www.wikidata.uk-ua.nina.az

Атосса ім я Зображення перської цариці Ймовірно Атосси Археологічний музей Тегеран Ім я при народженні давньоперс Hutaus

Атосса

Атосса
Зображення перської цариці. Ймовірно, Атосси. Археологічний музей, Тегеран.
Ім'я при народженні давньоперс. Hutausā/Hutauthā/Utauθa; авест. Hutaosā;
елам. Udusana
Народилася близько 550 до н. е.
Пасаргади, Pasargad Countyd, Фарс, Іран
Померла близько 475 до н. е. чи 515 до н. е.
Іран
Поховання Накш-і-Рустам
Країна  Імперія Ахеменідів
Національність персіянка
Діяльність правляча королева
Знання мов Авестійська
Титул цариця Персії
Посада королева[d]
Конфесія зороастризм
Рід Ахеменіди
Батько Кир II Великий
Мати Cassandaned
Родичі батько Кір II, мати Касандана, сестра Артістона
Брати, сестри Roxaned, Артістона, Камбіс II і Бардія
У шлюбі з Камбіз II, Гаумата, Дарій І
Діти сини: Ксеркс I
Ахемен (сатрап)
Гістасп
Масіст

Атосса (давньоперс. Hutausā, Hutauthā, Utauθa; авест. Hutaosā; елам. Udusana, * близько 550 до н.е. — † близько 475 до н.е. чи 515 до н.е.) — представниця династії Ахеменідів, дочка Кіра II і Касандани; дружина царів Камбіза II, Гаумати (він же Бардія і Смердіс) і Дарія І. Її ім'я означає «Обдарована добром».

Життєпис Редагувати

Спочатку Атосса була дружиною свого звідного брата Камбіза II, якому задля того довелося змінити законодавство. Відтоді цар здобув право не підпорядковуватися законам. Після смерті Камбіза вона одружилася з новим царем — Гауматою, який звав себе Бардією (Смердісом) — молодшим братом Камбіза II. Коли у 522 до н. е. владу з допомогою дворянина Отанеса захопив Дарій І, вона разом зі своєю сестрою Артістоною і племінницею Парміс стала дружиною узурпатора на знак визнання його царем Персії.

Одна з найкраще освічених жінок свого часу, Атосса вміла писати, власноруч керувала адмініструванням царського двору. Мала велику повагу й вплив, що дозволило її найстаршому синові Ксерксу зійти на царський трон після батькової смерті, хоч у Дарія І були й старші сини (Артабазан, Аріабігн та інші, невідомі нам). Вважають, що саме під тиском Атосси Ксеркс І потрапив під вплив магів і відмовився від батькової толерантної релігійної політики, що відобразилося руйнуванням храмів у Вавилоні та Греції. Як писав Геродот (VII, 3), «Атосса завжди домагалася того, що хотіла». Згідно з ним же, цариця симпатизувала грецьким рабам. У своїй «Історії» Геродот згадує, що Атосса, маючи кровоточиву пухлину на грудях, закутувалася в простирадла й уникала людей. Зрештою один із цих рабів, лікар Демосед, намовив царицю на те, щоб дозволити йому видалити пухлину. Сіддгартха Мукерджі стверджує, що це перша згадка в літературі про мастектомію, викликану потребою видалити ракову тканину.. Натомість Філіп Гейсе і Маркварт Міхлер доводять, що Атосса була хвора не на рак, а на мастит.

Крім Ксеркса, Атосса народила Дарієві ще принаймні трьох синів: Ахемена, Гістаспа і Масіста.

За однією з версій, померла ще перед тим, як Ксеркс став царем, імовірно до 515 до н. е. Однак Геродот і Есхіл ствердили, що Атосса була жива під час походу Ксеркса І на Грецію в 480 до н. е.

Згідно з давньогрецьким істориком Аспазієм Тірським, Атосса загинула від рук свого сина Ксеркса.

Оксфордський історик Малкольм Дейвіс висунув гіпотезу, що ім'я «Атосса» придумав сам Геродот, а насправді матір Ксеркса І звали інакше. Дейвіс вказує, що Ктесій із Кніди взагалі не згадував Атосси у своїх творах, її імені немає в Бегістунському написі.

