www.wikidata.uk-ua.nina.az

Якір Петро Йонович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якір Петро Йонович Якір 20 січня 1923 19230120 Київ

Якір Петро Йонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якір.

Петро Йонович Якір (20 січня 1923(19230120), Київ — 14 листопада 1982, Москва) — радянський історик, учасник правозахисного руху.

Петро Йонович Якір
Народився 20 січня 1923(1923-01-20)
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер 14 листопада 1982(1982-11-14) (59 років)
Москва, СРСР
·цироз печінки
Поховання Введенське кладовище
Країна  СРСР
Діяльність історик, правозахисник
Alma mater Московський історико-архівний інститутd
Заклад Інститут історії АН СРСР
Учасник німецько-радянська війна
Батько Якір Йона Еммануїлович
Мати Сарра Лазарівна Якір
Діти Ірина Петрівна Якір
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якір.

Життєпис Редагувати

Батьки — воєначальник Якір Йона Еммануїлович та Якір Сарра Лазарівна (уроджена Ортенберг, 1900—1971).

Після страти Й. Е. Якіра 1937 року за звинуваченням в участі у військово-фашистській, антирадянській змові його дружину з сином вислали в Астрахань. Тут Петра заарештували за звинуваченням в «організації кінної банди» та Особлива нарада НКВС засудила його до 5 років ув'язнення як «соціально-небезпечний елемент[ru]». Його спровадили в колонію для малолітніх злочинців, де він пробув до 1942. Частину терміну Якір провів у колонії в місті Нижня Тура Свердловської області.

Пізніше призваний в армію, де за знання німецької мови був спрямований у фронтову розвідку.

У 1944 Якіра знову заарештували і 10 лютого 1945 засудили на 8 років ув'язнення за звинуваченням у контрреволюційній пропаганді та розголошенні державної таємниці. Термін відбував у Каргопольлазі (1945—1948), у Воркутлазі (1948—1953) і у Красноярському краї. Звільнившись у 1953, ще два роки пропрацював у місцевому ліспромгоспі. В 1955 був реабілітований та оселився в Москві.

З настанням «хрущовської відлиги» для Петра Якіра відкрилися нові можливості. В 1957 він був прийнятий в Московський історико-архівний інститут[ru]. Закінчивши виш у 1962, він отримав роботу в Інституті історії АН СРСР, навчався там само в аспірантурі, працював над дисертацією, присвяченій Червоній Армії, брав участь у складанні збірника «Командарм Якір» (1963), у якому опублікував свої дитячі спогади про батька.

Починаючи з 1966, Якір спільно з іншими дисидентами виступив із різкою критикою курсу брежнєвського партійного керівництва на поступове згортання десталінізації та відхід від демократичних норм суспільного і політичного життя. Восени того року він підписав петицію у Верховну Раду РРФСР, у якій висловлювив протест проти змін законодавства, що обмежували свободу слова та зборів. 1967 року став одним з авторів листа до ЦК КПРС проти реабілітації Сталіна. У січні 1968 Петро Якір, Юлій Кім і Ілля Габай[ru] підписали звернення «До діячів науки, культури, мистецтва» з протестом проти ресталінізаціі та переслідування інакодумців. В 1969 — 1972 роках на квартирі Якіра проводили зустрічі правозахисників.

У лютому 1969 Якір написав «Листа в ЦК КПРС і в редакцію журналу „Більшовик“», у якому звинуватив Сталіна у порушеннях радянського кримінального законодавства. На 90-річчя з дня народження Сталіна (21 грудня 1969) брав участь у демонстрації протесту на Красній площі.

20 травня 1969 Петро Якір і Віктор Красін[ru] створили Ініціативну групу із захисту людських прав в СРСР, яка надіслала звернення в Раду ООН з людських прав.

У 1970 Петро Якір, Андрій Амальрік і Володимир Буковський дали інтерв'ю іноземному кореспондентові, яке було показано по американському телебаченню. Петро Якір брав участь у підготовці випусків «Хроніки поточних подій».

