www.wikidata.uk-ua.nina.az

Багдадська залізниця тур Bağdat Demiryolu нім Bagdadbahn побудована 1903 1940 планувалось з єднання османського міста Ко

Багдадська залізниця

Багдадська залізниця (тур. Bağdat Demiryolu, нім. Bagdadbahn) побудована 1903—1940, планувалось з'єднання османського міста Конья з Багдадом новітньою залізницею довжиною 1600 км через сучасні Туреччину, Сирію й Ірак.

Багдадська залізниця
Країна  Туреччина,  Сирія і  Ірак
Замінений на Турецькі державні залізниці
Оператор Турецькі державні залізниці
Дата офіційного відкриття 1903
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Початкова чи кінцева точка Konya railway stationd і Baghdad Central Stationd
Довжина або відстань 1597 км
Код власника CIOB
 Багдадська залізниця у Вікісховищі
Залізнична станція Адана, Туреччина
Залізнична станція Муслімі, Сирія
Залізнична станція Алеппо, Сирія
Багдадська залізниця: міст на турецько-сирійському кордоні між Мейдан Екбез й Муслімії
Багдадська залізниця на північ від Алеппо

Фінансування і інженерний супровід був німецьких банків і компаній якими в 1890-х була побудована Анатолійська залізниця (Anatolische Eisenbahn) з'єднавши Константинополь, Анкару і Конья. Після завершення будівництва залізниця мала зв'язати Берлін і Багдад, після цього німці планували побудувати порт у Перській затоці.. Османська імперія отримала б збільшення впливу в Аравії. Німецька імперія отримала б доступ до нафтових родовищ Іраку, і залізницею прямий доступ до Басри, минаючи Суецький канал, до східної частини Німецької колоніальної імперії.

Залізниця стала джерелом міжнародних суперечок і однією з причин початку Першої світової війни. Технічна важкість проведення робіт через хребет Тавр і дипломатичні ускладнення призвели до того що на 1915 залізниця була ще на 300 миль не добудована. Це ускладнило її використання у військових діях в Іраку і призвело до окупації британцями Багдада, а Хіджазька залізниця хоч вже встала до дії зазнала нападу партизанів під проводом Лоуренса. Будівництво відновилось в 1930-і роки і було завершено в 1940.

Огляд Редагувати

Закінчена залізниця Берлін-Багдад (і нарешті Басра) дозволила б Німецькій імперії вести торгівлю через порти у Перській затоці і надала би німецькій економіці прямі поставки нафти. Зменшення Британією контролю зовнішньої торгівлі Німецької імперії було стратегічно важливо.

Крім того, залізниця загрожувала Російській імперії, оскільки вона посилила б вплив Німецької імперії на Кавказі і на півночі Персії, де Росія домінувала на ринках.

Наприкінці 19 сторіччя Османська імперія була слабкою, і дешевий імпорт з індустріальної Європи та наслідки катастрофічної війни призвели фінансово країну під контроль Османського управління державного боргу, яке було підконтрольне Великим державам Європейці бачили великий потенціал в слабнуючій імперії, а саме: сільськогосподарські ресурси, а також родовища хрому, сурми, свинцю, цинку та вугілля. Також вельми важливими були нафтові родовища. Вже в 1871 комісія експертів вивчаючи геологію Тигру й Євфрату повідомило про велике нафтове родовище, але не можливість конкурувати з росіянами й американцями через відсутність інфраструктури. У 1901 році німці зробили доповідь про не вичерпність в цьому регіоні нафти.

У 1872 німецький залізничний інженер Вільгельм фон Прессел був підряджений османським урядом для розробки проектів залізниць в Османській імперії. Але приватні структури не були здатні вести будівництво без субсидій, тому османський уряд вніс свою частку через збільшення зовнішнього боргу перед європейськими державами.

Будівництво залізниці Стамбула — Багдад розпочалось в 1888, коли німецький торговець зброєю, Альфред фон Каулла (з Württembergische Vereinsbank) та Георг фон Сименс, управляючий директор Дойче Банком, створили синдикат і отримали концесію від османських керманичів на продовження залізниці Хайдарпаша — Ізміт до Анкари. Таким чином, була створена анатолійська залізнична компанія (SCFOA).

