www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антоніо Сальєрі італ Antonio Salieri 18 серпня 1750 7 травня 1825 австрійський композитор диригент і педагог італійськог

Антоніо Сальєрі

Антоніо Сальєрі (італ. Antonio Salieri, 18 серпня 1750 — 7 травня 1825) — австрійський композитор, диригент і педагог італійського походження.

Антоніо Сальєрі
італ. Antonio Salieri
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Antonio Salieri
Дата народження 18 серпня 1750(1750-08-18)
Місце народження Леньяго, Венеціанська республіка
Дата смерті 7 травня 1825(1825-05-07) (74 роки)
Місце смерті Відень
Причина смерті інсульт
Поховання
Віденський центральний цвинтар : 

Роки активності 1765 - 1799
Громадянство Італія, Австрійська імперія
Національність італієць
Професія композитор
Вчителі Франческо Сальєріd, Giuseppe Simonid, Флоріан Леопольд Ґассман, Джованні Батіста Пешетті і Джузеппе Тартіні
Відомі учні Ференц Ліст, Антонін Рейха, Людвіг ван Бетховен, Therese Rosenbaumd, Франц Петер Шуберт, Симон Зехтер, Карл Черні і Йоганн Непомук Гуммель
Інструменти орган
Жанр опера, оркестрова, камерна, духовна музика
Нагороди
Автограф
 Файли у Вікісховищі

Життя і творчість Редагувати

Народився у Леньяго, Венеціанська республіка у заможній купецькій родині. Вивчав композицію в Падуї та Венеції. На запрошення Флоріана Леопольда Гассмана в 1766 році приїхав в Відень і завдяки урокам Гассмана, який познайомив з лібретистом П'єтро Метастазіо і композитором Глюком та іншими, був прийнятий на імператорську службу, в 1774 року після смерті Гассмана отримав посаду придворного композитора, а в 1788 році також і капельмейстера імператорського оркестру.

Сальєрі є автором понад 40 опер, серед яких найвідоміші — «Данаїди» (1784), «Тарар» (1787) і «Фальстаф» (1799). Спеціально для відкриття театру «Ла Скала» ним була написана опера «Визнана Європа» (1786), на прем'єрі якої співала Франческа Лебрен і яка до цього дня йде на цій сцені. Ранні опери Сальєрі витримані в класичній італійської традиції, проте з 1780-х років Сальєрі сприйняв традиції К. В. Глюка, завдяки чому його опери користуються великим успіхом у завойованому Глюком Парижі. Сальєрі також є автором оркестрової, камерної, духовної музики, в тому числі «Реквієму», написаному 1804 року, але вперше виконаному на його похороні

Сальєрі також займався педагогічною діяльністю. Серед його учнів — Л. Бетховен, Ф. Шуберт, Ф. Ліст, К. Черні, Мейєрбер, Гуммель та Франц Ксавер Вольфганг Моцарт. За свідченням сучасників, відносини Сальєрі зі своїми учнями були дуже теплими та емоційними (вважається, що від'їзд Ліста з Відня став приводом для невдалої спроби самогубства Сальєрі). Помер Сальєрі у Відні 1825 року.

Моцарт і Сальєрі Редагувати

Існує давня легенда, згідно з якою, нібито А.Сальєрі отруїв Моцарта. Ця легенда лягла в основу ряду художніх творів, зокрема драми Пушкіна «Моцарт і Сальєрі» (1831), поставленої за нею опери Римського-Корсакова (1898), п'єси Пітера Шеффера «Амадей» (1979) і заснованому на ній однойменному фільмі Мілоша Формана (1984).

Проте підтверджень того, що Сальєрі був причетний до смерті Моцарта, не існує. В листах 1780-х років Моцарт припускався досить гострих висловлювань на адресу Сальєрі, проте ці висловлювання не відрізняються від аналогічних на адресу інших музикантів-конкурентів. Водночас в останньому листі Моцарта дружині (14 жовтня 1791 року) Моцарт описує захоплену реакцію Сальєрі по відвідуванні вистави «Чарівної флейти». Відомо, що в другій половині 1780-х рр. Сальєрі диригував кількома творами Моцарта, а після свого призначення капельмейстером придворної опери в 1788 року перш за все повернув до репертуару оперу Моцарта «Весілля Фігаро». Існував навіть музичний твір, написаний Моцартом і Сальєрі спільно: кантата для голосу і фортепіано «На одужання Офелії».

Існує версія, що легенда пов'язана з політичним підтекстом: на межі XVIII–XIX ст. музичним критикам і першим біографам Моцарта було важливо підкреслити вірність музики Моцарта своїй, австро-німецькій традиції, протиставивши її італійському впливу, уособленням якої було обрано Сальєрі.

Італійський психіатр Чезаре Ломброзо у своїй книзі «Геніальність і божевілля» писав, що Моцарт страждав манією переслідування, вважаючи, що італійські композитори заздрять йому й бажають його вбити.

