Андріївка село Волноваський район Андрі ївка село Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької

Андрі́ївка — село Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області в Україні.

село Андріївка
Церква Різдва Присвятої Богородиці Церква Різдва Присвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Волноваський район
Громада	Великоновосілківська селищна громада
Облікова картка	Андріївка
Основні дані
Засноване	1660
Населення	▼ 1229 (01.01.2014)
Площа	0.5877 км²
Густота населення	2091 осіб/км²
Поштовий індекс	85540
Телефонний код	+380 6243
Географічні дані
Географічні координати	48°01′21″ пн. ш. 37°03′25″ сх. д.^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	123 м
Водойми	річки: Вовча, Орлова
Відстань до обласного центру	66,9 км
Відстань до районного центру	29,7 км
Найближча залізнична станція	Роя
Відстань до залізничної станції	22,4 км
Місцева влада
Адреса ради	85500, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 32
Сільський голова	Кравченко Ганна Анатоліївна
Карта
Андріївка
Андріївка
Мапа

Андріївка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Андріївка.

Загальні відомості ред.

Братська могила невідомого воїна, мирних громадян, червоноармійців та односельчан

Село розташоване на правому березі р. Вовча. Відстань до райцентру становить близько 29 км і проходить переважно автошляхом Т 0518.

Землі села межують із територією с. Ясенове Покровського району Донецької області. Селом тече річка Орлова.

Історія ред.

Село Андріївка 1931

Андріївку засновано у 1660 році на місці зимівника козацького старшини Андрія Сологуба.

У 1680 році тут в очеретах річки Вовча ховалися частина запорізької берегової варти.

У 1757—1768 роках у запорожців в селі була каплиця з іконою Покрови Божої Матері, а для богослужінь в каплиці утримували ієромонаха Самарського монастиря.

За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2616 осіб (1336 чоловічої статі та 1280 — жіночої), налічувалось 397 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік.

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Андріївської волості, мешкало 3250 осіб, налічувалось 575 дворових господарств, існували молитовний будинок, школа й 6 лавок, склад спирту, відбувались 2 ярмарки на рік.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5277 осіб (2622 чоловічої статі та 2655 — жіночої), з яких 5015 — православної віри.

У 1908 році в селі мешкало 7010 осіб (3505 чоловічої статі та 3505 — жіночої), налічувалось 925 дворових господарств.

Населення ред.

Братська могила радянських воїнів Південного фронту

За даними перепису 2001 року населення села становило 1652 особи, з них 93,7 % зазначили рідною мову українську, 5,57 % — російську та 0,48 % — вірменську мову.

Галерея ред.

Примітки ред.

Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 730
Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1005) (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 18-1)
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2022.

Джерела ред.

Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 730

[2] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1005) (рос. дореф.)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)

[5] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 18-1)

[6] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2022.