Залізниця до Анкари була побудована в грудні 1892, залізниця була побудована через Ескишехір і було отримано дозвіл на будівництво від Ескишехір до Конья, ця гілка була завершена в липні 1896. Це були перші дві дистанції Багдадської залізниці. В той же час була побудована німецькими інженерами на замовлення султана Гаміда II Хіджазька залізниця.

Османська імперія вирішила будувати залізницю поза дією гармат Британського флоту. Таким чином було вирішено не будувати узбережжям залізницю Іскендерун — Алеппо. Залізниці довелося перетнути Амануські гори велико кошторисними тунелями, у тому числі 8 км тунель між Айран й Февзіпаша.

Багдадська концесія Редагувати

За 1898 й 1899 в османське міністерство громадських робіт надійшло безліч пропозицій на будівництво Багдадської залізниці, але концесію отримав «Дойче Банк». Російська пропозиція була відхилена через можливість зростання російського впливу в Константинополі. Добре фінансований Британський план було відхилено через початок Другої англо-бурської війни. Добре фінансована французька пропозиція була провідною для Імператорської османської залізниці, але таки вони програли пропозиції Дойче Банку.

Інші країни Європи замало приділяли уваги будівництву залізниць до 1903, коли Османський уряд надав дозвіл османських корпорації побудувати залізницю Конья — Багдад. Ця Багдадська залізнична компанія була під контролем декількох німецьких банків.

Росія, Франція та Велика Британія були занепокоєні після 1903 коли вочевидь було будівництво залізниці Берлін — Багдад. Залізниця полегшила б зв'язок з німецькими колоніями в Африці, як то: Німецька Східна Африка та Німецька Південно-Західна Африка (сьогоденні Танзанія та Намібія). Залізниця змогла б зміцнити зв'язки Османської імперії з Німецькою імперією та змінити баланс сил в регіоні.

Незважаючи на дипломатичні негаразди будівництво залізниці розпочалось. Але політичні і географічні перешкоди були на заваді запуску залізниці до початку Першої світової війни у 1914.

Британське бачення залізниці Редагувати

Початкова підтримка Редагувати

Початково Британія була налаштована позитивно на проведення будівництва. З'явились довгі статті в газеті «Таймс» про позитивність будівництва. Було відзначено що Німеччина є важливим торговельним партнером і завдяки торгівлі Велика Британія буде лише у виграші.

Пароплави між війною і врегулюванням Редагувати

Залізниця, без сумніву, конкурувала б з британською торгівлею у Месопатамії, але на багато років пізніше. Але в 1906 Гамбурзько-Американські пароплавні лінії оголосили про відкриття регулярних рейсів між Європою і Перською затокою. Після даремної торговельної війни, британські лінії втратили монополію і прийшли до згоди із своїми суперниками в 1913, про припинення суперництва.

Велика Британія блокує подальше будівництво Редагувати

В 1911 залізнична компанія розпочала будівництво залізниці від Іскендеруна через Алеппо Північною Сирією та Північною Месопотамією. Але младотурки не погоджувались на концесію без збільшення митних зборів від 11 до 14 %. Таке підвищення потребувало згоди всіх учасників концесії, але Велика Британія наложила вето, Сер Едвард Грей заявив в Палаті общин: «… Якщо гроші, які будуть використовуватися для будівництва залізниці, можуть стати на перешкоді Британській торгівлі … Я говорю, ми не погодимось на це збільшення …».

Урегулювання Редагувати

Головні вимоги Великої Британії довелось прийняти: в березні 1914 німецький уряд визнав Південну Месопотамію, а також Центральну і Південну Персію, зоною дії Англо-Перської компанії Перед цим 23 лютого був підписано договір в Лондоні між лордом Інчейп і Багдадською залізничною компанією.

Вплив залізниці на початок Першої світової війни Редагувати

Історики різних країн розходяться в оцінці впливу залізниці на початок Першої світової війни. Від абсолютної відсутності, бо за їх думкою головні розбіжності були узгодженні до початку війни. До провідної, бо можливо це була спроба Німеччини таки стати провідною державою з видобутку і транспортування нафти з Месопотамії.