1972 року в Лондоні вийшла його книжка спогадів «Дитинство у в'язниці». 14 січня 1972 у Якіра провели обшук, під час якого вилучено документи самвидаву та правозахисні матеріали.

Після обговорення в Політбюро ЦК КПРС 21 червня 1972 Якіра заарештували. Віктора Красіна також було заарештовано. Слідство в їхній справі тривало чотирнадцять місяців, причому і Якір, і Красін активно співпрацювали зі слідством. Згодом вони пояснили це тим, що намагалися уникнути розстрілу за ст. 64 КК РРФСР («зрада Батьківщини»). 27 серпня — 1 вересня 1973 в Москві відбувся суд, на якому обидва підсудні визнали себе винними в антирадянській агітації та заявили про своє каяття. Їх засудили до 3 років ув'язнення і 3 років заслання кожного. 5 вересня 1973 Якір і Красін публічно каялися на пресконференції, на якій були присутні іноземні журналісти; фрагменти пресконференції було показано по телебаченню.

28 вересня 1973 Верховний суд РРФСР зменшив Якіру та Красіну терміни позбавлення волі до вже відбутого, після чого Якіра заслано в Рязань.

У 1974 Указом Президії Верховної Ради Якіру дозволили повернутися до Москви, після чого він більше не брав участи у громадській діяльності.

У своїх мемуарах «58 з половиною, або Записки табірного недоумка» Валерій Фрід передбачає активну співпрацю Петра Якіра з НКВС. Про це також згадував Д. В. Затонський.

Петро Якір загинув 14 листопада 1982 в Москві внаслідок нещасного випадку, похований поруч із могилою матері та кенотафом батька на Введенському кладовищі.

Родичі Петра Якіра:

Примітки Редагувати

  1. ↑ свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #172166373 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. ↑ Затонский Д. В. Мой отец нарком Затонский. // «Киевские ведомости». — 10 листопада 2001.
  4. Илья Габай, Юлий Ким, Пётр Якир. К деятелям науки, культуры, искусства [ 30 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  5. Якир П. Детство в тюрьме [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — L.: Macmillan Ltd, 1972.
  6. Сахаров А. Д. Воспоминания. — Ч. 2. — Гл. 10 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  7. Алексеева Л. М. Движение за права человека. IV. Кризис (1973-1974 гг.) // История инакомыслия в СССР., со ссылкой на «Хронику текущих событий», выпуск 30. — C. 69–71. (Перевірено 20 березня 2011)
  8. Об освобождении Якира и Красина от неотбытого срока наказания. [ 15 червня 2010 у Wayback Machine.] Записка КГБ в ЦК № 2436-Ц от 27.08.1974, утверждено ЦК
  9. Фрид В. С. 58 1/2: Записки лагерного придурка [ 17 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Книги Редагувати

