www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мордехай Анелевич Мордеха й Анєле віч пол Mordechaj Anielewicz івр מרדכי אניל ביץ псевдоніми Малахі пол Malachi Мар ян п

Мордехай Анелевич

Мордеха́й Анєле́віч (пол. Mordechaj Anielewicz, івр. מרדכי אנילֶביץ'‎; псевдоніми: Малахі, пол. Malachi; Мар'ян пол. Marian; Аньолек пол. Aniołek; нар. 1919 — пом. 8 травня 1943) — командувач Єврейської бойової організації та керівник повстання у Варшавському гетто (квітень-травень 1943).

Мордехай Анелевич
пол. Mordechaj Anielewicz
їд. מרדכי אניעלעװיטש‎
Народження 1919[…]
Вишкув, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Смерть 8 травня 1943(1943-05-08)
Варшавське гетто, Варшава, Генеральна губернія, Німеччина
Країна  Республіка Польща
Приналежність Єврейська бойова організація
Член Гашомер Гацаїр і Єврейська бойова організація
Звання Командувач
Війни / битви Повстання у Варшавському гетто
Нагороди
 Мордехай Анелевич у Вікісховищі

Біографія ред.

Походив із єврейської родини, яка мешкала на варшавському Повіслі[pl]. Закінчив приватну гімназію для хлопців «Laor» і у 1938 році здав матуру. Від 1934 року належав до соціалістично-сіоністичної скаутської організації Га-Шомер Га-Цаір. Від 1937 року очолював відділення (gdud) загону «Bechazit» і був членом Проводу Га-Шомер Га-Цаір, а у 1939 році увійшов до Ради Проводу. Аби заробити на життя, іноді торгував. Був амбітний, спритний і підприємливий. Також був доволі успішний на журналістській ниві.

Під час Польської кампанії разом із друзями-скаутами намагався дістатися до Румунії. Але на той момент Червона армія вже вторглася в Польщу зі сходу. Радянська влада заарештувала Анєлевіча, але за короткий час він вийшов на свободу. Після капітуляції Варшави повернувся до міста, а під кінець 1939 року на кілька тижнів виїхав до Вільнюса. Після повернення до Варшави продовжував свою діяльність у Раді Проводу Га-Шомер Га-Цаір. Крім того, долучився до редагування газети Neged Hazerem (укр. Проти течії). Мав приязні стосунки з Емануелем Рінґельблюмом. Був хорошим товаришем; викликав довіру своєю скромністю, самоконтролем та проникливістю.

Навесні 1942 року став одним зі співорганізаторів Антифашистського блоку[pl] — організації, що діяла у різних гетто Генеральної губернії та Сілезії. У 1942 році як представник Блоку відвідав гетто в Бендзині та Сосновці. Повернувся до Варшави восени 1942 року, вже після завершення великої депортаційної акції до Треблінки.

Від жовтня 1942 року — комендант Єврейської бойової організації. Він був одним зі співорганізаторів успішного замаху 29 жовтня 1942 року на заступника коменданта Єврейської поліції Якуба Лейкіна[pl] (хоча й не брав у ньому безпосередньої участі).

Мордехай Анєлевіч та Міра Фухрер у зруйнованому Варшавському гетто. Малюнок Шимона Ґармізе

Протягом 18-21 січня 1943 року керував першою збройною акцією самооборони у Варшавському гетто, яка призвела до призупинення другої нацистської операції з депортації мешканців гетто до Треблінки (так званої січневої акції); зокрема, загін під керівництвом Анєлевіча влився в колону євреїв, яких вели на Умшлагплац. Після його сигналу (на розі вулиць Заменгофа[pl] та Ніскої[pl]) вони атакували німецьких конвоїрів. Більшість єврейських бійців загинула, але кілька десятків євреїв з колони зуміли втекти. Січневі бої зміцнили позиції та авторитет Анєлевіча як очільника Єврейської бойової організації.

19 квітня 1943 року Мордехай Анєлевіч очолив повстання у Варшавському гетто. Загинув 8 травня 1943 року разом з іншими лідерами Єврейської бойової організації в оточеному німцями бункері[pl] на вулиці Мілій[pl], 18. Деталі його смерті невідомі. В бункері тоді знаходилося близько 120 повстанців, серед них і дівчина Анєлевіча Міра Фухрер. Багато з них за закликом Ізраеля Вільнера[pl] здійснило самогубство.