Під час Першої світової війни Редагувати

В 1915 будівництво залізниці було зупинено в 50 милях на схід від Діярбакиру. Будівництво іншої гілки залізниці зупинилось на схід від Алеппо, в Нусайбині. Третю гілку залізниці було добудовано від Багдада і зупинено між Тікритом й Ель-Кутом. Розрив склав приблизно 300 миль. Крім того, було розпочато проходження трьох тунелів, але жоден не був закінчено до початку війни. Таким чином залізниця мала чотири відокремлені дільниці на початок війни. Час який був потрібен щоб дістатись з Стамбула до Багдада, під час війни становив 22 доби. Загальна довжина 2019 км. Тим самим Османський уряд мав проблеми з перекидання військ та спорядження на Месопотамський фронт. Військові дії в Месопотамії відбувались ізольовано від решти військових дій. Під час війни османські і німецькі продовжували будівництво залізниці, але через нестачу людей і фінансування будівництво було припинено.

Після Першої світової війни Редагувати

В 1919 Версальський договір скасував всі права Німеччини на Багдадську залізницю. Але «Дойче Банк» передав свої активи в швейцарські банки.

Представники Османської імперії, Королівства Італія, Французької республіки і Великої Британії контролювали побудовану частину Багдадської залізниці.

Британська армія бажала добудувати південно-східну ділянку Багдад — Басра. Франція намагалась отримати контроль над центральною частиною залізниці, але переговори затяглися до і після 1923. Американський вплив на Близькому Сході розпочався в 1923, коли Туреччина погодилась на Честерську концесію, і відхилила пропозиції Франції і Англії.

31 березня 1936 Ірак придбав ділянку залізниці на своїй території за £ 494000 UK і розпочав добудовувати залишившуюся ділянку. 15 липня 1940 будівництво залізниці було завершено. За два дня, Тороський Експрес (Toros Ekspresi) попрямував залізницею Стамбул — Багдад без перерви. Раніше бракуюча ланка між Нусайбіном і Киркук сполучалась автобусами.

Пізніше залізниця була продовжена до Басри, таким чином, було з'єднанно Босфор з Перською затокою. Через напружені стосунки між Туреччиною, Сирією й Іраком крізний рух майже відсутній.

Сучасний стан Редагувати

Більша частина залізниці наразі в робочому стані.

Дільниця Топрах-Кале — Нарлі електрифіковано для рудничного транспорту.

Література Редагувати

  • Б. М. Гончар. Потсдамське побачення 1910 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Mehmet Besirli: Die europäische Finanzkontrolle im Osmanischen Reich der Zeit von 1908 bis 1914. Die Rivalitäten der britischen, französischen und deutschen Hochfinanz und der Diplomatie vor dem ersten Weltkrieg am Beispiel der türkischen Staatsanleihen und der Bagdadbahn. Berlin 1999.
  • Benno Bickel: Mit Agatha Christie durch die Schluchten des Taurus. Die Bagdadbahn im Spiegel der Literatur und des Reiseberichts, in Jürgen Franzke (Hrsg.): Bagdadbahn und Hedjazbahn. Deutsche Eisenbahngeschichte im Vorderen Orient. Nürnberg 2003, pages 120—124. ISBN 3-921590-05-1
  • Benno Bickel: Zeittafel Bagdadbahn, in: Jürgen Franzke (Hrsg.): Bagdadbahn und Hedjazbahn. Deutsche Eisenbahngeschichte im Vorderen Orient. Nürnberg 2003, pages 160—162. ISBN 3-921590-05-1
  • H. S. W. Corrigan, «German-Turkish Relations and the Outbreak of War in 1914: A Re-Assessment». Past and Present, No. 36 (April, 1967), pp. 144–152.
  • R. J. W. Evans (British) and Hartmut Pogge Von Strandman (German), The Coming of the First World War — Oxford UP 1990.
  • E. M. Earle Turkey, The Great Powers, and the Bagdad Railway". Russel and Russel (1923; reprint: 1966).
  • Peter Heigl, Schotter für die Wüste. Die Bagdadbahn und ihre deutschen Bauingenieure, Nürnberg 2004. ISBN 3-00-014268-1
  • Morris Jastrow, Jr., The War and the Bagdad Railroad. 1917. ISBN 1402167865
  • William Engdahl, A Century of War: Anglo-American Oil Politics and the New World Order. ISBN 0-7453-2310-3
  • Ruth Henig, The Origins of the First World War. Routledge. 1989, 2nd edition: 2002.
  • Shereen Khairallah, Railways in the Middle East 1856—1948 (Political and Economic Background) . Beirut, Librarie du Liban, 1991. ISBN 1853411213
  • Jürgen Lodemann: Mit der Bagdadbahn durch unbekannte Türkei. Tagebuch einer preiswerten Reise, Eggingen 1990. ISBN 3-92-501662-7
  • Johann Manzenreiter, Die Bagdadbahn als Beispiel für die Entstehung des Finanzimperialismus in Europa (1872—1903) = Bochumer historische Studien, Neuere Geschichte, 2, Bochum 1982.
  • Helmut Mejcher, Die Bagdadbahn als Instrument deutschen wirtschaftlichen Einflusses im Osmanischen Reich, in: Geschichte und Gesellschaft 1 (1975), pages 447—481.
  • Johannes Müller, Syrien und die Hedschasbahn = Dampf und Reise / Überseeische Eisenbahnen. 1/1989.
  • Erika Preissig und Günther Klebes, Eisenbahnbau und Eisenbahnprojekte im Orient und die damit verfolgten wirtschaftlichen und politischen Ziele, in: Jahrbuch für Eisenbahngeschichte 21 (1989), pages 43 — 102.
  • Manfred Pohl, Von Stambul nach Bagdad. Die Geschichte einer berühmten Eisenbahn, München 1999. ISBN 3-492-04113-2
  • Manfred Pohl und Jürgen Lodemann, Die Bagdadbahn. Geschichte und Gegenwart einer berühmten Eisenbahnlinie, Mainz 1988. ISBN 3-7758-1189-3
  • Gregor Schöllgen, Imperialismus und Gleichgewicht. Deutschland, England und die orientalische Frage 1871—1914, München 1984.
  • John B. Wolf. The Diplomatic History of the Bagdad Railroad. 1973.
  • Jonathan S. McMurray. «Distant Ties: Germany, the Ottoman Empire, and the Construction of the Baghdad Railway», Westport, CT 2001. ISBN 0-275-97063-9.