Атосса в літературі Редагувати

  • Прийнято вважати, що Атосса — одна з головних дійових осіб трагедії Есхіла «Перси». Але Генрі Д. Броудгед і Александер Ф. Ґарві аргументують, що в цій трагедії ім'я «Атосса» згадано тільки один раз — у 159 строфі, й припускають, що це сталося внаслідок вставлення схолії (тобто помітки на берегах рукопису) в оригінальний текст.
  • Атосса — це одна з ключових персонажів роману Ґора Відала «Створення світу» (Creation).
  • Ймовірно, що цариця Вашті, згадана в Біблії (1 Книга Естери 9, 11, 12, 15, 16, 19), — це Атосса.
  • У своїй книжці «Імператор усіх хвороб: біографія раку» Сіддгартха Мукерджі зобразив уявні мандри Атосси в часі упродовж двох тисяч шестисот років і те, як її лікують від раку молочної залози відповідно до рівня медицини в той чи інший час.

Ушанування Редагувати

  • Іменем 810 Атосса астроном Макс Вольф назвав астероїд сім'ї Флори у внутрішньому кільці Поясу астероїдів.
  • Іменем Атосси названо засновану 2009 року в Сієттлі фармацевтичну фірму, що спеціалізується на лікувальних засобах проти раку молочної залози.

Джерела Редагувати

  • Rüdiger Schmitt: Atossa. In: Encyclopaedia Iranica Band 3, London 1989, S. 13f.
  • Сіддгартха Мукерджі. «Імператор усіх хвороб: біографія раку». К.: Видавництво Жупанського, 2013
  • Philip Huyse: Die persische Medizin auf der Grundlage von Herodots Historien. In: Ancient Society 21, 1990
  • Markwart Michler: Demokedes von Kroton. In: Gesnerus 23, 1966
  • Malcolm Davies: From rags to riches: Democedes of Croton and the credibility of Herodotus. In: Bulletin of the Institute of Classical Studies 53-2, 2010
  • Henry D. Broadhead (Hrsg.): The Persae of Aeschylus, Cambridge 1960
  • Alexander F. Garvie (Hrsg.): Aeschylus: Persae, Oxford 2009
  • Amélie Kuhrt, Heleen Sancisi-Weerdenburg: Atossa. In: Der Neue Pauly. Band 2, Stuttgart 1997, Sp. 220
  • Bernhard Kytzler: Frauen der Antike. Von Aspasia bis Zenobia. Artemis, München & Zürich 2000, ISBN 3-7608-1224-4, S. 36.

