Ільмі Аме́тов (крим. Ильми Гъани огълу Амет, Ильми Амет Байрач; * 1947 — пом. 16 серпня 2011 року) — кримськотатарський скульптор, діяч кримськотатарського національного руху з 1960-их років.
| Аметов Ільмі Ганійович | |
|---|---|
| крим. Ильми Гъани огълу Амет | |
| Народження | 1947 Каттакурган, Самаркандська область, Узбецька РСР, СРСР |
| Смерть | 16 серпня 2011 |
| Сімферополь, Україна | |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | скульптор |
| |
Біографія ред.
Ільмі Аметов народився в 1947 році в Узбекистані, в м. Катта-Курган Самаркандської області в родині Аніфе Осман і Гані Амета (крим. Гъани Амет), депортованих із м. Судак. Походив з роду Емір-Алі Сеіт-Мамут-оглу, двох синів, племінника і зятя якого у 1866 році звинуватили у вбивстві ігумена Парфенія і в 1868 році стратили у м. Кефе (нині — Феодосія).
1966 року вступив до політехнічного інституту м. Навої, але 1968 року після численних попереджень від деканату його було відраховано за участь у національному русі кримських татар. Того ж року Аметов з родиною повернувся до Криму, а згодом оселився у м. Кримськ Краснодарського краю.
1967 року Ільмі вирушив до Москви, де познайомився з дисидентами Петром Якіром, Володимиром Буковським та Мустафой Джемілєвим.
18 травня 1969 на зустрічі активістів у Нижній Баканці познайомився з майбутньою дружиною Фатьмою, педагогом за освітою.
Доправляв документи національного руху у Москву та регіони СРСР для переправлення за кордон.
У 1971—1974 навчався на факультеті художньої обробки каменя Бакинського державного художнього училища, по закінченні якого до 1977 року працював у реставраціїних майстернях м. Баку, відтак повернувся до Краснодарського краю.
1987 року переїхав до Криму, спочатку влаштувався у м. Старий Крим, а потім в Сімферополі.
В 1987—1988 власними силами проводив реставраційні роботи на джерелах в монастирі Сурб-Хач.
У 2004—2006 роках Аметов спільно з Асоціацією кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчи» втілив низку проектів з виготовлення і встановлення пам'ятних знаків на місці знищених святих місць.
Ільмі Аметов помер уночі 16 серпня 2011 року після тривалої хвороби. У церемонії прощання, яка відбулася наступного дня у головній мечеті Сімферополя Кебір Джамі, узяли участь голова меджлісу Мустафа Джемілєв, депутати Верховної ради Криму Рефат Чубаров та Леонід Пілунський, представники органів влади Криму, та інші суспільні й політичні діячі.
Твори ред.
Загалом в Криму встановлено понад тридцять його пам'ятних знаків.
Фотографії ред.
Примітки ред.
- ↑ (рос.) Ильми Гъани огълу Амет [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Qasevet: Историко-этнографический журнал. — № 34, 2011
- (рос.) Анонс на 5 июня 2012 [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Крымское информационное агентство
- ↑ Ковальчук Ганна Бентажний дух майстра [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] 06.06.2012 // Всеукраїнський інформаційно-культурний центр
- ↑ (рос.) Ильми Аметов [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.] // Голос Крыма. — 19.08.2011.
- ↑ (рос.) Усеинова Гульнара «Он жил для народа без фальши, и значит, остался живым» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Голос Крыма. — 08.06.2012
- (рос.) Скончался известный крымский скульптор Ильми Аметов [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Крым24. — 16.08.2011
- В. Берест Жив серед гір і з каменю творив // Вісник: Інформаційний бюллетень ДО «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр». — № 7 (33) липень 2012. — С. 2.
- (рос.) Хроника культурной жизни крымскотатарского народа [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Вып. 4. — Симферополь: 2010.
- Помер відомий кримський скульптор Ільмі Аметов [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Меджліс кримськотатарського народу