на рухах, виконуваних на підлозі ( par terre) в протилежність танцю, заснованому на стрибках) (О. А. Ільїна).

Феона Балабіна танцювала Одетту-Оділлію в «Лебединому озері» Петра Чайковського у Ленінграді в ті ж роки, коли в тій же партії виступала на сцені Большого театру в Москві видатна балерина Галина Уланова і виконання різних балерин порівнювалося. Якщо образ у виконанні Уланової був ефемерний, повітряний, як би «потойбічний», позаземний, піднесено-поетичний, то Фея Балабіна була такою, що міцно стоїть «народною і зрозумілою простій радянській людині» Одетт та віртуозною Оділлієй. Її безпосередність була приголомшливою.

Одночасно з виступами в театрі, з 1947 року викладала в Ленінградському хореографічному училищі (нині Академія російського балету імені А. Я. Ваганової). У 1953—1964 роках вона також обіймала посаду педагога-репетитора балетної трупи Маріїнського театру імені С. М. Кірова.

Виконувані балетні партії: Кітрі («Дон Кіхот»), Жанна («Полум'я Парижа»), Маша («Лускунчик»), Есмеральда (Пуні), Паскуала — перша виконавиця («Лауренсія»), Цар-Дівиця («Коник-Горбоконик»), Нікія та Гамзатті («Баядерка»), Гюльнара («Корсар»), Нуне («Гаяне»), Параша і Коломбіна («Мідний вершник»), Біла кішечка, феї Діамантів, Канарок і Віолант («Спляча красуня»), Наташа («Тетяна»), Аліса («Раймонда», ред. 1938), Балерина («Петрушка»), Коломбіна («Карнавал»), Дівчина-краса («Весняна казка»), Одетта-Оділлія («Лебедине озеро», а також Лебідь і Оділлія — в ред. А. Я. Ваганової), Аврора («Спляча красуня», 1943), Зарема, Ліза, Попелюшка («Попелюшка» — брала участь у постановці як асистент балетмейстера).

У 1956 році покинула сцену у віці 45 років.

В 1962 році Феона Балабіна була призначена художнім керівником Ленінградського хореографічного училища, яким керувала до 1973 року. Вона навіть випустила чоловічий клас (серед учнів — балетмейстер-репетитор Кіровського театру Геннадій Селюцький, класичний танцівник і соліст балету Анатолій Нисневич, класичний танцівник і балетмейстер Сергій Вікулов, соліст балету і балетмейстер Ігор Чернишов).

Працювала також у Болгарії: у 1958—1959 та 1960—1961 роках була педагогом Софійській опери; а в 1975 році — репетитором і балетмейстером Софійського народного оперного театру. На софійській сцені Феона Балабіна поставила балет «В боротьбі за звільнення» А. Райчева (за її власним сценарієм), концертну програму, перенесла на сцену цього театру балет «Спляча красуня».

Автор статті-спогади «Навчати і вчитися», у збірнику: А. Я. Ваганова, Л., 1958.

В останні роки залишила педагогічну діяльність, жила самотньо. 3 травня 1982 року Феона Балабіна загинула в Єревані від вибуху побутового газу.

Похована в Санкт-Петербурзі на Серафимівському кладовищі поруч з сином.

Родина: Феона Балабіна була першою дружиною артиста балету і балетмейстера Костянтина Сергєєва (1910—1992), син — артист балету Маріїнського театру Микола Сергєєв, загинув у 1973 році в 27 років у автокатастрофі.

Нагороди та премії ред.

  • Сталінська премія другого ступеня (1947) — за постановку балетного спектаклю «Попелюшка» С. С. Прокоф'єва
  • заслужена артистка РРФСР (1939)
  • заслужений діяч мистецтв РРФСР (1957)

Праці ред.

  • Балабина Ф. Учить и учиться // А. Я. Ваганова. — Л.: Искусство, 1958. (рос.)
  • Балабина Ф. Творить, искать, совершенствоваться // Константин Сергеев. — М., 1978. (рос.)

