| Анаксагор | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἀναξαγόρας | |
| Західна філософія | |
| Народження | 500 до н. е. Клазомени |
| Смерть | 428 до н. е. Лампсак, Туреччина |
| Знання мов | |
| Діяльність | |
| Основні інтереси | натурфілософія |
| Значні ідеї | космічний розум (Нус) упорядковує всі речі |
| Вплинув | Архелай |
| Літературний напрям | Pluralist schoold і Досократики |
| Зазнав впливу | |
| Відомі студенти | Metrodorus of Lampsacusd, Емпедокл і Carneades of Athensd |
| Історичний період | Антична філософія |
| Конфесія | атеїзм |
| | |
| Анаксагор у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Анаксаго́р з Клазомен (грец. Αναξαγορας; бл. 500 — † 428 до н. е.) — давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном, матеріаліст, друг і соратник Перікла в боротьбі за афінську рабовласницьку демократію.
Біографія Редагувати
Анаксагор народився в Клазоменах (Мала Азія). У ранній молодості переселився у Афіни, що ставали центром грецької культури. Викладав філософію. Був звинувачений у безбожництві та засуджений до страти, яку потім замінили вигнанням з Афін. Переїхав в Лампсак, де заснував свою філософську школу.
Астроном Редагувати
Першим висловив припущення про те, що Місяць світить відображеним світлом, яке отримує від Сонця, а також про те, що при місячних затемненнях Місяць потрапляє в тінь Землі. Вважав, що Місяць схожий на Землю: на ньому є гори та долини, і має своїх мешканців. Землю уявляв пласкою, на зразок верхньої основи циліндра, що вільно плаває в просторі (тоді як колообіг ефіру над Землею приводить в рух навколо неї всі небесні тіла).
Вважав, що Сонце і зорі є вогненними каменями, причому ми не відчуваємо тепло зірок через їх велику відстань від Землі.
Філософ Редагувати
Прагнув узгодити погляди представників іонійської натурфілософії та елеатів.
Гомеомерії Редагувати
За Анаксагором, всі тіла складаються з дрібних первинних частинок (Анаксагор назвав їх «гомеомерії»), що якісно дуже різноманітні й перебувають у постійному русі. Приводить їх в рух, дає перший поштовх зовнішня сила «нус» (розум), яка сама є тонкою і легкою речовиною. Різні тіла утворюються сполученням і роз'єднанням якісно подібних частинок. Кожна речовина містить певну кількість всіх гомеомерій. Характерні якості кожної речовини обумовлені переважною в ньому кількістю певного роду часточок. Гомеомери Анаксагора були ще далекими від атомів Демокрита і Епікура бо, за його вченням, матерія є подільною нескінченно.
Частинки, за Анаксагором, існують вічно.
Математик Редагувати
Він вперше запровадив у математику поняття нескінченно малого і нескінченно великого.
Див. також Редагувати
- 4180 Анаксаґор — астероїд, названий на честь філософа.
Примітки Редагувати
- ↑ Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 86. — ISBN 978-2-221-06888-5
- Любкер Ф. Empedocles // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 468.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела Редагувати
- Анаксагор. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Анаксагор [ 26 березня 2009 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- Анаксагор // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання Редагувати
- Анаксагор [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