www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аршак II опера У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Аршак II значення Арша к II опера на 4 дії Тиграна Ч

Аршак II (опера)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аршак II (значення).

«Арша́к II» — опера на 4 дії Тиграна Чухаджяна, написана у 1868 році. Стала першою вірменською національною оперою, а також першою оперою в історії музичної культури Сходу. Автор лібрето — Товмас Терзян.

Опера «Аршак II»
вірм. Արշակ Բ
італ. Arsace Secondo
Перша сторінка фортепіанної транскрипції увертюри опери «Аршак II», виданої в Константинополі у 1900 році під назвою «Олімпія»
Композитор Чухаджян Тигран Геворгович
Автор лібрето Терзян Товмас Акопович
Мова лібрето вірменська і італійська
Жанр драма
Кількість дій 4 Дія (театр)
Рік створення 1868
Перша постановка 29 листопада 1945
Інформація у Вікіданих
 Аршак II у Вікісховищі

Історія опери ред.

Див. також: Тигран Чухаджян

Опера «Аршак II» — перша вірменська національна опера і найбільший твір Чухаджяна. Роботу над оперою композитор завершив у 1868 році в Константинополі. Записка про завершення опери в книзі Терзяна італійською мовою позначила народження вірменської національної опери. Автором двомовного (вірменська, італійська) лібрето є поет і драматург Товмас Терзян, за стилем лібрето належить до лірико-драматичного жанру.

Тигран Чухаджян

Прем'єра першої постановки відбулась 10 березня 1868 року в театрі «Наум», твір виконувався в уривках італійською оперною трупою. Композитор планував поставити оперу повністю наступного 1869 року, проте через несприятливі умови в Османській імперії, а також через відсутність матеріальних ресурсів, здійснити ці плани не вдалось. У 1871 році опера була видана. За життя автора окремі номери з опери звучали в концертному виконанні в Константинополі (під назвою «Олімпія»), Венеції і Парижі. У 1873 році фрагменти з опери були представлені на Всесвітній виставці у Відні.

Монументальна опера «Аршак II» написана в традиціях італійської історико-романтичної опери першої половини XIX століття — Россіні, Белліні і особливо раннього Верді. Втілюючи ліричну ідею лібрето, Чухаджян тонко розкриває також героїчні і драматичні лінії опери. Головні дійові особи ― цар Великої Вірменії Аршак II, цариця Олімпія, княгиня Парандзем, князі Гнел, Тірит та інші. Сюжет з історії Вірменії заснований на відомостях давньовірменських істориків Мовсеса Хоренаці і Фавстоса Бузанда. Дія розгортається у 365—367 роках в Армавірі в епоху складних відносин Великої Вірменії, Персії і Рима. Музично-літературною ідеєю опера відображає прагнення вірменського народу XIX століття до національного і соціального звільнення. За жанром «Аршак II» відноситься до європейської «великої опери» (Grand opera), де використовується великий симфонічний оркестр, хоровий і духовий ансамбль, розгорнуті масові сцени.

Після смерті Чухаджяна його оригінальні рукописи були відправлені до Вірменії у 1920-х роках його вдовою А. Абазян. Вони були виявлені музикознавцем Г. Тиграновим у 1942 році, після чого розпочалось друге життя цього твору. Вперше цілком опера була представлена широкій публіці 29 листопада 1945 року. Для нової постановки лібрето опери було оброблене А. Гулакяном, диригентом виступив М. Таврізян. «Аршак II» був поставлений в Неаполі, Відні та інших містах світу. У 1956 році опера була поставлена в Москві у Большому театрі. У 2001 році «Аршак II» був поставлений у США. У 1988 році опера була екранізована.

Музичний керівник опери Сан-Франциско, музикознавець Кліфорд Кранна писав про оперу «Аршак II»:

Своїми незрівнянними двірськими переворотами, спробами вбивства і любовною ворожнечею опера «Аршак II» пропонує все, що можна очікувати від справжньої драми.

Музичний критик Д. Стівенс, говорячи про оперу, відзначає вплив італійської опери середини XIX століття і звертає увагу на сильну ліричну виразність твору та близькість ідіом з творчістю Верді.

Сюжет ред.