Бібліографія ред.

  • Носилов Н. Балеты П. И. Чайковского на сцене театра оперы и балета им. С. М. Кирова // П. И. Чайковский на сцене театра оперы и балета им. С. М. Кирова. — Л., 1941.
  • Богданов-Березовский В. А. Я. Ваганова. — М.-Л., 1950.
  • Юбилей Ф. И. Балабиной // Ленинградские театры. — Л., 1956. — № 48.
  • Михайлов М. Жизнерадостное искусство // Вечерний Ленинград: газета. — Л., 1956-29-12.
  • Иванов И. Праздник советской балетной школы // Музыка: журнал. — София, 1959. — № 1.
  • Шмырова Т. Художник советского балета // Вечерний Ленинград. — Л., 1962-22-03.
  • Кремшевская Г. Жизнь в мире танца // Ленинградская правда. — Л., 1970-06-11.
  • Чернова Н. От Гельцер до Улановой. — М., 1979.
  • Ступников И. Балерина и педагог // Ленинградская правда. — Л., 1980-06-11.
  • Землемеров В. Фея Балабина // Музыкальная жизнь: журнал. — 1981. — № 10.
  • Землемеров В. Искусство, освещённое улыбкой // Советский балет: журнал. — 1982. — № 6.
  • Добровольская Г.  // Энциклопедия «Русский балет». — М.: Согласие, 1997. — С. 32.

Примітки ред.

  1. Фотография дома, ныне полуразрушенного [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Сайт о танцах[недоступне посилання з травня 2019](рос.)
  3. Г. Н. Добровольская. // «Энциклопедия Русский балет». — 1997. — С. 32.
  4. О. А. Ильина. // «Энциклопедия Русский балет». — 1997. — С. 554.
  5. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019. 
  6. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 27 березня 2019. 

Посилання ред.

