www.wikidata.uk-ua.nina.az

Архипчук Сергій Володимирович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Архипчук нар 18 листопада 1960 хутір Ган

Архипчук Сергій Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Архипчук.

Архипчук Сергій Володимирович (нар. 18 листопада 1960, хутір Ганнівка Костопільського району Рівненської області) — заслужений діяч мистецтв України, режисер-постановник театру, опери, масових та пам’ятних заходів, фестивалів. Засновник Київського театру поезії «Мушля».

Біографія ред.

У 1979 році закінчив Дніпропетровське державне театральне училище, акторський факультет, спеціальність «Актор драматичного театру», у 1984 р. — Державний інститут театрального мистецтва ім. А. Луначарського, м. Москва, спеціальність «Режисер музичного театру».

Працював режисером у Гуцульському естрадно-фольклорному театрі-студії «Заграва», Донецькій опері, Дніпропетровському театрі ім. Т.Шевченка, Закарпатському обласному театрі драми та комедії.

Ведучий програми «ТВ-Табачук» «Кухонні пристрасті» (2002-2003).

Засновник та художній керівник школи телеведучих TV-lab (2004-2010).

Лауреат Міжнародного конкурсу режисерів естради (Москва, 1989 р.). «Режисер року» (фестиваль «Нові зірки старого року», 1994 р.). Вагнерівський стипендіат (Байройт (ФРН), 1997 р.). Володіє польською мовою.

Творча діяльність ред.

Постановки: «Котигорошко» А. Шияна, Б. Котюка (Львів, 1984 р.), «Іоланта» П. Чайковського (Донецьк, 1985 р., 2003 р.), «А, нумо створимо оперу» Б. Бріттена (Донецьк, 1986 р.), «Мачуха Саманішвілі» Г. Канчелі (Дніпропетровськ, 1987 р.; найкраща вистава року), «Лис Микита» І. Франка, Б. Янівського (Дніпропетровськ, 1988 р.), «Пан Коцький» М. Лисенка (Коломия, 1991 р.; лауреат I Міжнародного конкурсу ім. М. Лисенка), «Купало» А. Вахнянина (Київ, 1993 р.), «Набукко» Д. Верді (Донецьк, 1994 р., 1999 р.), «Аїда» Д. Верді (Львів, 1995 р.), «Пігмаліон» Б. Шоу, О. Козаренка (Ніжин, 1996 р.), «Інтимні варіації до «Старомодної комедії» Є. Гуцала, О. Арбузова (Рівне, 2001); «Хитра вдовичка» К. Гольдоні (Черкаси, 2009 р.); «Як козам роги вправляють» Ю. Федьковича (Чернівці, 2009); «Meine liebe Віра» (Ужгород, 2012), «Трамвай „Жадання“» Т. Вільямса (Ужгород, 2013 р.) «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Червона шапочка» В. Безкоровайного, Л. Полтави (Хуст, 2018 р.), «Шантрапа... «Усковська»», О. Саксаганський, музика Д. Перцева (Біла Церква, 2019) та ін..

Вистави Київського театру поезії «Мушля» під проводом С. Архипчука: «В пекучій мушлі слова» Н. Клименко (2001), «Заповітне» М. Вінграновського (2005), «Венера та інші» Т. Винник (2007), «Для блакитнокрилої плавби» М. Рильського (2008), «Три радості» В. Свідзінського (2011), «Зелений велосипед» В. Вакулича (2011),  «Не тільки молитви» Б.  Бойчука (2010), «Ліфти для повертання» І.  Козаченка (2011), «Чоколівка. Мандри Амура» А. Могильного (2012), «Знаю Я» П. Скунця (2012), «Між жіночих звивин» Л. Мудрак (2020).

Композиції театру «Мушля» за творами І. Римарука, Є. Плужника, П. Тичини, І. Драча, В. Голобородька, А. Пашко, В. Сагайдака, Л. Костенко, В. Герасим’юка, М. Зерова, В. Іллі, В. Базилевського, В. Симоненка, В. Сосюри, О. Гончара.