Цар Аршак II — жорстокий правитель, що вбив свого батька, царя Тирана, і вигнав рідного брата Гнела. Колись Аршак був закоханий у княгиню Парандзем, але коли вона вийшла заміж за його брата, Аршак одружився з царицею Олімпією. Минає час, і Парандзем благає царя Аршака дозволити Гнелу повернутися з вигнання. Лютий і безжальний цар наказує солдатам увести Парандзем. Незважаючи на перешкоди, Гнел таємно повертається і разом з другом Валенсією — командувачем вірменським військом — присягається помститься Аршаку. Валенсія приходить до царського палацу і намагається переконати царицю Олімпію в невірності Аршака і його бажанні одружитися з Парандзем. Валенсія освідчується Олімпії у коханні і пропонує втекти разом з сином. В той самий час Парандзем вбиває свого чоловіка Гнела, потім, через любовну ворожнечу і ненависть, сина і спадкоємця самого Аршака. Тиран Аршак відправляє царицю Олімпію у похмуру в'язницю. Привиди жертв крізь переслідують Аршака і Парандзем. Незабаром католикос Нерсес звільняє Олімпію, щоб відновити її право бути царицею Великої Вірменії. Вона прощає Аршака. Під час святкування у запалі ненависті Парандзем отруює вино і передає келих Олімпії, а частину отрути приймає сама. Насамкінець, у момент їх трагічної загибелі, Парандзем встигає нанести смертельне поранення царю Аршаку.

Дійові особи ред.

Голові дійові особи опери.

  • Аршак II — цар Великої Вірменії;
  • Вардан — солдат Аршака;
  • Парандзем — принцеса Сюніка, дружина Гнела;
  • Гнел — принц Сюніка, брат Аршака;
  • Валенсія — принц Сюніка, командувач вірменською армією;
  • Олімпія — принцеса Великої Вірменії, дочка Римського імператора;
  • Нерсес — католикос Великої Вірменії;
  • Полісена;
  • привид царя Тирана;
  • привид Аршака / сін Олімпії.

Лібрето ред.

Автор лібрето Товмас Терзян

Опера складається 4 актів.

Дія 1 ред.

Аршак II повертається з війни. Принц Тірит робить спробу вбити царя.

Дія 2 ред.

Солдати Аршака II арештовують принца Тірита.

Дія 3 ред.

Цар Аршак відправляє свою дружину, принцесу Олімпію до в'язниці. Аршак II пробачає зрадників.

Дія 4 ред.

Принц Спандарат намагажться отруїти царя Аршака.

Примітки ред.

