www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шидловський Андрій Петрович Андрі й Петро вич Шидло вський 1818 1892 астроном і геодезист родом з Вороніжчини Закінчив Х

Шидловський Андрій Петрович

Андрі́й Петро́вич Шидло́вський (1818–1892) — астроном і геодезист родом з Вороніжчини. Закінчив Харківський університет. Професор астрономії Харківського (1843—1856) і Київського (1856—1868) університетів та директор Київської астрономічної обсерваторії. Визначив географічні координати ряду пунктів України.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шидловський.

Життєпис ред.

Шидловський народився у Воронезької губернії в сім'ї дворянина. Його батько володів родовим маєтком зі 100 кріпаками.

У 1837 р. Шидловський закінчив математичний факультет Харківського університету.

У 1837—1841 рр. слухав лекції в Дерптському університеті, був учнем В. Я. Струве, спостерігачем астрономічної обсерваторії Дерптського університету. У 1841 р. склав там іспит на ступінь магістра. У Дерпті Шидловський написав і захистив дисертацію на ступінь магістра філософії «Bestimmung der Konstante der Nutation aus den graden Aufsteigungen von a Ursae minoris».

У 1841 р. за сприяння В. Я. Струве, призначеного директором Пулковської обсерваторії, почав працювати в ній та брав участь в астрономічних спостереженнях.

У 1842 р. разом з О. В. Струве брав участь в експедиції з спостереження повного сонячного затемнення, яка була відправлена Академією наук до Липецьку.

У 1843 р. був учасником хронометричної експедиції для визначення різниці довготи обсерваторій в Пулково й Альтоні, якою керував В. Я. Струве. В середині експедиції виїхав до Харкова, куди був призначений виконуючим обов'язки екстраординарного професора. Струве доручив Шидловському доставити до Харківського університету інструменти, які були замовлені для астрономічної обсерваторії Харківського університету, що планувалось побудувати.

В середині вересня 1843 р. Шидловський прочитав вступну лекцію в Харківському університеті. Він викладав курси сферичної астрономії, визначення орбіт планет і комет, практичної астрономії, геодезії.

У грудні 1843 р. Шидловський був відряджений до Києва. В.Я. Струве, який керував тоді всіма астрономо-географічними роботами в Російській імперії, доручив Шидловському обробку спостережень професора Федорова і обчислення на їх підставі географічних координат різних місць Західного Сибіру.

Обчислення спостережень Федорова було закінчено навесні 1845 р. Шидловський представив отримані ним при цьому результати як дисертацію на ступінь доктора.

24 січня 1846 р. Шидловський склав докторський іспит, а 2 березня того ж року захистив дисертацію. 13 червня він був затверджений у ступені доктора та в званні екстраординарного професора. У листопаді 1848 р. Шидловський став ординарним професором.

Оскільки в університеті не було обсерваторії, Шидловський влаштував тимчасову невелику обсерваторію в університетському саду для практичних занять зі студентами. Вона складалася вежі з картону на кам'яному фундаменті діаметром в 8 футів, що оберталася, і відкритого стовпа, який перебував на відстані 20 футів від неї. Імовірно, вона була знищена до кінця 50-х років.

З червня по грудень 1846 р. Шидловський працював у Фінляндії, беручи участь в астрономо-геодезичних роботах з російсько-скандинавського градусного виміру.

У 1847—1849 рр. брав участь в експедиції університету, завданням якої було визначення географічного положення низки міст в Харківській та суміжних з нею губерніях, дослідження географічного розподілу тварин, визначення висот головних височин, проведення геологічних досліджень. В результаті роботи експедиції визначено положення 7 пунктів в Харківській, 9 — у Воронезькій, 5 — в Полтавській, 7 — в Курській губерніях.

Наприкінці 1848 р. Шидловський відвідав Пулковську обсерваторію для участі в роботах із закінчення південної частини російсько-скандинавського градусного вимірювання, а також Вільно і Дерпт. У квітні 1849 р. за дорученням В. Я. Струве справив астрономічні вимірювання в Ізмаїлі.

У 1851 р. брав участь в експедиції Академії наук зі спостереження повного сонячного затемнення. Для станції Шидловського був обраний Єлисаветград. Спостереження не були ним зроблені через несприятливу погоду.

Влітку 1856 р. Шидловський став ординарним професором Київського університету. У 1866 р. був обраний деканом фізико-математичного факультету, а в 1868 р. вийшов у відставку.

У 1870—1874 рр. Шидловський займав посаду директора жіночої гімназії в Білій Церкві, яка при ньому була перетворена в реальне училище. Вийшовши в 1874 р. остаточно у відставку, Шидловський жив послідовно в Дерпті, Виборзі та Ризі і, нарешті, в своєму маєтку Карабатчі біля міста Радомисль Волинської губернії.

У відставкці Шидловський запропонував Пулківській обсерваторії свої послуги для редукції спостережень, і за дорученням директора обсерваторії О. Струве проводив різні обчислення. Зокрема, він займався обчисленнями орбіт подвійних зірок.

Шидловський помер в 1892 р. в своєму маєтку Карабатчах.