  • Командарм Якір. Спогади друзів та соратників. Укладачі П. І. Якір та Ю. А. Геллер. — М.: Воениздат, 1963.
  • A Childhood in Prison (Дитинство у в'язниці: мемуари Петра Якіра)./Передмова Юлія Телесіна. — L.: Macmillan, 1972.
  • A Childhood in Prison. — N. Y.: Coward, McCann & Geoghegan, 1973.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakir Petro Jonovich Yakir 20 sichnya 1923 19230120 Kiyiv 14 listopada 1982 Moskva radyanskij istorik uchasnik pravozahisnogo ruhu Petro Jonovich YakirNarodivsya 20 sichnya 1923 1923 01 20 1 2 Kiyiv Ukrayinska SRR SRSR 1 2 Pomer 14 listopada 1982 1982 11 14 2 59 rokiv Moskva SRSR 2 ciroz pechinkiPohovannya Vvedenske kladovisheKrayina SRSRDiyalnist istorik pravozahisnikAlma mater Moskovskij istoriko arhivnij institutdZaklad Institut istoriyi AN SRSRUchasnik nimecko radyanska vijnaBatko Yakir Jona EmmanuyilovichMati Sarra Lazarivna YakirDiti Irina Petrivna YakirU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakir Zmist 1 Zhittyepis 2 Primitki 3 Knigi 4 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiBatki voyenachalnik Yakir Jona Emmanuyilovich ta Yakir Sarra Lazarivna urodzhena Ortenberg 1900 1971 Pislya strati J E Yakira 1937 roku za zvinuvachennyam v uchasti u vijskovo fashistskij antiradyanskij zmovi jogo druzhinu z sinom vislali v Astrahan Tut Petra zaareshtuvali za zvinuvachennyam v organizaciyi kinnoyi bandi ta Osobliva narada NKVS zasudila jogo do 5 rokiv uv yaznennya yak socialno nebezpechnij element ru Jogo sprovadili v koloniyu dlya malolitnih zlochinciv de vin probuv do 1942 Chastinu terminu Yakir proviv u koloniyi v misti Nizhnya Tura Sverdlovskoyi oblasti Piznishe prizvanij v armiyu de za znannya nimeckoyi movi buv spryamovanij u frontovu rozvidku 3 U 1944 Yakira znovu zaareshtuvali i 10 lyutogo 1945 zasudili na 8 rokiv uv yaznennya za zvinuvachennyam u kontrrevolyucijnij propagandi ta rozgoloshenni derzhavnoyi tayemnici Termin vidbuvav u Kargopollazi 1945 1948 u Vorkutlazi 1948 1953 i u Krasnoyarskomu krayi Zvilnivshis u 1953 she dva roki propracyuvav u miscevomu lispromgospi V 1955 buv reabilitovanij ta oselivsya v Moskvi Z nastannyam hrushovskoyi vidligi dlya Petra Yakira vidkrilisya novi mozhlivosti V 1957 vin buv prijnyatij v Moskovskij istoriko arhivnij institut ru Zakinchivshi vish u 1962 vin otrimav robotu v Instituti istoriyi AN SRSR navchavsya tam samo v aspiranturi pracyuvav nad disertaciyeyu prisvyachenij Chervonij Armiyi brav uchast u skladanni zbirnika Komandarm Yakir 1963 u yakomu opublikuvav svoyi dityachi spogadi pro batka Pochinayuchi z 1966 Yakir spilno z inshimi disidentami vistupiv iz rizkoyu kritikoyu kursu brezhnyevskogo partijnogo kerivnictva na postupove zgortannya destalinizaciyi ta vidhid vid demokratichnih norm suspilnogo i politichnogo zhittya Voseni togo roku vin pidpisav peticiyu u Verhovnu Radu RRFSR u yakij vislovlyuviv protest proti zmin zakonodavstva sho obmezhuvali svobodu slova ta zboriv 1967 roku stav odnim z avtoriv lista do CK KPRS proti reabilitaciyi Stalina U sichni 1968 Petro Yakir Yulij Kim i Illya Gabaj ru pidpisali zvernennya Do diyachiv nauki kulturi mistectva 4 z protestom proti restalinizacii ta peresliduvannya inakodumciv V 1969 1972 rokah na kvartiri Yakira provodili zustrichi pravozahisnikiv U lyutomu 1969 Yakir napisav Lista v CK KPRS i v redakciyu zhurnalu Bilshovik u yakomu zvinuvativ Stalina u porushennyah radyanskogo kriminalnogo zakonodavstva Na 90 richchya z dnya narodzhennya Stalina 21 grudnya 1969 brav uchast u demonstraciyi protestu na Krasnij ploshi 20 travnya 1969 Petro Yakir i Viktor Krasin ru stvorili Iniciativnu grupu iz zahistu lyudskih prav v SRSR yaka nadislala zvernennya