Астрономічна обсерваторія Київського університету по вул. Обсерваторній, 3 у місті Києві була заснована в 1845 році. Організатор і перший директор — Василь Федорович Федоров.
| | |
| 50°27′07″ пн. ш. 30°29′52″ сх. д. / 50.45194° пн. ш. 30.49778° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ, Україна |
| Код | 085 |
| Висота | 174 м |
| Відкрито | 7 лютого 1845 |
| Сайт: | observ.univ.kiev.ua |
| Астрономічна обсерваторія Київського університету Астрономічна обсерваторія Київського університету (Україна) | |
Астрономічна обсерваторія Київського університету у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Спершу планувалося розмістити університетську обсерваторію в приміщенні головного корпусу університету (про що свідчать наявні архітектурні проекти будівлі), однак пізніше вирішили побудувати для неї окрему будівлю. Це завдання знову довірили Вікентію Беретті, за чиїм проектом вона і була побудована в 1841—1845 роках і офіційно відкрита 7 лютого 1845 року.
Головна будівля обсерваторії побудована в спрощеному стилі пізнього класицизму, має форму восьмигранної башти.
Головний вхід до обсерваторії спрямований на південь. З західного боку будівлі, розташована зала за меридіаном з відкритою терасою, на яку виставлялися переносні астрономічні інструменти. Чотири несправжні колони з рельєфним орнаментом, сходи з поруччями зроблені з чавуну, пічка обкладено черепицею з ліпними прикрасами збережені в центральному холі обсерваторії. Архітектурний комплекс обсерваторії був частково перебудований в 1860—1890 роках. Лабораторії, будинки, павільйони для нових телескопів були побудовані в 1946—1960 роках.
Сучасність Редагувати
Зараз обсерваторія займає близько 2,6 гектарів території в історичній частині Києва. Головна будівля, павільйон з меридіанним колом, павільйон з горизонтальним сонячним телескопом, три цегляні павільйони, лабораторії, житлові приміщення розмішені на території університетської обсерваторії.
Астрономічний музей заслуговує окремої уваги. Музей має близько 20 тисяч експонатів пов'язаних з наукою, технікою і краєзнавчими пам'ятками. Тут також є три старі астрономічні інструменти, такі як:
- переносний телескоп, зроблений Ертелем (Ertel) в 1838 році;
- астограф, зроблений Репсольдом (Repsold)в 1895 році;
- меридіанне коло, зроблене Репсольдом (Repsold) в 1870 році.
Статус Університетської обсерваторії:
- 1 червня 1979 року, Декретом № 442 Ради Міністрів Української СРСР головна будівля обсерваторії була включена в Національний реєстр пам'яток історії та культури, як архітектурна пам'ятка національного значення.
- 1 лютого 2007 Експертна рада Державної служби охорони культурної спадщини визнала університетську обсерваторію пам'яткою науки і техніки. У 2008 році вона внесена в попередній список Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Напрями досліджень Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2017) |
Керівники обсерваторії Редагувати
- Федоров Василь Федорович (1845—1855)
- Шидловський Андрій Петрович (1856—1869)
- Хандриков Митрофан Федорович (1869—1901)
- Фоґель Роберт Пилипович (1901—1920)
- Чорний Сергій Данилович (1920—1939)
- Всехсвятський Сергій Костянтинович (1939—1941, 1943—1953)
- Соколов Юрій Дмитрович (1941—1943)
- Богородський Олександр Федорович (1953—1972)
- Романчук Павло Родіонович (1972—1987)
- Тельнюк-Адамчук Володимир Володимирович (1987—2001)
- Гнатик Богдан Іванович (2001—2004)
- Єфіменко Володимир Михайлович (2004-)
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Астрономічна обсерваторія Київського університету |
- Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка [ 2 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Дослідження з астрофізики високих енергій в Астрономічній обсерваторії Київського університету / Б. Гнатик // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія. — 2010. — Вип. 46. — С. 33—35.[ 6 березня 2022 у Wayback Machine.]