́

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balabina Feya Ivanivna Balabina spravzhnye im ya Feona 1910 1982 radyanska balerina solistka Kirovskogo teatru baletmejster i baletnij pedagog Zasluzhena artistka RRFSR 1939 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1957 Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1947 Balabina Feya IvanivnaNarodilasya 11 24 chervnya 1910 Rostov na Donu Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPomerla 3 travnya 1982 1982 05 03 71 rik Yerevan Virmenska RSR SRSRPohovannya Serafimivske kladovished Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist balerinaAlma mater Akademiya rosijskogo baletu imeni A Ya VaganovoyiZaklad LATOB imeni S M KirovaU shlyubi z Sergeyev Kostyantin MihajlovichNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi ta premiyi 3 Praci 4 Bibliografiya 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepis red Feona Balabina narodilasya 29 travnya 11 chervnya 1910 roku v Rostovi na Donu v robitnichij rodini Prozhivala po vulici Shaumyana v budinku 58 1 Z ditinstva zahopilasya baletom i tam zhe v Rostovi na Donu otrimala horeografichnu osvitu Vzhe u 1925 roci vona bula solistkoyu operno baletnogo kolektivu Potim pereyihala do Leningradu de v 1926 1929 rokah navchalasya na kursah pri Leningradskomu horeografichnomu uchilishi u pedagogiv Mariyi Romanovoyi Ulanovoyi ta Katerini Gejdenrejh U 1931 roci zakinchila LHU klas Agrippini Vaganovoyi po zakinchenni tut zhe bula zarahovana do shtatu Leningradskogo akademichnogo teatru operi i baletu imeni S M Kirova de pracyuvala do kincya kar yeri z malenkoyu perervoyu debyutuvavshi v partiyi Tao Hoa v baleti Chervonij mak Rejngolda Gliyera U 1935 1936 rokah Feona Balabina vistupala v Mihajlivskomu teatri LMATOB u partiyah Klasichnoyi tancivnici Svitlij strumok Svanildi ta Fadetti Potim vona povernulasya do teatru imeni Kirova de vistupala v golovnih partiyah i propracyuvala chvert stolittya z 1931 po 1956 roki zalishivshi scenu u vici 46 rokiv Za skladom daruvannya Balabinij vlastivi zhvavist bezposerednist optimistichnist ta zhonglerska chitkist i bravurnist virtuoznosti v yakij vidchuvayesh prirodne viyavlennya pochuttya radosti buttya govoriv kompozitor i muzikoznavec Valerian Bogdanov Berezovskij 2 Balabina perenesena v suchasnist P Lenyani zbagachena dosyagnennyami zroblenimi nashim baletom u galuzi horeografichnoyi viraznosti Mikola Nil Nosilov Hto hoch raz bachiv Balabinu v odnij z yiyi chislennih rolej toj bezsumnivno zberig u svoyij pam yati kaskad bliskuchih filigranno vidtochenih virtuoznih tanciv Ale ce ne holodnij blisk bliskuchogo diamanta ce brizkayuchi cherez kraj zhittyestverdzhuyuchi lyudski pochutt Mihajlo Mihajlov 2 nbsp Vikonuvala komedijni j dramatichni roli odnak viznachalnoyu farboyu yiyi tvorchoyi palitri bula zarazliva zhittyeradisnist Geroyini Balabinoyi veseli zavzyati bezposeredni rozkrivalisya v tanci terre a ter nom bliskuchomu i tehnichno bezdogannomu G M Dobrovolska 3 nbsp nbsp fr Terre a terre bukvalno peresichnij budennij tanec zasnovanij na ruhah vikonuvanih na pidlozi par terre v protilezhnist tancyu zasnovanomu na stribkah O A Ilyina 4 nbsp Feona Balabina tancyuvala Odettu Odilliyu v Lebedinomu ozeri Petra Chajkovskogo u Leningradi v ti zh roki koli v tij zhe partiyi vistupala na sceni Bolshogo teatru v Moskvi vidatna balerina Galina Ulanova i vikonannya riznih balerin porivnyuvalosya Yaksho obraz u vikonanni Ulanovoyi buv efemernij povitryanij yak bi potojbichnij pozazemnij pidneseno poetichnij to Feya Balabina bula takoyu sho micno stoyit narodnoyu i zrozumiloyu prostij radyanskij lyudini Odett ta virtuoznoyu Odilliyej Yiyi bezposerednist bula prigolomshlivoyu 5 Odnochasno z vistupami v teatri z 1947 roku vikladala v Leningradskomu horeografichnomu uchilishi nini Akademiya rosijskogo baletu imeni A Ya Vaganovoyi U 1953 1964 rokah vona takozh obijmala posadu pedagoga repetitora baletnoyi trupi Mariyinskogo teatru imeni S M Kirova Vikonuvani baletni partiyi Kitri Don Kihot Zhanna