У Мілані 1997 року відбувся судовий процес, де було, нарешті, вирішено покінчити з неясністю. «У травневі дні 1997 року в Мілані, в головному залі Палацу юстиції проходив незвичайний судовий процес: розглядався злочин двовікової давності. (…) Слухалася справа Сальєрі про отруєння ним великого Моцарта. … Через двісті років Антоніо Сальєрі було виправдано».

Примітки Редагувати

  1. ↑ Н. С. Салиери, Антонио // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXVIIIа. — С. 131.
    d:Track:Q656d:Track:Q24498307d:Track:Q19908137d:Track:Q23892962d:Track:Q602358
  2. Г. Риман Сальери // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1160–1161.
    d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q27773207d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  3. Divox Biography. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 28 червня 2008. 
  4. Така версія представлена у статті Антонио Сольери — отец композиторов и мифический злодей//«Свободомыслие» от 2.09.2009[недоступне посилання]
  5. Маргарита Ломунова. Моцарт и Сальери: Встреча через два века [ 16 липня 2010 у Wayback Machine.] // «Наука и религия», № 10, 2002, с. 26-28.

Література Редагувати

  • Белза І. Моцарт і Сальєрі [ 16 липня 2021 у Wayback Machine.](укр.)
  • Кириллина Л. В. «Пасынок истории» (К 250-летию со дня рождения Антонио Сальери) // Музыкальная академия. — 2000. — № 3. [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Порфирьева А. Л. Сальери // «Музыкальный Петербург. Энциклопедический словарь.» XVIII век. Кн.3. СПб, 1999.
  • Штейнпресс Б. С. «Очерки и этюды», М., 1980
  • Angermüller R. Antonio Salieri und seine «Scuola di canto» // Beethoven Studien. Hrsg. von E.Schenk. Wien, 1970.
  • Angermüller R. Antonio Salieri. Sein Leben und seine weltliche Werke unter besonderen Berücksichtigung seiner «grossen» Opern. Diss. Salzburg 1970. T.1 — 3. München, 1971–1974.
  • Angermüller R. Salieri // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. Ed. by S.Sadie. 20 vols. London, 1980. — Vol.16, p. 415-420.
  • Braunbehrens V. Salieri. Ein Musiker im Schatten Mozarts? 2 Auflage. München — Mainz, 1992.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Antonio Salyeri ital Antonio Salieri 18 serpnya 1750 7 travnya 1825 avstrijskij kompozitor dirigent i pedagog italijskogo pohodzhennya Antonio Salyeriital Antonio SalieriZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im ya Antonio SalieriData narodzhennya 18 serpnya 1750 1750 08 18 Misce narodzhennya Lenyago Venecianska respublikaData smerti 7 travnya 1825 1825 05 07 74 roki Misce smerti VidenPrichina smerti insultPohovannya Videnskij centralnij cvintar Roki aktivnosti 1765 1799Gromadyanstvo Italiya Avstrijska imperiyaNacionalnist italiyecProfesiya kompozitorVchiteli Franchesko Salyerid Giuseppe Simonid Florian Leopold Gassman Dzhovanni Batista Peshetti i Dzhuzeppe TartiniVidomi uchni Ferenc List 1 Antonin Rejha Lyudvig van Bethoven 1 Therese Rosenbaumd Franc Peter Shubert 1 2 Simon Zehter Karl Cherni i Jogann Nepomuk GummelInstrumenti organZhanr opera orkestrova kamerna duhovna muzikaNagorodiAvtograf Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittya i tvorchist 2 Mocart i Salyeri 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaZhittya i tvorchist RedaguvatiNarodivsya u Lenyago Venecianska respublika u zamozhnij kupeckij rodini Vivchav kompoziciyu v Paduyi ta Veneciyi Na zaproshennya Floriana Leopolda Gassmana v 1766 roci priyihav v Viden i zavdyaki urokam Gassmana yakij poznajomiv z libretistom P yetro Metastazio i kompozitorom Glyukom ta inshimi buv prijnyatij na imperatorsku sluzhbu v 1774 roku pislya smerti Gassmana otrimav posadu pridvornogo kompozitora a v 1788 roci takozh i kapelmejstera imperatorskogo orkestru Salyeri ye avtorom ponad 40 oper sered yakih najvidomishi Danayidi 1784 Tarar 1787 i Falstaf 1799 Specialno dlya vidkrittya teatru La Skala nim bula napisana opera Viznana Yevropa 1786 na prem yeri yakoyi spivala Francheska Lebren i yaka do cogo dnya jde na cij sceni Ranni operi Salyeri vitrimani v klasichnij italijskoyi tradiciyi prote z 1780 h rokiv Salyeri sprijnyav tradiciyi K V Glyuka zavdyaki chomu jogo operi koristuyutsya velikim uspihom u zavojovanomu Glyukom Parizhi Salyeri takozh ye avtorom orkestrovoyi kamernoyi duhovnoyi muziki v tomu chisli Rekviyemu napisanomu 1804 roku ale vpershe vikonanomu na