Аскар Акайович Акаєв (нар. 10 листопада 1944, с. Кизил-Байрак, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР) — киргизький державний та політичний діяч, учений.
| Акаєв Аскар Акайович кирг. Аскар Акаев | ||
| ||
|---|---|---|
| 27 жовтня 1990 — 11 квітня 2005 | ||
| Попередник: | Посаду засновано | |
| Наступник: | Курманбек Бакієв | |
| Народження: | 10 листопада 1944[…] (78 років) Kyzylbayrakd, Кемінський район, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР | |
| Національність: | Киргиз | |
| Країна: | СРСР→ Киргизстан→ Росія | |
| Релігія: | атеїзм | |
| Освіта: | Санкт-Петербурзький національний дослідницький університет інформаційних технологій, механіки та оптики | |
| Ступінь: | доктор фізико-математичних наук | |
| Партія: | незалежний політик | |
| Шлюб: | Mayram Akayevad | |
| Діти: | Aidar Akayevd і Bermet Akayevad | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
У 1989–1990 президент Академії наук Киргизької РСР.
З 1990 по 2005 — президент Киргизької Республіки (до 1991 року — Киргизької РСР). Іноземний член Російської академії наук.
Біографія Редагувати
Народився 10 листопада 1944 в с. Воронцовка Кемінського району Киргизької РСР в сім'ї колгоспника Акая Токоєва.
У 1961 році закінчив середню школу із золотою медаллю.
У 1968 році закінчив з відзнакою Ленінградський інститут точної механіки та оптики і вступив до аспірантури.
У 1980 році захистив докторську дисертацію в Московському інженерно-фізичному інституті.
У 1984 році обраний членом-кореспондентом Академії наук Киргизької РСР, того ж року став академіком АН Киргизької РСР. Аскар Акаєв — професор, почесний доктор і іноземний член РАН, має близько 150 наукових робіт, 43 статті, 7 винаходів. Він підготував 20 кандидатів і 3 докторів наук. Сім його учнів стали лауреатами різних премій.
У 1989–1990 президент Академії наук Киргизької РСР.
27 жовтня 1990 обраний президентом Киргизької РСР.
У серпні 1991 різко засудив утворення і дії ДКНС, які були супроводжені кровопролиттям (видав ряд указів про бойкотування дій ДКНС на території Киргизької Республіки). Разом з Верховною Радою КР оголосив про проголошення незалежності КР.
21 грудня 1991 приїхав в Алма-Ату і взяв участь у створенні СНД разом з іншими президентами колишніх союзних республік; підписав ряд міжнародних договорів та угод для виходу з кризи.
2 березня 1992 присутній при голосуванні в штаб-квартирі ООН за прийняття Киргизстану в члени ООН. Спостерігав за підняттям прапора Киргизстану біля штаб-квартири ООН.
У жовтні 1991 (на виборах) і січні 1994 (на референдумі) — підтверджені президентські повноваження.
24 грудня 1995 — переобраний президентом на другий термін. Його підтримали понад 70 відсотків виборців.
5 квітня 2005 — в результаті гострої політичної кризи склав з себе повноваження президента.
11 квітня 2005 — де-юре парламент республіки (Жогорку Кенеш Киргизької Республіки) прийняв відставку. За даними киргизького МЗС, працює професором в Московського державного університету, займаючи там посаду головного наукового співробітника Інституту математичних досліджень складних систем.
Травень 2006 — обраний іноземним членом Російської академії наук за видатні дослідження в галузі оптичної обробки інформації.
2009 — координатор підпрограми «Комплексний системний аналіз і моделювання світової динаміки» Президії РАН.
Родина Редагувати
Одружений. Дві дочки та два сини.
Нагороди Редагувати
- Орден «Знак Пошани» (1981)
- Медаль Пушкіна (23 серпня 1999, Росія) — за великий внесок у збереження і поширення російського культурної спадщини в Киргизькій Республіці.
- Орден «Достик» I ступеня (Казахстан, 10 грудня 2001).
- Орден Подвійного білого хреста I ступеня (Словаччина, грудень 2003).
- Лауреат Премії Ленінського комсомолу Киргизії (1977) — за математичне дослідження проблем нагрівання ЕОМ.
- Лауреат золотої медалі Н. Д. Кондратьєва 2012 року «за видатний внесок у розвиток суспільних наук».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- Czech National Authority Database
- Prabook — 2018.
Література Редагувати
- Л. В. Губерський. Акаєв Аскар Акайович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
- M. Дорошко . Акаєв Аскар Акайович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 19. — ISBN 978-966-611-818-2.