Polum ya Parizha Masha Luskunchik Esmeralda Puni Paskuala persha vikonavicya Laurensiya 2 Car Divicya Konik Gorbokonik Nikiya ta Gamzatti Bayaderka Gyulnara Korsar Nune Gayane Parasha i Kolombina Midnij vershnik Bila kishechka feyi Diamantiv Kanarok i Violant Splyacha krasunya Natasha Tetyana Alisa Rajmonda red 1938 Balerina Petrushka Kolombina Karnaval Divchina krasa Vesnyana kazka Odetta Odilliya Lebedine ozero a takozh Lebid i Odilliya v red A Ya Vaganovoyi Avrora Splyacha krasunya 1943 Zarema Liza Popelyushka Popelyushka brala uchast u postanovci yak asistent baletmejstera U 1956 roci pokinula scenu u vici 45 rokiv V 1962 roci Feona Balabina bula priznachena hudozhnim kerivnikom Leningradskogo horeografichnogo uchilisha yakim keruvala do 1973 roku Vona navit vipustila cholovichij klas sered uchniv baletmejster repetitor Kirovskogo teatru Gennadij Selyuckij klasichnij tancivnik i solist baletu Anatolij Nisnevich klasichnij tancivnik i baletmejster Sergij Vikulov solist baletu i baletmejster Igor Chernishov Pracyuvala takozh u Bolgariyi u 1958 1959 ta 1960 1961 rokah bula pedagogom Sofijskij operi a v 1975 roci repetitorom i baletmejsterom Sofijskogo narodnogo opernogo teatru Na sofijskij sceni Feona Balabina postavila balet V borotbi za zvilnennya A Rajcheva za yiyi vlasnim scenariyem koncertnu programu perenesla na scenu cogo teatru balet Splyacha krasunya Avtor statti spogadi Navchati i vchitisya u zbirniku A Ya Vaganova L 1958 6 V ostanni roki zalishila pedagogichnu diyalnist zhila samotno 3 travnya 1982 roku Feona Balabina zaginula v Yerevani vid vibuhu pobutovogo gazu Pohovana v Sankt Peterburzi na Serafimivskomu kladovishi poruch z sinom Rodina Feona Balabina bula pershoyu druzhinoyu artista baletu i baletmejstera Kostyantina Sergyeyeva 1910 1992 sin artist baletu Mariyinskogo teatru Mikola Sergyeyev zaginuv u 1973 roci v 27 rokiv u avtokatastrofi Nagorodi ta premiyi red Stalinska premiya drugogo stupenya 1947 za postanovku baletnogo spektaklyu Popelyushka S S Prokof yeva zasluzhena artistka RRFSR 1939 zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1957 Praci red Balabina F Uchit i uchitsya A Ya Vaganova L Iskusstvo 1958 ros Balabina F Tvorit iskat sovershenstvovatsya Konstantin Sergeev M 1978 ros Bibliografiya red Nosilov N Balety P I Chajkovskogo na scene teatra opery i baleta im S M Kirova P I Chajkovskij na scene teatra opery i baleta im S M Kirova L 1941 Bogdanov Berezovskij V A Ya Vaganova M L 1950 Yubilej F I Balabinoj Leningradskie teatry L 1956 48 Mihajlov M Zhizneradostnoe iskusstvo Vechernij Leningrad gazeta L 1956 29 12 Ivanov I Prazdnik sovetskoj baletnoj shkoly Muzyka zhurnal Sofiya 1959 1 Shmyrova T Hudozhnik sovetskogo baleta Vechernij Leningrad L 1962 22 03 Kremshevskaya G Zhizn v mire tanca Leningradskaya pravda L 1970 06 11 Chernova N Ot Gelcer do Ulanovoj M 1979 Stupnikov I Balerina i pedagog Leningradskaya pravda L 1980 06 11 Zemlemerov V Feya Balabina Muzykalnaya zhizn zhurnal 1981 10 Zemlemerov V Iskusstvo osveshyonnoe ulybkoj Sovetskij balet zhurnal 1982 6 Dobrovolskaya G Enciklopediya Russkij balet M Soglasie 1997 S 32 Primitki red Fotografiya doma nyne polurazrushennogo Arhivovano 28 bereznya 2019 u Wayback Machine ros a b v Sajt o tancah nedostupne posilannya z travnya 2019 ros G N Dobrovolskaya Enciklopediya Russkij balet 1997 S 32 O A Ilina Enciklopediya Russkij balet 1997 S 554 Vserosijskoyi tovaristvo ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Rostovske regionalne viddilennya Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 27 bereznya 2019 Enciklopediya baleta Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2010 Procitovano 27 bereznya 2019 Posilannya red Enciklopediya baletu ros BALABINA Feya Ivanivna Arhivovano 27 bereznya 2019 u Wayback Machine ros Feya Ivanivna Balabina na sajti Belcanto ru Arhivovano 27 bereznya 2019 u Wayback Machine ros Balabina Feya Ivanivna Arhivovano 27 bereznya 2019 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balabina Feya Ivanivna amp oldid 38976287