  1. ↑ Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 2. — С. 105–106.
    d:Track:Q164396d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  2. Музыкальный энциклопедический словарь. — М., : «Советская энциклопедия», 1990. з джерела 26 липня 2014. Процитовано 2013-04-06.
  3. ↑ Р. А. Атаян. Армянская Советская Социалистическая Республика. XVI. Музыка // Большая советская энциклопедия.
  4. ↑ George Grove, Stanley Sadie. The New Grove dictionary of music and musicians. — 1980. — С. 213.
  5. Театральная энциклопедия. — С. 25.
  6. ↑ Чухаджян Тигран Геворгович // Большой Российский энциклопедический словарь.
  7. ↑ Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : Советская энциклопедия, 1990.
  8. Армянская советская энциклопедия. — Т. приложение «Советская Армения». — С. 578.
  9. Dzidzernak. — Cairo: April — July 2006. — № 2-3.
  10. Хронологічний: перша грузинська опера — 1897 [1][недоступне посилання з червня 2019], азербайджанська — 1907 [2] [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.], турецька — 1934 [3] [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.], арабська — 2003 [4] [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.], [5][недоступне посилання з лютого 2019], японська — 1952 [6] [ 13 січня 2008 у Wayback Machine.] і так далі.
  11. ↑ John Hamilton Warrack, Ewan West. The concise Oxford dictionary of opera. — Oxford University Press, 1996. — С. 92.
  12. ↑ Театральная Энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. I. — С. 293—294.
  13. Театральная Энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. V. — С. 797. з джерела 3 серпня 2021
  14. ↑ . Архів оригіналу за 18 липня 2009. Процитовано 6 квітня 2013. 
  15. N. Tahmizian. The life and work of Dikran Tchouhadjian. — Los Angeles : Drazark Press, 2001. — С. 35.
  16. Театр Міхаеля Наума проіснував в Константинополі до 1870 року, коли був зруйнований в результаті пожежі (Міністерство культури Республіки Туреччина [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.])
  17. Вірменська радянська енциклопедія. — Т. 9. — С. 66—67.
  18. David Stevens. An Armenian Opera: First Take // The New York Times. — October 17, 2001.
  19. Agop Jack Hacikyan, Gabriel Basmajian, Edward S. Franchuk. The Heritage of Armenian Literature: From the Eighteenth Century to Modern Times. — Wayne State University Press, 2005. — С. 381.
  20. Чухаджян Тигран Геворгович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  21. Русская музыкальная газета. — 1901. — № 19.
  22. Введенский Б. А. Большая советская энциклопедия. — Т. 47. — С. 485.
  23. . Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 6 квітня 2013. 
  24. Kevork B. Bardakjian. A reference guide to modern Armenian literature, 1500-1920: with an introductory history. — Wayne State University Press, 2000. — С. 536.
  25. The California Courier.
  26. М. Рухкян. Премьера «Аршака II»: напоминание о проблемах // Голос Армении. — 2007. — № 105 (Электронная версия). з джерела 13 листопада 2007. Процитовано 2013-04-06.
  27. . Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 6 квітня 2013. 
  28. ↑ Р. Давтян. Анна Асатрян. “Аршак II” – первая армянская опера. // Ист.-филол. журн.. — 2007. — С. 290-293. (вірм.)
  29. ↑ . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 6 квітня 2013. 
  30. . Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 6 квітня 2013. 
  31. An armenian opera: first take.: «Arshak II comes across as basically a well-made mid-19th-century Italian opera, even in Armenian, and Chukhadjian displays a strong and well-shaped lyric expressiveness, influenced particularly by an obvious familiarity with the idiom of early Verdi.»
  32. . Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 7 квітня 2013. 
  33. ↑ . Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 6 квітня 2013. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Arshak II znachennya Arsha k II opera na 4 diyi Tigrana Chuhadzhyana napisana u 1868 roci Stala pershoyu virmenskoyu nacionalnoyu operoyu 2 3 4 5 6 7 a takozh pershoyu operoyu v istoriyi muzichnoyi kulturi Shodu 8 9 10 Avtor libreto Tovmas Terzyan Opera Arshak II virm Արշակ Բ ital Arsace SecondoPersha storinka fortepiannoyi transkripciyi uvertyuri operi Arshak II vidanoyi v Konstantinopoli u 1900 roci pid nazvoyu Olimpiya Kompozitor Chuhadzhyan Tigran Gevorgovich 1 Avtor libreto Terzyan Tovmas Akopovich 1 Mova libreto virmenska 1 i italijska 1 Zhanr dramaKilkist dij 4 Diya teatr Rik stvorennya 1868 1 Persha postanovka 29 listopada 1945Informaciya u Vikidanih