Культурно-мистецькі та пам’ятні заходи: вечір пам'яті В. Івасюка (Львів, 1989), «Володимир Івасюк. Повернення» (Київ, 1998), «Задивляюсь у твої зіниці» В. Симоненка (Львів, 1988), «Я повен любові» О. Гончара (Київ, 1998). Агітаційно-мандрівний проєкт «Політичний вертеп» (25 областей України, 2013), сатирична програма «Політичний вертеп», Радіо Свобода (Київ, 2014), мистецько-концертні рейди та благодійні заходи на підтримку Захисників Вітчизни «Арт-десант» та «Люті Укри» (2014-2017), відкриття в Українському домі Міжнародного форуму «Україна пам’ятає, світ визнає!» до 85-х роковин Голодомору (Київ, 2018); авторські вечори М. Гаденка, вечори пам’яті В. Сосюри, Слави Стецько, Р. Шухевича.

Фестивалі: «Червона рута» (1989 р., рок-конкурс); у 1989—1992 рр. — шоу-вистави з Гуцульським естрадно-фольклорним театром-студією «Заграва» (головний режисер, гастролі у містах: Вроцлав, Москва, Монреаль, Торонто та ін.); «Оберіг» (1992 р., 1993 р., 1994 р.), «Тарас Бульба» (1992 р., 1993 р.), «Золота корона» (Одеса, 1998 р., 1999 р.), конкурс «Роксолана. Великий вальс» (1996 р.), урочиста церемонія Національного конкурсу гостросюжетних романів «Золотий Бабай» (1999 р.), Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» (1999), «Мазепа-Фест» (Полтава, 2003 — 2017), «Ця золотом цвяхована блакить» (до 80-ліття загибелі С.Петлюри, Київ, 2006); Всеукраїнский фестиваль вертепів «Карпатія» (Івано-Франківськ, 2008, 2009; Яремче, 2010); Міжнародний фестиваль поезії Terra Poetica (Київ, 2014), Фестиваль мистецтв «Арт-панорама» (Біла Церква, 2019), Міжнародний фольклорний фестиваль «Зорі над Тясмином» (Сміла, 2019).

Головний режисер заходів: 700-ліття Коломиї, 620-ліття Болехова, Дня Києва — 93, Всеукраїнського свята пива (1995 р., 1996 р., 1997 р., 1998 р.), 590-ліття Рашкова (1992), мистецьких програм Великого збору КУН (1993 р., 1995 р.), «Дійство про Св. Миколая» (Київ, 2000 р.), фольклорно-мистецьке свято «Є тисяча доріг» (Рівне, 2000), «Роботящим рукам» (Зоря, 2002), Дні культури України для Всесвітньої індустріальної виставки (Японія, 2005), Церемонія прийняття короля Швеції (Київ, 2008), 90-ліття ЗУНР (Львів, 2008), благодійні концерти на підтримку УГКЦ «З вірою і любов’ю» (2009).

Родина ред.

Мати Надія Пилипівна (1937 р.н.) — пенсіонерка, доньки Уляна (1988 р.н.) і Олеся (1994 р.н.).

Дід по материній лінії та його брати воювали в УПА, а дід зі сторони батька був на службі в радянської влади, за що був убитий.

Звання та нагороди ред.

У 2009 році Указом Президента Сергію Архипчуку було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України».

Інтерв'ю та згадки у ЗМІ ред.