Щоденник, який Анєлевіч вів до березня 1943 року, не зберігся.

Нагороди та вшанування пам'яті ред.

Курган Анєлевіча

Наказом L.400/BP Головної комендатури АК за 25 липня 1944 року Мордехай Анєлевіч був посмертно нагороджений Хрестом Хоробрих, а 18 квітня 1945 року керівництво Польської Народної армії надало йому Хрест Грюнвальда третього ступеня.

Ще протягом війни його іменем було названо партизанський відділ Гвардії Людової[pl], утворений з учасників повстання у Варшавському гетто.

У 1955 році колишню вулицю Генсю було перейменовано на вулицю Мордехая Анєлевіча[pl].

Мордехая Анєлевіча вшановано одним із кам'яних блоків варшавського Шляху пам'яті мучеництва і боротьби євреїв у Варшаві[pl] на вулиці Дубоіс. Його прізвище також є на обеліскові біля місця пам'яті на колишній вулиці Мілій, 18, названому Курганом Анєлевіча.

У Вишкуві, біля мосту через Західний Буг, на місці будинку, де народився Анєлевіч, встановлено присвячений йому пам'ятник із написами польською, англійською та івритом.

Ім'я Анєлевіча носить кібуц Яд-Мордехай[pl] (укр. Пам'ять Мордехая) в Ізраїлі, заснований у 1943 році. У 1990 році у Варшавському університеті було відкрито Центр дослідження та навчання історії та культури євреїв у Польщі імені Мордехая Анєлевіча (пол. Centrum Badania i Nauczania Dziejów i Kultury Żydów w Polsce im. Mordechaja Anielewicza); від 2001 року Центр є підрозділом Історичного інституту Варшавського університету.

У 1983 році до 40-ї річниці смерті, в Ізраїлі було випущено набір із двох поштових марок із портретами Анєлевіча та Йозефа Ґлазмана, героїв Варшавського та Вільнюського гетто.

Примітки ред.

  1. ISNI — 2012.
    d:Track:Q423048
  2. ↑ Berenbaum M. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #11935392X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. https://www.jhi.pl/en/articles/may-8-1943-death-of-mordechai-anielewicz,616
  6. Andrzej Krzysztof Kunert: Słownik biograficzny konspiracji warszawskiej 1939-1944. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1987, s. 30. ISBN 83-211-0739-7. 
  7. Anka Grupińska: Ciągle po kole. Rozmowy z żołnierzami getta warszawskiego. Warszawa: Wydawnictwo Twój Styl, 2000, s. 42. ISBN 83-7163-187-1. 
  8. Anka Grupińska: Odczytane listy. Opowieści o powstańcach żydowskich. Warszawa: Wydawnictwo Literackie, 2003, s. 30. ISBN 83-08-03314-8. 
  9. Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniejącym mieście. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badań nad Zagładą Żydów, 2013, s. 841. ISBN 978-83-63444-27-3. 
  10. Bernard Mark: Walka i zagłada warszawskiego getta. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1959, s. 151. 
  11. Rudi Assuntino, Wlodek Goldkorn: Strażnik. Marek Edelman opowiada. Kraków: Wydawnictwo Znak, 2006, s. 78. ISBN 83-240-0647-8. 
  12. Joanna Nalewajko-Kulikov: Anielewicz Mordechaj w Żydzi Polscy. Historie niezwykłe. Warszawa: Demart, 2010, s. 12. ISBN 978-83-7427-3. 
  13. Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniejącym mieście. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badań nad Zagładą Żydów, 2013, s. 784. ISBN 978-83-63444-27-3. 
  14. Israel Gutman: Żydzi warszawscy 1939-1943.. Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM, 1993, s. 448. ISBN 83-85249-26-5. 
  15. Hela Rufeisen-Schupper: Pożeganie Miłej 18. Kraków: Wydawnictwo Beseder, 1996, s. 117. ISBN 83-86995-01-7. 
  16. Hela Rufeisen-Schupper: Pożeganie Miłej 18. Kraków: Wydawnictwo Beseder, 1996, s. 116. ISBN 83-86995-01-7. 
  17. Aleksander Mazur: Order Krzyża Grunwaldu 1943-1985. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1988, s. 89. ISBN 83-11-07449-6. 
  18. Kwiryna Handke: Słownik nazewnictwa Warszawy. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy, 1998, s. 384. ISBN 83-86619-97X. 
  19. . Boeliem:The Complete Reference to Israeli Stamps from 1948 and Onwards. 3 січня 2009. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2015. 

