www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрієвський Віктор Никанорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Віктор Андрієвський Ві ктор Никано ров

Андрієвський Віктор Никанорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Віктор Андрієвський.

Ві́ктор Никано́рович Андріє́вський (11 листопада 1885(18851111), Полтава — 15 вересня 1967, Дорнштадт, ФРН) — громадський діяч, публіцист та педагог.

Біографія Редагувати

Закінчивши природничий факультет Київського університету (1907) з 1909-го викладав хімію і товарознавство в Полтавському комерційному училищі.

Співпрацював з часописами «Рідний край», «Сніп», «Літературно-науковий вістник».

Від 1912 р. член «Громади». В 1913—1916 рр. — гласний Полтавського губернського земства. У 1917 р. обраний гласним Полтавської міської думи, а також членом правління губернського учительського союзу.

Співзасновник УДХП (1917), в 1917—1918 — Полтавський губернський комісар народної освіти. Брав участь у реорганізації нижчої школи започаткувавши курси українознавства.

З приходом у 1919-му році до влади більшовиків змушено залишив Полтаву та виїхав до Галичини, де керував проддепартаментом Державного секретаріату ЗУНР.

У лютому 1919 р. переїхав до Станиславова, де працював на посаді урядовця для особливих доручень та очолював відділ по ввозу продовольства Управління головноуповноваженого за харчування Галичини й Буковини. Разом з М. Чудіновим (Богуном) поборював у ЗОУНР ліворадикальну агітацію УПСР. Учасник Надзвичайного з’їзду УНДП, обраний до керівних органів партії (Станиславів, 28–29.03.1919). Увійшов до складу Республіканської хорової капели під керівництвом О. Кошиця і гастролював у ЗУНР (Станиславів, Стрий), Чехословаччині та Австрії.

З 1920 р. на еміграції в ЧСР — працював у культурно-просвітницьких організаціях в таборах для інтернованих у містах Ліберець та Яблонець-над-Нисою. Від 1922 — директор гімназії та референт з культури української громади в Каліші. В червні 1941 був обраний другим заступником голови Українського Національного Комітету у Кракові.

У повоєнні роки мешкав у Німеччині де займався публіцистикою.

Вшанування пам'яті Редагувати

20 травня 2015 року у місті Полтава вулицю Петровського перейменували на вулицю Віктора Андрієвського.

Творчість Редагувати

  • «З минулого: Від Гетьмана до Директорії; 1917-й рік на Полтавщині [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]» (Берлін, 1921 р.; 2-е вид.: Нью-Йорк, 1963 р.). Мемуари у 2-х томах.
  • «До характеристики українських правих партій» (Берлін, 1921),
  • «Три громади: Спогади з 1885—1917 рр.» (Львів, 1938),
  • «Микола Лисенко» (1942),
  • «Дві віри» (Міттенвальд, 1950),
  • «М. Міхновський: Нарис суспільно-політичної біографії» (Мюнхен, 1950),
  • «Микола Лисенко — батько української музики» (Торонто, 1962).