Arshak II u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya operi 2 Syuzhet 3 Dijovi osobi 4 Libreto 4 1 Diya 1 4 2 Diya 2 4 3 Diya 3 4 4 Diya 4 5 PrimitkiIstoriya operi red Div takozh Tigran Chuhadzhyan Opera Arshak II persha virmenska nacionalna opera 3 4 6 7 11 12 i najbilshij 13 tvir Chuhadzhyana Robotu nad operoyu kompozitor zavershiv u 1868 roci v Konstantinopoli Zapiska pro zavershennya operi v knizi Terzyana italijskoyu movoyu poznachila narodzhennya virmenskoyi nacionalnoyi operi 14 Avtorom dvomovnogo virmenska italijska libreto ye poet i dramaturg Tovmas Terzyan za stilem libreto nalezhit do liriko dramatichnogo zhanru nbsp Tigran ChuhadzhyanPrem yera pershoyi postanovki vidbulas 10 bereznya 1868 roku 15 v teatri Naum 16 tvir vikonuvavsya v urivkah 11 italijskoyu opernoyu trupoyu Kompozitor planuvav postaviti operu povnistyu nastupnogo 1869 roku 17 prote cherez nespriyatlivi umovi v Osmanskij imperiyi 18 a takozh cherez vidsutnist materialnih resursiv zdijsniti ci plani ne vdalos U 1871 roci opera bula vidana 19 Za zhittya avtora okremi nomeri z operi zvuchali v koncertnomu vikonanni 12 v Konstantinopoli pid nazvoyu Olimpiya Veneciyi i Parizhi 14 U 1873 roci fragmenti z operi 20 buli predstavleni na Vsesvitnij vistavci u Vidni 21 Monumentalna opera Arshak II napisana v tradiciyah italijskoyi istoriko romantichnoyi operi pershoyi polovini XIX stolittya Rossini Bellini i osoblivo rannogo Verdi 12 22 Vtilyuyuchi lirichnu ideyu libreto Chuhadzhyan tonko rozkrivaye takozh geroyichni i dramatichni liniyi operi Golovni dijovi osobi car Velikoyi Virmeniyi Arshak II caricya Olimpiya knyaginya Parandzem knyazi Gnel Tirit ta inshi 23 Syuzhet z istoriyi Virmeniyi zasnovanij na vidomostyah davnovirmenskih istorikiv Movsesa Horenaci i Favstosa Buzanda 24 Diya rozgortayetsya u 365 367 rokah v Armaviri v epohu skladnih vidnosin Velikoyi Virmeniyi Persiyi i Rima Muzichno literaturnoyu ideyeyu opera vidobrazhaye pragnennya virmenskogo narodu XIX stolittya do nacionalnogo i socialnogo zvilnennya 12 Za zhanrom Arshak II vidnositsya do yevropejskoyi velikoyi operi Grand opera de vikoristovuyetsya velikij simfonichnij orkestr horovij i duhovij ansambl rozgornuti masovi sceni Pislya smerti Chuhadzhyana jogo originalni rukopisi buli vidpravleni do Virmeniyi u 1920 h rokah jogo vdovoyu A Abazyan 25 Voni buli viyavleni muzikoznavcem G Tigranovim u 1942 roci 26 pislya chogo rozpochalos druge zhittya cogo tvoru Vpershe cilkom opera bula predstavlena shirokij publici 29 listopada 1945 roku 27 Dlya novoyi postanovki libreto operi bulo obroblene A Gulakyanom dirigentom vistupiv M Tavrizyan Arshak II buv postavlenij v Neapoli Vidni ta inshih mistah svitu 28 U 1956 roci opera bula postavlena v Moskvi u Bolshomu teatri 28 U 2001 roci Arshak II buv postavlenij u SShA 29 U 1988 roci opera bula ekranizovana 30 Muzichnij kerivnik operi San Francisko muzikoznavec Kliford Kranna pisav pro operu Arshak II Svoyimi nezrivnyannimi dvirskimi perevorotami sprobami vbivstva i lyubovnoyu vorozhnecheyu opera Arshak II proponuye vse sho mozhna ochikuvati vid spravzhnoyi drami 29 Muzichnij kritik D Stivens govoryachi pro operu vidznachaye vpliv italijskoyi operi seredini XIX stolittya i zvertaye uvagu na silnu lirichnu viraznist tvoru ta blizkist idiom z tvorchistyu Verdi 31 Syuzhet red Car Arshak II zhorstokij pravitel sho vbiv svogo batka carya Tirana i vignav ridnogo brata Gnela Kolis Arshak buv zakohanij u knyaginyu Parandzem ale koli vona vijshla zamizh za jogo brata Arshak odruzhivsya z cariceyu Olimpiyeyu Minaye chas i Parandzem blagaye carya Arshaka dozvoliti Gnelu povernutisya z vignannya Lyutij i bezzhalnij car nakazuye soldatam uvesti Parandzem Nezvazhayuchi na pereshkodi Gnel tayemno povertayetsya i razom z drugom Valensiyeyu komanduvachem virmenskim vijskom prisyagayetsya pomstitsya Arshaku Valensiya prihodit do carskogo palacu i namagayetsya perekonati caricyu Olimpiyu v nevirnosti Arshaka i jogo bazhanni odruzhitisya z Parandzem Valensiya osvidchuyetsya Olimpiyi u kohanni i proponuye vtekti razom z sinom V toj samij chas Parandzem vbivaye svogo cholovika Gnela potim cherez lyubovnu vorozhnechu i nenavist sina i spadkoyemcya samogo Arshaka Tiran Arshak vidpravlyaye caricyu Olimpiyu u pohmuru v yaznicyu Prividi zhertv kriz peresliduyut Arshaka i Parandzem Nezabarom katolikos Nerses zvilnyaye Olimpiyu shob vidnoviti yiyi pravo buti cariceyu Velikoyi Virmeniyi Vona proshaye Arshaka Pid chas svyatkuvannya u zapali nenavisti Parandzem otruyuye vino i peredaye kelih Olimpiyi a