Посилання Редагувати

  1. McMurray (2001) page 2
  2. (Jastrow 1917)
  3. William Engdahl, A Century of War: Anglo-American Oil Politics and the New World Order ISBN 0-7453-2310-3
  4. Evans (1990) Page 83.
  5. Earle (1923) page 10
  6. Earle (1923) page 14
  7. Earle (1923) page 19
  8. Earle (1923) page 31
  9. McMurray (2001) page 29
  10. Chemin de Fer Impérial Ottoman de Baghdad. Trains of Turkey. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 24 березня 2007. 
  11. McMurray (2001) page 30
  12. Earle (1923) page 58
  13. Earle (1923) page 109
  14. ↑ Earle (1923) page 111
  15. Earle page 261
  16. Earle page 259
  17. William Engdahl, A Century of War: Anglo-American Oil Politics and the New World Order. ISBN 0-7453-2310-3
  18. Esposito, Vincent (ed.) (1959). The West Point Atlas of American Wars — Vol. 2; map 53. Frederick Praeger Press
  19. Bickel: Zeittafel

Інтернет-ресурси Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Багдадська залізниця
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bagdadska zaliznicya tur Bagdat Demiryolu nim Bagdadbahn pobudovana 1903 1940 planuvalos z yednannya osmanskogo mista Konya z Bagdadom novitnoyu zalizniceyu dovzhinoyu 1600 km cherez suchasni Turechchinu Siriyu j Irak Bagdadska zaliznicyaKrayina Turechchina Siriya i IrakZaminenij naTurecki derzhavni zalizniciOperatorTurecki derzhavni zalizniciData oficijnogo vidkrittya1903Shirina koliyiyevropejska koliya 1435 mm Pochatkova chi kinceva tochkaKonya railway stationd i Baghdad Central StationdDovzhina abo vidstan1597 kmKod vlasnikaCIOB Bagdadska zaliznicya u VikishovishiZaliznichna stanciya Adana TurechchinaZaliznichna stanciya Muslimi SiriyaZaliznichna stanciya Aleppo SiriyaBagdadska zaliznicya mist na turecko sirijskomu kordoni mizh Mejdan Ekbez j MuslimiyiBagdadska zaliznicya na pivnich vid AleppoFinansuvannya i inzhenernij suprovid buv nimeckih bankiv i kompanij yakimi v 1890 h bula pobudovana Anatolijska zaliznicya Anatolische Eisenbahn z yednavshi Konstantinopol Ankaru i Konya Pislya zavershennya budivnictva zaliznicya mala zv yazati Berlin i Bagdad pislya cogo nimci planuvali pobuduvati port u Perskij zatoci 1 Osmanska imperiya otrimala b zbilshennya vplivu v Araviyi Nimecka imperiya otrimala b dostup do naftovih rodovish Iraku i zalizniceyu pryamij dostup do Basri minayuchi Sueckij kanal do shidnoyi chastini Nimeckoyi kolonialnoyi imperiyi Zaliznicya stala dzherelom mizhnarodnih superechok i odniyeyu z prichin pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 2 Tehnichna vazhkist provedennya robit cherez hrebet Tavr i diplomatichni uskladnennya prizveli do togo sho na 1915 zaliznicya bula she na 300 mil ne dobudovana Ce uskladnilo yiyi vikoristannya u vijskovih diyah v Iraku i prizvelo do okupaciyi britancyami Bagdada a Hidzhazka zaliznicya hoch vzhe vstala do diyi zaznala napadu partizaniv pid provodom Lourensa Budivnictvo vidnovilos v 1930 i roki i bulo zaversheno v 1940 Zmist 1 Oglyad 2 Bagdadska koncesiya 3 Britanske bachennya zaliznici 3 1 Pochatkova pidtrimka 3 2 Paroplavi mizh vijnoyu i vregulyuvannyam 3 3 Velika Britaniya blokuye podalshe budivnictvo 3 4 Uregulyuvannya 4 Vpliv zaliznici