Праці ред.

  • «Bestimmung der Constante der Nutation aus den graden Aufsteigungen von α Ursae minoris, beobachtet in Dorpat am Meridiankreise von 1822 bis 1838» (диссертация, Дерпт, 1841);
  • «Наблюдения солнечного затмения 1842 г. в Липецке» (а также в «Schumacher's Astron. Nachrichten», 1842, Grant's «History of physical Astronomy», «Comptes rendus etc.»);
  • «Производство астрономических и геодезических наблюдений в Лапландии, на северной оконечности русского градусного измерения в 1840» (в сочинении В. Я. Струве: «Arc du méridien de 25°20' entre le Danube et la mer Glaciale, mesuré depuis 1816 jusqu'en 1855»);
  • «Экспедиция для определения долготы Новгорода, Москвы, Рязани и Тулы» («Bull. de la classe physico-math. de l'Acad. Imp. de Sc. de S.-Pétersb.», т. II);
  • «Экспедиция для определения долготы Пулкова и Альтоны» (W. Struwe, «Expédition chronométrique exécutée [en 1843] entre Poulkowa et Altona etc.», СПб., 1844);
  • «Производство астрономических и геодезических наблюдений на южной оконечности русского градусного измерения на Дунае в 1849 г.» (в сочинении Струве: «Arc du méridien etc.»);
  • «Отчет об астрономическом путешествии, совершенном в 1847 и 1848 гг.» (вып. I, Харьков, 1853; вып. II, 1857; сюда вошли определения географического положения мест в губерниях: Харьковской, Воронежской, Полтавской, Курской и Земли Войска Донского).

Джерела ред.


Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Andri j Petro vich Shidlo vskij 1818 1892 astronom i geodezist rodom z Voronizhchini Zakinchiv Harkivskij universitet Profesor astronomiyi Harkivskogo 1843 1856 i Kiyivskogo 1856 1868 universitetiv ta direktor Kiyivskoyi astronomichnoyi observatoriyi Viznachiv geografichni koordinati ryadu punktiv Ukrayini Shidlovskij Andrij PetrovichNarodivsya 17 listopada 1818 1818 11 17 Voronezka guberniya Rosijska imperiyaPomer 7 travnya 1892 1892 05 07 73 roki Karabachin Brusilivskij rajonKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist astronomAlma mater HNU imeni V N KarazinaZaklad Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shidlovskij Zhittyepis red Shidlovskij narodivsya u Voronezkoyi guberniyi v sim yi dvoryanina Jogo batko volodiv rodovim mayetkom zi 100 kripakami U 1837 r Shidlovskij zakinchiv matematichnij fakultet Harkivskogo universitetu U 1837 1841 rr sluhav lekciyi v Derptskomu universiteti buv uchnem V Ya Struve sposterigachem astronomichnoyi observatoriyi Derptskogo universitetu U 1841 r sklav tam ispit na stupin magistra U Derpti Shidlovskij napisav i zahistiv disertaciyu na stupin magistra filosofiyi Bestimmung der Konstante der Nutation aus den graden Aufsteigungen von a Ursae minoris U 1841 r za spriyannya V Ya Struve priznachenogo direktorom Pulkovskoyi observatoriyi pochav pracyuvati v nij ta brav uchast v astronomichnih sposterezhennyah U 1842 r razom z O V Struve brav uchast v ekspediciyi z sposterezhennya povnogo sonyachnogo zatemnennya yaka bula vidpravlena Akademiyeyu nauk do Lipecku U 1843 r buv uchasnikom hronometrichnoyi ekspediciyi dlya viznachennya riznici dovgoti observatorij v Pulkovo j Altoni yakoyu keruvav V Ya Struve V seredini ekspediciyi viyihav do Harkova kudi buv priznachenij vikonuyuchim obov yazki ekstraordinarnogo profesora Struve doruchiv Shidlovskomu dostaviti do Harkivskogo universitetu instrumenti yaki buli zamovleni dlya astronomichnoyi observatoriyi Harkivskogo universitetu sho planuvalos pobuduvati V seredini veresnya 1843 r Shidlovskij prochitav vstupnu lekciyu v Harkivskomu universiteti Vin vikladav kursi sferichnoyi astronomiyi viznachennya orbit planet i komet praktichnoyi astronomiyi geodeziyi U grudni 1843 r Shidlovskij buv vidryadzhenij do Kiyeva V Ya Struve yakij keruvav todi vsima astronomo geografichnimi robotami v Rosijskij imperiyi doruchiv Shidlovskomu obrobku sposterezhen profesora Fedorova i obchislennya na yih pidstavi geografichnih koordinat riznih misc Zahidnogo Sibiru Obchislennya sposterezhen Fedorova bulo zakincheno navesni 1845 r Shidlovskij predstaviv otrimani nim pri comu rezultati yak disertaciyu na stupin doktora 24 sichnya 1846 r Shidlovskij sklav doktorskij ispit a 2 bereznya togo zh roku zahistiv disertaciyu 13 chervnya vin buv zatverdzhenij u stupeni doktora ta v zvanni ekstraordinarnogo profesora U listopadi 1848 r Shidlovskij stav ordinarnim profesorom Oskilki v universiteti ne bulo observatoriyi Shidlovskij vlashtuvav timchasovu neveliku observatoriyu v universitetskomu sadu dlya praktichnih zanyat zi studentami Vona skladalasya vezhi z kartonu na kam yanomu fundamenti diametrom v 8 futiv sho obertalasya i vidkritogo stovpa yakij perebuvav na vidstani 20 futiv vid neyi Imovirno vona bula znishena do kincya 50 h rokiv Z chervnya po gruden 1846 r Shidlovskij pracyuvav u Finlyandiyi beruchi uchast v astronomo geodezichnih robotah z rosijsko skandinavskogo gradusnogo vimiru U 1847 1849 rr brav uchast v ekspediciyi universitetu zavdannyam yakoyi bulo viznachennya geografichnogo polozhennya nizki mist v Harkivskij ta sumizhnih z neyu guberniyah doslidzhennya geografichnogo rozpodilu tvarin viznachennya visot golovnih visochin provedennya geologichnih doslidzhen V rezultati roboti ekspediciyi viznacheno polozhennya 7 punktiv v Harkivskij 9 u Voronezkij 5 v Poltavskij 7 v Kurskij guberniyah Naprikinci 1848 r Shidlovskij vidvidav Pulkovsku observatoriyu dlya uchasti v robotah iz zakinchennya pivdennoyi chastini rosijsko skandinavskogo gradusnogo vimiryuvannya a takozh Vilno i Derpt U kvitni 1849 r za doruchennyam V Ya Struve spraviv astronomichni vimiryuvannya v Izmayili U 1851 r brav uchast v ekspediciyi Akademiyi nauk zi sposterezhennya povnogo sonyachnogo zatemnennya Dlya stanciyi Shidlovskogo buv obranij Yelisavetgrad Sposterezhennya ne buli nim zrobleni cherez nespriyatlivu pogodu Vlitku 1856 r Shidlovskij stav ordinarnim profesorom Kiyivskogo universitetu U 1866 r buv obranij dekanom fiziko matematichnogo fakultetu a v 1868 r vijshov u vidstavku U 1870 1874 rr Shidlovskij zajmav posadu direktora zhinochoyi gimnaziyi v Bilij Cerkvi yaka pri nomu bula peretvorena v realne uchilishe Vijshovshi v 1874 r ostatochno u vidstavku Shidlovskij zhiv poslidovno v Derpti Viborzi ta Rizi i nareshti v svoyemu mayetku Karabatchi bilya mista Radomisl Volinskoyi guberniyi U vidstavkci Shidlovskij zaproponuvav Pulkivskij observatoriyi svoyi poslugi dlya redukciyi sposterezhen i za doruchennyam direktora observatoriyi O Struve provodiv rizni obchislennya Zokrema vin zajmavsya obchislennyami orbit podvijnih zirok Shidlovskij pomer v 1892 r v svoyemu mayetku Karabatchah Praci red Bestimmung der Constante der Nutation aus den graden Aufsteigungen von a Ursae minoris beobachtet in Dorpat am Meridiankreise von 1822 bis 1838 dissertaciya Derpt 1841 Nablyudeniya solnechnogo zatmeniya 1842 g v Lipecke a takzhe v Schumacher s Astron Nachrichten 1842 Grant s History of physical Astronomy Comptes rendus etc Proizvodstvo astronomicheskih i geodezicheskih nablyudenij v Laplandii na severnoj okonechnosti russkogo gradusnogo izmereniya v 1840 v sochinenii V Ya Struve Arc du meridien de 25 20 entre le Danube et la mer Glaciale mesure depuis 1816 jusqu en 1855 Ekspediciya dlya opredeleniya dolgoty Novgoroda Moskvy Ryazani i Tuly Bull de la classe physico math de l Acad Imp de Sc de S Petersb t II Ekspediciya dlya opredeleniya dolgoty Pulkova i Altony W Struwe Expedition chronometrique executee en 1843 entre Poulkowa et Altona etc SPb 1844 Proizvodstvo astronomicheskih i geodezicheskih nablyudenij na yuzhnoj okonechnosti russkogo gradusnogo izmereniya na Dunae v 1849 g v sochinenii Struve Arc du meridien etc Otchet ob astronomicheskom puteshestvii sovershennom v 1847 i 1848 gg vyp I Harkov 1853 vyp II 1857 syuda voshli opredeleniya geograficheskogo polozheniya mest v guberniyah Harkovskoj Voronezhskoj Poltavskoj Kurskoj i Zemli Vojska Donskogo Dzherela red Levickij G V Astronomy i astronomicheskaya observatoriya Harkovskogo universiteta ot 1843 po 1879 god 1895 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s S 794 Istoriya geodezii Shidlovskij Andrej Petrovich Arhivovano 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij astronomichnij portal Shidlovskij Andrij Petrovich 30 XI 1818 07 V 1892 Arhivovano 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Shidlovskij Andrej Petrovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref nbsp Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shidlovskij Andrij Petrovich amp oldid 38519487