Джерела ред.

  • Sabine Gebhardt-Herzberg: "Das Lied ist geschrieben mit Blut und nicht mit Blei": Mordechaj Anielewicz und der Aufstand im Warschauer Ghetto. Sabine Gebhardt-Herzberg, 2003. ISBN 3-00-013643-6. 
  • Joanna Nalewajko-Kulikov: Anielewicz Mordechaj w Żydzi Polscy. Historie niezwykłe. Warszawa: Demart, 2010, ss. 11-13. ISBN 978-83-7427-3. 
  • Andrzej Krzysztof Kunert: Słownik biograficzny konspiracji warszawskiej 1939-1945 T.1. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1987, s. 30. ISBN 83-211-0758-3. 

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мордехай Анелевич
  • Мордехай Анєлевіч на сайті www.getto.pl [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mordeha j Anyele vich pol Mordechaj Anielewicz ivr מרדכי אניל ביץ psevdonimi Malahi pol Malachi Mar yan pol Marian Anolek pol Aniolek nar 1919 pom 8 travnya 1943 komanduvach Yevrejskoyi bojovoyi organizaciyi ta kerivnik povstannya u Varshavskomu getto kviten traven 1943 Mordehaj Anelevichpol Mordechaj Anielewicz yid מרדכי אניעלעװיטש Narodzhennya 1919 1 2 Vishkuv Mazovecke voyevodstvo Respublika Polsha 4 Smert 8 travnya 1943 1943 05 08 2 Varshavske getto Varshava Generalna guberniya Nimechchina 5 Krayina Respublika PolshaPrinalezhnist Yevrejska bojova organizaciyaChlen Gashomer Gacayir i Yevrejska bojova organizaciyaZvannya KomanduvachVijni bitvi Povstannya u Varshavskomu gettoNagorodi Mordehaj Anelevich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi ta vshanuvannya pam yati 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya red Pohodiv iz yevrejskoyi rodini yaka meshkala na varshavskomu Povisli pl Zakinchiv privatnu gimnaziyu dlya hlopciv Laor i u 1938 roci zdav maturu 6 Vid 1934 roku nalezhav do socialistichno sionistichnoyi skautskoyi organizaciyi Ga Shomer Ga Cair Vid 1937 roku ocholyuvav viddilennya gdud zagonu Bechazit i buv chlenom Provodu Ga Shomer Ga Cair a u 1939 roci uvijshov do Radi Provodu Abi zarobiti na zhittya inodi torguvav Buv ambitnij spritnij i pidpriyemlivij Takozh buv dovoli uspishnij na zhurnalistskij nivi 7 Pid chas Polskoyi kampaniyi razom iz druzyami skautami namagavsya distatisya do Rumuniyi Ale na toj moment Chervona armiya vzhe vtorglasya v Polshu zi shodu Radyanska vlada zaareshtuvala Anyelevicha ale za korotkij chas vin vijshov na svobodu Pislya kapitulyaciyi Varshavi povernuvsya do mista a pid kinec 1939 roku na kilka tizhniv viyihav do Vilnyusa 8 Pislya povernennya do Varshavi prodovzhuvav svoyu diyalnist u Radi Provodu Ga Shomer Ga Cair Krim togo doluchivsya do redaguvannya gazeti Neged Hazerem ukr Proti techiyi Mav priyazni stosunki z Emanuelem Ringelblyumom 9 Buv horoshim tovarishem viklikav doviru svoyeyu skromnistyu samokontrolem ta proniklivistyu 10 Navesni 1942 roku stav odnim zi spivorganizatoriv Antifashistskogo bloku pl organizaciyi sho diyala u riznih getto Generalnoyi guberniyi ta Sileziyi U 1942 roci yak predstavnik Bloku vidvidav getto v Bendzini ta Sosnovci Povernuvsya do Varshavi voseni 1942 roku vzhe pislya