na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni 5 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 6 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni 7 Suchasnij stan 8 Literatura 9 Posilannya 10 Internet resursiOglyad RedaguvatiZakinchena zaliznicya Berlin Bagdad i nareshti Basra dozvolila b Nimeckij imperiyi vesti torgivlyu cherez porti u Perskij zatoci i nadala bi nimeckij ekonomici pryami postavki nafti Zmenshennya Britaniyeyu kontrolyu zovnishnoyi torgivli Nimeckoyi imperiyi bulo strategichno vazhlivo 3 Krim togo zaliznicya zagrozhuvala Rosijskij imperiyi oskilki vona posilila b vpliv Nimeckoyi imperiyi na Kavkazi i na pivnochi Persiyi de Rosiya dominuvala na rinkah 4 Naprikinci 19 storichchya Osmanska imperiya bula slabkoyu i deshevij import z industrialnoyi Yevropi ta naslidki katastrofichnoyi vijni prizveli finansovo krayinu pid kontrol Osmanskogo upravlinnya derzhavnogo borgu yake bulo pidkontrolne Velikim derzhavam 5 Yevropejci bachili velikij potencial v slabnuyuchij imperiyi a same silskogospodarski resursi a takozh rodovisha hromu surmi svincyu cinku ta vugillya Takozh velmi vazhlivimi buli naftovi rodovisha Vzhe v 1871 komisiya ekspertiv vivchayuchi geologiyu Tigru j Yevfratu povidomilo pro velike naftove rodovishe ale ne mozhlivist konkuruvati z rosiyanami j amerikancyami cherez vidsutnist infrastrukturi U 1901 roci nimci zrobili dopovid pro ne vicherpnist v comu regioni nafti 6 U 1872 nimeckij zaliznichnij inzhener Vilgelm fon Pressel buv pidryadzhenij osmanskim uryadom dlya rozrobki proektiv zaliznic v Osmanskij imperiyi Ale privatni strukturi ne buli zdatni vesti budivnictvo bez subsidij tomu osmanskij uryad vnis svoyu chastku cherez zbilshennya zovnishnogo borgu pered yevropejskimi derzhavami 7 Budivnictvo zaliznici Stambula Bagdad rozpochalos v 1888 koli nimeckij torgovec zbroyeyu Alfred fon Kaulla z Wurttembergische Vereinsbank ta Georg fon Simens upravlyayuchij direktor Dojche Bankom stvorili sindikat i otrimali koncesiyu vid osmanskih kermanichiv na prodovzhennya zaliznici Hajdarpasha Izmit do Ankari Takim chinom bula stvorena anatolijska zaliznichna kompaniya SCFOA 8 Zaliznicya do Ankari bula pobudovana v grudni 1892 zaliznicya bula pobudovana cherez Eskishehir i bulo otrimano dozvil na budivnictvo vid Eskishehir do Konya cya gilka bula zavershena v lipni 1896 9 Ce buli pershi dvi distanciyi Bagdadskoyi zaliznici V toj zhe chas bula pobudovana nimeckimi inzhenerami na zamovlennya sultana Gamida II Hidzhazka zaliznicya Osmanska imperiya virishila buduvati zaliznicyu poza diyeyu garmat Britanskogo flotu Takim chinom bulo virisheno ne buduvati uzberezhzhyam zaliznicyu Iskenderun Aleppo Zaliznici dovelosya peretnuti Amanuski gori veliko koshtorisnimi tunelyami u tomu chisli 8 km tunel mizh Ajran j Fevzipasha 10 Bagdadska koncesiya RedaguvatiZa 1898 j 1899 v osmanske ministerstvo gromadskih robit nadijshlo bezlich propozicij na budivnictvo Bagdadskoyi zaliznici ale koncesiyu otrimav Dojche Bank Rosijska propoziciya bula vidhilena cherez mozhlivist zrostannya rosijskogo vplivu v Konstantinopoli Dobre finansovanij Britanskij plan bulo vidhileno cherez pochatok Drugoyi anglo burskoyi vijni Dobre finansovana francuzka