  1. Речитатив secco оперного режисера // Art line, 1997, № 10–11; Мистецтво – моя професія // Українське слово, 2000, 3–15 берез.
  2. Надзбручанський Б. «Аїда» на львівській сцені // Культура і життя. 1995, 3 серп.; Гончарук К. Бернард Шоу українізує Ніжин // Там само. 1996, 24 серп.;
  3. Сіроніякий колір некарнавальних масок: Розмова А. Охрімовича із С. Архипчуком // Політика і культура. 2000, 14–20 квіт.;
  4. Н. Тисячна Зняти бронежилет із душі [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // День, 22 лис, 2005;
  5. Д. Мамчур Я волію працювати з талановитими людьми [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.] // Персонал №2, 2007;
  6. Н. Тисячна Портрет автентичної жінки // День, 23 чер, 2007; Театральна бесіда. 2016. №1(36).;
  7. М. Сургучева Сергій Архипчук / Герой – это человек, который профессионально  делает свое дело // Экспедиция XXI, 2007;  
  8. М. Чабан Київський театр поезії Мушля / «МУШЛЯ» говорить про заповітне // Арт-вертеп, 2007;
  9. Н. Кир’ян Три радості Володимира Свідзінського [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Слово Просвіти, 17 лис, 2011;
  10. Л.Олтаржевська «Не тільки молитви». Четверта спроба [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Україна молода, 6 січ, 2011;
  11. Пам’ять українського поета Івана Козаченка вшанували прем’єрою вистави [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // УНІАН 25 лис, 2011;
  12. С. Єременко Ревізія нездійсненного // День, 26 тра, 2011;
  13. В. Скуба «Три радості» Володимира Свідзінського // День, 26 жов, 2011;
  14. П'ять головних театральних подій 2011 року [ 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Тиждень.ua, 3 січ, 2012;
  15. О. Гаврош Ужгородці першими побачать виставу на вірші Аттили Могильного [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Закарпаття онлайн, 29 бер, 2012;
  16. В. Кобаль Закарпатський театр завершить сезон «Трамваєм «Жадання»» [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Закарпаття онлайн, 5 лип, 2013;
  17. Л. Поліха В Ужгород «приїхав» «Трамвай «Жадання»» [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Закарпаття онлайн, 21 лип, 2013;
  18. С. Лапига Режисер Архипчук почав створювати в Ужгороді студентський театр [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Закарпаття онлайн, 24 жов, 2013;
  19. С. Федака Червона квіточка навпаки [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Закарпаття онлайн, 20 лип, 2013;
  20. Театральні рецензії С.Федака зі збірки  Закарпатський театр на порозі ХХІ століття (Ужгород, 2018): І ти пішла із дому, Любов зла ,  Наталка-Хустянка, Першй поцілунок хустського театру, Серенча і хосен;
  21. В. Курико Сергій Архипчук: «Втрачаючи мову, ми втрачаємо дуже багато» [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Час чернігівський, 11 бер, 2017;
  22. Театр у Хусті прем'єрно представив «діаспорну» «Червону шапочку» [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Закарпаття онлайн, 15 жов,  2018.

Примітки ред.