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Павлишин О. Андрієвський Віктор Никанорович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 1: А–Ж. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018. 688 с. C. 46 - 47. ISBN 978-966-2067-44-6
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Viktor Andriyevskij Vi ktor Nikano rovich Andriye vskij 11 listopada 1885 18851111 Poltava 15 veresnya 1967 Dornshtadt FRN gromadskij diyach publicist ta pedagog Andriyevskij Viktor NikanorovichNarodivsya 11 listopada 1885 1885 11 11 Poltava Rosijska imperiyaPomer 15 veresnya 1967 1967 09 15 81 rik Dornshtadt NimechchinaGromadyanstvo Rosijska imperiya UNRDiyalnist politik publicist pedagogGaluz politichna diyalnist 1 1 i publicistika 1 Alma mater Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraZnannya mov nimecka i ukrayinska 1 Partiya UDHPRoboti u Vikidzherelah Zmist 1 Biografiya 2 Vshanuvannya pam yati 3 Tvorchist 4 Posilannya 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiZakinchivshi prirodnichij fakultet Kiyivskogo universitetu 1907 z 1909 go vikladav himiyu i tovaroznavstvo v Poltavskomu komercijnomu uchilishi Spivpracyuvav z chasopisami Ridnij kraj Snip Literaturno naukovij vistnik Vid 1912 r chlen Gromadi V 1913 1916 rr glasnij Poltavskogo gubernskogo zemstva U 1917 r obranij glasnim Poltavskoyi miskoyi dumi a takozh chlenom pravlinnya gubernskogo uchitelskogo soyuzu Spivzasnovnik UDHP 1917 v 1917 1918 Poltavskij gubernskij komisar narodnoyi osviti Brav uchast u reorganizaciyi nizhchoyi shkoli zapochatkuvavshi kursi ukrayinoznavstva Z prihodom u 1919 mu roci do vladi bilshovikiv zmusheno zalishiv Poltavu ta viyihav do Galichini de keruvav proddepartamentom Derzhavnogo sekretariatu ZUNR U lyutomu 1919 r pereyihav do Stanislavova de pracyuvav na posadi uryadovcya dlya osoblivih doruchen ta ocholyuvav viddil po vvozu prodovolstva Upravlinnya golovnoupovnovazhenogo za harchuvannya Galichini j Bukovini Razom z M Chudinovim Bogunom poboryuvav u ZOUNR livoradikalnu agitaciyu UPSR Uchasnik Nadzvichajnogo z yizdu UNDP obranij do kerivnih organiv partiyi Stanislaviv 28 29 03 1919 Uvijshov do skladu Respublikanskoyi horovoyi kapeli pid kerivnictvom O Koshicya i gastrolyuvav u ZUNR Stanislaviv Strij Chehoslovachchini ta Avstriyi 2 Z 1920 r na emigraciyi v ChSR pracyuvav u kulturno prosvitnickih organizaciyah v taborah dlya internovanih u mistah Liberec ta Yablonec nad Nisoyu Vid 1922 direktor gimnaziyi ta referent z kulturi ukrayinskoyi gromadi v Kalishi V chervni 1941 buv obranij drugim zastupnikom golovi Ukrayinskogo Nacionalnogo Komitetu u Krakovi U povoyenni roki meshkav u Nimechchini de zajmavsya publicistikoyu Vshanuvannya pam yati Redaguvati20 travnya 2015 roku u misti Poltava vulicyu Petrovskogo perejmenuvali na vulicyu Viktora Andriyevskogo Tvorchist Redaguvati Z minulogo Vid Getmana do Direktoriyi 1917 j rik na Poltavshini Arhivovano 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Berlin 1921 r 2 e vid Nyu Jork 1963 r Memuari u 2 h tomah Do harakteristiki ukrayinskih pravih partij Berlin 1921 Tri gromadi Spogadi z 1885 1917 rr Lviv 1938 Mikola Lisenko 1942 Dvi viri Mittenvald 1950 M Mihnovskij Naris suspilno politichnoyi biografiyi Myunhen 1950 Mikola Lisenko batko ukrayinskoyi muziki Toronto 1962 Posilannya RedaguvatiAndriyevskij V N Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 1 S 44 Ostashko T S Andriyevskij Viktor Nikanorovich Arhivovano 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 82 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Pavlishin O Andriyevskij Viktor Nikanorovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 1 A Zh Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2018 688 s C 46 47 ISBN 978 966 2067 44 6 Pustovit T P Storinki biografiyi Viktora Andriyevskogo Viyavlennya ta doslidzhennya pam yatok nacionalno vizvolnih zmagan ukrayinskogo narodu na Poltavshini 1917 1920 rr a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pavlishin O Andriyevskij Viktor Nikanorovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 1 A Zh Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2018 688 s C 46 47 ISBN 978 966 2067 44 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Andriyevskij Viktor Nikanorovich amp oldid 40339728