Зовнішні зв'язки Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Schmitt, Rüdiger (1989). «Atossa». Encyclopaedia Iranica. vol. 3. Encyclopaedia Iranica Foundation. ISBN 0-7100-9121-4
  2. Сіддгартха Мукерджі. «Імператор усіх хвороб: біографія раку», с. 46-47
  3. Philip Huyse: Die persische Medizin auf der Grundlage von Herodots Historien. In: Ancient Society 21, 1990, S. 141—148, hier: 143 und Anm. 9; Markwart Michler: Demokedes von Kroton. In: Gesnerus 23, 1966, S. 213—229, hier: 226 und Anm. 51
  4. Malcolm Davies: From rags to riches: Democedes of Croton and the credibility of Herodotus. In: Bulletin of the Institute of Classical Studies 53-2, 2010, S. 19-44, here: 42-44
  5. Henry D. Broadhead (Hrsg.): The Persae of Aeschylus, Cambridge 1960, S. XXVI und Anm. 1; zur Rolle Atossas im Stück S. XXVI-XXVIII. Vgl. Alexander F. Garvie (Hrsg.): Aeschylus: Persae, Oxford 2009, S. 106
  6. Сіддгартха Мукерджі. «Імператор усіх хвороб: біографія раку», с. 419—422
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
im ya AtossaZobrazhennya perskoyi carici Jmovirno Atossi Arheologichnij muzej Tegeran Im ya pri narodzhenni davnopers Hutausa Hutautha Utau8a avest Hutaosa elam UdusanaNarodilasya blizko 550 do n e Pasargadi Pasargad Countyd Fars IranPomerla blizko 475 do n e chi 515 do n e IranPohovannya Naksh i RustamKrayina Imperiya AhemenidivNacionalnist persiyankaDiyalnist pravlyacha korolevaZnannya mov AvestijskaTitul caricya PersiyiPosada koroleva d Konfesiya zoroastrizmRid AhemenidiBatko Kir II VelikijMati CassandanedRodichi batko Kir II mati Kasandana sestra ArtistonaBrati sestri Roxaned Artistona Kambis II i BardiyaU shlyubi z Kambiz II Gaumata Darij IDiti sini Kserks I Ahemen satrap GistaspMasist Mediafajli u VikishovishiAtossa davnopers Hutausa Hutautha Utau8a avest Hutaosa elam Udusana blizko 550 do n e blizko 475 do n e chi 515 do n e predstavnicya dinastiyi Ahemenidiv dochka Kira II i Kasandani druzhina cariv Kambiza II Gaumati vin zhe Bardiya i Smerdis i Dariya I Yiyi im ya oznachaye Obdarovana dobrom Zmist 1 Zhittyepis 2 Atossa v literaturi 3 Ushanuvannya 4 Dzherela 5 Zovnishni zv yazki 6 PrimitkiZhittyepis RedaguvatiSpochatku Atossa bula druzhinoyu svogo zvidnogo brata Kambiza II yakomu zadlya togo dovelosya zminiti zakonodavstvo Vidtodi car zdobuv pravo ne pidporyadkovuvatisya zakonam Pislya smerti Kambiza vona odruzhilasya z novim carem Gaumatoyu yakij zvav sebe Bardiyeyu Smerdisom molodshim bratom Kambiza II Koli u 522 do n e vladu z dopomogoyu dvoryanina Otanesa zahopiv Darij I vona razom zi svoyeyu sestroyu Artistonoyu i pleminniceyu Parmis stala druzhinoyu uzurpatora na znak viznannya jogo carem Persiyi 1 Odna z najkrashe osvichenih zhinok svogo chasu Atossa vmila pisati vlasnoruch keruvala administruvannyam carskogo dvoru Mala veliku povagu j vpliv sho dozvolilo yiyi najstarshomu sinovi Kserksu zijti na carskij tron pislya batkovoyi smerti hoch u Dariya I buli j starshi sini Artabazan Ariabign ta inshi nevidomi nam 1 Vvazhayut sho same pid tiskom Atossi Kserks I potrapiv pid vpliv magiv i vidmovivsya vid batkovoyi tolerantnoyi religijnoyi politiki sho vidobrazilosya rujnuvannyam hramiv u Vaviloni ta Greciyi Yak pisav Gerodot VII 3 Atossa zavzhdi domagalasya togo sho hotila Zgidno z nim zhe caricya simpatizuvala greckim rabam U svoyij Istoriyi Gerodot zgaduye sho Atossa mayuchi krovotochivu puhlinu na grudyah zakutuvalasya v prostiradla j unikala lyudej Zreshtoyu odin iz cih rabiv likar Demosed namoviv caricyu na te shob dozvoliti jomu vidaliti puhlinu Siddgartha Mukerdzhi stverdzhuye sho ce persha zgadka v literaturi pro mastektomiyu viklikanu potreboyu vidaliti rakovu tkaninu 2 