www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ателькуза Ательку за угор Etelköz від грец Aτελκoυζoυ історична область у Північному Причорномор ї в межиріччі Дніпра й

Ателькуза

Ательку́за (угор. Etelköz, від грец. Aτελκoυζoυ) — історична область у Північному Причорномор'ї, в межиріччі Дніпра й Дністра, яка наприкінці IX — початку X століття була населена пращурами сучасних угорців — уграми, що мігрували з їх з прабатьківщини в Приураллі до Паннонії (сучасна Угорщина).

Ймовірні маршрути угорської міграції через південноукраїнські степи. Ателькуза локалізована позначкою 4.

Географічна і часова локалізація Редагувати

Конкретне розташування Ателькузи в Причорномор'ї і час її існування є предметом дискусій в сучасній історіографії раннього середньовіччя. Однак, спираючись на праці середньовічних авторів, вчені локалізують Ателькузу на різних етапах її існування півднем сучасної України, Молдови і, можливо, північно-східною частиною Румунії.

Карта міграції угрів з Уралу в Паннонію через Ателькузу
Версії угорських дослідників щодо історичної локалізації Ателькузи
Район Роки заселення
Арміній Вамбері (1895) між Волгою і Дніпром
Балінт Хоман (1908) між Дніпром і Дунаєм
Антал Барта (1968) між Дунаєм і Дніпром
820 н. е.
Дьордь Дьорффі (1996) дельта Дніпра
860 н. е.
Андраш Рона-Таш (1996) між Дунаєм і Дніпром
670 н. е.

За однією з версій, у 820-х роках стародавні угри прийшли у пониззя лівого берега Дніпра, яке до того було заселене внутрішніми булгарами. Пізніше, під натиском печенігів, вони мігрували на правий берег, в межиріччя Дніпра і Дунаю. У 895 році печеніги, уклавши союз з болгарським царем Симеоном, вторглися і спустошили Ателькузу. Переконавшись, що їм вже не впоратися з печенігами, мадярська орда, пішла повз Київ на захід. Літописець так описував цю подію:

У лѣто 6406. Ідоша вугрі повз Киевь горою, еже ся зоветь нинѣ Угорьское, і пришедше Кь Днѣпру, сташа вежами; бѣша бо ходячи, яко і половці. І прийшовши від в'стока і устремішася черес’ гори велікия, іже прозвашася гори Угорьския, і почата воевати на живе ту…

Покинувши Ателькузу, на довго не зупиняючись на теренах Київської Русі, угорські племена рушили далі через Карпати в Подунав'я до Паннонії.