propoziciya bula providnoyu dlya Imperatorskoyi osmanskoyi zaliznici 11 ale taki voni prograli propoziciyi Dojche Banku 12 Inshi krayini Yevropi zamalo pridilyali uvagi budivnictvu zaliznic do 1903 koli Osmanskij uryad nadav dozvil osmanskih korporaciyi pobuduvati zaliznicyu Konya Bagdad Cya Bagdadska zaliznichna kompaniya bula pid kontrolem dekilkoh nimeckih bankiv Rosiya Franciya ta Velika Britaniya buli zanepokoyeni pislya 1903 koli vochevid bulo budivnictvo zaliznici Berlin Bagdad Zaliznicya polegshila b zv yazok z nimeckimi koloniyami v Africi yak to Nimecka Shidna Afrika ta Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika sogodenni Tanzaniya ta Namibiya Zaliznicya zmogla b zmicniti zv yazki Osmanskoyi imperiyi z Nimeckoyu imperiyeyu ta zminiti balans sil v regioni Nezvazhayuchi na diplomatichni negarazdi budivnictvo zaliznici rozpochalos Ale politichni i geografichni pereshkodi buli na zavadi zapusku zaliznici do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 Britanske bachennya zaliznici RedaguvatiPochatkova pidtrimka Redaguvati Pochatkovo Britaniya bula nalashtovana pozitivno na provedennya budivnictva Z yavilis dovgi statti v gazeti Tajms pro pozitivnist budivnictva Bulo vidznacheno sho Nimechchina ye vazhlivim torgovelnim partnerom i zavdyaki torgivli Velika Britaniya bude lishe u vigrashi Paroplavi mizh vijnoyu i vregulyuvannyam Redaguvati Zaliznicya bez sumnivu konkuruvala b z britanskoyu torgivleyu u Mesopatamiyi ale na bagato rokiv piznishe Ale v 1906 Gamburzko Amerikanski paroplavni liniyi ogolosili pro vidkrittya regulyarnih rejsiv mizh Yevropoyu i Perskoyu zatokoyu Pislya daremnoyi torgovelnoyi vijni britanski liniyi vtratili monopoliyu i prijshli do zgodi iz svoyimi supernikami v 1913 pro pripinennya supernictva 13 Velika Britaniya blokuye podalshe budivnictvo Redaguvati V 1911 zaliznichna kompaniya rozpochala budivnictvo zaliznici vid Iskenderuna cherez Aleppo Pivnichnoyu Siriyeyu ta Pivnichnoyu Mesopotamiyeyu Ale mladoturki ne pogodzhuvalis na koncesiyu bez zbilshennya mitnih zboriv vid 11 do 14 Take pidvishennya potrebuvalo zgodi vsih uchasnikiv koncesiyi ale Velika Britaniya nalozhila veto Ser Edvard Grej zayaviv v Palati obshin Yaksho groshi yaki budut vikoristovuvatisya dlya budivnictva zaliznici mozhut stati na pereshkodi Britanskij torgivli Ya govoryu mi ne pogodimos na ce zbilshennya 14 Uregulyuvannya Redaguvati Golovni vimogi Velikoyi Britaniyi dovelos prijnyati v berezni 1914 nimeckij uryad viznav Pivdennu Mesopotamiyu a takozh Centralnu i Pivdennu Persiyu zonoyu diyi Anglo Perskoyi kompaniyi 15 Pered cim 23 lyutogo buv pidpisano dogovir v Londoni mizh lordom Inchejp i Bagdadskoyu zaliznichnoyu kompaniyeyu 16 Vpliv zaliznici na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni RedaguvatiIstoriki riznih krayin rozhodyatsya v ocinci vplivu zaliznici na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Vid absolyutnoyi vidsutnosti bo za yih dumkoyu golovni rozbizhnosti buli uzgodzhenni do pochatku vijni 14 Do providnoyi bo mozhlivo ce bula sproba Nimechchini taki stati providnoyu derzhavoyu z vidobutku i transportuvannya nafti z Mesopotamiyi 17 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni RedaguvatiDokladnishe Mesopotamska kompaniyaV 1915 budivnictvo zaliznici bulo zupineno v 50 milyah na shid vid Diyarbakiru Budivnictvo inshoyi gilki zaliznici zupinilos na shid vid Aleppo v Nusajbini Tretyu gilku zaliznici bulo dobudovano vid Bagdada i zupineno mizh Tikritom j El Kutom Rozriv sklav priblizno 300 mil Krim togo bulo rozpochato prohodzhennya troh tuneliv ale zhoden ne buv zakincheno do pochatku vijni Takim chinom zaliznicya mala chotiri vidokremleni dilnici na pochatok vijni Chas yakij buv potriben shob distatis z Stambula do Bagdada pid chas vijni stanoviv 22 dobi 18 Zagalna dovzhina 2019 km Tim samim Osmanskij uryad mav problemi z perekidannya vijsk ta sporyadzhennya na Mesopotamskij front Vijskovi diyi v Mesopotamiyi vidbuvalis izolovano vid reshti vijskovih dij Pid chas vijni osmanski i nimecki prodovzhuvali budivnictvo zaliznici ale cherez nestachu lyudej i finansuvannya budivnictvo bulo pripineno Pislya Pershoyi svitovoyi vijni RedaguvatiV 1919 Versalskij dogovir skasuvav vsi prava Nimechchini na Bagdadsku zaliznicyu Ale Dojche Bank peredav svoyi aktivi v shvejcarski banki Predstavniki Osmanskoyi imperiyi Korolivstva Italiya Francuzkoyi respubliki i Velikoyi Britaniyi kontrolyuvali pobudovanu chastinu Bagdadskoyi zaliznici Britanska armiya bazhala dobuduvati pivdenno shidnu dilyanku Bagdad Basra Franciya namagalas otrimati kontrol nad centralnoyu chastinoyu zaliznici ale peregovori zatyaglisya do i pislya 1923 Amerikanskij vpliv na Blizkomu Shodi rozpochavsya v 1923 koli Turechchina pogodilas na Chestersku koncesiyu i vidhilila propoziciyi Franciyi i Angliyi 31 bereznya 1936 Irak pridbav dilyanku zaliznici na svoyij teritoriyi za 494000 UK i rozpochav dobudovuvati zalishivshuyusya dilyanku 19 15 lipnya 1940 budivnictvo zaliznici bulo zaversheno Za dva dnya Toroskij Ekspres Toros Ekspresi popryamuvav zalizniceyu Stambul Bagdad bez perervi Ranishe brakuyucha lanka mizh Nusajbinom i Kirkuk spoluchalas avtobusami Piznishe zaliznicya bula prodovzhena do Basri takim chinom bulo z yednanno Bosfor z Perskoyu zatokoyu Cherez napruzheni stosunki mizh Turechchinoyu Siriyeyu j Irakom kriznij ruh majzhe vidsutnij Suchasnij stan RedaguvatiBilsha chastina zaliznici narazi v robochomu stani Dilnicya Toprah Kale Narli elektrifikovano dlya rudnichnogo transportu Literatura RedaguvatiB M Gonchar Potsdamske pobachennya 1910 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Mehmet Besirli Die europaische Finanzkontrolle im Osmanischen Reich der Zeit von 1908 bis 1914 Die Rivalitaten der britischen franzosischen und deutschen Hochfinanz und der Diplomatie vor dem ersten Weltkrieg am Beispiel der turkischen Staatsanleihen und der Bagdadbahn Berlin 1999 Benno Bickel Mit Agatha Christie durch die Schluchten des Taurus Die Bagdadbahn im Spiegel der Literatur und des Reiseberichts in Jurgen Franzke Hrsg Bagdadbahn und Hedjazbahn Deutsche Eisenbahngeschichte im Vorderen Orient Nurnberg 2003 pages 120 124 ISBN 3 921590 05 1 Benno Bickel Zeittafel Bagdadbahn in Jurgen Franzke Hrsg Bagdadbahn und Hedjazbahn Deutsche Eisenbahngeschichte im Vorderen Orient Nurnberg 2003 pages 160 162 ISBN 3 921590 05 1 H S W Corrigan German Turkish Relations and