zavershennya velikoyi deportacijnoyi akciyi do Treblinki 11 Vid zhovtnya 1942 roku komendant Yevrejskoyi bojovoyi organizaciyi Vin buv odnim zi spivorganizatoriv uspishnogo zamahu 29 zhovtnya 1942 roku na zastupnika komendanta Yevrejskoyi policiyi Yakuba Lejkina pl hocha j ne brav u nomu bezposerednoyi uchasti 12 nbsp Mordehaj Anyelevich ta Mira Fuhrer u zrujnovanomu Varshavskomu getto Malyunok Shimona GarmizeProtyagom 18 21 sichnya 1943 roku keruvav pershoyu zbrojnoyu akciyeyu samooboroni u Varshavskomu getto yaka prizvela do prizupinennya drugoyi nacistskoyi operaciyi z deportaciyi meshkanciv getto do Treblinki tak zvanoyi sichnevoyi akciyi zokrema zagin pid kerivnictvom Anyelevicha vlivsya v kolonu yevreyiv yakih veli na Umshlagplac Pislya jogo signalu na rozi vulic Zamengofa pl ta Niskoyi pl voni atakuvali nimeckih konvoyiriv Bilshist yevrejskih bijciv zaginula ale kilka desyatkiv yevreyiv z koloni zumili vtekti 13 Sichnevi boyi zmicnili poziciyi ta avtoritet Anyelevicha yak ochilnika Yevrejskoyi bojovoyi organizaciyi 14 19 kvitnya 1943 roku Mordehaj Anyelevich ocholiv povstannya u Varshavskomu getto Zaginuv 8 travnya 1943 roku razom z inshimi liderami Yevrejskoyi bojovoyi organizaciyi v otochenomu nimcyami bunkeri pl na vulici Milij pl 18 Detali jogo smerti nevidomi 15 V bunkeri todi znahodilosya blizko 120 povstanciv sered nih i divchina Anyelevicha Mira Fuhrer Bagato z nih za zaklikom Izraelya Vilnera pl zdijsnilo samogubstvo 16 Shodennik yakij Anyelevich viv do bereznya 1943 roku ne zberigsya Nagorodi ta vshanuvannya pam yati red nbsp Kurgan AnyelevichaNakazom L 400 BP Golovnoyi komendaturi AK za 25 lipnya 1944 roku Mordehaj Anyelevich buv posmertno nagorodzhenij Hrestom Horobrih a 18 kvitnya 1945 roku kerivnictvo Polskoyi Narodnoyi armiyi nadalo jomu Hrest Gryunvalda tretogo stupenya 17 She protyagom vijni jogo imenem bulo nazvano partizanskij viddil Gvardiyi Lyudovoyi pl utvorenij z uchasnikiv povstannya u Varshavskomu getto U 1955 roci kolishnyu vulicyu Gensyu bulo perejmenovano na vulicyu Mordehaya Anyelevicha pl 18 Mordehaya Anyelevicha vshanovano odnim iz kam yanih blokiv varshavskogo Shlyahu pam yati muchenictva i borotbi yevreyiv u Varshavi pl na vulici Dubois Jogo prizvishe takozh ye na obeliskovi bilya miscya pam yati na kolishnij vulici Milij 18 nazvanomu Kurganom Anyelevicha U Vishkuvi bilya mostu cherez Zahidnij Bug na misci budinku de narodivsya Anyelevich vstanovleno prisvyachenij jomu pam yatnik iz napisami polskoyu anglijskoyu ta ivritom Im ya Anyelevicha nosit kibuc Yad Mordehaj pl ukr Pam yat Mordehaya v Izrayili zasnovanij u 1943 roci U 1990 roci u Varshavskomu universiteti bulo vidkrito Centr doslidzhennya ta navchannya istoriyi ta kulturi yevreyiv u Polshi imeni Mordehaya Anyelevicha pol Centrum Badania i Nauczania Dziejow i Kultury Zydow w Polsce im Mordechaja Anielewicza vid 2001 roku Centr ye pidrozdilom Istorichnogo institutu Varshavskogo universitetu U 1983 roci do 40 yi richnici smerti v Izrayili bulo vipusheno nabir iz dvoh