  1. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Arhipchuk Arhipchuk Sergij Volodimirovich nar 18 listopada 1960 hutir Gannivka Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini rezhiser postanovnik teatru operi masovih ta pam yatnih zahodiv festivaliv Zasnovnik Kiyivskogo teatru poeziyi Mushlya Arhipchuk Sergij VolodimirovichNarodivsya 18 listopada 1960 1960 11 18 62 roki hutir Gannivka teper selo Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblastiGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist rezhiser postanovnikAlma mater Dnipropetrovske teatralne uchilishe i Rosijskij universitet teatralnogo mistectvaZaklad Nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa ShevchenkaNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorcha diyalnist 3 Rodina 4 Zvannya ta nagorodi 5 Interv yu ta zgadki u ZMI 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya red U 1979 roci zakinchiv Dnipropetrovske derzhavne teatralne uchilishe aktorskij fakultet specialnist Aktor dramatichnogo teatru u 1984 r Derzhavnij institut teatralnogo mistectva im A Lunacharskogo m Moskva specialnist Rezhiser muzichnogo teatru Pracyuvav rezhiserom u Guculskomu estradno folklornomu teatri studiyi Zagrava Doneckij operi Dnipropetrovskomu teatri im T Shevchenka Zakarpatskomu oblasnomu teatri drami ta komediyi Veduchij programi TV Tabachuk Kuhonni pristrasti 2002 2003 Zasnovnik ta hudozhnij kerivnik shkoli televeduchih TV lab 2004 2010 Laureat Mizhnarodnogo konkursu rezhiseriv estradi Moskva 1989 r Rezhiser roku festival Novi zirki starogo roku 1994 r Vagnerivskij stipendiat Bajrojt FRN 1997 r Volodiye polskoyu movoyu Tvorcha diyalnist red Postanovki Kotigoroshko A Shiyana B Kotyuka Lviv 1984 r Iolanta P Chajkovskogo Doneck 1985 r 2003 r A numo stvorimo operu B Brittena Doneck 1986 r Machuha Samanishvili G Kancheli Dnipropetrovsk 1987 r najkrasha vistava roku Lis Mikita I Franka B Yanivskogo Dnipropetrovsk 1988 r Pan Kockij M Lisenka Kolomiya 1991 r laureat I Mizhnarodnogo konkursu im M Lisenka Kupalo A Vahnyanina Kiyiv 1993 r Nabukko D Verdi Doneck 1994 r 1999 r Ayida D Verdi Lviv 1995 r Pigmalion B Shou O Kozarenka Nizhin 1996 r Intimni variaciyi do Staromodnoyi komediyi Ye Gucala O Arbuzova Rivne 2001 Hitra vdovichka K Goldoni Cherkasi 2009 r Yak kozam rogi vpravlyayut Yu Fedkovicha Chernivci 2009 Meine liebe Vira Uzhgorod 2012 Tramvaj Zhadannya T Vilyamsa Uzhgorod 2013 r Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Chervona shapochka V Bezkorovajnogo L Poltavi Hust 2018 r Shantrapa Uskovska O Saksaganskij muzika D Perceva Bila Cerkva 2019 ta in Vistavi Kiyivskogo teatru poeziyi Mushlya pid provodom S Arhipchuka V pekuchij mushli slova N Klimenko 2001 Zapovitne M Vingranovskogo 2005 Venera ta inshi T Vinnik 2007 Dlya blakitnokriloyi plavbi M Rilskogo 2008 Tri radosti V Svidzinskogo 2011 Zelenij velosiped V Vakulicha 2011 Ne tilki molitvi B Bojchuka 2010 Lifti dlya povertannya I Kozachenka 2011 Chokolivka Mandri Amura A Mogilnogo 2012 Znayu Ya P Skuncya 2012 Mizh zhinochih zvivin L Mudrak 2020 Kompoziciyi teatru Mushlya za tvorami I Rimaruka Ye Pluzhnika P Tichini I Dracha V Goloborodka A Pashko V Sagajdaka L Kostenko V Gerasim yuka M Zerova V Illi V Bazilevskogo V Simonenka V Sosyuri O Gonchara Kulturno mistecki ta pam yatni zahodi vechir pam yati V Ivasyuka Lviv 1989 Volodimir Ivasyuk Povernennya Kiyiv 1998 Zadivlyayus u tvoyi zinici V Simonenka Lviv 1988 Ya poven lyubovi O Gonchara Kiyiv 1998 Agitacijno mandrivnij proyekt Politichnij vertep 25 oblastej Ukrayini 2013 satirichna programa Politichnij vertep Radio Svoboda Kiyiv 2014 mistecko koncertni rejdi ta blagodijni zahodi na pidtrimku Zahisnikiv Vitchizni Art desant ta Lyuti Ukri 2014 2017 vidkrittya v Ukrayinskomu domi Mizhnarodnogo forumu Ukrayina pam yataye svit viznaye do 85 h rokovin Golodomoru Kiyiv 2018 avtorski vechori M Gadenka vechori pam yati V Sosyuri Slavi Stecko R Shuhevicha Festivali Chervona ruta 1989 r rok konkurs u 1989 1992 rr shou vistavi z Guculskim estradno folklornim teatrom studiyeyu Zagrava golovnij rezhiser gastroli u mistah Vroclav Moskva Monreal Toronto ta in Oberig 1992 r 1993 r 1994 r Taras Bulba 1992 r 1993 r Zolota korona Odesa 1998 r 1999 r konkurs Roksolana Velikij vals 1996 r urochista ceremoniya Nacionalnogo konkursu gostrosyuzhetnih romaniv Zolotij Babaj 1999 r Mizhnarodnij literaturnij konkurs Koronaciya slova 1999 Mazepa Fest Poltava 2003 2017 Cya zolotom cvyahovana blakit do 80 littya