jogo pohoroniSalyeri takozh zajmavsya pedagogichnoyu diyalnistyu Sered jogo uchniv L Bethoven F Shubert F List K Cherni Mejyerber Gummel ta Franc Ksaver Volfgang Mocart 3 Za svidchennyam suchasnikiv vidnosini Salyeri zi svoyimi uchnyami buli duzhe teplimi ta emocijnimi vvazhayetsya sho vid yizd Lista z Vidnya stav privodom dlya nevdaloyi sprobi samogubstva Salyeri Pomer Salyeri u Vidni 1825 roku Mocart i Salyeri RedaguvatiIsnuye davnya legenda zgidno z yakoyu nibito A Salyeri otruyiv Mocarta Cya legenda lyagla v osnovu ryadu hudozhnih tvoriv zokrema drami Pushkina Mocart i Salyeri 1831 postavlenoyi za neyu operi Rimskogo Korsakova 1898 p yesi Pitera Sheffera Amadej 1979 i zasnovanomu na nij odnojmennomu filmi Milosha Formana 1984 Prote pidtverdzhen togo sho Salyeri buv prichetnij do smerti Mocarta ne isnuye V listah 1780 h rokiv Mocart pripuskavsya dosit gostrih vislovlyuvan na adresu Salyeri prote ci vislovlyuvannya ne vidriznyayutsya vid analogichnih na adresu inshih muzikantiv konkurentiv Vodnochas v ostannomu listi Mocarta druzhini 14 zhovtnya 1791 roku Mocart opisuye zahoplenu reakciyu Salyeri po vidviduvanni vistavi Charivnoyi flejti Vidomo sho v drugij polovini 1780 h rr Salyeri diriguvav kilkoma tvorami Mocarta a pislya svogo priznachennya kapelmejsterom pridvornoyi operi v 1788 roku persh za vse povernuv do repertuaru operu Mocarta Vesillya Figaro Isnuvav navit muzichnij tvir napisanij Mocartom i Salyeri spilno kantata dlya golosu i fortepiano Na oduzhannya Ofeliyi Isnuye versiya sho legenda pov yazana z politichnim pidtekstom 4 na mezhi XVIII XIX st muzichnim kritikam i pershim biografam Mocarta bulo vazhlivo pidkresliti virnist muziki Mocarta svoyij avstro nimeckij tradiciyi protistavivshi yiyi italijskomu vplivu uosoblennyam yakoyi bulo obrano Salyeri Italijskij psihiatr Chezare Lombrozo u svoyij knizi Genialnist i bozhevillya pisav sho Mocart strazhdav maniyeyu peresliduvannya vvazhayuchi sho italijski kompozitori zazdryat jomu j bazhayut jogo vbiti U Milani 1997 roku vidbuvsya sudovij proces de bulo nareshti virisheno pokinchiti z neyasnistyu U travnevi dni 1997 roku v Milani v golovnomu zali Palacu yusticiyi prohodiv nezvichajnij sudovij proces rozglyadavsya zlochin dvovikovoyi davnosti Sluhalasya sprava Salyeri pro otruyennya nim velikogo Mocarta Cherez dvisti rokiv Antonio Salyeri bulo vipravdano 5 Primitki Redaguvati a b v N S Salieri Antonio Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1900 T XXVIIIa S 131 d Track Q656d Track Q24498307d Track Q19908137d Track Q23892962d Track Q602358 G Riman Saleri Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 3 S 1160 1161 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q27773207d Track Q2910129d Track Q7117345 Divox Biography Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 28 chervnya 2008 Taka versiya predstavlena u statti Antonio Soleri otec kompozitorov i mificheskij zlodej Svobodomyslie ot 2 09 2009 nedostupne posilannya Margarita Lomunova Mocart i Saleri Vstrecha cherez dva veka Arhivovano 16 lipnya 2010 u Wayback Machine Nauka i religiya 10 2002 s 26 28 Literatura RedaguvatiBelza I Mocart i Salyeri Arhivovano 16 lipnya 2021 u Wayback Machine ukr Kirillina L V Pasynok istorii K 250 letiyu so dnya rozhdeniya Antonio Saleri Muzykalnaya akademiya 2000 3 1 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Porfireva A L Saleri Muzykalnyj Peterburg Enciklopedicheskij slovar XVIII vek Kn 3 SPb 1999 Shtejnpress B S Ocherki i etyudy M 1980 Angermuller R Antonio Salieri und seine Scuola di canto Beethoven Studien Hrsg von E Schenk Wien 1970 Angermuller R Antonio Salieri Sein Leben und seine weltliche Werke unter besonderen Berucksichtigung seiner grossen Opern Diss Salzburg 1970 T 1 3 Munchen 1971 1974 Angermuller R Salieri The New Grove Dictionary of Music and Musicians Ed by S Sadie 20 vols London 1980 Vol 16 p 415 420 Braunbehrens V Salieri Ein Musiker im Schatten Mozarts 2 Auflage Munchen Mainz 1992 Posilannya RedaguvatiSalieri Noti Arhivovano 10 chervnya 2009 u Wayback Machine na Choral Public Domain Library ChoralWiki Vilni noti avtorstva Salieri na sajti International Music Score Library Project IMSLP Boris Kushner V zashitu Antonio Saleri Arhivovano 24 travnya 2011 u Wayback Machine Vestnik 14 19 221 226 Baltimor 1999 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antonio Salyeri amp oldid 39352930