Natomist Filip Gejse i Markvart Mihler dovodyat sho Atossa bula hvora ne na rak a na mastit 3 Krim Kserksa Atossa narodila Dariyevi she prinajmni troh siniv Ahemena Gistaspa i Masista Za odniyeyu z versij pomerla she pered tim yak Kserks stav carem imovirno do 515 do n e Odnak Gerodot i Eshil stverdili sho Atossa bula zhiva pid chas pohodu Kserksa I na Greciyu v 480 do n e Zgidno z davnogreckim istorikom Aspaziyem Tirskim Atossa zaginula vid ruk svogo sina Kserksa Oksfordskij istorik Malkolm Dejvis visunuv gipotezu sho im ya Atossa pridumav sam Gerodot a naspravdi matir Kserksa I zvali inakshe Dejvis vkazuye sho Ktesij iz Knidi vzagali ne zgaduvav Atossi u svoyih tvorah yiyi imeni nemaye v Begistunskomu napisi 4 Atossa v literaturi RedaguvatiPrijnyato vvazhati sho Atossa odna z golovnih dijovih osib tragediyi Eshila Persi Ale Genri D Broudged i Aleksander F Garvi argumentuyut sho v cij tragediyi im ya Atossa zgadano tilki odin raz u 159 strofi j pripuskayut sho ce stalosya vnaslidok vstavlennya sholiyi tobto pomitki na beregah rukopisu v originalnij tekst 5 Atossa ce odna z klyuchovih personazhiv romanu Gora Vidala Stvorennya svitu Creation Jmovirno sho caricya Vashti zgadana v Bibliyi 1 Kniga Esteri 9 11 12 15 16 19 ce Atossa U svoyij knizhci Imperator usih hvorob biografiya raku Siddgartha Mukerdzhi zobraziv uyavni mandri Atossi v chasi uprodovzh dvoh tisyach shestisot rokiv i te yak yiyi likuyut vid raku molochnoyi zalozi vidpovidno do rivnya medicini v toj chi inshij chas 6 Ushanuvannya RedaguvatiImenem 810 Atossa astronom Maks Volf nazvav asteroyid sim yi Flori u vnutrishnomu kilci Poyasu asteroyidiv Imenem Atossi nazvano zasnovanu 2009 roku v Siyettli farmacevtichnu firmu sho specializuyetsya na likuvalnih zasobah proti raku molochnoyi zalozi Dzherela RedaguvatiRudiger Schmitt Atossa In Encyclopaedia Iranica Band 3 London 1989 S 13f Siddgartha Mukerdzhi Imperator usih hvorob biografiya raku K Vidavnictvo Zhupanskogo 2013 Philip Huyse Die persische Medizin auf der Grundlage von Herodots Historien In Ancient Society 21 1990 Markwart Michler Demokedes von Kroton In Gesnerus 23 1966 Malcolm Davies From rags to riches Democedes of Croton and the credibility of Herodotus In Bulletin of the Institute of Classical Studies 53 2 2010 Henry D Broadhead Hrsg The Persae of Aeschylus Cambridge 1960 Alexander F Garvie Hrsg Aeschylus Persae Oxford 2009 Amelie Kuhrt Heleen Sancisi Weerdenburg Atossa In Der Neue Pauly Band 2 Stuttgart 1997 Sp 220 Bernhard Kytzler Frauen der Antike Von Aspasia bis Zenobia Artemis Munchen amp Zurich 2000 ISBN 3 7608 1224 4 S 36 Zovnishni zv yazki RedaguvatiAtossa Encyclopaedia Iranica Arhivovano 10 travnya 2019 u Wayback Machine Sajt Livius org Arhivovano 24 travnya 2009 u Wayback Machine Primitki Redaguvati a b Schmitt Rudiger 1989 Atossa Encyclopaedia Iranica vol 3 Encyclopaedia Iranica Foundation ISBN 0 7100 9121 4 Siddgartha Mukerdzhi Imperator usih hvorob biografiya raku s 46 47 Philip Huyse Die persische Medizin auf der Grundlage von Herodots Historien In Ancient Society 21 1990 S 141 148 hier 143 und Anm 9 Markwart Michler Demokedes von Kroton In Gesnerus 23 1966 S 213 229 hier 226 und Anm 51 Malcolm Davies From rags to riches Democedes of Croton and the credibility of Herodotus In Bulletin of the Institute of Classical Studies 53 2 2010 S 19 44 here 42 44 Henry D Broadhead Hrsg The Persae of Aeschylus Cambridge 1960 S XXVI und Anm 1 zur Rolle Atossas im Stuck S XXVI XXVIII Vgl Alexander F Garvie Hrsg Aeschylus Persae Oxford 2009 S 106 Siddgartha Mukerdzhi Imperator usih hvorob biografiya raku s 419 422 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Atossa amp oldid 36026886