poshtovih marok iz portretami Anyelevicha ta Jozefa Glazmana geroyiv Varshavskogo ta Vilnyuskogo getto 19 Primitki red ISNI 2012 d Track Q423048 a b Berenbaum M Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 CONOR Sl d Track Q16744133 Deutsche Nationalbibliothek Record 11935392X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www jhi pl en articles may 8 1943 death of mordechai anielewicz 616 Andrzej Krzysztof Kunert Slownik biograficzny konspiracji warszawskiej 1939 1944 Warszawa Instytut Wydawniczy PAX 1987 s 30 ISBN 83 211 0739 7 Anka Grupinska Ciagle po kole Rozmowy z zolnierzami getta warszawskiego Warszawa Wydawnictwo Twoj Styl 2000 s 42 ISBN 83 7163 187 1 Anka Grupinska Odczytane listy Opowiesci o powstancach zydowskich Warszawa Wydawnictwo Literackie 2003 s 30 ISBN 83 08 03314 8 Barbara Engelking Jacek Leociak Getto warszawskie Przewodnik po nieistniejacym miescie Warszawa Stowarzyszenie Centrum Badan nad Zaglada Zydow 2013 s 841 ISBN 978 83 63444 27 3 Bernard Mark Walka i zaglada warszawskiego getta Warszawa Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej 1959 s 151 Rudi Assuntino Wlodek Goldkorn Straznik Marek Edelman opowiada Krakow Wydawnictwo Znak 2006 s 78 ISBN 83 240 0647 8 Joanna Nalewajko Kulikov Anielewicz Mordechaj w Zydzi Polscy Historie niezwykle Warszawa Demart 2010 s 12 ISBN 978 83 7427 3 Barbara Engelking Jacek Leociak Getto warszawskie Przewodnik po nieistniejacym miescie Warszawa Stowarzyszenie Centrum Badan nad Zaglada Zydow 2013 s 784 ISBN 978 83 63444 27 3 Israel Gutman Zydzi warszawscy 1939 1943 Warszawa Oficyna Wydawnicza RYTM 1993 s 448 ISBN 83 85249 26 5 Hela Rufeisen Schupper Pozeganie Milej 18 Krakow Wydawnictwo Beseder 1996 s 117 ISBN 83 86995 01 7 Hela Rufeisen Schupper Pozeganie Milej 18 Krakow Wydawnictwo Beseder 1996 s 116 ISBN 83 86995 01 7 Aleksander Mazur Order Krzyza Grunwaldu 1943 1985 Warszawa Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej 1988 s 89 ISBN 83 11 07449 6 Kwiryna Handke Slownik nazewnictwa Warszawy Warszawa Slawistyczny Osrodek Wydawniczy 1998 s 384 ISBN 83 86619 97X The Holocaust Boeliem The Complete Reference to Israeli Stamps from 1948 and Onwards 3 sichnya 2009 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 10 travnya 2015 Dzherela red Sabine Gebhardt Herzberg Das Lied ist geschrieben mit Blut und nicht mit Blei Mordechaj Anielewicz und der Aufstand im Warschauer Ghetto Sabine Gebhardt Herzberg 2003 ISBN 3 00 013643 6 Joanna Nalewajko Kulikov Anielewicz Mordechaj w Zydzi Polscy Historie niezwykle Warszawa Demart 2010 ss 11 13 ISBN 978 83 7427 3 Andrzej Krzysztof Kunert Slownik biograficzny konspiracji warszawskiej 1939 1945 T 1 Warszawa Instytut Wydawniczy PAX 1987 s 30 ISBN 83 211 0758 3 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mordehaj AnelevichMordehaj Anyelevich na sajti www getto pl Arhivovano 18 travnya 2015 u Wayback Machine Mordechaj Anielewicz Stacja Muranow Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mordehaj Anelevich amp oldid 38000211