Примітки Редагувати

  1. Зокрема історики аналізували трактат імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією»
  2. Використані матеріали зі статті hu:Etelköz Угорської вікіпедії
  3. Шушарин В. П. (ред.). История Венгрии (в 3-х томах). — М. : Наука, 1972. — Т. 1. — С. 93. (рос.)
  4. Вадим Рожков (20 липня 2014). . Газета «День», №130-131, сторінка 8. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014. 
  5. Повість врем'яних літ. Цит по: Ізборнік. Повість врем'яних літ: / Літопис (За Іпатським списком). Переклод з давньоруської. Післяслово, коментар В. В. Яременка. — К. : Радянський письменник, 1990.
  6. Богуславский В. В. (автор-составитель). Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия. — М. : Олма-пресс, 2003. — Т. 1. — С. 51. (рос.)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Atelku za ugor Etelkoz vid grec Atelkoyzoy istorichna oblast u Pivnichnomu Prichornomor yi v mezhirichchi Dnipra j Dnistra yaka naprikinci IX pochatku X stolittya bula naselena prashurami suchasnih ugorciv ugrami sho migruvali z yih z prabatkivshini v Priuralli do Pannoniyi suchasna Ugorshina Jmovirni marshruti ugorskoyi migraciyi cherez pivdennoukrayinski stepi Atelkuza lokalizovana poznachkoyu 4 Zmist 1 Geografichna i chasova lokalizaciya 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaGeografichna i chasova lokalizaciya RedaguvatiKonkretne roztashuvannya Atelkuzi v Prichornomor yi i chas yiyi isnuvannya ye predmetom diskusij v suchasnij istoriografiyi rannogo serednovichchya Odnak spirayuchis na praci serednovichnih avtoriv 1 vcheni lokalizuyut Atelkuzu na riznih etapah yiyi isnuvannya pivdnem suchasnoyi Ukrayini Moldovi i mozhlivo pivnichno shidnoyu chastinoyu Rumuniyi nbsp Karta migraciyi ugriv z Uralu v Pannoniyu cherez Atelkuzu Versiyi ugorskih doslidnikiv shodo istorichnoyi lokalizaciyi Atelkuzi 2 Rajon Roki zaselennyaArminij Vamberi 1895 mizh Volgoyu i DnipromBalint Homan 1908 mizh Dniprom i DunayemAntal Barta 1968 mizh Dunayem i Dniprom 820 n e Dord Dorffi 1996 delta Dnipra 860 n e Andrash Rona Tash 1996 mizh Dunayem i Dniprom 670 n e Za odniyeyu z versij u 820 h rokah starodavni ugri prijshli u ponizzya livogo berega Dnipra yake do togo bulo zaselene vnutrishnimi bulgarami Piznishe pid natiskom pechenigiv voni migruvali na pravij bereg v mezhirichchya Dnipra i Dunayu 3 U 895 roci pechenigi uklavshi soyuz z bolgarskim carem Simeonom vtorglisya i spustoshili Atelkuzu Perekonavshis sho yim vzhe ne vporatisya z pechenigami madyarska orda 4 pishla povz Kiyiv na zahid Litopisec tak opisuvav cyu podiyu 5 nbsp U lѣto 6406 Idosha vugri povz Kiev goroyu ezhe sya zovet ninѣ Ugorskoe i prishedshe K Dnѣpru stasha vezhami bѣsha bo hodyachi yako i polovci I prijshovshi vid v stoka i ustremishasya cheres gori velikiya izhe prozvashasya gori Ugorskiya i pochata voevati na zhive tu nbsp Pokinuvshi Atelkuzu na dovgo ne zupinyayuchis na terenah Kiyivskoyi Rusi ugorski plemena rushili dali cherez Karpati v Podunav ya do Pannoniyi 6 Primitki Redaguvati Zokrema istoriki analizuvali traktat imperatora Kostyantina Bagryanorodnogo Pro upravlinnya imperiyeyu Vikoristani materiali zi statti hu Etelkoz Ugorskoyi vikipediyi Shusharin V P red Istoriya Vengrii v 3 h tomah M Nauka 1972 T 1 S 93 ros Vadim Rozhkov 20 lipnya 2014 Davnya Rus i kochivniki Gazeta Den 130 131 storinka 8 Arhiv originalu za 20 lipnya 2014 Procitovano 20 lipnya 2014 Povist vrem yanih lit Cit po Izbornik Povist vrem yanih lit Litopis Za Ipatskim spiskom Pereklod z davnoruskoyi Pislyaslovo komentar V V Yaremenka K Radyanskij pismennik 1990 Boguslavskij V V avtor sostavitel Slavyanskaya enciklopediya Kievskaya Rus Moskoviya M Olma press 2003 T 1 S 51 ros Literatura RedaguvatiShusharin V P Rannij etap etnicheskoj istorii vengrov Problemy etnicheskogo samosoznaniya M ROSSPEN 1997 512 s ros Kostyantin Bagryanorodnij Ob upravlenii imperiej De Administrando Imperio Per pod red G G Litavrina A P Novoselceva M Nauka 1991 ros Hvolson D A Izvestiya o Hozarah Burtasah Bolgarah Madyarah Slavyanah i Russah Abu Ali Ahmeda ben Omar Ibn Dasta neizvestnogo dosele arabskogo pisatelya nachala X veka po rukopisi Britanskogo muzeya Glava 4 Madyary El Modschgarijjah Izvlechenie iz knigi s kommentariyami Setevaya versiya Thietmar 2007 ros Posilannya RedaguvatiZbirnik materialiv Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Ukrayina Ugorshina spilne minule ta sogodennya Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 14 16 kvitnya 2005 r Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Atelkuza amp oldid 37617213