the Outbreak of War in 1914 A Re Assessment Past and Present No 36 April 1967 pp 144 152 R J W Evans British and Hartmut Pogge Von Strandman German The Coming of the First World War Oxford UP 1990 E M Earle Turkey The Great Powers and the Bagdad Railway Russel and Russel 1923 reprint 1966 Peter Heigl Schotter fur die Wuste Die Bagdadbahn und ihre deutschen Bauingenieure Nurnberg 2004 ISBN 3 00 014268 1 Morris Jastrow Jr The War and the Bagdad Railroad 1917 ISBN 1402167865 William Engdahl A Century of War Anglo American Oil Politics and the New World Order ISBN 0 7453 2310 3 Ruth Henig The Origins of the First World War Routledge 1989 2nd edition 2002 Shereen Khairallah Railways in the Middle East 1856 1948 Political and Economic Background Beirut Librarie du Liban 1991 ISBN 1853411213 Jurgen Lodemann Mit der Bagdadbahn durch unbekannte Turkei Tagebuch einer preiswerten Reise Eggingen 1990 ISBN 3 92 501662 7 Johann Manzenreiter Die Bagdadbahn als Beispiel fur die Entstehung des Finanzimperialismus in Europa 1872 1903 Bochumer historische Studien Neuere Geschichte 2 Bochum 1982 Helmut Mejcher Die Bagdadbahn als Instrument deutschen wirtschaftlichen Einflusses im Osmanischen Reich in Geschichte und Gesellschaft 1 1975 pages 447 481 Johannes Muller Syrien und die Hedschasbahn Dampf und Reise Uberseeische Eisenbahnen 1 1989 Erika Preissig und Gunther Klebes Eisenbahnbau und Eisenbahnprojekte im Orient und die damit verfolgten wirtschaftlichen und politischen Ziele in Jahrbuch fur Eisenbahngeschichte 21 1989 pages 43 102 Manfred Pohl Von Stambul nach Bagdad Die Geschichte einer beruhmten Eisenbahn Munchen 1999 ISBN 3 492 04113 2 Manfred Pohl und Jurgen Lodemann Die Bagdadbahn Geschichte und Gegenwart einer beruhmten Eisenbahnlinie Mainz 1988 ISBN 3 7758 1189 3 Gregor Schollgen Imperialismus und Gleichgewicht Deutschland England und die orientalische Frage 1871 1914 Munchen 1984 John B Wolf The Diplomatic History of the Bagdad Railroad 1973 Jonathan S McMurray Distant Ties Germany the Ottoman Empire and the Construction of the Baghdad Railway Westport CT 2001 ISBN 0 275 97063 9 Posilannya Redaguvati McMurray 2001 page 2 Jastrow 1917 William Engdahl A Century of War Anglo American Oil Politics and the New World Order ISBN 0 7453 2310 3 Evans 1990 Page 83 Earle 1923 page 10 Earle 1923 page 14 Earle 1923 page 19 Earle 1923 page 31 McMurray 2001 page 29 Chemin de Fer Imperial Ottoman de Baghdad Trains of Turkey Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2007 McMurray 2001 page 30 Earle 1923 page 58 Earle 1923 page 109 a b Earle 1923 page 111 Earle page 261 Earle page 259 William Engdahl A Century of War Anglo American Oil Politics and the New World Order ISBN 0 7453 2310 3 Esposito Vincent ed 1959 The West Point Atlas of American Wars Vol 2 map 53 Frederick Praeger Press Bickel ZeittafelInternet resursi RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bagdadska zaliznicyaBaghdad railway Arhivovano 16 serpnya 2017 u Wayback Machine Robert Newman History of Oil Arhivovano 2 listopada 2020 u Wayback Machine David Fraser 1909 The Short Cut to India Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bagdadska zaliznicya amp oldid 40578723