chastinu otruti prijmaye sama Nasamkinec u moment yih tragichnoyi zagibeli Parandzem vstigaye nanesti smertelne poranennya caryu Arshaku 32 Dijovi osobi red Golovi dijovi osobi operi 33 Arshak II car Velikoyi Virmeniyi Vardan soldat Arshaka Parandzem princesa Syunika druzhina Gnela Gnel princ Syunika brat Arshaka Valensiya princ Syunika komanduvach virmenskoyu armiyeyu Olimpiya princesa Velikoyi Virmeniyi dochka Rimskogo imperatora Nerses katolikos Velikoyi Virmeniyi Polisena privid carya Tirana privid Arshaka sin Olimpiyi Libreto red nbsp Avtor libreto Tovmas TerzyanOpera skladayetsya 4 aktiv 33 Diya 1 red Arshak II povertayetsya z vijni Princ Tirit robit sprobu vbiti carya Diya 2 red Soldati Arshaka II areshtovuyut princa Tirita Diya 3 red Car Arshak vidpravlyaye svoyu druzhinu princesu Olimpiyu do v yaznici Arshak II probachaye zradnikiv Diya 4 red Princ Spandarat namagazhtsya otruyiti carya Arshaka Primitki red a b v g d Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան 1974 T 2 S 105 106 d Track Q164396d Track Q6429958d Track Q2657718 Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Arhivovano z dzherela 26 lipnya 2014 Procitovano 2013 04 06 a b R A Atayan Armyanskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika XVI Muzyka Bolshaya sovetskaya enciklopediya a b George Grove Stanley Sadie The New Grove dictionary of music and musicians 1980 S 213 Teatralnaya enciklopediya S 25 a b Chuhadzhyan Tigran Gevorgovich Bolshoj Rossijskij enciklopedicheskij slovar a b Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T prilozhenie Sovetskaya Armeniya S 578 Dzidzernak Cairo April July 2006 2 3 Hronologichnij persha gruzinska opera 1897 1 nedostupne posilannya z chervnya 2019 azerbajdzhanska 1907 2 Arhivovano 10 serpnya 2014 u Wayback Machine turecka 1934 3 Arhivovano 25 lipnya 2014 u Wayback Machine arabska 2003 4 Arhivovano 26 lipnya 2014 u Wayback Machine 5 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 yaponska 1952 6 Arhivovano 13 sichnya 2008 u Wayback Machine i tak dali a b John Hamilton Warrack Ewan West The concise Oxford dictionary of opera Oxford University Press 1996 S 92 a b v g Teatralnaya Enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1961 T I S 293 294 Teatralnaya Enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1961 T V S 797 Arhivovano z dzherela 3 serpnya 2021 a b GARINE par Gerald Papasian Arhiv originalu za 18 lipnya 2009 Procitovano 6 kvitnya 2013 N Tahmizian The life and work of Dikran Tchouhadjian Los Angeles Drazark Press 2001 S 35 Teatr Mihaelya Nauma proisnuvav v Konstantinopoli do 1870 roku koli buv zrujnovanij v rezultati pozhezhi Ministerstvo kulturi Respubliki Turechchina Arhivovano 25 lipnya 2014 u Wayback Machine Virmenska radyanska enciklopediya T 9 S 66 67 David Stevens An Armenian Opera First Take The New York Times October 17 2001 Agop Jack Hacikyan Gabriel Basmajian Edward S Franchuk The Heritage of Armenian Literature From the Eighteenth Century to Modern Times Wayne State University Press 2005 S 381 Chuhadzhyan Tigran Gevorgovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Russkaya muzykalnaya gazeta 1901 19 Vvedenskij B A Bolshaya sovetskaya enciklopediya T 47 S 485 San Francisco Opera Association War Memorial Opera House 2001 2002 Arsace Secondo Page 1 of 3 Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2013 Kevork B Bardakjian A reference guide to modern Armenian literature 1500 1920 with an introductory history Wayne State University Press 2000 S 536 The California Courier M Ruhkyan Premera Arshaka II napominanie o problemah Golos Armenii 2007 105 Elektronnaya versiya Arhivovano z dzherela 13 listopada 2007 Procitovano 2013 04 06 Opera Arshak II na sajte Abril Books Arhiv originalu za 1 grudnya 2008 Procitovano 6 kvitnya 2013 a b R Davtyan Anna Asatryan Arshak II pervaya armyanskaya opera Ist filol zhurn 2007 S 290 293 virm a b Muzykant otkryvshij amerikancam Arshaka II Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 6 kvitnya 2013 Arshak II Informaciya o filme Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 6 kvitnya 2013 An armenian opera first take Arshak II comes across as basically a well made mid 19th century Italian opera even in Armenian and Chukhadjian displays a strong and well shaped lyric expressiveness influenced particularly by an obvious familiarity with the idiom of early Verdi Arshak II Arhiv originalu za 4 kvitnya 2013 Procitovano 7 kvitnya 2013 a b Arshak II Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arshak II opera amp oldid 40619188