zagibeli S Petlyuri Kiyiv 2006 Vseukrayinskij festival vertepiv Karpatiya Ivano Frankivsk 2008 2009 Yaremche 2010 Mizhnarodnij festival poeziyi Terra Poetica Kiyiv 2014 Festival mistectv Art panorama Bila Cerkva 2019 Mizhnarodnij folklornij festival Zori nad Tyasminom Smila 2019 Golovnij rezhiser zahodiv 700 littya Kolomiyi 620 littya Bolehova Dnya Kiyeva 93 Vseukrayinskogo svyata piva 1995 r 1996 r 1997 r 1998 r 590 littya Rashkova 1992 misteckih program Velikogo zboru KUN 1993 r 1995 r Dijstvo pro Sv Mikolaya Kiyiv 2000 r folklorno mistecke svyato Ye tisyacha dorig Rivne 2000 Robotyashim rukam Zorya 2002 Dni kulturi Ukrayini dlya Vsesvitnoyi industrialnoyi vistavki Yaponiya 2005 Ceremoniya prijnyattya korolya Shveciyi Kiyiv 2008 90 littya ZUNR Lviv 2008 blagodijni koncerti na pidtrimku UGKC Z viroyu i lyubov yu 2009 Rodina red Mati Nadiya Pilipivna 1937 r n pensionerka donki Ulyana 1988 r n i Olesya 1994 r n Did po materinij liniyi ta jogo brati voyuvali v UPA a did zi storoni batka buv na sluzhbi v radyanskoyi vladi za sho buv ubitij Zvannya ta nagorodi red U 2009 roci Ukazom Prezidenta Sergiyu Arhipchuku bulo prisvoyeno zvannya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1 Interv yu ta zgadki u ZMI red Rechitativ secco opernogo rezhisera Art line 1997 10 11 Mistectvo moya profesiya Ukrayinske slovo 2000 3 15 berez Nadzbruchanskij B Ayida na lvivskij sceni Kultura i zhittya 1995 3 serp Goncharuk K Bernard Shou ukrayinizuye Nizhin Tam samo 1996 24 serp Sironiyakij kolir nekarnavalnih masok Rozmova A Ohrimovicha iz S Arhipchukom Politika i kultura 2000 14 20 kvit N Tisyachna Znyati bronezhilet iz dushi Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Den 22 lis 2005 D Mamchur Ya voliyu pracyuvati z talanovitimi lyudmi Arhivovano 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Personal 2 2007 N Tisyachna Portret avtentichnoyi zhinki Den 23 cher 2007 Teatralna besida 2016 1 36 M Surgucheva Sergij Arhipchuk Geroj eto chelovek kotoryj professionalno delaet svoe delo Ekspediciya XXI 2007 M Chaban Kiyivskij teatr poeziyi Mushlya MUShLYa govorit pro zapovitne Art vertep 2007 N Kir yan Tri radosti Volodimira Svidzinskogo Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Slovo Prosviti 17 lis 2011 L Oltarzhevska Ne tilki molitvi Chetverta sproba Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ukrayina moloda 6 sich 2011 Pam yat ukrayinskogo poeta Ivana Kozachenka vshanuvali prem yeroyu vistavi Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine UNIAN 25 lis 2011 S Yeremenko Reviziya nezdijsnennogo Den 26 tra 2011 V Skuba Tri radosti Volodimira Svidzinskogo Den 26 zhov 2011 P yat golovnih teatralnih podij 2011 roku Arhivovano 27 grudnya 2019 u Wayback Machine Tizhden ua 3 sich 2012 O Gavrosh Uzhgorodci pershimi pobachat vistavu na virshi Attili Mogilnogo Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn 29 ber 2012 V Kobal Zakarpatskij teatr zavershit sezon Tramvayem Zhadannya Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn 5 lip 2013 L Poliha V Uzhgorod priyihav Tramvaj Zhadannya Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn 21 lip 2013 S Lapiga Rezhiser Arhipchuk pochav stvoryuvati v Uzhgorodi studentskij teatr Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn 24 zhov 2013 S Fedaka Chervona kvitochka navpaki Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn 20 lip 2013 Teatralni recenziyi S Fedaka zi zbirki Zakarpatskij teatr na porozi HHI stolittya Uzhgorod 2018 I ti pishla iz domu Lyubov zla Natalka Hustyanka Pershj pocilunok hustskogo teatru Serencha i hosen V Kuriko Sergij Arhipchuk Vtrachayuchi movu mi vtrachayemo duzhe bagato Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Chas chernigivskij 11 ber 2017 Teatr u Husti prem yerno predstaviv diaspornu Chervonu shapochku Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn 15 zhov 2018 Primitki red UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 175 2009 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 19 lyutogo 2018 Posilannya red Arhipchuk Sergij Volodimirovich Arhivovano 6 veresnya 2012 u Wayback Machine Fedkovich amp Shakespeare nezvichni j suchasni Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 175 2009 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini diyachiv teatralnogo mistectva Arhivovano 19 lyutogo 2018 u Wayback Machine Sergij Arhipchuk Ukrayinskij rezhiser Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arhipchuk Sergij Volodimirovich amp oldid 39961196