v Radu OON z lyudskih prav U 1970 Petro Yakir Andrij Amalrik i Volodimir Bukovskij dali interv yu inozemnomu korespondentovi yake bulo pokazano po amerikanskomu telebachennyu Petro Yakir brav uchast u pidgotovci vipuskiv Hroniki potochnih podij 1972 roku v Londoni vijshla jogo knizhka spogadiv Ditinstvo u v yaznici 5 14 sichnya 1972 u Yakira proveli obshuk pid chas yakogo vilucheno dokumenti samvidavu ta pravozahisni materiali Pislya obgovorennya v Politbyuro CK KPRS 21 chervnya 1972 Yakira zaareshtuvali Viktora Krasina takozh bulo zaareshtovano Slidstvo v yihnij spravi trivalo chotirnadcyat misyaciv prichomu i Yakir i Krasin aktivno spivpracyuvali zi slidstvom 6 Zgodom voni poyasnili ce tim sho namagalisya uniknuti rozstrilu za st 64 KK RRFSR zrada Batkivshini 27 serpnya 1 veresnya 1973 v Moskvi vidbuvsya sud na yakomu obidva pidsudni viznali sebe vinnimi v antiradyanskij agitaciyi ta zayavili pro svoye kayattya Yih zasudili do 3 rokiv uv yaznennya i 3 rokiv zaslannya kozhnogo 5 veresnya 1973 Yakir i Krasin publichno kayalisya na preskonferenciyi na yakij buli prisutni inozemni zhurnalisti fragmenti preskonferenciyi bulo pokazano po telebachennyu 7 28 veresnya 1973 Verhovnij sud RRFSR zmenshiv Yakiru ta Krasinu termini pozbavlennya voli do vzhe vidbutogo pislya chogo Yakira zaslano v Ryazan 8 U 1974 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Yakiru dozvolili povernutisya do Moskvi pislya chogo vin bilshe ne brav uchasti u gromadskij diyalnosti U svoyih memuarah 58 z polovinoyu abo Zapiski tabirnogo nedoumka Valerij Frid peredbachaye aktivnu spivpracyu Petra Yakira z NKVS 9 Pro ce takozh zgaduvav D V Zatonskij 3 Petro Yakir zaginuv 14 listopada 1982 v Moskvi vnaslidok neshasnogo vipadku pohovanij poruch iz mogiloyu materi ta kenotafom batka na Vvedenskomu kladovishi Rodichi Petra Yakira cholovik dochki Irini Petrivni Yakir 1948 1999 Yulij Chersanovich Kim vidomij avtor vikonavec pisen cholovik sestri materi Emiliyi Lazarivni Ortenberg 1888 1937 komkor Illya Ivanovich Garkavij Primitki Redaguvati a b svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 172166373 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Zatonskij D V Moj otec narkom Zatonskij Kievskie vedomosti 10 listopada 2001 Ilya Gabaj Yulij Kim Pyotr Yakir K deyatelyam nauki kultury iskusstva Arhivovano 30 grudnya 2011 u Wayback Machine Yakir P Detstvo v tyurme Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine L Macmillan Ltd 1972 Saharov A D Vospominaniya Ch 2 Gl 10 Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Alekseeva L M Dvizhenie za prava cheloveka IV Krizis 1973 1974 gg Istoriya inakomysliya v SSSR so ssylkoj na Hroniku tekushih sobytij vypusk 30 C 69 71 Perevireno 20 bereznya 2011 Ob osvobozhdenii Yakira i Krasina ot neotbytogo sroka nakazaniya Arhivovano 15 chervnya 2010 u Wayback Machine Zapiska KGB v CK 2436 C ot 27 08 1974 utverzhdeno CK Frid V S 58 1 2 Zapiski lagernogo pridurka Arhivovano 17 veresnya 2011 u Wayback Machine Knigi RedaguvatiKomandarm Yakir Spogadi druziv ta soratnikiv Ukladachi P I Yakir ta Yu A Geller M Voenizdat 1963 A Childhood in Prison Ditinstvo u v yaznici memuari Petra Yakira Peredmova Yuliya Telesina L Macmillan 1972 A Childhood in Prison N Y Coward McCann amp Geoghegan 1973 Posilannya RedaguvatiBiografiya ta spogadi Petra Yakira na sajti Saharovskogo centru Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Kim Yu Skazannya pro Petra Yakira yakij narodivsya 1923 roku a siv u 1937 Arhivovano 21 lyutogo 2015 u Wayback Machine Film A Loshaka Anatomiya procesu 3 chastini Arhivovano 21 lyutogo 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yakir Petro Jonovich amp oldid 39496019